Охарактеризовано адміністративно-правові норми та відносини. Висвітлено особливості адміністративно-правового статусу іноземних громадян і апатридів. Проаналізовано адміністративно-правове регулювання у галузях зовнішніх та зовнішньоекономічних відносин. Наведено загальні правила накладання адміністративних стягнень. Викладено концептуальні аспекти реформування адміністративного права України.

Монографія присвячена історії Харківського товариства поширення в народі грамотності (1869-1920 рр.), яке протягом півстолітнього існування займалося культурно-освітньою роботою серед найбідніших прошарків населення. Започатковане передовою харківською інтелігенцією, воно незабаром стало одним з найвідоміших освітніх товариств не тільки в Україні, а й далеко за її межами. На багатому джерельному матеріалі висвітлюються етапи становлення і розвитку Харківського товариства грамотності, розповідається про значний внесок його членів (М.М.Бекетова, Д.І.Багалія, С.Ф.Русової та ін.) в культурно-освітню справу, аналізується досвід Товариства, набутий в шкільній та позашкільній сферах діяльності.

Досліджено ефективність адміністративних штрафів, її умови, критерії, показники та розглянуто проблеми й перспективи її підвищення.

Розглянуто методологічні основи експертизи товарів, визначено законодавчу базу, яка її регулює. Наведено характеристику різних видів експертиз, розглянуто специфіку прав і обов'язків експертів. Показано роль, місце торгово-промислових палат в Україні та в країнах СНД, розглянуто особливості їх функціонування у світі, висвітлено досвід міжнародних організацій торгових палат. Особливу увагу приділено технології товарознавчих експертиз, специфіці проведення санітарно-гігієнічної, ветеринарної, екологічної, судової експертизи, ідентифікації товарів.

Висвітлено культурні процеси, які відбувалися у Харкові - найбільшому місті України 100 років тому. Описано найважливіші події культурного життя міста, проаналізовано діяльність визначних представників освіти, науки, культури, особливості духовного життя, які сприяли творенню своєрідного слобожанського менталітету.

Освещены культурные процессы, происходившие в Харькове - наибольшем городе Украины 100 лет назад. Описана культурная жизнь города, проанализированы деятельность известных представителей образования, науки, культуры, меценатская деятельность, особенности духовной жизни, способствовавшие созданию своеобразного слобожанского менталитета.

З використанням методу системного підходу охарактеризовано пластмасові, скляні, керамічні, металеві групи господарських товарів. Проаналізовано тенденції розвитку виробництва господарських товарів на світовому ринку. Розкрито суть понять полімеру, наповнювача, горячих штампування та пресування, лиття під тиском, стабілізатора, алкідної смоли. Запропоновано класифікацію клеїв за походженням клеючої речовини, призначенням, характером склеювання, фізичним станом.

С учетом метода системного подхода охарактеризованы пластмассовые, стеклянные, керамические, металлические группы хозяйственных товаров. Проанализированы тенденции развития производства хозяйственных товаров на мировом рынке. Раскрыто содержание понятий полимера, наполнителя, горячих штамповки и прессования, литья под давлением, стабилизатора, алкидной смолы. Предложена классификация клея по происхождению клеющего вещества, назначению, характеру склеивания, физическому состоянию.

Розглянуто методологічні засади експертизи товарів, визначено закондавчу базу, яка її регулює. Охарактеризовано різні види експертиз, права й обов'язки експертів. Висвітлено міжнародний досвід в даній галузі, визначено роль і місце торгово-промислових палат в Україні. Особливу увагу приділено технології товарознавчих експертиз, розкрито специфіку проведення санітарно-епідеміологічної, ветеринарної, фітосанітарної, екологічної, судової та митної експертиз, ідентифікації товарів.

Рассмотрены методологические основы експертизы товаров, определена законодательная база, которая ее регулирует. Охарактеризованы разные виды экспертиз, права и обязанности экспертов. Освещены международный опыт в данной сфере, определены роль и место торгово-промышленных палат в Украине. Особое внимание уделено технологии товароведческих экспертиз, раскрыта специфика проведения санитарно-эпидемиологической, ветеринарной, фитосанитарной, экологической, судебной и таможенной экспертиз, идентификации товаров.

  Скачати повний текст

Досліджено генезу, сутність, тенденції розвитку націософської інтенційності (НІ) як цілісного концептуального відображення буття нації. Логіку становлення НІ простежено в європейському й українському філософському дискурсах. Значну увагу приділено особливостям вияву НІ у теоретичній спадщині представників української діаспори. З'ясовано, що НІ характеризується спрямованістю свідомості як активного конституюючого фактора на предмет національного. Встановлено, що НІ дозволяє з'ясувати природу національного через його ідейно-філософський вимір, зафіксувати головні світоглядно-онтологічні детермінанти у визначенні сутності націй. Виявлено, що початковий етап формування НІ пов'язаний з переходом нації - історичної реальності у націю - теоретичний концепт і збігається з хронологічними межами Нової доби - періоду становлення у філософському дискурсі поняття нації як окремої філософської категорії. Уперше у вітчизняній соціально-філософській думці використано ідею НІ як інструмент інтерпретації теоретичної спадщини представників української діаспори, що дозволило простежити розгортання епістемологічної процедури осягнення витоків, становлення і подальших перспектив історичного буття української нації.

Висвітлено теоретичні аспекти дослідження кольороепітетів ідіостилю українського письменника М. Чабанівського, зокрема, тематично об'єднаних повістей "Стоїть явір над водою", "Лебедина сага", "Журавлинка", "Заповіт". Наведено семантико-стилістичну характеристику назв кольорів, які функціонують у творах М. Чабанівського.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*669.13 + Е522.912.16

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано трактування терміна "ідентифікація" у нормативній, навчальній та науковій літературі. Охарактеризовано проведення ідентифікації на всіх етапах життєвого циклу товару. Визначено суб'єкти ідентифікації у сфері обігу товарів, загальні критерії, показники та методи ідентифікації. Встановлено відмінність між "критерієм" і "показником" ідентифікації товарів.

Розглянуто реальний стан інноваційних процесів у системі освіти України (СО). Названо причини непідготовленості багатьох педагогів до інноваційної освітньої діяльності: недостатність відповідних методик, брак компетентності викладачів, відсутність матеріального заохочення викладачів, відсутність цілеспрямованої підготовки студентів ВНЗ до такої діяльності. Виділено два взаємозалежні режими роботи СО: режим функціонування та режим розвитку. Наведено результати анкетування учителів шкіл Вінницької області. Виявлено закономірність: чим активніші педагоги, тим більше серед них тих, які здійснюють рух уперед і відчувають важкий, не завжди яскраво виражений успіх від творчих зусиль. Підсумовано, що проблеми модернізації СО не може бути вирішено, якщо робити ставку на окремих інноваційно налаштованих людей. Запропоновано налагодити процес управління формуванням і розвитком інноваційної культури педагогів, створити відповідні соціально-професійний і психологічний механізми.

Рассмотрены реальное состояние инновационных процессов в системе образования Украины (СО). Названы причины неподготовленности многих педагогов к инновационной деятельности: недостаточность соответствующих методик, отсутствие компетентности преподавателей, отсутствие материального поощрения преподавателей, отсутствие целенаправленной подготовки студентов ВУЗ к такой деятельности. Выделены два взаимосвязанных режимы работы СО: функционирования и развития. Представлены результаты анкетирования учителей школ Винницкой области. Установлена закономерность: чем активнее педагоги, тем больше среди них тех, которые получают тяжелый, не всегда ярко выраженный успех от творческих усилий. Подытожено, что проблема модернизации СО не может быть решена, если ставка делается на отдельных инновационно настроенных людей. Предложено наладить процесс управления формированием и развитием инновационной культуры педагогов, создать соответствующие социально-профессиональный и психологический механизмы.

The authors examine the place of the innovative activity in the structure of the teacher's readiness to innovative processes in the education.

Презентовано мікрорівневий вимір структурно-динамічної моделі міжособистісної взаємодії. Виділено та описано когнітивний, емоційний, мотиваційний, ціннісно-смисловий і конативний компоненти міжособистісної взаємодії. Досліджено їх феноменологічні характеристики.

Проаналізовано особливості релігійного світогляду козаків, з'ясовано роль православної Церкви в житті козацтва.

Показано, що за умов швидких темпів інформатизації освіти зростають вимоги до вчителя, а основним показником його професіонатізму стає готовність до інноваційної педагогічної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Запропоновано модель організації підготовки майбутніх учителів до інноваційної діяльності із використанням ІКТ. Обгрунтовано педагогічні умови (усвідомлення студентами цінності, необхідності та потреби використання ІКТ в навчальному процесі; формування системи знань про інновації в педагогіці та в галузі ІКТ; формування відповідних умінь і навичок використання ІКТ в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи; підготовка майбутнього вчителя до створення авторських ІКТ-продуктів; залучення студентів до участі в педагогічних Інтернет-спільнотах); розроблено критерії та показники такої готовності.

Розглянуто парадигму держави, що стимулює розвиток. Висвітлено соціологію сходоцентризму. Охарактеризовано національну ідентичність у контексті соціальних змін. Показано роль релігії у процесах демократизації. Подано інформацію про процеси соціальних трансформацій у сучасному соціологічному дискурсі. Приділено увагу соціальному неоеволюціонізму та циклам глобальної політичної еволюції. Наведено концептуально-термінологічні схеми інтерпретації соціальної мобільності та іммобільності.

Досліджено роль та значення жінок козацької України як у культурно-історичному творенні духовних і матеріальних цінностей суспільства, так і в державотворенні.

У контексті вирішення проблем духовності, моральності та толерантності приділено увагу теоретичному й емпіричному дослідженням впливу емпатії на емоційні аспекти міжособистісної взаємодії в юнацькому віці в межах антропоцентичного підходу. Висвітлено методику й організацію емпіричного дослідження рівня розвитку емпатії, форм її прояву та емоційного компоненту міжособистісної взаємодії юнаків і дівчат у ранньому та зрілому віці. На основі результатів порівняння одержаних показників, які наведено у таблицях, констатовано наявність емпатійної детермінації всіх показників емоційного компоненту міжособистісної взаємодії. Виявлено вікову та статеву диференціацію детермінуючого впливу емпатії: для юнаків він є більш вираженим у період ранньої юності, а для дівчат – у зрілому юнацькому віці. Зазначено, що загалом вплив емпатії на емоційний аспект міжособистісної взаємодії в період раннього юнацького віку є більшим порівняно зі зрілою юністю. Перспективою подальших досліджень є вивчення емпатійної детермінації мотиваційного, ціннісно-смислового та конативного компонентів міжособистісної взаємодії.

В контексте решения проблем духовности, нравственности и толерантности уделено внимание теоретическому и эмпирическому исследованиям влияния эмпатии на эмоциональные аспекты межличностного взаимодействия в юношеском возрасте в пределах антропоцентического подхода. Освещены методика и организация эмпирического исследования уровня развития эмпатии, форм ее проявления и эмоционального компонента межличностного взаимодействия юношей и девушек в раннем и зрелом возрасте. На основании результатов сравнения полученных показателей, которые приведены в таблицах, констатировано наличие эмпатийной детерминации всех показателей эмоционального компонента межличностного взаимодействия. Выявлено возрастную и половую дифференциацию детерминирующего влияния эмпатии: для юношей оно более выражено в период раннего юношеского возраста, а для девушек – в зрелом юношеском возрасте. Отмечено, что в целом влияние эмпатии на эмоциональный аспект межличностного взаимодействия в период раннего юношеского возраста является большим по сравнению со зрелой юностью. Перспективой дальнейших исследований является изучение эмпатийной детерминации мотивационного, ценностно-смыслового и конативного компонентов межличностного взаимодействия.

In the article the problem of interpersonal interaction from an anthropocentric approach has been examined. The topicality and necessity of studying empathy as an important determinant of interpersonal interaction has been grounded. On the theoretical level it has been determined that empathy in the emotional component of interpersonal interaction is represented as a condition of adequate emotional reaction of subjects determinant of their emotional presence in interaction and also the mechanism of variety of emotional displays in interpersonal interaction. On the theoretical level the existence of interrelationship between integral empathy and its forms and indexes of adequate emotional reactions, emotional activity and variety of emotional displays is defined. Their age and sex differentiation has been stated: in adolescence (15-17 years old) there are more empathic correlates of emotional displays in interpersonal interaction in comparison with late youth age (18-21 years old), besides it was specified that girls have greater amount of interrelationship displays compared with boys.

Наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження взаємозв’язку емпатії та мотивації міжособистісної взаємодії у юнацькому віці (226 осіб юнацького віку). Виявлено та описано вікові та статеві особливості досліджуваного процессу. На першому етапі дослідження перевірено наявність достовірних взаємозв’язків між показниками інтегральної емпатії та її форм з показниками емоційного компоненту в цілому. На другому етапі вивчено статеві особливості виявлених взаємозв’язків. На третьому етапі виявлено вікові особливості взаємозв’язків. Четвертий етап дослідження передбачав перевірку наявності достовірних відмінностей між досліджуваними показниками мотиваційного компонента високо-, середньо- та низькоемпатійних респондентів. Показано залежність потреби у міжособистісній взаємодії, її мотиваційної орієнтації та цільової спрямованості від рівня розвитку інтегральної емпатії та її форм. Обгрунтовано залежність рівня розвитку емпатії у ранньому юнацькому віці від мотивації міжособистісної взаємодії, що є більш вираженим у дівчат, ніж у хлопців. У юнаків емпатійність більшою мірою взаємопов’язана з цільовою спрямованістю, а у їх ровесниць – з мотиваційною орієнтацією; у хлопців наявні мотиваційна орієнтація особистості (афілятивна, егоїстична чи ситуативна) та розвиток потреби у міжособистісній взаємодії; у дівчат – усі досліджувані показники мотиваційного компонента: розвиток потреби у міжособистісній взаємодії, мотиваційна орієнтація та цільова спрямованість.

Представлены результаты теоретического и эмпирического исследования взаимосвязи эмпатии и мотивации межличностного взаимодействия в юношеском возрасте (226 лиц юношеского возраста). Выявлены и описаны возрастные и половые особенности изучаемого процесса. На первом этапе исследования проверено наличие достоверных взаимосвязей между показателями интегральной эмпатии и ее форм с показателями эмоционального компонента в юношеском возрасте в целом. На втором этапе изучены гендерные особенности выявленных взаимосвязей. На третьем этапе выявлены возрастные особенности взаимосвязей. Четвертый этап исследования предусматривал проверку наличия достоверных различий между исследуемыми показателями мотивационного компонента високо-, средне- и низкоэмпатийных респондентов. Показана зависимость потребности в межличностном взаимодействии, ее мотивационной ориентации и целевой направленности от уровня развития интегральной эмпатии и ее форм. Обоснована зависимость уровня развития эмпатии в раннем юношеском возрасте от мотивации межличностного взаимодействия, что является более выраженным у женщин, чем у мужчин. У юношей эмпатийность в большей степени взаимосвязана с целевой направленностью, а у их сверстниц – с мотивационной ориентацией; у ребят развита мотивационная ориентация личности (афелятивная, эгоистичная или ситуативная) и развитие потребности в межличностном взаимодействии; у девушек – все исследуемые показатели мотивационного компонента.

In the article the problem of interpersonal interaction in the context of anthropocentric approach has been ex-amined. Actuality and necessity of studying empathy as an important determinant of interpersonal interaction have been grounded.On theoretical level it has been determined that empathy in the emotional component of interpersonal interac-tion is represented as a condition of affiliation, determinant of motivated orientation, mechanism of the motive`s com-ing into being and its realization.On empirical level presence of reliable interrelations between integral empathy and its forms and indexes of the need for interpersonal interaction, motivated orientation (egoistic, affilative and situative) and purposefulness (to social appraisal and non-conflict interaction) has been proved. Their age and sex differentiation has been stated: at early youth age (15-17 years old) interrelation between empathy and its forms and motivation indexes of interpersonal interaction is expressed to a greater extent in comparison with late youth age (18-21 years old), and with girls greater amount of interrelationship displays has been fixed in comparison with boys.