Наведено дендрологічну характеристику голонасінних лісотвірних і супутніх аборигенних, інтродукованих або перспективних для інтродукції за умов України деревних рослин. Проаналізовано їх біологічні, морфологічні, екологічні та лісівничі властивості. Запропоновано ефективні шляхи використання голонасінних рослин у різних галузях народного господарства. Наведено порівняльну характеристику родів і видів, форм і культиварів дерев і кущів, а також алфавітні покажчики латинських, українских та російських видових назв. Наведено перелік рекомендованих до вивчення таксонів голонасінних рослин, встановлено можливості та перспективи використання в Україні їх екзотичних видів.

Приведена дендрологическая характеристика голосеменных лесообразующих и сопутствующих аборигенных, интродуцированных или перспективных для интродукции в условиях Украины древесных растений. Проанилизрованы их биологические, морфологические, экологические и лесные свойства. Предложены эффективные пути использования голосеменных растений в различных отраслях народного хозяйства. Приведена сравнительная характеристика родов и видов, форм и культиваров деревьев и кустов, а также алфавитные указатели латинских, украинских и российских видовых названий. Представлен перечень рекомендованных к изучению таксонов голосеменных растений, установлены возможности и перспективы использования в Украине их экзотических видов.

Запропоновано систематизований виклад дендрологічної характеристики покритонасінних лісотвірних і супутніх аборигенних, інтродукованих чи перспективних для інтродукції за умов України деревних рослин, проаналізовано їх біологічні, морфологічні, екологічні та лісівничі властивості. Розглянуто історію виникнення та походження покритонасінних рослин, розроблено їх класифікацію. Наведено дані про природні та штучні ареали. Встановлено практичне значення сучасних покритонасінних рослин, показано шляхи їх сучасного використання у різних галузях господарства. Наведено алфавітний покажчик родових та видових назв покритонасінних рослин латинською, українською та російською мовами.

Приведено систематизированное изложение дендрологической характеристики покрытосеменных лесосоздающих и сопутствующих аборигенных, интродуцированных или перспективных для интродукции в условиях Украины древесных растений, проанализированы их биологические, морфологические, экологические и леснические свойства. Рассмотрена история возникновения и происхождения покрытосеменных растений, разработана их классификация. Приведены даные о природных и искусственных ареалах. Установлено практическое значение современных покрытосеменных растений, показаны пути их практического применения в разных хозяйственных отраслях. Приведен алфавитный показатель родовых и видовых названий покрытосеменных растений на латинском, украинском и русском языках.

Викладено основні проблемні моменти лікарської тактики у разі виявлення солітарних утворів об'ємного характеру в легенях. Встановлено, що для диференційної діагностики добро- чи злоякісного характерів таких процесів потрібно враховувати вік пацієнта, наявність провідних пульмонологічних скарг, особливості онкологічного та професійного анамнезів, проводити повноцінне об'єктивне обстеження хворого. Вивчення розмірів, форми, розміщення, ступеня кальцинації, швидкості росту солітарного утворення в легенях обумовлює надзвичайну важливість послідовного використання променевих методів діагностики. Для остаточної верифікації етіології патологічних округлих тіней і визначення майбутньої лікувальної тактики необхідним є гістологічне дослідження. За відсутності ознак характерних доброякісному утвору, він завжди підлягає резекції, якщо немає протипоказів до її проведення. Своєчасна діагностика та правильне лікування хворих із солітарними об'ємними процесами в легенях суттєво продовжує тривалість життя хворого, а п'ятирічне виживання після резекції пухлини на ранній стадії має місце у 40 - 80 % таких пацієнтів.

Висвітлено проблему пилевого бронхіту як одного з найпоширеніших професійних захворювань. Розглянуто деякі аспекти обстеження хворих на пиловий бронхіт та запропоновано критерії для визначення професійного характеру захворювання, що є необхідним для засвоювання студентами під час вивчення професійних хвороб.

Досліджено ступінь порушення бронхіальної прохідності та його зворотність, використовуючи метод пікфлоуметрії з фармакологічною пробою за допомогою B2-агоністу "Вентоліна". Кількісну репрезентативність вибірки представлено 1 029 практично здоровими особами віком 15 - 20 років, які не подавали скарг на патологію респіраторно-вентиляційного апарату; 115-ма хворими на хронічний обструктивний бронхіт і 32-ма пацієнтами із затяжним перебігом негоспітальної пневмонії. Контрольну групу складали 28 здорових осіб, прохідність бронхів у яких була в межах 91,0 - 100,0 % від належних величин. Не дивлячись на відсутність скарг на задишку у осіб молодого віку, встановлено, що у 102-х осіб (9,9 %) занижені показники вентиляції легень на рівні I легкої ступені, а у 40 осіб (3,9 %) бронхіальна прохідність занижена до рівня I - II ступеня. Причиною порушення бронхіальної прохідності у осіб молодого віку було тютюнокуріння та перебування за умов запиленості або загазованості навколишнього середовища. У хворих на хронічний обструктивний бронхіт спостережено зворотність обструкції під дією "Вентоліну". Негоспітальна пневмонія у 100,0 % супроводжується зниженням бронхіальної прохідності до рівня I - II ступеня, а після застосування інгаляційного бронхолітика - повністю відновлюється тільки у 37,5 %.

Розглянуто особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" за методикою ділової гри.

Зазначено, що адекватна гіпотензивна комбінована терапія препаратами першої лінії "Амлодил" і "Лоприл" фірми Bosnalijek є доцільним і обгрунтованим при рівнях артеріального тиску вище 160/100 мм рт. ст. Вони показані і у разі серцевої недостатності. Зроблено припущення, що позитивним клінічним ефектом їх впливу було усунення ознак вторинної легеневої гіпертензії і відносної недостатності ТК та ремоделювання міокарда, на що вказувало і фізикальне обстеження - систолічний шум на верхівці став ледь чутним.

Висвітлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" за методикою ділової гри.

Представлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Професійні хвороби" за методикою ділової гри.

Представлено особливості ведення навчально-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії № 2, які стосуються клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" та методикою ділової гри, що дає можливість формувати основні навички діагностики, лікувальної тактики та сприяє основам клінічного мислення, становлення повноцінного фахового рівня майбутнього лікаря.

Розглянуто клінічний випадок рідкісного захворювання легень із групи дисемінованих - лімфоангіолейоміоматозу легень. У клінічній симптоматиці хворої 24-х років переважали скарги на кашель і кровохаркання, які, згідно зі статистичними даними, є непостійними ознаками лейоміоматозу легень. Прослідкувати залежність виникнення загострень хвороби від менструального циклу у пацієнтки не вдалося, оскільки останній був нерегулярним. Проте, цей факт є свідченням важливої ролі ендокринних порушень у розвитку захворювання. Під час проведення фібробронхоскопії патологічних змін зі сторони бронхіального дерева не виявлено. Дані рентгенофлюорографічного архіву протягом останніх двох років трактувалися як пневмосклеротичні. Діагноз встановлено на базі даних спіральної комп'ютерної томографії легень. Описане спостереження підтверджує складність діагностики цієї патології, важливість вчасної та правильної інтерпретації рентгенологічних даних і доводить, що "золотим стандартом" у верифікації таких діагнозів повинна бути біопсія легень.

Викладено основні проблемні моменти лікарської тактики у процесі виявлення солітарних утворів об'ємного характеру в легенях. Встановлено, що для диференційної діагностики добро- чи злоякісного характерів таких процесів потрібно враховувати вік пацієнта, наявнісгь провідних пульмонологічних скарг, особливості онкологічного та професійного анамнезів, проводити повноцінне об'єктивне обстеження хворого. Вивчення розмірів, форми, розміщення, ступеню кальцинації, швидкості росту солітарного утворення в легенях обумовлює надзвичайну важливість послідовного використання променевих методів діагностики. Для остаточної верифікації етіології патологічних округлих тіней та визначення майбутньої лікувальної тактики необхідним є гістологічне дослідження. За відсутності ознак, характерних доброякісному утвору, він завжди підлягає резекції, якщо немає протипоказів до її проведення. Своєчасна діагностика і правильне лікування хворих із солітарними об'ємними процесами в легенях суттєво продовжує тривалість життя хворого, а п'ятирічне виживання після резекції пухлини у ранній стадії має місце у 40 - 80 % таких пацієнтів.

Представлено клінічний випадок нейросаркоїдозу (НС). Недуга маніфестувала атипово з нападів задишки і відчуття нестачі повітря вночі, які минали після прийому нітрогліцерину та зміни положення тіла; згодом долучились тахікардія, епізоди непритомності, різка загальна слабість, пітливість. Пацієнтка обстежувалася у кардіолога, психоневролога, після флюорографічного дослідження лікувалась із приводу "прикореневої пневмонії". Через відсутність ефекту від терапії виконано спіральну комп'ютерну томографію органів грудної клітки, фібробронхоскопію та виявлено ознаки субстенозу бронхів за рахунок лімфаденопатії межистіння. Проведено диференційну діагностику між туберкульозом, лімфогранулематозом і саркоїдозом (С). Після відеоторакоскопічної біопсії медіастінальних лімфовузлів діагноз С підтверджено гістологічно, що є золотим стандартом у діагностиці гранулематозних процесів. Саме в цей час і через 11 міс від початку захворювання, на тлі деякої позитивної рентгенологічної динаміки С легень, виникла клініка НС, яка, навіть, прогресувала впродовж тижня на фоні прийому в стаціонарі преднізолону 30 мг/добу і метотрексату 7,5 мг/тиж. Спостереження вказує на складність діагностики цієї нозології, важливість вчасного проведення і правильної інтерпретації даних променевої діагностики. Адекватна оцінка початкових кардіальних симптомів могла б скерувати на думку щодо виконання біопсії міокарда для уточнення його ураження.

Запропоновано комплексне використання традиційної та проблемної форм навчання: міждисциплінарний семінар у вигляді наукової конференції із вирішенням конкретних клінічних ситуацій з використанням "кейс"-методу. Дані форми навчання органічно взаємно доповнюють одна одну та компенсують їх недоліки. Міждисциплінарний семінар розроблений для студентів 6-го курсу медичного факультету, оскільки для успішного його проведення необхідний достатній рівень засвоєння студентами провідних ідей, понять, положень із різних дисциплін, що вивчалися раніше. Міждисциплінарний семінар є найскладнішим типом семінару, головне завдання якого - забезпечити усвідомлення студентами міжпредметних зв'язків, систематизувати знання, навики та вміння, підбити підсумки роботи. Будучи інтерактивним методом навчання, міждисциплінарний семінар дозволяє виробити у студентів навики застосовувати набуті знання в унікальних і нестандартних ситуаціях. Перевага його у тому, що він розвиває професійно-творче мислення, ініціативність, самостійність, відповідальність, а також дає змогу студентам поділитися власним досвідом з іншими.

Висвітлено особливості ведення науково-педагогічного процесу кафедрою госпітальної терапії N 2, стосовно клінічних конференцій з циклу "Пульмонологія" за методикою ділової гри.

Проведено оцінку причин та запропоновано алгоритм диференційно-діагностичного пошуку при кашлі. Проаналізовано 134 історії хвороб пацієнтів із даним симптомом, які знаходилися на обстеженні і лікуванні у відділенні диференційної діагностики обласного фтизіопульмонологічного центру. З'ясовано, що у 102 випадках причинами кашлю були бронхолегеневі захворювання: пневмонія, хронічний необструктивний бронхіт, ХОЗЛ, бронхіальна астма, плеврити, туберкульоз легень, туберкульозний ендобронхіт, саркоїдоз легень та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, абсцеси і пухлини легень. Для подальшого дослідження відібрано 32 хворих без патологічних змін на рентгенограмі органів грудної клітки і з труднощами в постановці діагнозу. Додатково використано дослідження шлунково-кишкового тракту, ЛОР-органів, серцево-судинної, ендокринної та нервової систем. У даної групи хворих позалегеневими причинами кашлю визнано гастроезофагеальний рефлюкс, патологію додаткових пазух носа, серцеву недостатність, побічну дію інгібіторів АПФ, психогенні розлади. Допоміг у диференційній діагностиці кашлю т.зв. "терапевтичний тест" із використанням засобів патогенетичної терапії захворювання, яке запідозрено.

Підлітка А., 15 років і 10 міс, госпіталізовано до відділення онкогематології Обласної дитячої клінічної лікарні м. Івано-Франківська ургентно 23.03.2018 р. у тяжкому клінічному стані з генералізованим та конгломеративним збільшенням багатьох груп периферичних лімфатичних вузлів (ЛВ) та з підозрою на лімфогранулематоз. Після всебічного обстеження, а також відкритої біопсії передньошийного лімфовузла, справа патогістологічно верифіковано гранулематозний специфічний лімфаденіт туберкульозної етіології. Пацієнта 5.04.2018 р. переведено для лікування до дитячого відділення обласного фтизіопульмонологічного центру (ОФПЦ) з вперше діагностованим туберкульозом (ТБ) ЛВ, генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018) Кат. 1 Ког.2 (2018). Призначено антимікобактеріальну терапію: H0,3; R0,3; Z1,5; Lfx0,5. У зв'язку з утриманням підвищеного рівня кількох онкомаркерів у периферичній крові 10.05.2018 дистанційно консультовано провідними фахівцями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження лімфатичних вузлів підтверджено, рекомендовано посилити схему лікування канаміцином. Після 90 доз антимікобактеріальних препаратів за даними ультразвукового дослідження зазначено позитивну клінічну динаміку, зменшення розмірів та конгломератів периферичних ЛВ та їх відсутність у заочеревинному просторі. Хворого 13.07.2018 р. переведено на амбулаторне лікування. Після завершення приймання 120 доз антимікобактеріальних препаратів 2.08.2018 р. на контрольній мультиспіральній комп'ютерній томографії (МСКТ) виявлено міліарний ТБ легень, через що повторно госпіталізовано з діагнозом "невдача лікування ТБ (НЛТБ) лімфатичних вузлів" (06.08.2018), генералізованого формою Дестр. - МБТ - М - К - МГ - Резист.0 Гіст. + (27.03.2018), ускладненим міліарною дисемінацією Кат.2 Ког.3 (2018). Продовжено лікування за схемою 2 H0,3; R0,45; Z1,5; E0,8; S0,75 з кортикостероїдною терапією преднізолоном у дозі 20 мг з поступовим зменшенням дози. На контрольній МСКТ 04.10.2018 р. зазначено позитивну динаміку, часткове розсмоктування дрібновогнищевої дисемінації в обох легенях, значне зменшення розмірів ЛВ середостіння до норми. Надалі за даними МСКТ органів грудної клітки 31.01.2019 р. в обох легенях по всій довжині відмічено наростаючу дрібновогнищеву (міліарну) дисемінацію. 20.02.2019 р. проведено перегляд гістологічних препаратів біоптату ЛВ, а також очний консиліум у ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України". Діагноз специфічного ураження ЛВ та легень повторно підтверджено. 26.02.2019 р. згідно з рішенням ЦЛКК ХРТБ Івано-Франківського ОФПЦ у зв'язку з негативною динамікою дисемінованого специфічного процесу в легенях рекомендовано зареєструвати клінічний випадок за 4-ю категорією з діагнозом "ризик мультирезистентного ТБ легень (міліарний)" (26.02.2019 р.) Д - МБТ - М - МГ - К - Гіст. + (27.03.2018) Резист.0 Кат.4 (НЛТБ) Ког.1 (2019). Хворому призначено лікування за схемою: Cm0,6; Mfx0,4; Cs0,5; Pt0,5; Z1,6. Отже, специфічне ураження ЛВ може мати клінічний перебіг, як у пухлинного процесу.

Відображено базові положення про природу лісу та ведення лісового господарства. Розглянуто основні питання ботаніки та дендрології. Висвітлено технологічні аспекти створення та вирощування штучних насаджень. Викладено основи лісознавства та лісівництва, лісової таксації та лісовпорядкування, геоінформаційних технологій. Значну увагу акцентовано на проблемах, які виникають унаслідок ураження лісу хворобами та пошкодження шкідниками. Розкрито шляхи підвищення стійкості лісових насаджень. Охарактеризовано недеревинні ресурси лісу.