Розроблено теоретико-методологічні та методичні аспекти інтенсифікації інноваційної діяльності й управління інтенсифікованим життєвим циклом інновацій у науково-виробничих системах. Показано, що основними чинниками, які сприяють ефективній діяльності науково-виробничої сфери, є мінімізація витрат і тривалості кожного етапу життєвого циклу інновацій, які залежать від коефіцієнта новизни, на підставі якого можливо з'ясувати ступінь поновлюваності споживчих функцій у продукті; взаємний вплив життєвих циклів товару, ринків, підприємства й ефекту синергізму, який реалізується на етапах ринкового циклу. Досліджено вплив ефекту синергізму як базового чинника на процес інтенсифікації інновацій. Розроблено методичні підходи до моделювання показників економічної ефективності інновацій. Показано, що на кожному етапі життєвого циклу слід створювати умови для одержання економічної ефективності з наступним досягненням інтегрального економічного ефекту.

Досліджено теоретичні основи запровадження системи безперервної освіти у технічному університеті. Проаналізовано особливості формування такої вітчизняної системи у контексті Болонської конвенції. Запропоновано схему організації безперервної освіти у технічному унверситеті: довузівська підготовка - додипломна освіта - післядипломна освіта. Обгрунтовано роль і місце сучасних інформаційно-комунікаційних систем у навчальному процесі вищої технічної школи. Визначено переваги інформаційних освітньо-наукових порталів. Запропоновано підходи, які базуються на принципах декомпозиції виділення окремих компонент готовності майбутнього випускника до виконання професійних функцій. Досліджено особливості організації екстернатної підготовки фахівців у технічному університеті та сформульовано положення педагогічної концепції дистанційного доступу екстернів до освітньо-наукових ресурсів ВНЗ. Розроблено вимоги до організаційного та програмно-методичного супроводу порталу.

Проаналізовано концептуальні основи педагогічної аксіології як базису ціннісної освіти сучасного вчителя з позицій розгляду духовних пріоритетів у структурі особистісних орієнтацій. Визначено ціннісні орієнтації сучасного педагога з виділенням рівнів функціонування аксіологічної площини як орієнтира для виявлення динаміки розвитку ціннісних основ особистості. Розглянуто функції та принципи педагогічної аксіології та розроблено концептуальні основи педагогічної аксіології як науки стосовно цінностей освіти, проаналізовано проблеми сучасної професійно-педагогічної освіти, доведено, що аксіосфера сучасного вчителя - це унікальна духовна освіта, що включає ціннісні орієнтації, які забезпечують самозбереження людини в просторі та часі. Показано тенденції розвитку ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя в процесі підготовки його до професійної діяльності, а за відповідної організації роботи за умов вивчення педагогічних дисциплін - підвищення духовної складової професійної культури. Зазначено, що новітня модель української педагогічної освіти повинна базуватись на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та критично осмисленому досвіді зарубіжжя.

Наведено результати наукового дослідження педагогічної аксіології як одного з методологічних орієнтирів модернізації професійно-педагогічної освіти. Показано, що особистісний вимір педагогічної аксіології дозволяє унікальним чином, через ціннісні пріоритети в освіті, підкреслити центральне положення людини, її внутрішнього світу в педагогічній системі шляхом розгляду залежності стану освітньої сфери, її розвитку та перспектив від аксіосфери вчителя. Обгрунтовано необхідність вивчення професійно-педагогічних аксіологічних орієнтирів як системоутворювального компоненту не тільки смислової сфери особистості педагога, але й освітньої системи. Розроблено типологію ціннісних орієнтацій в освітній сфері. Визначено, що праксеологічний аспект педагогічної аксіології пов'язаний із суб'єктивним філософським розумінням якісного рівня професіоналізму та фахової зрілості педагога. Розкрито пріоритети в структурі професійно-педагогічних ціннісних орієнтацій. Експліковано технології розвитку аксіосфери майбутнього вчителя.

Розглянуто основні теоретичні положення та проблеми психології, загальні питання про природу та розвиток психіки людини, формування особистості, її психологічну структуру. Розкрито сутність і надано характеристику пізнавальних та емоційно-вольових процесів. Увагу приділено психології спілкування та психології конфліктів. Наведено засоби діагностики з цієї дисципліни, методику самовиховання та саморозвитку студента.

Приведены современные взгляды на этиопатогенез, клинические проявления, диагностику и методы лечения эндометриоза. Проведено исследование пациенток с эндометриомами яичников и перитонеальным эндометриозом, прошедших хирургическое лапароскопическое лечение с удалением эндометриоидных очагов. Выявлено, что в послеоперационном периоде у данных пациенток лечебный комплекс "Диферелин" - "Люпрайд Депо" эффективен, приводит к регрессу клинической симптоматики заболевания и предупреждает развитие новых эндометриоидных очагов.

Висвітлено результати комплексної науково-дослідної роботи відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Обгрунтовано сутність інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутнього вчителя за умов коледжу та університету. Визначено теоретичні засади та специфіку застосування дистанційної форми навчання. Увагу приділено проблемам використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя.

Зазначено, що формування особистості та її ціннісної системи - тісно пов'язані процеси. Розглянуто категорію "загальнолюдські цінності". Розкрито особливості виявлення вищих цінностей та їх функцію. Акцентовано увагу на практичному вирішенні проблеми розвитку аксіологічного спрямування майбутнього вчителя як на чиннику його професійно-творчої самореалізації. Розглянуто розвиток аксіологічної спрямованості майбутнього вчителя під час вивчення курсу "Основи педагогічної творчості і майстерності", що передбачає самостійне самовдосконалення студентів, у процесі якого вони освоюють світ культурних цінностей. Підкреслено, що самовдосконалення виявляється у прагненні довести розвиток своєї особистості до образу ідеального Я.

Досліджено особливості основних етапів становлення концепції безперервної освіти. Зазначено, що проблему безперервної освіти неможливо розглядати без спеціальної розробки її методологічних, психолого-педагогічних, організаційно-управлінських і економіко-правових аспектів. Розглянуто трактування принципу безперервної освіти, запропоновано авторське розуміння єдиної системи безперервної освіти, підкреслено інтегративний характер цього визначення. Особливу увагу приділено різним аспектам гуманітаризації безперервної освіти: трансформації змісту і процесу навчання; спрямованості; розвитку інтелектуальних можливостей і здібностей; змінам акцентів, зокрема у її основному змісті, в розумінні освіти загалом; зміні її якісних характеристик. Наголошено, що така освіта перетворює людину з об'єкта освітньої діяльності в її активний суб'єкт. Здійснено порівняння моделей традиційної та безперервної освіти за метою, змістом, методами і формами, результатом, інституційним виміром. Подано висновок про можливість використання традиційних напрацювань сучасної теорії управління технічними і технологічними системами та процесами в розв'язанні проблеми побудови системи управління в освітній діяльності.

Розкрито принципи вертикальної і горизонтальної інтеграції системи освіти. Виділено фактори, на які повинна зважати цілісна система управління освітньою діяльностю, сформульовано її призначення для дорослої людини. Зосереджено увагу на позитивах та потенціалі нових інформаційних технологій: інформаційних "стаціонарних" і "мережевих технологіях". Визначено теоретико-методологічну основу підвищення ефективності і якості навчального процесу в системі безперервної освіти в технічному університеті, головне завдання викладача в сучасних умовах; переваги, які одержують традиційні форми навчання за умов застосування сучасних технологічних засобів зв'язку і передавання інформації. Висловлено думку, що мережа науково-освітніх порталів ВНЗ буде основою освітнього інформаційного простору міста, регіона та держави.

Розглянуто процес формування ціннісних орієнтацій студентства педагогічних ВНЗ. Проаналізовано основні шляхи та методи духовного становлення особистості та модернізації сучасної освіти. Викладено основні напрями виховного процесу майбутнього фахівця-освітянина. Акцентовано особливу увагу на формуванні базової культури особистості майбутнього вчителя. Обгрунтовано духовні орієнтири, що виражені такими ціннісними категоріями, важливим для професійної підготовки майбутнього вчителя: свобода, обов’язок, совість, добро. Підкреслено, що сприяючи духовному розвитку студентства, викладач повинен пам’ятати про обстановку доброзичливості, свободи і розуміння в процесі викладання та виховання.

Рассмотрен процесс формирования ценностных ориентаций студенчества педагогических ВУЗ. Проанализированы основные пути и методы духовного становления личности и модернизации современного образования. Изложены основные направления воспитательного процесса будущего специалиста-педагога. Акцентировано особое внимание на формирование базовой культуры личности будущего учителя. Обоснованы духовные ориентиры, которые выражены такими ценностными категориями, важными для профессиональной подготовки будущего учителя: свобода, обязанность, совесть, добро. Подчеркнуто, что способствуя духовному развитию студенчества, преподаватель должен помнить о доброжелательности, свободе и понимании в процессе преподавания и воспитания.

The process of formation of value orientations of students of pedagogical universities. Analyzed the main ways and methods of spiritual development of the individual and the modernization of modern education. The main directions of the educational process of the future specialist teacher. Are emphasized on the formation of the basic training of the person of the future teacher. Justified spiritual guidance that expressed such value categories that are important to the future of teacher training: freedom, duty, conscience, good. Emphasized that promoting the spiritual development of the students, the teacher should be aware of goodwill, understanding and freedom in teaching and education.

Розглянуто ціннісні пріоритети сучасного педагога. Визначено основи педагогічної аксіології як базису ціннісної освіти. З’ясовано, що нова модель української педагогічної освіти повинна грунтуватися на українських національних традиціях, надбаннях вітчизняної педагогіки та критично осмисленому досвіді зарубіжжя. Зауважено, що аксіологічний підхід до професійно-педагогічної підготовки передбачає формування в студентів системи ціннісних орієнтацій, які визначають загальне спрямування інтересів і прагнень особистості, ієрархію індивідуальних переваг, мотиваційну програму діяльності і, в результаті, рівень готовності майбутнього спеціаліста до реалізації життєвих і професійних планів, становлення інтелігента, інтелектуальної еліти демократичної незалежної України.

Рассмотрены ценностные приоритеты современного педагога. Определены основы педагогической аксиологии как базиса ценностного образования. Выяснено, что новая модель украинского педагогического образования должна основываться на украинских национальных традициях, достижениях отечественной педагогики и критически осмысленном опыте зарубежья. Отмечено, что аксиологический подход к профессионально-педагогической подготовке предполагает формирование у студентов системы ценностных ориентаций, которые определяют общее направление интересов и стремлений личности, иерархию индивидуальных предпочтений, мотивационную программу деятельности и, в результате, уровень готовности будущего специалиста к реализации жизненных и профессиональных планов, становления интеллигента, интеллектуальной элиты демократической независимой Украины.

Modern teacher’s value priorities are discussed. Basics of pedagogical axiology as the foundation of values-based education are defined. The article reveals that the new model of Ukrainian pedagogical education should be based on Ukrainian national traditions, achievements of national pedagogic and critically considered foreign experience. It is concluded that axiological approach to teachers training includes forming students’ system of values defining the general direction of personal interests and aspirations, hierarchy of individual priorities, motivational activity plan and, as a result, the level of future professional’s readiness for realization of life and career plans, becoming an intellectual and a part of academic elite of democratic independent Ukraine.

Розглянуто важливі аспекти особистісно-професійного становлення педагога: особистісної самореалізації, розвитку особистісно-професійної зрілості, професійної самосвідомості, формування соціальної, комунікативної й естетичної компетентності, культури професійного спілкування, готовності до роботи в інклюзивному освітньому середовищі та ін. Висвітлено європейський досвід взаємодії суб'єктів освітнього процесу та використання електронного навчання у професійній підготовці педагогічних працівників. Особливу увагу приділено андрагогічному виміру становлення педагога: проаналізовано зарубіжні системи підготовки педагогічного персоналу для освіти дорослих і досвід підготовки андрагогів в Україні, розкрито андрагогічні засади професійного становлення та особливості формування андрагогічної компетентності викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти, з'ясовано нормативно-правове забезпечення розвитку андрагогічної компетентності викладачів та основи підготовки андрагогів до проектної діяльності. Рекомендовано для наукових працівників, викладачів педагогічних закладів вищої освіти, докторантів, аспірантів, студентів, учителів.