Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Представлен культурно-антропологический, культурологический и эстетический анализ моды. Критикуются абстрактно-антропологические, позитивистские, социологические подходы в исследовании моды. Концептуализируется феномен моды в системе художественного творчества, описывается специфика модных инноваций в контексте стилевого формообразования культуры. Реконструируется эстетосфера моды в рамках категорий "гротеск", "идеал", "норма", анализируется феномен моды в контексте художественных практик ХХ столетия. Дается культурологическая модель дизайна одежды.

Рассматриваются культурологические, эстетические и художественные проблемы ХХ столетия в контексте мировой культуры. Анализируется дифференциальная культурология как методологическая парадигма, изображение в системе философской рефлексии. Раскрываются особенности культуры тоталитарных обществ, роль в ней идеологии, а также дана характеристика соцреализма и посткоммунизма в контексте традиций тоталитаризма. Исследуется проблема психодрамы художественного образа в техносфере, компьютерного романтизма как эстетической реальности, моды как культуротворчества. Особое внимание уделено вопросам эстетосферы моды и дизайна. Подчеркивается, что дизайн и мода в контексте культуры ХХ в. по-особенному выявили свои глубинные закономерности формообразования. Изобразительный и вербальный архетипы культуротворчества здесь наиболее выражают свою синтетическую природу эйдетического, ноологического постижения мира.

Рассмотрен интерьер в культурно-исторической перспективе и контексте семиологических исследований. Проанализирован проектный опыт дизайна интерьера, реализованный в педагогической практической деятельности на кафедре дизайна. Рассмотрены типология как порождающая грамматика архитектурного языка, интерьер как динамическое формообразующее пространство архитектуры, культурогенез внутреннего убранства культуры как системогенез проектных парадигм. Освещены место интерьера в архитектуре древнего мира, средневековья и Возрождения, модернизма и постмодернизма, а также образы пространства и времени, движения и покоя. Изложены вопросы проектирования контекстных означающих интерьера.

Освещены вопросы феноменологии, дискурса, грамматологии, риторики, этоса и эроса моды. Рассмотрена мода в контексте метаэкологической проблематики, модерна и постмодерна, авангарда. Проанализирована мода как дизайн и инобытие человека.

Осуществлено научное обобщение лекционного курса, который читался в контексте дисциплин эстетико-культурологического цикла. В отличие от понимания стиля модерн как западной рефлексии, пришедшей в украинскую культуру в виде сецессии, или национально-романтического истолкования стиля сделана попытка реконструировать модерн как целостность культуры. Феномен стиля рассматривается в контексте семиологических исследований. Проанализирована иконография стиля как своеобразное единство искусств.

Розглянуто історію дизайну у широкому культурно-естетичному контексті. Висвітлено особливості розвитку дизайну протокультури, стародавнього світу (Єгипту, Месопотамії, Ірану та мусульманського світу, Китаю й Японії, Латинської Америки й Індії, Греції та Риму, Візантії та Київської Русі), епох середньовіччя та Відродження. Визначено місце дизайну у творчості Леонардо да Вінчі. Викладено питання дизайну предметного світу в ХХ ст., а також дизайну одягу (французька й італійська школи, азіатський і слов'янський світ).

Рассмотрена история дизайна в широком культурно-эстетическом контексте. Освещены особенности развития дизайна протокультуры, древнего мира (Египта, Месопотамии, Ирана и мусульманского мира, Китая и Японии, Латинской Америки и Индии, Греции и Рима, Византии и Киевской Руси), эпох западного средневековья и Возрождения. Определено место дизайна в творчестве Леонардо да Винчи. Изложены вопросы дизайна предметного мира в ХХ в., а также дизайна одежды (французская и итальянская школы, азиатский и славянский мир).

Освещены проблемы искусства, дизайна, моды в контексте теории культуры. Предложено рассмотрение эстетики как определенной философской рефлексии, приобретающей свое определение в контексте культурологических адекваций. Раскрыты взаимосвязи эстеки и философии, теологии, этики, феноменологии, аксиологии, психологии, антропологии, риторики, дизайна, экологии. Рассмотрены такие категории, как эстетика зла, свободы, рабства, добра, счастья, чуда, жертвы, смерти, отрешенности.

Розглянуто світоглядні адеквації та культурно-історичну типологію формоутворень одягу, моду в контексті метаекологічної проблематики. Висвітлено проектну графіку в дизайні одягу, текстові моделі графічної мови проекту, а також особливості системного проектування одягу.

Рассмотрены мировоззренческие адеквации и культурно-историческая типология формообразований одежды, мода в контексте метаэкологической проблематики. Освещены проектная графика в дизайне одежды, текстовые модели графического языка проекта, а также особенности системного проектирования одежды.

Експериментально порівняно ефективність захвату домішок окремим однорівневим елементом насадки та таким же елементом, коли він являє собою другий рівень дворівневої уловлювальної насадки. Показано, що дворівневі структури працюють значно ефективніше, ніж однорівневі, оскільки значно підвищують ємність насадки та швидкість вилучення домішок із рідини, яку очищують. Показано наявність перерозподілу зон захвату парамагнітних часток у разі формування на точних структурах додатного високоградієнтного рівня уловлювання.

Исследовано влияние неоднородного постоянного магнитного поля на электрохимическое осаждение меди из раствора медного купороса на образцы железа сферической и цилиндрической формы. Показано, что такое осаждение происходит неоднородно, в отличие от осаждения без влияния внешнего магнитного поля. Показано, что области преимущественного осаждения меди изменяются при покрытии железного образца цинком, что может быть связано с тем, что в непосредственной окрестности железного образца в зависимости от покрытия его поверхности ионы меди (или адионы) в электролите проявляют соответственно диа- или парамагнитные свойства.

За допомогою методу вимірювання маси захоплених феромагнітних елементів досліджено уловлюючу здатність сіткових високоградієнтних феромагнітних насадок з різними параметрами та високоградієнтних феромагнітних насадок, що моделюють дворівневі елементи сітки. Показано, що феромагнітні насадки, закріплені на феромагнітних елементах, підвищують їх уловлюючу здатність. Показано, що при оптимальному розташуванні насадок на пластинчастих елементах фільтра уловлююча здатність дворівневих насадок зростає пропорційно феромагнітній масі насадок. Досліджено залежності розміру зони впливу феромагнітної кулі, закріпленої на феромагнітній пластині, осадження феромагнітних домішок від величини намагнічуючого поля та діаметра кулі. Ці залежності можна інтерпретувати як польові залежності критичного розміру пластинчастої основи для кожного розміру кулі.

Розглянуто питання трансформації соціокультурної сфери в інформаційному суспільстві. Висвітлено сучасні культурологічні концепти у контексті методологічних трансформацій наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Описано трансформаційні процеси в українській культурі, особливості розвитку культури за умов перехідної доби та нової управлінської парадигми. Увагу приділено питанням трансформації особистості в культурі постмодерну, типів духовності в історії культури. Визначено естетичний вимір постмодерної культури, циклічність як форму історико-культурних модифікацій. Проаналізовано трансформаційні процеси культурно-дозвільної сфери в Україні у сучасний період.

Візуалізовано процеси змінення концентрації парамагнітних іонів у розчині поблизу високо градієнтної феромагнітної насадки при прикладенні зовнішнього магнітного поля. Встановлено, що поблизу феромагнітної насадки можливо формувати області з підвищеною концентрацією парамагнітних іонів. Показано, що факт локального управління концентрацією іонів можна використати для зміни зон анізотропного осадження металевих покриттів у разі їх цементаційного осадження. Показано наявність обертального руху електроліту, який спостерігається поблизу феромагнітної насадки у магнітному полі. Показано, що змінюючи властивості поверхні феромагнітного тіла, можна змінювати напрям обертального руху електроліту.

Досліджено можливість одержання на магнітних елементах фільтруючих систем феромагнітних покриттів із розвиненим рельєфом поверхні за допомогою методу електролітичного осадження (ЕО). Визначено оптимальні технологічні параметри процесу ЕО рельєфних нікелевих покриттів із розвиненою поверхнею. Одержано зразки рельєфних феромагнітних покриттів, які складаються з хаотичних скупчень нікелевих сферолітів із широким спектром розмірів. Досліджено уловлювальну здатність феромагнітних насадок із рельєфним нікелевим покриттям.

Експериментально досліджено процес формування квазірівноважного гетерогенного стану електроліту під впливом неоднорідних магнітних полів намагніченої сталевої кулі у разі її травлення в електроліті, який являє собою водний розчин сірчаної, соляної або азотної кислоти. Експериментально досліджено форму міжфазної межі в електроліті, що розділяє області (тобто фази) з різними магнітними сприйнятливостями парамагнітних продуктів корозії в неоднорідному магнітному полі намагніченої сталевої кулі. Експериментально виявлено характерні часи формування, існування та руйнування зазначеної міжфазної межі. Запропоновано теоретичну модель, яка описує форму області з підвищеною концентрацією парамагнітних продуктів корозії та пояснює експериментальний факт незмінності її форми та розмірів протягом часу існування. Показано кількісне узгодження теоретичної моделі форми міжфазної межі в електроліті з експериментальними даними.

Висвітлено історію дизайну від часів Древнього Єгипту до епохи постмодернізму. Надано відомості про дизайн культури Китаю та Японії, Древньої Греції та Риму, Візантїї та Древньої Русі. Проаналізовано дизайн Західного Середньовіччя та Відродження. Розглянуто дизайн як проетну діяльність, розкрито його жанрові структури. Охарактеризовано ремісничий, постремісничий, постіндустріальний дизайн, а також дизайн середовища, віртуального простору та у техносфері. Надано відомості про французьку, італійську, азіатські та слов'янські школи дизайну одягу.

Проаналізовано трансформацію художньої образності в просторі сучасної культури. Досліджено орнамент як феномен культуротворчості. Вивчено музикальну поетику І. Стравинського. Розглянуто моду посткомуністичного суспільства як культурну практику.

Розглянуто український етнодизайн як антропологічну, культурологічну й естетичну цілісність. Увагу приділено архітектурі простору та часу в українському етнодизайні. Висвітлено етномистецькі традиції в українській культурі. Розкрито особливості міфопоетики творів М. Примаченко та К. Білокур.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.