Розглянуто діяльність соціальних інституцій, їх ефективну соціально-педагогічну взаємодію у формуванні суспільної моралі на Півдні України наприкінці ХVІІІ – початку ХХ ст.

Рассмотрены деятельность социальных институтов, их эффективное взаимодействие в формировании общественной морали на Юге Украины в конце ХVIII – начале ХХ вв.

Regarded activities of social institutes, their effective social-pedagogical co-operation in the formation of public moral on the South of Ukraine at the end of the ХVІІІth – the beginning of the ХХth centuries.

Досліджено становлення та функціонування соціальних інституцій за умов освітньо-виховного простору Півдня України другої половини XIX - початку XX ст. На основі аналізу наукової літератури та ретроспективного аналізу архівних джерел проаналізовано зміст та особливості становлення та функціонування соціальних інституцій, розкрито сутність та зміст понять "освітньо-виховний простір", "соціальні інституції", роль доброчинності у процесі їх становлення та функціонування. До наукового обігу введено 305 маловідомих архівних джерел, що розкривають зміст, форми, методи та особливості функціонування соціальних інституцій у царині освіти, суспільної допомоги та інших нагальних проблем Півдня України другої половини XIX - початку XX ст.

Розглянуто питання впливу соціальних інституцій на соціально-педагогічну сутність соціального захисту дітей-сиріт, підкинутих дітей та нужденних в освітньо-виховному просторі Півдня України ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.

Рассмотрен вопрос влияния социальных институтов на социально-педагогическую сущность социальной защиты детей-сирот, подброшенных детей и нуждающихся в образовательно-воспитательном пространстве Юга Украины II половины XIX – начала ХХ вв.

The influence of social institutions on social and educational nature of social protection of orphans, children thrown and needies in education and educational area Southern Ukraine the second half of the nineteenth - early twentieth centuries are considered.

Розглянуто питання впливу соціальних інституцій на становлення та функціонування освітньо-виховного простору Півдня України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Рассмотрены вопросы влияния социальных институтов на становление и функционирование образовательно-воспитательного пространства Юга Украины второй половины XIX - начала ХХ вв.

The questions of the influence of social institutions on the establishment and functioning of education and educational space of the South of Ukraine in the second half of the 19-th century-the beginning of the 20-th century are considered.

Розглянуто шляхи реалізації виховного впливу на моральні орієнтири особистості на Півдні України ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст. Підкреслено факт, що саме ці поведінкові прояви вимагають постійних дій та уваги для формування суспільного ідеалу, у якому буде осмислюватися спільний закон і відповідальність кожної особистості.

Рассмотрены пути реализации профилактического влияния на асоциальное поведение личности на Юге Украины ІІ половины ХІХ – начала ХХ вв. Подчеркнут факт, что именно эти поведенческие проявления требуют постоянных действий и внимания для формирования общественного идеала, в котором будет осмысление общего закона и ответственности каждой личности.

Discusses ways of implementation preventive effects on asocial behavior of a personality in the South of Ukraine in the second half of the 19th century – the beginning of the 20th century. Underlines the fact that it is these behavioral manifestations require permanent actions and attention for formation public ideal, which is reflection of the common law and the responsibility of each individual.

Розглянуто питання розвитку жіночої освіти за умов полікультурного освітньо-виховного простору Півдня України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Визначено роль соціальних інституцій освіти та виховання у процесі залучення жіноцтва до навчання та одержання професійної освіти та їх ролі у вирішенні низки нагальних питань за участю жінок.

Рассмотрен вопрос развития женского образования в условиях поликультурного образовательно-воспитательного пространства Юга Украины второй половины ХІХ – начала ХХ вв. Определена роль социальных институций образования и воспитания в процессе приобщения женщин к получению профессионального образования и их роли в решении ряда насущных социальных вопросов, которые требовали участия женщин.

Discusses the question about development of women’s education in conditions of cultural educational and educative area in the South of Ukraine of the second half XIX- the beginning XX centuries.The role of social educational and educative institutions in the process of women’s familiarization with professional education receiving and with their role of resolving the urgent and social questions, which required the women’s participation, is examined.

Останніми роками увагу багатьох вчених світової медицини привертає тема імуномодулюючої ролі вітаміну D в організмі людини, а саме: його участь у проліферації та диференціації імунокомпетентних клітин, активації неспецифічного імунітету та його антифіброзні властивості. Надано результати дослідження біохімічного статусу активної форми 5-гідроксихолекальциферолу (25(ОН)D3) у хворих із хронічним гепатитом C. Доведено наявність абсолютного дефіциту 25(ОН)D3 у хворих на хронічний гепатит С.

Висвітлено актуальні питання національно-патріотичного виховання учнів у загальноосвітніх навчапьних закладах. Розвинуто проблему національно-патріотичного виховання особистості в історичному аспекті. Зроблено теоретичний аналіз сутності поняття «патріотизм» та нормативно-правового забезпечення національно-патріотичного виховання учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах Херсонщини. Охарактеризовано національно-патріотичне виховання молодших школярів як історичну та науково-педагогічну проблему. Детально розглянуто вікові особливості психофізіологічного розвитку у вихованні молодших школярів та специфіку діяльності вчителя початкових класів з національно-патріотичного виховання молодших школярів.

Наведено дані лікування 90 пацієнтів з коінфекцією ВІЛ/ВГС, які одержували противірусне лікування хронічного вірусного гепатиту C (ХВГC). Лікування пег-інтерфероном (Peg-IFN) у комбінації з лікарськими засобами прямої дії, такими як софосбувір та рибавірин, одержували 53 (59 %) пацієнти на тлі прийому антиретровірусної терапії (АРТ), інші хворі були на безінтерферонових схемах терапії. У результаті моніторингу терапії з'ясовано, що мали місце деякі інтерферон- або рибавіринзалежні побічні ефекти у пацієнтів, що потребує мультидисциплінарного підходу до менеджменту пацієнтів для своєчасної корекції несприятливих подій, пов'язаних як зі схемою лікування ХВГС, так і з лікарськими взаємодіями АРТ. Стійку вірусологічну відповідь (СВВ12) одержали 86 (96,6 %) хворих.

Наведено дані щодо захворюваності на правець у Дніпропетровській області з 2014 по 2017 рр. На сьогодні з урахуванням зниження імунного прошарку населення нашої країни розглянуто клінічні дані перебігу правця в споживача ін'єкційних наркотиків та обговорено необхідність настороги як лікаря первинної ланки, так і вузьких спеціалістів щодо можливості виникнення правця в нещеплених осіб. Лікарі мають брати до уваги правець під час диференціальної діагностики менінгіту, судомного синдрому тощо, особливо у споживачів ін'єкційних наркотичних речовин, які є групою ризику з цього захворювання у всіх країнах світу, у тому числі й в Україні. Обговорено помилки та шляхи проведення диференціальної діагностики у разі встановлення первинного діагнозу хворому. Акцентовано увагу на необхідності проведення вакцинації проти правця неімунного населення.

Наведено 4 клінічні випадки мембранозного фарингіту, спричиненого Corynebacterium ulcerans, в осіб 27, 32, 44 та 46 років із детальним аналізом. Показано роль зоонозного збудника Corynebacterium ulcerans у виникненні захворювання, подібного до класичної дифтерії. Наголошено на важливості вакцинопрофілактики дифтерії з метою запобігання захворюваності на зоонозну інфекцію, що викликана Corynebacterium ulcerans.

Лістеріоз - це інфекційне захворювання, спричинене мікроорганізмами Listeria monocytogenes. Зараження людини може відбуватися фекально-оральним, аерогенним, трансплацентарним шляхами. Захворюваність в Україні на лістеріоз реєструється на спорадичному рівні, у вигляді поодиноких випадків, не пов'язаних між собою. Лістеріозу властиві висока летальність та поліморфізм клінічних проявів. Клініка хвороби характеризується поліорганністю: ураженням центральної нервової системи, септичними проявами, абортами, маститами; лістеріоз також може перебігати у формі безсимптомного носійства. У разі ураження нервової системи з'являються ознаки менінгіту, менінгоенцефаліту або абсцесу мозку. Актуальність проблеми діагностики та лікування лістеріозу обумовлена спорадичністю захворювання, поліморфізмом клінічних проявів, труднощами етіологічної верифікації діагнозу. Особливістю наведеного випадку стала принципова діагностична помилка при встановленні діагнозу: дитині не був встановлений сепсис. Лістеріоз у цієї дитини мав прогредієнтний перебіг з формуванням септичної форми. Проте лістеріоз - це рідкісна інфекція, тому прижиттєво було складно запідозрити саме цю інфекцію.