Розглянуто проблеми подання знань в експертних системах, зокрема випадок нечітких знань. Запропоновано алгоритм прийняття рішень у разі використання ненадійних знань і фактів, вірогідність яких відмінна від 0 і 1 та у разі невідомості оцінки будь-якого критерію.

Розглянуто комп'ютерну систему моніторингу дітей, батьки яких були опромінені під час аварії на ЧАЕС. Результати роботи використовуються для діагностики порушень вегетативної нервової системи.

Визначено лінгвістичну ймовірність n-го твердження, якщо є значення лінгвістичних ймовірностей, одержаних від експерта.

Наведено ретроспективно-генеалогічний аналіз родовідних коренів на прикладі однієї сім'ї с.Велика Обухівка. Висвітлено питання етнографічного районування й особливості етносоціокультурного регіонального розвитку Наддніпрянщини та Слобожанщини з початку XVIII ст. до кінця ХХ ст. Розкрито генезу ідеї родинного виховання. Представлено розсекречені архівні матеріали УСБУ на Полтавщині та наведено спогади очевидців голодоморів 1932 - 1933 рр., які свідчать про організацію геноциду українського селянства у регіоні.

Приведен ретроспективно-генеалогический анализ родословной на примере одной семьи с.Большая Обуховка. Освещены вопросы этнографического районирования и особенности этносоциокультурного регионального развития Надднепрянщины и Слобажанщины с начала XVIII в. до конца ХХ вв. Раскрыт генезис идеи семейного воспитания. Представлены рассекреченные архивные материалы УСБУ в Полтавской области и приведены воспоминания очевидцев голодоморов 1932 - 1933 гг., свидетельствующие об организации геноцида украинского крестьянства в регионе.

Висвітлено актуальну, багатоаспектну проблему вітчизняної педагогічної школи - професійної підготовки майбутніх учителів до полікультурного виховання учнів в Україні. Зазначено, що соціокультурна, внутрішньосуспільна, освітня ситуація у країні зумовлює таке професійне ставлення педагога, яке базується на ідеї поєднання інтересів розвитку особистості та суспільства. Охарактеризовано теоретико-методологічні та практичні аспекти становлення полікультурності особистості вчителя, розглянуто тенденції та перспективи його професійного розвитку.

Освещена актуальная, многоаспектная проблема отечественной педагогической школы - профессиональной подготовки будущих учителей к поликультурному воспитанию учеников в Украине. Указано, что социокультурная, внутриобщественная, образовательная ситуация в стране обуславливает такое профессиональное отношение педагога, которое основывается на идеи объединения интересов развития личности и общества. Охарактеризованы теоретико-методологические и практические аспекты становления поликультурности личности учителя, рассмотрены тенденции и перспективы его профессионального развития.

Розглянуто передумови виникнення мандрівних стратегій в особистісному становленні М.В. Гоголя, проаналізовано цілі його подорожей у петербурзький період, розкрито аксіологічні пошуки письменника на міжнародних маршрутах і виокремлено демаркаційну лінію Гоголевої "епохи блукань". Увагу приділено кулінарній культурі гоголівських персонажів, запропоновано широку палітру рецептів з української старовинної кухні, виокремлено "кулінарні епізоди" з творів М.В. Гоголя, вперше проаналізовано кулінарні пристрасті самого письменника.

Рассмотрены предпосылки возникновения странствующих стратегий в личном становлении Н.В. Гоголя, проанализированы цели его путешествий в петербургский период, раскрыты аксиологические поиски писателя на международных маршрутах и определена демаркационная линия Гоголевской "эпохи блужданий". Уделено внимание кулинарной культуре гоголевских персонажей, предложена широкая палитра рецептов из украинской старинной кухни, выделены "кулинарные эпизоды" из произведений Н.В. Гоголя, впервые проанализированы кулинарные пристрастия самого писателя.

Розглянуто застосування геометричного підходу з локальними метриками до аналізу експертної інформації під час формування знань в експертних системах.

Проаналізовано тенденції розвитку систем полікультурної освіти, а також досвід професійної підготовки майбутніх учителів в Україні та за кордоном. Виявлено зумовленість і необхідність врахування полікультурного виховання як компонента професійної освіти. Розроблено технологію підготовки майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів з урахуванням загальнопедагогічних умов, які забезпечують ефективність зазначеної підготовки. Запропоновано критерії діагностики майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів. Експериментально доведено дієвість наведеної технології, запропоновано та впроваджено спецкурс "Теорія та практика полікультурного виховання майбутніх педагогів початкової ланки освіти". Розроблено тезаурус змісту даної підготовки.

Висвітлено актуальну, багатоаспектну проблему анімаційної діяльності (АД) майбутніх педагогів (МП). Розкрито філософсько-педагогічні передумови її зародження, представлено ретроспективу й еволюцію її сутності. Розглянуто особливості проектування АД МП у праксеологічну площину. Визначено методичні засади АД МП. Проведено компаративний аналіз досвіду підготовки майбутніх педагогів-аніматорів. Описано технологічний процес створення анімаційних програм.

Освещена актуальная, многоаспектная проблема анимационной деятельности (АД) будущих педагогов (БП). Раскрыты философско-педагогические предпосылки ее зарождения, представлены ретроспектива и эволюция ее сущности. Рассмотрены особенности проектирования АД БП в праксеологическую плоскость. Определены методические основы АД БП. Проведен компаративный анализ опыта подготовки будущих педагогов-аниматоров. Описан технологический процесс создания анимационных программ.

Проаналізовано систему професійної підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності (АД), визначено шляхи її удосконалення за умов модернізації освіти в Україні. Розроблено теоретичну концепцію професійної підготовки майбутніх педагогів до АД в системі вищої педагогічної освіти з урахуванням вимог соціального замовлення сучасного суспільства. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади фахового навчання та побудовано модель професійної підготовки майбутніх педагогів до АД. Розглянуто питання кадрового, інформаційного, психолого-педагогічного, програмно-методичного забезпечення навчального процесу у педагогічних ВНЗ. Висвітлено шляхи гармонізації впливу педагогічних умов на якість фахової підготовки студентів.

Розкрито сутність та охарактеризовано структурні компоненти анімаційної діяльності майбутніх педагогів. Обгрунтовано концепцію підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності за сучасних coцioкyльтypниx умов. Спроектовано модель з урахуванням науково обгрунтованих засад професійної підготовки майбутніх педагогів та окреслено педагогічні умови її реалізації у педагогічних ВНЗ. Визначено критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх педагогів до анімаційної діяльності. Розроблено навчально-методичний супровід моделі підготовки майбутніх педагогів до анімаційної діяльності у педагогічних ВНЗ.

Проаналізовано проблеми типологізації педагогів у процесі їх професійної підготовки.

Розглянуто особливості готовності студентів вищих педагогічних навчальних закладів до анімаційної діяльності.

Розглянуто професійну компетентність педагога як сформованість технологічного знання, мислення, спрямованого на проектування моделей освітньої діяльності та їх практичної реалізації, гнучких технологічних умінь. Розкрито сутність анімаційної компетентності майбутнього педагога в структурі професійної педагогічної компетентності. Визначено її структурні компоненти: професійний, методичний, соціальний, особистісний, а також критерії: інформованість, готовність до подолання труднощів, орієнтованість на створення власних завдань та методик, розробка нових анімаційних проектів.

Рассмотрена профессиональная компетентность педагога как сформированность технологического знания, мышления, направленного на проектирование моделей образовательной деятельности и их практической реализации, гибких технологических умений. Раскрыта сущность анимационной компетентности будущего педагога в структуре профессиональной педагогической компетентности. Определены ее структурные компоненты: профессиональный, методический, социальный, личностный и ее критерии: информированность, готовность к преодолению трудностей, ориентированность на создание собственных задач и методик, разработка новых анимационных проектов.

We consider the professional competence of the teacher as of formation of technological knowledge, thinking, aimed at designing models of educational activities and their practical implementation, flexible technological skills. The essence of animation competence of future teachers in the structure of professional teacher competence. Determined its structural components: a professional, methodical, social, personal and its criteria: awareness, willingness to overcome obstacles, focus on creating their own objectives and methodologies, development of new animation projects.

З'ясовано сутність поняття "соціокультурна анімація" і окреслено тенденції в еволюції терміна в педагогічному контексті. Визначено структурні компоненти системи анімаційної діяльності і виділено основні та додаткові критерії її класифікації за типами.Розкрито ключові форми анімаційної діяльності педагога в сучасних освітніх умовах та наведено складові структури професійної підготовки майбутніх педагогів до виконання широкого спектру функцій: організатора навчального процесу, класного керівника, пропагандиста педагогічних знань, соціального психолога/педагога, аніматора. Підкреслено, що анімаційна педагогіка, предметом якої є зміст, методи, форми й особливості педагогічного впливу анімації, відображає новий етап у розвитку освітньо-виховного потенціалу.

Выяснена сущность понятия "социокультурная анимация" и очерчены тенденции в эволюции термина в педагогическом контексте. Определены структурные компоненты системы анимационной деятельности и выделены основные и дополнительные критерии ее классификации по типам. Раскрыты ключевые формы анимационной деятельности педагога в современных образовательных условиях и приведены составляющие структуры профессиональной подготовки будущих педагогов к выполнению широкого спектра функций: организатора учебного процесса, классного руководителя, пропагандиста педагогических знаний, социального психолога/педагога, аниматора. Подчеркнуто, что анимационная педагогика, предметом которой является содержание, методы, формы и особенности педагогического влияния анимации, отображает новый этап в развитии образовательно-воспитательного потенциала.

The article considers the question of the evolution of the definition of the "socio-cultural animation", determines its essence and structure different stages.

Висвітлено роздуми М.Гоголя щодо диференціації й індивідуалізації стилю шкільного навчання та вирішення дидактичних проблем, що виникають під час роботи з обдарованими дітьми. Розглянуто проблеми, що виникали під час навчання М.Гоголя у гімназії Ніжина, розкрито вплив набутого ним досвіду на формування його педагогічних методів і принципів. Наведено спогади сучасників про діяльність Гоголя-педагога - від домашнього вчителя до ад'юнкт-професора кафедри історії Петербурзького університету.

Проаналізовано роль соціокультурної освіти як засобу вторинної соціалізації. Окреслено основні завдання її розвитку , які розвиваються на даному етапі. Аргументовано необхідність розробки інноваційної парадигми соціокультурної освіти XXI ст., орієнтованої на модель вітчизняного фахівця за нових соціокультурних умов. Висвітлено теоретичний аспект соціокультурних освітніх парадигм. Наведено результати емпіричного дослідження педагогічного потенціалу майбутніх вчителів, їх соціально-професійної ролі. Значну увагу приділено підготовці професійних кадрів для освітньої галузі з соціокультурною компетентністю.

Проаналізовано термін "анімація", що дедалі більше використовується для позначення різних явищ у сферах соціальної практики, але насамперед у спектрі інноваційних технологій. Анімацію представлено як соціокультурний та психолого-педагогічний феномен, пояснення якому знайдено в його етимології. Звернено увагу на генезу виникнення поняття анімації, що має теологічне походження і широкі лінгвістичні межі з використанням в багатьох сучасних мовних культурах. Педагогічну анімацію розглянуто як соціальне явище, соціально-педагогічну систему і спеціальну професійну діяльність педагога.

Запропоновано метод моделювання перебігу процесу підготовки у ВНЗ майбутніх фахівців до анімаційної діяльності (АД). Висвітлено концептуальні ідеї інтегральних підсистем професійного розвитку майбутнього фахівця. Розглянуто три групи моделей професійної підготовки аніматорів. Зазначено, що на рівні педагогічного ВНЗ передбачаються такі організаційні форми підготовки: авторський спец-семінар, динамічні творчі групи, тренінги, конференції, семінари-практикуми суміжних курсів, методичні об'єднання, а також інтеграція різних рівнів і підрозділів: школи передового досвіду, самоосвіта тощо. Обгрунтовано орієнтувальний, адаптаційний, формувальний та завершальний етапи підготовки до АД на підставі теоретичних рекомендацій. Виділено ряд педагогічних умов її ефективного формування. Описано складові системного моніторингу та контролю за процесом формування готовності майбутніх педагогів до АД та два етапи створення педагогічної моделі.

Обгрунтовано пріоритетність та актуальність медіаосвіти у сучасному освітньому просторі. Розкрито зміст та наведено етапи Концепції впровадження медіаосвіти в Україні як важливої складової модернізації освіти. Розглянуто досвід упровадження медіаосвіти у ВНЗ та охарактеризовано форми медійної педагогіки. Проаналізовано процес розробки курсу "Комп'ютерна графіка та анімація як засіб медіаосвіти": структуру курсів комп'ютерної анімації в межах медіаосвіти, форми та методи навчання, критерії відбору анімаційного пакету, зміст теоретичного й практичного курсу, розробка відповідного навчально-методичного забезпечення. Визначено ключові принципи, що покладені в основу зазначеного курсу. Наголошено, що стрімкий розвиток медіапедагогіки та медіаосвіти зумовлює потребу освітньої системи України в нових спеціальностях - "медіапедагог", "аніматор".