Висвітлено шляхи використання засобів етнопедагогіки для морального виховання учнів початкової школи у загальноосвітніх навчальних закладах. На підставі контент-аналізу підходів сучасних вітчизняних учених до аксіологічного змісту даного виховання та традицій народної педагогіки розкрито зміст і психолого-педагогічну сутність виховання молодших школярів. Розроблено модель системи їх виховання засобами етнопедагогіки у навчально-виховному процесі початкової школи. Обгрунтовано педагогічні умови, зміст, методи та форми виховання учнів, визначено критерії, зокрема, інформаційно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, конотативний, та їх показники, які об'єктивно характеризують рівень набутих школярами знань, умінь і навичок вихованості. Охарактеризовано етнопедагогічні засоби підвищення ефективності виховання учнів початкових класів. Доведено ефективність розробленої експериментальної моделі системи виховання школярів засобами етнопедагогіки у навчально-виховному процесі початкової школи.

На підставі комплексного клінічного дослідження з застосуванням методик EDSS, MSFC, МРТ-дослідження головного мозку й автоматизованої системи одержано детальні дані стосовно структури неврологічних розладів та їх динаміки в популяційній когорті хворих з множинним склерозом на амбулаторних стадіях, рівня когнітивних порушень, структури розладів ходьби та їх динаміки в період 1 - 3-х років спостереження. Встановлено, що формується три основних патерни динаміки в коротко- та середньостроковій перспективі - покращання функцій, їх погіршення та стабільний перебіг (без наочних змін). Уточнено предиктори напрямку подальшого перебігу (сприятливий чи несприятливий), до яких відносяться кількість загострень захворювання та їх частота в перший рік клінічних маніфестацій, вік початку захворювання та характер перших проявів (моно- чи мультисистемний). Досліджено взаємозв'язки між окремими семіологічними ознаками під час МРТ-дослідження головного мозку у разі множинного склерозу, встановлено їх комплексну предикторну роль у визначенні стадії захворювання. Уточнено дані про ранні та дифузні атрофічні зміни мозку, які вірогідно відображають нейродегенеративну складову процесу та клінічно можуть виявлятися значно пізніше. Обгрунтовано твердження про субклінічний розвиток вторинного прогресування у хворих з кваліфікованим ремітивним перебігом.

Розкрито теоретичні засади морального виховання (МВ) молодших школярів (МШ) засобами етнопедагогіки (ЗЕП), зміст МВ української етнопедагогіки. Проаналізовано сучасний стан МВ МШ ЗЕП у педагогічній теорії та практиці. Описано модель системи МВ МШ ЗЕП та висвітлено результати їх ефективного впливу на моральну вихованість МШ.

Досліджено проблеми становлення та діяльності Київського товариства грамотності (1882 - 1908 рр.). Розкрито рівень освіти на Правобережній Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. Зазначено, що великих зусиль у справі поширення елементарних знань серед населення докладали провідні педагоги та громадські діячі, які для покращання своєї роботи об'єднувались у просвітницькі організації та товариства. Розглянуто діяльність культурно-освітньої організації "Київське товариство грамотності", що діяла на даній території та мала на меті поширення початкової освіти серед найбідніших верств населення. Проаналізовано процес виникнення та становлення організації, розглянуто структуру та основні завдання Товариства. З'ясовано основні форми та методи діяльності, розкрито питання впливу Київського товариства грамотності на культурно-освітній процес в регіоні наприкінці XIX - початку XX ст.

На підставі комплексного аналізу архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, досягнень історіографії висвітлено роль Київського товариства грамотності в національно-культурному житті українців наприкінці XIX - на початку XX ст. Розглянуто особливості виникнення, органи управління, форми та методи роботи даного товариства. Увагу приділено його діяльності у шкільній та культурно-просвітницькій сфері. Подано інформацію про недільні школи, бібліотеки, книжкові склади та магазини, а також повітові відділення Київського товариства грамотності.

Висвітлено результати формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення рівня моральної вихованості сучасних молодших школярів, який проводився згідно виділених компонентів: пізнавального, емоційного, поведінкового. Описано комплекс методів, які було використано для дослідження моральності молодших школярів і цілеспрямованого її розвитку. На основі встановлених критеріїв та їх показників визначено рівні сформованості моральної вихованості молодших школярів: високий, достатній, середній і низький. У ході експерименту проаналізовано динаміку змін рівнів моральної вихованості учнів початкової школи за визначеними критеріями з відповідними їм показниками. За результатами діагностичних даних контрольного експерименту, що наведені у вигляді графіка, встановлено значне зростання показників компонентів моральної вихованості в експериментальних класах, і це засвідчує ефективність запропонованої автором моделі морального виховання молодших школярів засобами етнопедагогіки.

Освещены результаты формирующего этапа педагогического эксперимента по определению уровня нравственной воспитанности современных младших школьников, проведенного согласно выделенным компонентам: познавательному, эмоциональному, поведенческому. Описан комплекс методов для исследования нравственности младших школьников. На основе установленных критериев и их показателей определены уровни сформированности нравственной воспитанности младших школьников: высокий, достаточный, средний и низкий. В ходе эксперимента проанализирована динамика изменений уровней нравственной воспитанности учащихся начальной школы согласно показателям установленных критериев. По результатам диагностических данных контрольного эксперимента, представленным в виде графика, установлен значительный рост показателей компонентов нравственной воспитанности в экспериментальных классах, и это свидетельствует об эффективности предложенной автором модели нравственного воспитания младших школьников средствами этнопедагогики.

In the article the author considers the results of a formation stage of the pedagogical experiment in order to determine the level of moral manners of primary school pupils conducted in the context of the dissertation research on the theme of: "Moral education in primary schools by means of the ethnic pedagogy".

Розглянуто групи продовженого дня (ГПД) в системі організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. Висвітлено організаційно-педагогічні аспекти створення та функціонування ГПД в початковій ланці освіти. Охарактеризовано діяльність вихователя ГПД як багатоваріантну. Приділено увагу самопідготовці як важливій формі навчальної діяльності учнів початкової школи в режимі роботи ГПД. Подано інформацію про організацію виховної роботи за умов ГПД.

На прикладі викладання курсу “Основи сценічного й екранного мистецтва” в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича розглянуто результативність його викладання в контексті реалізації мистецько-синтетичної концепції. В структурі цього курсу виділено перший змістовий модуль 1 “Основи сценічного мистецтва: теорія і практика”, що ознайомлює студентів педагогічного ВНЗ з такими темами: “Роль та місце хореографічного мистецтва в житті людей”, “Хореографія в системі навчально-виховного процесу з молодшими школярами”; другий змістовий модуль “Основи екранного мистецтва і медіаосвіта”. Охарактеризовано три основні форми синтезу мистецтв: синтез пластичних мистецтв, театральний синтез мистецтв, кінематографічний синтез мистецтв. Особливу увагу приділено контролю навчальних досягнень студентів на заняттях. З цією метою підготовлено навчально-методичний посібник, що містить тестові завдання 1-го і 2-го рівнів складності для перевірки опанованого студентами теоретичного матеріалу, а також практичні завдання вищого рівня складності. Констатовано, що результатом процесу професійно-мистецької підготовки повинні стати набуті студентами компетенції.

Исследована проблема профессиональной подготовки студентов ВУЗов к реализации художественно-синтетической содержательной линии. Рассматриваются цель и задачи учебной программы курса “Основы сценического и экранного искусства”, а также ее реализация на основе тематики курса, видов деятельности студентов в процессе подготовки к лекционным, семинарским и практическим занятиям. Автор делает вывод, что развитие профессионально-художественных умений будущего учителя начальных классов обеспечивается с помощью специальной организации учебной деятельности при преподавании курса “Основы сценического и экранного искусства”. Главным результатом в процессе профессионально-художественной подготовки должны стать такие приобретенные студентами компетенции: понимание синтетического восприятия различных видов искусства и умение их анализировать; умение студентов свободно аргументировать личностно-ценностное отношение к хореографическому, театральному и экранному видам искусства; самостоятельно анализировать, оценивать и интерпретировать художественные произведения разных видов, жанров и стилей, как отечественных, так и зарубежных художников; определять программу личной профессионально-художественной подготовки и др.

The article deals with the problem of university students’ training to realize artistic and synthetic content line; purpose and objectives of the curriculum “Fundamentals of Stage and Screen Art” and their implementation based on the themes of the course, students’ activities in preparation for lectures, seminars and practical classes. The following competencies acquired by students should be the main result in the professional artistic training, namely: understanding of synthetic perception of various art forms and the ability to analyze them; student’s ability to argue freely person-value relation to choreographic, theatrical and screen arts; and independently analyze, evaluate, and interpret works of art of different types, genres and styles, both domestic and foreign artists, using appropriate terminology; without the help of a teacher to find sources of information and use the information in accordance with the goals and objectives of their own cognitive and creative and professional and artistic activities; determine the program for personal professional artistic training.

Обгрунтовано важливість вивчення філософії в сучасних умовах, окреслено її роль у процесах становлення особистості, а саме: формування цінностей та визначення життєвих орієнтирів відповідно до викликів глобалізованого світу у поєднанні з національними особливостями. Проаналізовано світовий досвід популяризації філософської освіти.

Встановлено, що ротавірусна інфекція займає велику частку серед інфекційних гастроентеритів у дітей раннього віку з підвищенням захворюваності в зимово-весняний період. Вивчені основні клініко-діагностичні характеристики ротавірусного гастроентериту. Серед клінічних проявів у дітей переважали диспептичні прояви, симптоми інтоксикації та дегідратації. Встановлено, що жоден із госпіталізованих пацієнтів не отримував специфічної профілактики даної інфекції, тоді як найбільш ефективним і безпечним методом профілактики є вакцинація. Саме тому мають бути розглянуті шляхи впровадження вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні.

Профілактика вірусного гепатиту А у країнах із середніми рівнями ендемічності залишається актуальним питанням сьогодення. Найбільш ефективними методами профілактики у світі є вакцинація у поєднанні з дотриманням задовільних санітарно-гігієнічних умов. Доведено, що щеплення проти вірусного гепатиту А забезпечують тривалий та ефективний захист, добре переносяться та не викликають серйозних побічних реакцій. У регіонах із середніми рівнями ендемічності по вірусному гепатиту А має бути розглянута можливість вакцинації, особливо категорій населення, що належать до груп ризику.

Мета роботи - проаналізувати сучасні особливості викладання курсу неврології в лікарів-інтернів за фахом "Загальна практика - сімейна медицина" на кафедрі неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти (ФПО) Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, визначити проблемні питання і перспективи подальшого розвитку. Навчальний процес на кафедрі відбувається згідно з програмою навчання в інтернатурі за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина", де курсу неврології відведено 72 навчальних години. Для покращання засвоєння матеріалу і якості викладання на кафедрі використовують різноманітні інноваційні інтерактивні методики, а саме: розбір хворого в невеликій групі лікарів-інтернів (по 2 - 3 чоловіки), кейс-методику (активного проблемно-ситуаційного аналізу), brainstorming (метод імозкового штурмуі) та інші. Найкращим у процесі викладання є поєднання не одної методики, а одночасно декілька, залежно від ситуації. На кафедрі широко використовують сучасні мультимедійні технології та презентації, де лекційний матеріал подається тезисно, наочно і максимально спрощено з акцентом на найбільш необхідну в практичній діяльності інформацію. Використанням на кафедрі новітніх технологій викладання та подання матеріалу сприяє оволодінню всіма необхідними знаннями з неврології в практичній діяльності майбутнього сімейного лікаря та їх використання на користь суспільства. Висновки: для якісного педагогічного процесу в системі післядипломної освіти та підвищення його ефективності за сучасних умов необхідна постійна розробка та впровадження інноваційних методів викладання з використанням світового досвіду. Для покращання засвоєння матеріалу за умов великого інформаційного навантаження слід використовувати сучасні мультимедійні технології та різноманітні педагогічні методики, які підвищують якість навчального процесу та засвоєнню поданої інформації.

Розглянуто проблематику інновацій у професійно-педагогічній підготовці фахівців у контексті вимог входження у міжнародний освітній простір. Висвітлено актуальні проблеми вищої школи як освітньо-розвивального середовиша забезпечення якісної підготовки майбутніх фахівців, основоположні підходи оновлення системи професійно-педагогічної підготовки сучасного вчителя, а також шляхи впровадження інновацій у практику Нової української школи.

Розглянуто теоретичні та прикладні питання організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в закладах освіти. Проаналізовано стан розвитку інклюзивної освіти в Чернівецькій області. Досліджено питання забезпечення системного кваліфікованого супроводу, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвивальних послуг особам із порушеннями психофізичного розвитку в закладах освіти. Висвітлено психолого-педагогічні аспекти формування інклюзивної компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти. Подано інформацію щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій в умовах інклюзивного навчання майбутніх інженерів в галузі архітектури та будівництва. Увагу приділено духовно-моральним цінностям як гармонійній основі процесу формування світогляду дитини з інвалідністю. Розкрито особливості використання адаптивної фізичної культури в дітей із порушенням зору. Визначено компоненти, рівні та показники готовності майбутніх фахівців соціальної сфери до роботи з дітьми з особливими потребами. Розглянуто технології ігрової психокорекції при емоційних і поведінкових порушеннях дітей в інклюзивній школі.

Здійснено комплексне соціально-філософське дослідження ментальності як соціокультурного феномену. Виявлено категоріальні взаємозалежності менталітету й ментальності, національного характеру, духовності, світогляду, ідентичності, солідарності. Проаналізовано філософські, культурологічні, соціологічні аспекти ментальності. Наведені результати дослідження дозволяють зрозуміти причини появи певних суспільних явищ, моделей поведінки, світоглядних стереотипів тощо, а відтак ефективніше використовувати свій потенціал, знаходити відповіді на суспільні виклики, напрацьовувати дієві механізми розв’язання складних ситуацій, зважено обирати перспективні вектори розвитку в умовах динамічної та мінливої сучасності. Обґрунтовано основні фактори, що є детермінантами виникнення, становлення і подальшої трансформації ментальних парадигм (на прикладі української та польської ментальностей). Досліджено своєрідність менталітету українців крізь призму можливостей його смислотворення та історичної динаміки.