Установлено, что применение симвастатина через 2 недели приводит к улучшению функционального состояния эндотелия за счет увеличения синтеза и повышения стабильности эндогенного оксида азота. Антиишемический эффект терапии проявляется через 4 недели за счет развития гиполипидемического (общий холестерин и холестерин липопротеидов низкой плотности) и противовоспалительного (по уровню С-реактивного белка) эффектов.

Проведено динамическое исследование моторной функции желудка у 65-ти больных сахарным диабетом ІІ типа в возрасте от 45-ти до 67-ми лет (14 мужчин и 51 женщина). В качестве контрольной группы обследовано 30 здоровых волонтеров. Опорожнение желудка от полужидкой пищи (500 мл киселя) изучали в течение 1 ч от момента приема тестового завтрака при помощи ультрасонографии. Пациенты с замедленным опорожнением желудка получали мозаприд в суточной дозе 7,5 или 15 мг перорально в течение 1-го мес. Скорость опорожнения желудка была измерена повторно после 4-х недель наблюдения. Данные свидетельствуют, что применение мозаприда у лиц с сахарным диабетом ІІ типа может улучшить замедленное опорожнение желудка.

Проведено динамическое исследование моторной функции желудка у 17-ти больных с функциональной диспепсией в возрасте от 19-ти до 27-ми лет (3 мужчины и 14 женщин). В качестве контрольной группы обследовано 30 волонтеров. Опорожнение желудка от полужидкой пищи (500 мл киселя) изучали в течение 1 ч от момента приема тестового завтрака при помощи ультрасонографии. Пациенты с функциональной диспепсией получали мозаприд в суточной дозе 7,5 мг перорально в течение 1 мес. Скорость опорожнения желудка определяли повторно после 4-х недель наблюдения. Данные свидетельствуют о том, что применение мозаприда при функциональной диспепсии способствует нормализации замедленного опорожнения желудка.

Розроблено нову концепцію діагностики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) та хронічної постемболічної легеневої гіпертензії (ХПЕЛГ) на підставі застосування оригінальних методів оцінки структурно-функціональних порушень з боку серцево-судинної системи. Запропоновано математичну модель правого шлуночка (ПШ) серця, за допомогою якої досліджено можливості методу ехокардіографії щодо визначення об'ємних параметрів і скоротливої функції ПШ у хворих на ТЕЛА і ХПЕЛГ. Вивчено особливості ремоделювання ПШ і стан гемодинаміки за ТЕЛА та ХПЕЛГ у процесі застосування лікувальних заходів. Встановлено ультразвукові (УЗ) критерії ембологенної небезпеки венозних тромбів. Розроблено УЗ класифікацію венозного тромбозу. Визначено предикатори ризику ХПЕЛГ. Здійснено порівняльне дослідження особливостей клінічної симптоматики та гемодинамічних показників у хворих на ХПЕЛГ та легеневу гіпертензію внаслідок ХОЗЛ, встановлено диференційно-діагностичні критерії ХПЕЛГ. На підставі комплексного аналізу клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних даних розроблено алгоритм діагностики ХПЕЛГ.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення неінвазивної діагностики функціонального стану міокарда лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) до та після операції аорто-коронарного шунтування (АКШ) та установлення діагностичних можливостей ультразвукових методів дослідження серця щодо визначення тяжкості захворювання, прогнозування ризику та оцінки ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда. Встановлено основні ехокардіографічні (ЕхоКГ) і допплер-ехокардіографічні (допплер-ЕхоКГ) критерії важкості патологічного процесу у хворих на ІХС, що повинно сприяти виділенню груп пацієнтів, які потребують хірургічного лікування. Обгрунтовано доцільність використання запропонованої модифікації методу стрес-ЕхоКГ з добутаміном та атропіном для оцінки ступеня тяжкості й локалізації ішемічного ураження міокарда ЛШ у хворих на ІХС перед АКШ. З'ясовано діагностичні можливості стрес-ЕхоКГ з низькими дозами добутаміну як одного з методів відбору хворих для хірургічної реваскуляризації міокарда та прогнозування її результатів. Визначено основні ЕхоКГ та допплер-ЕхоКГ показники, які відображають динаміку систолічної та діастолічної функції ЛШ і можуть бути використані під час динамічного догляду за пацієнтами після АКШ.

Рассмотрена роль диссинхронии сердца в патогенезе хронической сердечной недостаточности, ее развитие и прогрессирование. Дано теоретическое обоснование патофизиологических механизмов, приводящих к нарушению сократительной функции сердца при диссинхронии, подробно изложены различные подходы к диагностике, которые были реализованы у обследуемой группы больных; дана их оценка, обоснованы преимущества и недостатки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09 + Р412.3-356

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) является одной из ведущих причин заболеваемости и смертности современного общества. В настоящее время ХОЗЛ определяют как хроническое воспалительное заболевание, связанное с влиянием неблагоприятных факторов внешней среды. К основным системным проявлениям ХОЗЛ относятся: снижение трофологического статуса, дисфункция скелетных мышц, остеопороз (ОП), анемия и сердечно-сосудистые эффекты. С-реактивный протеин - белок активной фазы, уровень которого повышен при воспалительных процессах (в т.ч. при ХОЗЛ) - является сильным независимым предиктором смертности больных ХОЗЛ. Одним из системных проявлений наряду с потерей мышечной массы, сосудистыми эффектами, анемией является ОП. Назначение больным ХОЗЛ системных ГК вносит существенный вклад в снижение минеральной плотности кости у данной категории пациентов и является дополнительным фактором риска развития ОП и переломов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356

Рубрики:

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты комплексной терапии, воздействующей на системное кровообращение и внутрисердечную гемодинамику у пациентов с неалкогольной жировой болезнью печени (НАЖБП) в сочетании с гипертонической болезнью (ГБ) или ГБ и ишемической болезнью сердца (ИБС). Показано, что дополнительное использование лизиноприла у пациентов с НАЖБП и ГБ демонстрирует вазодилататорное действие лизиноприла и направлено на профилактику развития хронической сердечной недостаточности. У пациентов с НАЖБП в сочетании с ГБ и ИБС дополнительное применение карведилола в сочетании с лизиноприлом способствует регрессу гипертрофии миокарда левого желудочка и сопровождается улучшением как диастолической, так и систолической функции левого желудочка.

Наведено аналіз вмісту остеопонтіну як потенційного маркера судинного ремоделювання у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Для вивчення ролі остеопонтіну обстежено 43 хворих, із них з ХОЗЛ+ІХС - 19 віком (63,9 +- 2,3) року, з ХОЗЛ - 18 віком 62 роки, з ІХС - 6 віком (64,5 +- 3,8) року. Усім хворим проведено загальне клінічне дослідження, спірографію, ехокардіографію, визначення рівня остеопонтину в сироватці крові. Встановлено, що при ХОЗЛ вміст остеопонтіну більший у порівнянні з ІХС, ХОЗЛ+ІХС, що може бути пов'язано з його участю в розвитку запальної реакції, вказує на пошкодження ендотеліальних клітин і розвиток фіброзу. Високий вміст остеопонтіну у пацієнтів з ІХС може бути зумовлений значним впливом куріння і пов'язаний зі збільшенням його експресії у позаклітинному матриксі.

Наведено особливості патогенетичних факторів і механізмів порушення ритму серця у разі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) у поєднанні з ішемічною хворобою серця за наявності синдрому обструктивного апное/гіпопное сну (СОАГС). У розвинених країнах ХОЗЛ і серцево-судинні захворювання є провідними причинами смертності, й останнім часом клінічна значимість таких коморбідних станів зростає. Найчастіше коморбідність асоціюється з високим ризиком наявності СОАГС, що негативно позначається на клінічному перебігу та наслідках захворювання. Порушення серцевого ритму є однією з найчастіших причин, що лежать в основі раптової смерті. Тільки розуміння кореляційної залежності перебігу описаних захворювань і комплексний підхід до обстеження та корекції патологічних станів, зумовлених даними захворюваннями, надасть змогу покращити прогноз і якість життя пацієнтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р410.11 + Р410.030

Рубрики:

Хвороби легень

Ішемічна хвороба серця

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.3-356 + Р410.11 + Р410.030

Рубрики:

Хвороби легень

Ішемічна хвороба серця

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробити неінвазивний спосіб діагностики ендоскопічної форми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) шляхом визначення низки клініко-анамнестичних показників, вимірювання рівня метаболіту мелатоніну - 6-СОМ, проведення анкетування для визначення тяжкості ГЕРХ, інсомнії та тривожно-депресивних розладів. Обстежено 94 пацієнти з ізольованою ГЕРХ та ГЕРХ у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС). Пацієнтів було розподілено на дві групи: до першої увійшли 65 пацієнтів з поєднанням ГЕРХ та ІХС, до другої - 29 пацієнтів з ізольованою ГЕРХ. Серед обстежених першої групи було 54 чоловіки (83 %) та 11 жінок (17 %). Вік хворих першої групи коливався в межах від 32 до 89 років; середній вік становив (61,57 +- 11,37) року. До другої групи увійшли 17 чоловіків (59 %) та 12 жінок (41 %). Вік хворих другої групи коливався в межах від 34 до 79 років; середній вік становив (59,52 +- 11,18) року. В процесі дослідження застосовувались клініко-інструментальні, лабораторно-біохімічні та статистичні методи. Висновки: доведено, що у пацієнтів із поєднанням ГЕРХ та ІХС відбувається значуще зниження рівня мелатоніну, що негативно впливає на тяжкість морфологічних проявів ГЕРХ. Встановлено зв'язок між рівнем метаболіту мелатоніну - 6-СОМ, формою ГЕРХ (неерозивною або ерозивною) та ступенем рефлюксу-езофагіту за даними ендоскопії. Визначено зв'язок між рівнем мелатоніну й тяжкістю синдрому обструктивного апное/гіпопное сну. Запропонований неінвазивний спосіб діагностики ендоскопічної форми ГЕРХ має високу діагностичну значущість та може бути використаний як альтернативний до ендоскопічного методу з метою оцінки та моніторингу тяжкості ГЕРХ у пацієнтів із супутньою ІХС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.1 + Р410.11

Рубрики:

Хвороби стравоходу

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проєкт рекомендацій щодо розрахункових норм часу на проведення функціональних досліджень було розроблено робочою групою з підготовки нормативних документів з функціональної діагностики МОЗ України, створеною відповідно до наказу N 146-Адм від 27.06.2013 р. за участю провідних спеціалістів закладів охорони здоров'я, підпорядкованих МОЗ України, НАМН України, та керівників кафедр системи післядипломного навчання лікарів, де здійснюється викладання функціональної діагностики. Завдання щодо підготовки цього документа було визначено Наказом МОЗ України N 670/65 від 31.07.2013 р. "Про організацію та роботу системи функціональної діагностики у закладах охорони здоров'я України", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2013 р. за N 1437/23969.

Останнім часом в Україні зріс попит на призначення комбінованої антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі, однак даних щодо частоти використання фіксованих комбінацій раніше наведено не було. Мета дослідження - оцінити реальну практику застосування фіксованих комбінацій на амбулаторному етапі надання медичної допомоги в Україні й порівняти ефективність комбінацій на основі олмесартану з рутинним застосуванням інших антигіпертензивних препаратів, у тому числі інших фіксованих комбінацій. За підтримки компанії "Зентіва Україна" було проведено дослідження АТМОСФЕРА - "Антигіпертензивна Терапія в амбулаторній практиці Сімейного лікаря і кардіолога: Фокус на прихильності до комбінованої терапії". Матеріали та методи. Це було відкрите проспективне популяційне дослідження IV фази. Набір пацієнтів проводився з вересня 2020 року по вересень 2021 року. Аналіз даних дослідження проводився з червня по листопад 2021 року. Методи: збір скарг і анамнезу, фізикальне обстеження, оцінка даних інструментальних і лабораторних методів дослідження з точки зору відповідності критеріям включення/невключення в дослідження, оцінка прихильності до терапії за допомогою опитувальника Моріскі - Гріна. Лікування: вибір лікарем антигіпертензивної терапії на власний розсуд, у тому числі було запропоновано обирати будь-яку з нових комбінацій - Севікар, Олметек Плюс або Севікар НСТ. Результати. Загалом у дослідження було включено 1405 пацієнтів, однак лише 915 пацієнтів повністю завершили лікування й здійснили всі заплановані візити. Пацієнти були переважно особами середнього віку, серед них було трохи більше чоловіків, лише 8 % пацієнтів були "наївними" щодо антигіпертензивної терапії, середній рівень артеріального тиску (АТ) становив близько 160/93 мм рт.ст. Понад 60 % включених пацієнтів вказали, що приймали фіксовані комбінації в одній таблетці, але прихильність до лікування за даними анкети була низькою. Серед комбінацій олмесартану найчастіше застосовували Олметек Плюс і Севікар НСT - 35 і 26 % відповідно. Ступінь зниження АТ виявився більшим в обох групах терапії комбінаціями на основі олмесартану. Що важливо, у групі потрійної комбінації олмесартан + амлодипін + гідрохлортіазид зниження АТ було вірогідно більшим, ніж у групі лікування іншими антигіпертензивними засобами. Навіть у групі комбінованої подвійної терапії на основі олмесартану зниження АТ також виявилося більшим. Це свідчить про те, що комбінації на основі олмесартану дають потужний антигіпертензивний ефект порівняно з іншими препаратами й комбінаціями. Виявилося, що на момент включення пацієнтів у дослідження майже 56,7 % пацієнтів пропускали прийом антигіпертензивної терапії, у той час як наприкінці дослідження частка таких пацієнтів становила лише 9 %. Висновки: у структурі призначень антигіпертензивної терапії на амбулаторному етапі переважають комбінації інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту з діуретиком, у той же час блокатори кальцієвих каналів призначали рідше. Застосування фіксованих комбінацій значно покращило прихильність пацієнта.