На підставі емпіричного дослідження проаналізовано ретроспективне уявлення осіб юнацького віку щодо ставлення до них їх батьків; визначено особливості поглядів осіб юнацького віку до Бога; виявлено взаємозв'язки між уявними відносинами молоді з батьками в період до дванадцяти років з їх ставленням до Бога.

Наведено результати теоретичного й емпіричного дослідження особливостей релігійних уявлень у контексті ставлення до батьків. Розкрито зміст основних понять і подано їх співвідношення. Розглянуто та систематизовано основні теоретичні підходи щодо формування релігійності та релігійних уявлень. Здійснено переклад і адаптацію певних методик. Проведено емпіричне дослідження й опрацювання даних за математично-статистичними методами. Доведено, що релігійні уявлення у представників однієї релігії можуть суттєво відрізнятися та бути взаємопов'язаними зі ставленнями до батьків. З'ясовано, що уявлення про батьків (про взаємини з ними) переносяться на релігійні уявлення та зумовлюють певне ставлення до Бога Отця, Богородиці й Ісуса Христа, до релігії загалом і позарелігійних містичних вчень. Позитивне ставлення до батьків сприяє формуванню позитивного розуміння Абсолюту. З'ясовано, що ставлення до обох батьків зумовлюють певне уявлення про Бога Отця й Ісуса, на розуміння Богородиці відображаються ставлення лише до матері.

Розкрито суть психотерапевтичної функції релігії для людини. Описано проведене дослідження, в якому проаналізовано, яким чином пов'язані між собою тип локусу контролю людини та особливості її релігійності. Доведено, що не лише релігійність, а й особливості образу Бога пов'язані зі схильністю людини брати відповідальність на себе чи приписувати її обставинам, випадку, іншим силам.

Описано дослідження, метою якого - виявлення особливостей релігійних уявлень осіб, які росли без опіки батька. Окреслено основні теоретичні підходи, які пояснюють формування релігійних уявлень в контексті перенесення рис батьків на уявлення про Абсолют. Проаналізовано основні підходи, в яких наголошується на проекції рис саме батька в розвитку уявлень про Бога. Здійснено емпіричне дослідження із використанням відповідних методик. У дослідженні опитано 96 осіб юнацького віку. Серед них: особи юнацького віку з повних сімей (яких виховували і батько і матір); хлопці/дівчата у яких батько помер (напівсироти); та ті юнаки і юнки, батьки яких розлучилися, батько покинув сім'ю і вихованням сина/доньки не займався. На основі здійсненого емпіричного дослідження, опрацьованих даних та результатів математико-статистичного аналізу, доведено, що хлопці й дівчата, батько яких помер, більш позитивно ставляться до свого батька, а також володіють позитивним образом Бога у своїй свідомості. Юнаки та дівчата, які також виховувалися в неповній сім'ї, але причиною цього стало розлучення батьків і батько у вихованні сина/доньки участі майже не брав - мають образу на нього і вважають себе відкинутими батьком (значно частіше, аніж інші групи досліджуваних). Хлопці/дівчата, батьки яких розлучилися і батько не брав активної участі у вихованні сина/доньки найчастіше вважають Бога саме суддею, у порівнянні з контрольною групою (хлопців/дівчат з повних сімей), та з групою досліджуваних, у яку увійшли юнаки/дівчата напівсироти).

Відкриття нових родовищ нафти і газу, насамперед, зі значними запасами в Західному нафтогазоносному регіоні є важливим завданням. Потрібне більш детальне виділення тих територій, де можливі такі відкриття. Вони пов'язані з зонами глибинних розломів і особливо з зонами їхнього перетину. На основі комплексу ознак виділено зони глибинних розломів у регіонах Волино-Поділля, Передкарпатського і Закарпатського прогинів та Карпат. Показано, що до зон цих розломів приурочено багато відомих родовищ у Закарпатському прогині, Складчастих Карпатах і Передкарпатському прогині. Запропоновано перспективні об'єкти для виявлення і підготовки до буріння структур з можливими значними запасами вуглеводнів у досліджуваному регіоні.