Розкрито зміст поняття "анестезія", викладено вимоги до препаратів групи місцевих анестетиків (МА). Запропоновано класифікацію МА за клінічним застосуванням, хімічною будовою. Розглянуто питання фармакокінетики та фармакодинаміки МА. Наведено загальну характеристику кокаїну, подано порівняльну характеристику місцевоанестезувальних засобів. Описано механізм дії та виявлено побічні ефекти МА.

Раскрыто содержание понятия "анестезия", изложены требования к препаратам группы местных анестетиков (МА). Предложена классификация МА по клиническому применению, химическому строению. Рассмотрены вопросы фармакокинетики и фармакодинамики МА. Приведена общая характеристика кокаина, дана сравнительная характеристика местноанестезирующих средств. Описаны механизмы действия и выявлены побочные эффекты МА.

Антропометричні особливості пахвинної ділянки вивчено на 34 нефіксованих трупах людей літнього і старечого віку. Визначено кореляційну залежність між анатомічними структурами пахвинної ділянки, які протидіють грижеутворенню.

Вивчено характер та механізми впливу синтетичного аналога лейцин-енкефаліну даларгіну на функціональний стан нирок, хроноритми їх діяльності, участь у процесах волюморегуляції, а також експериментально обгрунтовано застосування препарату у разі порушень діяльності нирок з використанням фармакологічних, функціональних, хронобіологічних, біохімічних та статистичних методів дослідження. Показано, що вираженість діуретичного та салуретичного ефектів даларгіну залежить від дози препарату, тривалості застосування, об'єму рідини в організмі, а також часу введення впродовж доби. Доведено, що найбільш помітну дію даларгіну на екскреторну та йонорегулювальну функцію нирок виявлено у нічний період доби. Визначено, що помірна сечогінна дія препарату обумовлена переважним зменшенням процесів канальцевої реабсорбції. Виявлено, що ренальні ефекти даларгіну посилюються за умов пригнічення активності ренін-ангіотензин-альдостернової системи на тлі блокади синтезу ейкозаноїдів та за зниженого рівня мінералокортикоїдів у організмі. Доведено, що даларгін активує тканинну фібринолітичну та протеолітичну активності. Установлено корелятивний зв'язок між швидкістю клубочкової фільтрації та змінами фібринолітичної активності кіркової речовини нирок під впливом даларгіну. Доведено його ефективність як лікувального та профілактичного засобу за умов експериментальної гострої ниркової недостатності. Експериментально обгрунтовано рекомендацію більш широкого застосування даларгіну з урахуванням його ренальних ефектів з метою оптимізації традиційної фармакотерапії захворювань і станів, що супроводжуються порушенням діяльності нирок та затримкою води й солей в

Розглянуто особливості надання невідкладної медичної допомоги, зокрема проведення заходів серцево-легеневої реанімації. Увагу приділено алгоритму надання допомоги у разі обтурації дихальних шляхів стороннім предметом, техніці проведення компресії грудної клітки, електрокардіографічній діагностиці механізму зупинки кровообігу.

Рассмотрены особенности оказания неотложной медицинской помощи, в частности проведения мероприятий сердечно-легочной реанимации. Уделено внимание алгоритму оказания помощи при обтурации дыхательных путей посторонним предметом, технике проведения компрессии грудной клетки, электрокардиографической диагностике механизма остановки кровообращения.

З урахуванням останніх законодавчих і керівних документів на сучасному науково-методичному рівні розглянуто питання, пов'язані з характеристикою надзвичайних ситуацій (НС) воєнного часу, оцінкою обстановки у НС, захистом населення, організацією та проведенням заходів щодо надання допомоги потерпілим та їх життєзабезпечення. Зазначено, що знання динаміки розвитку дій в осередках ураження, вміння оцінювати обстановку та приймати вірне рішення мають важливе значення для проведення заходів у НС, особливо у воєнний час.

Досліджено теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Розглянуто проблему середовища проживання людини. Наведено небезпечні фактори навколишнього та виробничого середовища. Розкрито основні положення та принципи забезпечення життя та діяльності людини. Висвітлено надзвичайні ситуації мирного часу й їх характеристику. Увагу приділено проблемі аварії на атомних електростанціях і радіаційно-небезпечних об'єктах. Викладено питання психології екстремальних ситуацій та тероризму. Розкрито проблему першої медичної допомоги потерпілим.

Досліджено вплив багаторазового (7 днів) введення даларгіну (500 мкг/кг) на функціональний стан нирок у щурів. Встановлено збільшення діурезу, підвищення швидкості клубочкової фільтрації зі зменшенням концентрації креатиніну в плазмі крові, активацію кислотовидільної функції нирок, а також суттєве зниження концентрації білка в сечі та його екскреції.

Наведено сучасні уявлення про патогенез розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому та роль кореляційно-оптичного дослідження в його діагностиці.

Проаналізовано функціональний стан нирок у щурів, а саме зміни екскреторної та іонорегулювальної їх функції під впливом синтетичного аналога опіоїдного пептида лейцин-енкефаліну даларгіну у разі зниженої активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

Значне розповсюдження і широке використання у харчуванні людей і годівлі тварин продукції, виготовленої із генетично модифікованої сої, може стати причиною виникнення патологічних змін у їх організмах. Для створення чіткого уявлення про віддалені наслідки впливу на живі організми генно модифікованих рослин і харчових продуктів зі вмістом ГМО необхідні тривалі багатосторонні дослідження. Мета роботи - вивчення впливу нативної та генетично модифікованої сої на функціональний стан нирок досліджуваних лабораторних тварин. Дослід провели на трьох поколіннях самок щурів лінії Вістар, розподілених на 3 групи - контрольну, дослідну 1, дослідну 2. Тварини контрольної групи одержували стандартний віварійний корм. Щури дослідних груп одержували стандартний раціон із заміною 35 % його за протеїном на боби нативної та трансгенної сої відповідно. Через 12 міс споживання експериментального раціону оцінювали функціональний стан нирок тварин за показниками екскреторної, іонорегулювальної, кислотновидільної функцій за умов спонтанного діурезу. Виявлено зростання питної активності у першій та другій дослідних групах усіх трьох поколінь; зростання показників концентрації та екскреції ендогенного креатиніну у сечі самок щурів всіх поколінь в обох досліджуваних групах; зростання показників вмісту креатиніну та сечовини в сироватці крові самок щурів, які вживали ГМ-сою, у порівнянні з тваринами, які одержували нативну сою, і тваринами контрольної групи зі збереженням цих змін у трьох поколіннях. Виявлено відсутність суттєвих змін у показниках іонорегулювaльної функції нирок у статевозрілих самок щурів трьох поколінь в обох групах дослідних тварин; відсутність помітних зрушень показників рівня електролітів у сироватці крові самок щурів трьох поколінь у досліджуваних групах тварин, які споживали традиційну і трансгенну сою.