Систематизовано фактори, що впливають на психічний стан студентів у навчальній діяльності. Проведено системний аналіз екзаменаційного стресу, зокрема за ситуації коригувального впливу музикотерапії. Виявлено стан квазінорми - неабсолютної норми після здачі іспитів, за якої зберігається досить високий рівень психоемоційного напруження. Вирішено наукову проблему психолого-педагогічної корекції психічного стану студентів за умов екзаменаційного стресу засобами музичного впливу. Виявлено умови оптимізації психічних станів студентів у навчальній діяльності даними засобами. Доведено ефективність впливу музичних творів на психічний стан студентів за ситуації екзаменаційного стресу. Запропоновано періодизацію історичного досвіду використання музики для впливу на психічний стан людини.

Висвітлено питання феноменології самосвідомості в психологічній науці в контексті розвитку професійно важливих якостей студентів-психологів. Проаналізовано результати прикладних психологічних досліджень з визначення якісних змін і новоутворень у самосвідомості студентів під впливом навчального процесу, вивчення спеціальних дисциплін, методів активного психологічного впливу, економічної соціалізації, а також у зв'язку з індивідуально-психологічними й анатомо-фізіологічними особливостями особистості. Увагу приділено питанням соціально-психологічної адаптації студентів до навчання за умов Болонської системи.

Вивчено індивідуально-особистісні характеристики студентів як предикторів психічних станів з урахуванням курсу в емоційно нейтральному періоді навчальної діяльності. Розглянуто і виявлено особливості вияву емоційної сфери студентів, їх агресивні та ворожі реакції залежно від індивідуально-особистісних характеристик і курсу навчання. Відзначено, що велику схильність до використання фізичної сили проти іншої особистості виявляють індивіди зі зниженою фрустраційною толерантністю, які цинічно ігнорують норми та правила, що існують у соціальному мікросередовищі. Простежено взаємозв’язок зміни динаміки фізичної агресії від курсу навчання. Констатовано актуальність пошуку методів, спрямованих на формування навичок ефективної релаксації.

Изучены индивидуально-личностные характеристики студентов как предикторов психических состояний в эмоционально нейтральном периоде учебной деятельности. Рассмотрены и выявлены особенности проявления эмоциональной сферы студентов, их агрессивные и враждебные реакции в зависимости от индивидуально-личностных характеристик и курса обучения. Отмечено, что большую склонность к использованию физической силы против другой личности проявляют индивиды с пониженной фрустрационной толерантностью, цинично игнорирующие нормы и правила, существующие в социальной микросреде. Прослежены взаимосвязи изменения динамики физической агрессии от курса обучения. Констатирована актуальность поиска методов, направленных на формирование навыков эффективной релаксации.

The article considers individual-personal characteristics of students as mental state’s predictors, peculiarities of their developing process in the context of the study course.

Обгрунтовано актуальність дослідження індивідуально-особистісних характеристик студентів як предикторів їх психофізіологічних станів з урахуванням курсу навчання в емоційно-забарвленому періоді навчальної діяльності. Описано методики, які було застосовано для вивчення впливу стійких індивідуально-особистісних характеристик студентів-гуманітаріїв на психофізіологічні параметри їх актуального стану. Констатовано, що результати експерименту надають можливість диференційовано впроваджувати у навчальний процес різні методи регуляції та саморегуляції психічних станів студентів.

Обоснована актуальность исследования индивидуально-личностных характеристик студентов как предикторов их психофизиологических состояний с учетом курса обучения в эмоционально-окрашенном периоде учебной деятельности. Описаны методики, примененные для изучения влияния устойчивых индивидуально-личностных характеристик студентов-гуманитариев на психофизиологические параметры их актуального состояния. Констатировано, что полученные результаты эксперимента дают возможность дифференцированно внедрять в учебный процесс различные методы регуляции и саморегуляции психических состояний студентов.

The article considers individual and personal characteristics of students as predictors of psychophysiological conditions. The author discovers psychological aspects of its development taking into consideration course of study during the emotionally-painted period of learning activity.

Наведено результати вивчення покурсової динаміки змін індивідуально-особистісних та психофізіологічних показників студентів I - V курсів гуманітарних спеціальностей. Підкреслено, що особливої уваги потребують студенти другого курсу, навчальна діяльність яких супроводжується емоційною нестійкістю, роздратуванням, зниженням здатності контролювати емоції й імпульсні потяги, відчуттям безпорадності, втомлюваністю, що потребує пошуку засобів і способів психічної регуляції та саморегуляції, які забезпечать підвищення оптимізації психічних станів студентів.

Представлены результаты изучения покурсовой динамики изменений индивидуально-личностных и психофизиологических показателей студентов I - V курсов гуманитарных специальностей. Подчеркнуто, что в особом внимании нуждаются студенты второго курса, учебная деятельность которых сопровождается эмоциональной нестойкостью, раздражением, снижением способности контролировать эмоции и импульсивные влечения, чувством безысходности, утомляемостью, которая требует поиска средств и способов психологической регуляции и саморегуляции, которые обеспечат повышение оптимизации психических состояний студентов.

The results of the study of the dynamics of change individual personality and psychophysiological indicators of students 5.1 courses in the humanities. Emphasized that special attention should be given second-year students, educational activity is accompanied by emotional instability of, irritation, decreased ability to control emotions and impulsive desire, feelings of hopelessness, fatigue, which requires finding the means and methods of psychological regulation and self-regulation that will ensurethe improvement of mental conditions to optimize student.

Розглянуто концептуальний підхід до класифікації методів регуляції психічних станів, сутність безпосередніх й опосередкованих методів, способи їх реалізації, специфіку впливу. Проаналізовано деякі активні й пасивні опосередковані методи, такі, як: трудотерапія, гімнастика, масаж, гідротерапія, акупунктура, рефлексотерапія, сугестивний метод, гіпноз, гетеротренінг, фармакотерапія. Охарактеризовано безпосередні методи, що передбачають регуляцію психічних станів без спеціальної підготовки, деколи спонтанно, за участю різних аналізаторів, таких, як: зоровий, слуховий, нюховий, дотиковий, які сприяють досягненню регулювального ефекту без вживання яких-небудь предметів навколишнього світу. До опосередкованих методів регуляції віднесено методи, реалізація яких передбачає спеціально організоване дослідницьке або терапевтичне середовище з використанням спеціального устаткування. Констатовано, що складність означених методів регуляції полягає в тому, що їх ефективність безпосередньо залежить від індивідуальних особливостей суб'єкта.

Розглянуто умови, за яких можна вирішити проблему підготовки кваліфікованого фахівця. Зауважено, що залежно від психологічних особливостей прояву індивідуально-особистісних характеристик студентів в навчальний процес впроваджуються різні методи регуляції та саморегуляції психічних станів студентів. Досліджено індивідуальні особливості студентів IV курсів різних ВНЗ, результати аналізу наведено у двох таблицях. Виявлено, що студенти-гуманітарії більш схильні до інтуїтивного сприйняття дійсності, ніж студенти технічних спеціальностей. Поведінкові стратегії гуманітаріїв характеризуються наступністю, тоді як у студентів технічних спеціальностей – стабільністю. Відзначено, що знання психологічних особливостей допомагає диференціювати студентів, які пасивно й активно реагують на стрес, що забезпечить динамічну рівновагу навчальної діяльності.

Рассмотрены условия, при которых можно решить проблему подготовки квалифицированного специалиста. Отмечено, что в зависимости от психологических особенностей проявления индивидуально-личностных характеристик студентов в учебный процесс внедряются различные методы регуляции и саморегуляции психических состояний студентов. Исследованы индивидуальные особенности студентов IV курсов различных ВУЗ, результаты анализа приведены в двух таблицах. Выявлено, что студенты-гуманитарии более склонны к интуитивному восприятию действительности, чем студенты технических специальностей. Поведенческие стратегии гуманитариев характеризуются преемственностью, тогда как у студентов технических специальностей - стабильностью.

The conditions under which we can solve the problem of a qualified specialist. Depending on the psychological characteristics of individuality and personal characteristics of the students in the learning process of introducing various methods of regulation and self-regulation of students' mental states. Investigated the individual characteristics of students 4 courses of various universities. The analysis of the study are presented in two tables. Revealed that humanities students active and more prone to the intuitive perception of reality than the students of technical specialties. Behavioral strategies are characterized by the continuity of the humanities, while engineering students - stability. It is noted that the knowledge of the psychological characteristics of students will help differentiate passively and actively respond to stress, provides a dynamic balance training activities.

Вперше представлено структуру поліфункціонального емоціогенного впливу на індивідному, особистісному та суб'єктному рівнях, охарактеризовано їх основні складові. Розглянуто емоціогенні засоби та розроблено модель їх комплексного використання у поліфункціональній регуляції та саморегуляції психічних станів особистості. Розроблено методику поліфункціональної регуляції психічних станів студентів емоціогенними засобами, що містить схему поліфункціональної регуляції психічних станів і технологію її реалізації. Запропоновано та науково обгрунтовано зміст програмних комплексів звукоколірної регуляції, кожен з яких має вступну й основну регулювальну частини, з'ясовано особливості впливу їх компонентів з урахуванням семи критеріїв опису емоціогенних засобів регуляції. Визначено загальну комплексну структуру генезису поліфункціональної регуляції психічних станів, що містить співвідношення психологічного профілю студента, який пасивно чи активно реагує на стрес, з профілем станів, що він переживає. Доведено, що ефективність впливу звукоколірної регуляції обумовлена зміною психічних станів, які характеризуються знаком, поступовою модуляцією, інтенсивністю, продуктивністю, впливом на поведінку та діяльність, образністю. Запропоновано історичну періодизацію досвіду використання емоціогенних засобів регуляції психічних станів особистості: період накопичення емпіричних фактів, період теоретичного осмислення, період практичного використання на виробництві, період утрати інтересів, період зростання інтересів інших сфер життєдіяльності прикладного характеру, період міждисциплінарного використання одержаних даних.

Обгрунтовано потребу пошуку нетрадиційних можливостей вивчення закономірностей побудови та реалізації довільної активності. Визначено поняття, модель поліфункціональної регуляції психічних станів та її компоненти. Проаналізовано методики проведення дослідження психічних і вегетативних процесів. Доведено потребу диференціації психічних станів для дослідження психічних процесів під час навчальної діяльності. Проведено диференціацію психічних станів за такими критеріями: переважання певних психічних процесів, модальність переживань, продуктивність, вплив на діяльність. Виокремлено характеристики зміни в структурі поліфункціональної регуляції психічних станів: знак, інтенсивність, продуктивність вплив на діяльність, вплив на поведінку, образність. Розкрито перспективи подальших розробок поліфункціональної регуляції психічних станів емоціогенними методами.

Обоснована необходимость поиска нетрадиционных возможностей для изучения закономерностей построения и реализации произвольной активности. Определено понятие, модель полифункциональной регуляции психических состояний и ее компоненты. Проанализированы методики проведения исследования психических и вегетативных процессов. Доказана потребность дифференциации психических состояний для исследования психических процессов в ходе учебной деятельности. Проведена дифференциация психических состояний по следующим критериям: преобладание определенных психических процессов, модальность переживаний, производительность, влияние на деятельность. Выделены характеристики изменения в структуре полифункционального регуляции психических состояний: знак, интенсивность, производительность влияние на деятельность, влияние на поведение, образность. Раскрыты перспективы дальнейших разработок полифункциональной регуляции психических состояний эмоциогенными методами.

Substantiated is the need to find non-traditional opportunities to study patterns of construction and implementation of voluntary activity. Determined are the concept, model multifunctional regulation of mental states and its components. Analyzed are the methods of the study of psychic and vegetative processes. Proved is the need for differentiation of mental states to study mental processes during learning activities. Grounded is the differentiation of mental states the following criteria: prevalence of certain mental processes, the modality of experience, performance, and impact on performance. Highlighted are the characteristic changes in the structure of multifunctional regulation of mental states: the sign, the intensity, the performance impact on performance, impact on behavior imagery. Solved are the prospects for further developments multifunctional regulation of mental states emotiogenic methods.

Досліджено звукову безпеку особистості в змінному світі у контексті впливу ерготропної музики на психіку людини. Проаналізовано психологічні особливості становлення валеологічного та безпекового аспектів відношення "людина - природа" в слов’янському етногенезі. Охарактеризовано особливості розвитку гуманних почуттів у майбутніх практичних психологів. Розглянуто концептуальні підходи до дослідження професійно-мовленнєвої діяльності як основи комунікативної компетентності майбутніх психологів. Висвітлено моральну атракцію як психологічний механізм розвитку самосвідомості особистості дошкільника. Досліджено взємозв'язок толерантності до невизначеності з психологічною безпекою особистості.

Розглянуто особливості й перспективи реформування системи дошкільної освіти в Україні. Розвинуто теоретичні положення та розроблено науково-методичні й практичні рекомендації щодо удосконалення якості дошкільної освіти та ефективної соціалізації дошкільників на засадах інноваційних технологій з урахуванням вродженої психоматриці дитини. Представлено практичний досвід, а також наукові розвідки в руслі трансформаційних процесів у дошкільній освіті першої половини XXI століття.