Вперше науково обгрунтовано сутність поняття "комп'ютерна підтримка" як заздалегідь спроектованого вчителем використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою досягнення поставленої ним педагогічної мети. Виокремлено основні види комп'ютерної підтримки (інформаційну, програмну, комунікаційну), визначено її функції у навчальному процесі (інформаційну, інструментальну, моделювання, візуалізації, автоматизації, комунікативну, аналітичну) та режими використання (автономний, опосередкований, допоміжний). Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено способи формування пізнавального інтересу учнів VII - IX класів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу з застосуванням комп'ютерної підтримки (зокрема, мультимедійної презентації об'єкта вивчення, електронних ресурсів для формулювання задач з використанням реальних ситуацій і даних, а також організації роботи учнів з інтерактивною комп'ютерною моделлю об'єкта вивчення). Уточнено компоненти пізнавального інтересу, встановлено критерії та показники рівня їх сформованості. Запропоновано схеми організації занять з застосуванням комп'ютерної підтримки у навчальному процесі.

Розглянуто теоретико-практичні аспекти використання технології скрайбінгу для візуалізації навчального матеріалу у професійній діяльності майбутнього вчителя. Розглянуто та проаналізовано види скрайбінгу як технології, яка є продуктивною для швидкого й ефективного засвоєння інформації за умов колосального зростання її обсягу та кількості. Розглянуто переваги застосування зазначеної технології в освітньому процесі, відображено необхідність формування особливих вмінь візуалізації навчальної інформації. Проаналізовано якості, які повинна мати сучасна людина, щоб стати успішним і затребуваним фахівцем, побудувати кар'єру, в нову, що настала слідом за інформаційною епоху. Показано, що подання навчальної інформації, реалізоване на базі сучасних технологій візуалізації, сприяє підвищенню пізнавальної активності учнів, виконує не лише ілюстративну функцію, але й набуває нових якостей, суттєво розширює сферу продуктивного застосування візуалізації у навчальному процесі, створюючи передумови для підвищення його ефективності та результативності.

Зазначено, що забезпечення якості освіти за умов стрімкого зростання потужності інформаційних потоків наштовхується на обмеженість реальних можливостей людини щодо сприйняття, усвідомлення, засвоєння великих масивів навчальної інформації. Це актуалізує пошук дієвих способів інтенсифікації навчального процесу. Висвітлено дидактичні функції технологій візуалізації як інструмента інтенсифікації навчального процесу. Показано, що їх застосування надає змогу підвищити інформаційну насиченість навчального процесу, зменшити витрати часу та енергії учнів на сприйняття й розуміння навчального матеріалу, сприяти підтримці високого темпу навчання, раціонально організовувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на різних етапах уроку.

Отмечено, что обеспечение качества образования в условиях стремительного роста мощности информационных потоков наталкивается на ограниченность реальных возможностей человека по восприятию, осознанию, усвоению больших массивов учебной информации. Это актуализирует поиск действенных инструментов интенсификации учебного процесса. Освещены дидактических функций технологий визуализации как инструмента интенсификации учебного процесса. Показано, что их применение позволяет повысить информационную насыщенность учебного процесса, уменьшить затраты времени и энергии учеников на восприятие и понимание учебного материала, способствовать поддержанию высокого темпа обучения, рационально организовывать учебно-познавательную деятельность учащихся на разных этапах урока.

Quality assurance of education in conditions substantial inflows of power of information flows comes up to limitations on the real possibilities of human perception, realize, assimilation large arrays of learning information. It actualizes the search of effective tools for intensification of the learning process. The article is devoted to publicizing matters relating of didactic functions of technology of visualization in the intensification of the learning process. It is shown that their applicationmakes it possible to increase the information richness of learning process, reduce waste of time and energy of students on the perception and understanding of learning material, help sustaining high rate of learning, rational organization of educational and cognitive activity of students at different stages of the lesson.

Проаналізовано практичний досвід використання вчителями-практиками цифрових візуальних матеріалів у власній педагогічній діяльності. Візуалізація є трендом інноваційного розвитку освіти. Завдяки хмарним технологіям педагоги отримали змогу використовувати потужні та багатофункціональні онлайнові інструменти для створення цифрових візуальних дидактичних засобів і запроваджувати їх у практику освіти. Проте, створення якісних цифрових візуальних матеріалів потребує відповідних компетенцій, що зумовлює необхідність спеціальної підготовки майбутніх і діючих учителів до професійної діяльності. Розглянуто майстер-клас як активний метод навчання як студентів, так і педагогів-практиків створенню якісних візуальних дидактичних матеріалів. Використано системний аналіз наукової, психолого-педагогічної, навчально-методичної та спеціальної літератури, інформаційних джерел з проблеми дослідження; синтез та узагальнення теоретичних положень, розкритих у науковій і навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також аналіз практичного досвіду щодо організації та проведення майстер-класів. Проаналізовано практичний досвід використання візуалізації в професійній діяльності. Висвітлено фактори, які визначають підготовку майбутнього вчителя до застосування візуалізації в професійній діяльності: швидкоплинний розвиток технологій, які надають можливість створювати візуальний контент; використання інструментів створення візуалізації відбувається спочатку у бізнес-структурах та інших сферах, а потім цей досвід запозичується освітянами; створення таких продуктів, загалом, відбувається не для освітніх потреб, що зумовлює необхідність їх адаптації; інструменти візуалізації стрімко оновлюються, що відкриває нові можливості для реалізації педагогічних цілей, проте практичне застосування цих інструментів в освітній практиці наштовхується на необізнаність педагога з їх технічними особливостями та дидактичним потенціалом. З'ясовано основні складнощі, з якими зіштовхуються педагоги-практики в процесі використання візуалізації. Розглянуто майстер-клас як особливу освітню технологію узагальнення та поширення досвіду і як одну з ефективних форм підготовки максимально адаптованих фахівців до майбутньої професійної діяльності. Розкрито структуру майстер-класу з застосування візуалізації, яку можна використати в процесі підготовки майбутніх педагогів, у системі підвищення кваліфікації та перекваліфікації педагогів-практиків. Розглядаючи питання запровадження майстер-класів, встановлено, що запровадження такої інтерактивної форми навчання сприяє формуванню і вдосконаленню професійних компетенцій, які необхідні педагогічному працівнику щодо використання цифрових візуальних дидактичних ресурсів у власній професійній діяльності.

Для сучасної вітчизняної економіки нагальним завданням є забезпечити сталий процес формування національного кадрового ресурсу висококваліфікованих ІТ-фахівців. У вирішенні зазначеного завдання суттєва роль належить учителю інформатики, який має бути здатним увести учнів у динамічний світ інформатики та цифрових технологій, пробудити їх інтерес до поглибленого оволодіння предметом, сформувати стійку мотивацію до вибору професії в ІТ-сфері. Разом з тим, система професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, зберігаючи певну інерційність, не забезпечує окреслених якостей його готовності і тим самим втрачає адекватність вимогам суспільства. Отже, набуває актуальності модернізація професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики, і зокрема його інформатичної освіти. У пошуку концептуальних засад для її реалізації привертає увагу холістичний підхід, на якому акцентує низка нормативних документів. Проведений аналіз засад холістичної освітньої парадигми засвідчує доцільність їх запровадження у сучасну професійну освіту. Проте сьогодні у вітчизняній освіті холістичний підхід сприймається досить обмежено, фокусуючись здебільшого на проблемі цілісного розвитку особистості того, хто навчається. Разом з тим, потенціал цього підходу є значно потужнішим, і його комплексна реалізація в процесі професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики постає перспективним напрямом її модернізації та вдосконалення. Для вирішення поставлених завдань було застосовано в комплексі низку теоретичних методів дослідження. Представлено розроблену інноваційну модель розглядуваної підготовки, де холістичний підхід виступає концептуальною основою у визначенні змісту освіти, виборі способів і методів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики. Висновки: аналіз висвітлених в роботі напрямів та шляхів реалізації холістичного підходу на рівнях визначення змісту інформатичної освіти, вибору способів його подання і освоєння, організації освітньої практики майбутніх учителів інформатики дозволяє припустити, що у такий спосіб уможливлюється більш повне розкриття переваг холістичної освітньої парадигми. Дійсно, генералізація змісту інформатичної освіти здатна сформувати у майбутніх учителів цілісну і гнучку систему знань більшої інформаційної ємності за стислий навчальний час. Компактне мультикодове подання інтегрованого контенту надасть можливість його ефективного засвоєння. Проектно-орієнтоване навчання дозволить поєднати освітню практикe майбутніх учителів інформатики із практикою інноваційних застосувань ІКТ для вирішення нагальних проблем реального життя.