Розглянуто основні етапи становленя документознавства, розкрито його структуру та зв'язок з іншими науками. Описано різні системи документування, висвітлено їх еволюцію. Проаналізовано розвиток форм, способів, засобів запису та носіїв інформації. Розкрито сутність документа, визначено його властивості, функції, комунікативні можливості, охарактеризовано матеріальну та інформаційну складові, види структур і реквізити. Розглянуто різні системи класифікації документів. Наведено загальну характеристику видання як виду документа, проаналізовано історію розвитку й особливості ідеографічних та іконічних документів. Описано системи документації офіційного походження, а також економічну та наукову. Розкрито специфіку оформлення нормативних і патентних документів.

Рассмотрены основные этапы становления документоведения, раскрыта его структура и взаимодействие с другими науками. Описаны различные системы документирования, освещена их эволюция. Проанализировано развитие форм, способов, средств записи и носителей информации. Раскрыта сущность документа, определены его свойства, функции, коммуникативные возможности, охарактеризованы материальная и информационная составляющие, виды структур и реквизиты. Рассмотрены различные системы классификации документов. Дана общая характеристика издания как вида документа, проанализирована история развития и особенности идеографических и иконических документов. Описаны системы документации официального происхождения, а также экономическая и научная. Раскрыта специфика оформления нормативных и патентных документов.

Проаналізовано категорію каузальності в логіко-філософському аспекті та уточнено її лінгвальну інтерпретацію. З'ясовано статус причинового сполучника як головного компонента каузативної ситуації. Визначено місце причинового сполучника у мовній системі. Встановлено омонімічні, синонімічні, контекстуальні причинові сполучники у межах кожної мови окремо. Виділено та зіставлено ізосемні причинові сполучники у різносистемних мовах.

Висвітлено основні етапи розвитку та засади документознавства. Розглянуто методологічні основи знань про документ, визначено термін "документ", його властивості, функції й ознаки. Розкрито питання організації створення документів: види структур документа та його реквізити, розвиток і комплексна схема класифікації документів, особливості машиночитаних документів. Розглянуто загальні поняття та класифікації систем документації офіційного походження. Описано поняття та категорії нормативного й історію, визначення та юридичний статус патентного документів.

Проаналізовано ізосемію причинових сполучників у різносистемних мовах (на матеріалі української, російської, англійської та іспанської мов). Висвітлено підходи до вивчення службової лексики. Розкрито категорію каузальності в логіко-філософському аспекті й уточнено її лінгвальну інтерпретацію. З'ясовано статус причинового сполучника як головного компонента каузативної ситуації. Визначено місце причинового сполучника у мовній системі. Встановлено омонімічні, синонімічні, контекстуальні причинові сполучники у межах кожної мови. Виділено та зіставлено причинові сполучники у різносистемних мовах.

Проанализирована изосемия причинных союзов в разносистемных языках (на материале украинского, русского, английского и испанского языков). Освещены подходы к изучению служебной лексики. Раскрыта категория каузальности в логико-философском аспекте и уточнена ее лингвальная интерпретация. Выяснен статус причинного союза как главного компонента каузативной ситуации. Определено место причинного союза в языковой системе. Установлены омонимические, синонимические, контекстуальные причинные союзы в пределах каждого языка. Выделены и сопоставлены причинные союзы в разносистемных языках.

Висвітлено історію розвитку та світовий досвід організації процесу документування. Описано технологію, порядок роботи з документами й організацію контролю за їх виконанням. Охарактеризовано системи документації й особливості збереження документів в різні історичні періоди. Подано інформацію про розвиток документування в Давньому Римі, організацію діловодства в адміністративних структурах козацької доби, особливості оформлення документів в імперських установах на українських територіях, проблеми становлення діловодства радянської епохи, документальне забезпечення управління в незалежній Україні.

Висвітлено зміст організації діловодства в адміністративних установах Чернігівської губернії першої половини ХІХ ст. Проаналізовано видові групи управлінських документів, їх структуру, склад реквізитів, способи упорядкування. Виявлено службові документи, що використовувалися лише в регіоні з генерал-губернаторською формою керування. Визначено структуру Канцелярії чернігівського цивільного губернатора та Чернігівського губернського правління, розкрито порядок організації діловодства в них. Виявлено специфічні функції адміністративних установ Чернігівської губернії, характерні лише для цього регіону.

Визначено та проаналізовано основні видові групи управлінських документів органів Чернігівської губернії першої половини XIX ст., розкрито особливості їх оформлення. Проведено класифікування даних документів з урахуванням їх функціонального призначення та напрямів руху документопотоків. Серед аналізованих документів виявлено такі, що використовувалися лише в регіоні з генерал-губернаторською формою управління.

Досліджено особливості організації державного управління регіонами Лівобережної України, обгрунтовано відмінності в організації державного управління губернськими адміністративними установами на українських землях, визначено специфічні функції, що здійснювалися лише адміністративними установами розглянутого регіону.

Вивчено теоретичні засади дослідження вертеральної природи казуальності в сучасній лінгвістиці. Викладено методологічні засади, методику й етапи визначення типів казуальності у споріднених мовах. Проаналізовано архетипні уявлення про домінанти казуального комплексу, відображені у свідомості носіїв англійської, нідерландської, іспанської, української та російської мов. Охарактеризовано пропорційно-змістове наповнення вертеральних типів. Досліджено структурну репрезентацію домінант казуального комплексу. Визначено вертеріальні типи казуальності в лінгвокогнітивній інтерпритації. Обгрунтовано вертеріальність казуального комплексу з комунікативно-прагматичної позиції. Приділено увагу прототипній вертеральності казуального комплексу.

Мета дослідження - вивчення особливостей перебігу антенатального та раннього неонатального періоду у дітей, народжених від матерів із гестаційним цукровим діабетом (ГЦД), з метою вдосконалення алгоритму їх ведення. Наведено результати вивчення перинатальних наслідків у 50 жінок із ГЦД. Установлено, що в їх новонароджених є достовірно вищими, у порівнянні з контрольною групою, частота діабетичної фетопатії, асфіксія, гіпоглікемія, ішемічно-гіпоксичне ураження ЦНС, кон'югаційна жовтяниця, респіраторний дистрес-синдром, а також втрата маси тіла новонароджених.

Запропоновано новий поліпарадигмальний підхід до вивчення комунікативно-прагматичних і структурно-семантичних характеристик каузального комплексу в англійській, нідерландській, іспанській, українській та російській мовах. Визначено стратегії та тактики реалізації каузальних ситуацій у межах кооперативної макростратегії у дистантній комунікації. Виділено 9 вертеральних типів каузальної ситуації залежно від фокусування уваги мовця та 3 вертеральні типи каузального комплексу: експлікований, частково та повністю імплікований. На основі складових синтаксичного концепту КАУЗАЛЬНІСТЬ змодельовано комплексні каузальні фрейми та фрактал КАУЗАЛЬНІСТЬ. Установлено інтра- та крослінгвальні прототипи каузального комплексу в англійській, нідерландській, іспанській, українській та російській мовах. Реконструйовано архетипні уявлення англійців, нідерландців, іспанців, українців і росіян про каузацію, відображені в їх свідомості.

Мета роботи - вивчити особливості перебігу вагітності та пологів у разі гестаційного цукрового діабету для прогнозування їх ускладнень і своєчасного вжиття профілактичних заходів. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 100-та вагітних жінок, які стояли на диспансерному обліку і розроджувались у пологових будинках Закарпатської області протягом 2011 р. - початку 2015 р. Серед найпоширеніших екстрагенітальних захворювань у жінок із гестаційний діабетом були ожиріння, залізодефіцитна анемія, дисфункціональні розлади щитоподібної залози, хронічна артеріальна гіпертензія та хронічний пієлонефрит. Висновки: у вагітних із гестаційним цукровим діабетом у порівнянні із здоровими спостерігається значно вища частота ускладнень вагітності та пологів, зокрема, дисфункціональні розлади щитоподібної залози, гестоз та кесарів розтин.

Наведено результати аналізу частоти та структури екстрагенітальної патології у вагітних із гестаційним діабетом. Встановлено, що перше місце посідає ожиріння (у 64 %), друге місце - анемія (у 36 %), дисфункціональні розлади щитоподібної залози було виявлено у 32 % пацієнток, варикозну хворобу - у 22 %, нейроциркуляторну дистонію - у 20 %, хронічну артеріальну гіпертензію - у 12 % та хронічний пієлонефрит - у 10 % обстежених жінок. Одержані дані необхідно враховувати під час розробки профілактично-лікувальних заходів з метою успішного перебігу гестаційного процесу.

Мета роботи - дослідити особливості плодово-плацентарного кровотоку та гормональної функції плаценти в жінок із гестаційним діабетом. Для оцінки стану плода проведено кардіотокографічне дослідження та допплерометрію швидкості кровотоку в артерії пуповини. Визначено вміст у сироватці крові некон'югованого естріолу та плацентарного лактогену. Виявлено статистично значуще підвищення середніх значень систоло-діастолічного відношення, пульсаційного індексу та індексу резистентності в основній групі порівняно з даними показниками в контрольній групі. Водночас, амплітуда, частота миттєвих осциляцій, кількість акцелерацій за годину в плодів та інтегральний показник стану плода по КТГ (STV) були значуще нижчими. Визначення рівня плацентарного лактогену виявило його підвищення в основній групі порівняно з контрольною групою. Середній рівень некон'югованого естріолу також був вищим, однак ця різниця статистично не значуща. Висновки: жінкам із гестаційним діабетом поряд із заходами, спрямованими на нормалізацію вуглеводневого обміну, слід проводити систематичний моніторинг стану плода, а також гормонодіагностику функціонального стану плацентарної системи.

Мета роботи - розробити нові лікувально-профілактичні заходи для зменшення акушерських ускладнень у вагітних із гестаційним діабетом. Досліджено вуглеводний обмін, перебіг вагітності і пологів у пацієнток із гестаційним діабетом з традиційними лікувально-профілактичними заходами (I група) та вагітних із факторами ризику розвитку гестаційного діабету, в яких використано запропоновані лікувально-профілактичні заходи (II група). У II групі частота гестаційного діабету зменшилася в 1,4 разу, при цьому вагітні не потребували лікування інсуліном. Вміст глікозильованого гемоглобіну в жінок I групи на кінець вагітності був статистично значуще вищим, що вказало на можливість формування у них під час даної вагітності цукрового діабету 2-го типу. За рахунок проведених заходів удалося досягти статистично значущого зменшення зростання маси тіла; частоти гестозу вагітних; загрози переривання вагітності; передчасних пологів; слабкості пологової діяльності та розродження шляхом кесаревого розтину. Висновки: завдяки використанню розроблених лікувально- профілактичних заходів досягнуто нормалізації вуглеводного обміну і зменшення частоти ускладнень вагітності та пологів.

Запропоновано огляд літератури з питань етіології, патогенезу і можливих методів профілактики великих акушерських синдромів. Показано, що у їх основі лежить дефективна глибока плацентація внаслідок відсутності, часткової трансформації, а також обструкції спіральних артерій децидуально-міометріального інтерфейсу, зумовлена гормональними причинами. Перспективним напрямом профілактики розвитку великих акушерських синдромів є застосування препаратів, що можуть справляти модулювальний ефект на зазначені фактори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.415.160.23

Рубрики:

Цукровий діабет у вагітних

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальне питання сучасного акушерства та гінекології — прогнозування гестаційного діабету і зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних групи ризику на тлі природного йодного дефіциту шляхом впровадження науково обгрунтованого комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановлено фактори ризику розвитку гестаційного діабету, особливості клінічних, ультразвукових, ендокринологічних показників у вагітних даної групи в умовах природної йодної недостатності. Доведено, що перебіг вагітності у жінок із гестаційним діабетом на тлі йододефіциту супроводжується високою частотою акушерських та перинатальних ускладнень, порушенням функції щитоподібної залози та дисфункцією плаценти. Встановлено, що у вагітних із поєднанням гестаційного діабету та патології щитоподібної залози достовірно частіше діагностують прееклампсію і значно підвищується відсоток родорозрішення шляхом ургентного кесаревого розтину. Визначено та проведено математичний розрахунок сили впливу факторів ризику розвитку гестаційного діабету та розроблено математичну модель з метою розрахунку ймовірності розвитку даної патології у вагітних. Проаналізовано вуглеводний обмін у цих жінок, а також функціональний стан щитоподібної залози. Розроблено алгоритм формування груп ризику розвитку гестаційного діабету під час даної вагітності, а також заходи профілактики з метою зниження частоти та тяжкості гестаційного діабету, акушерських і перинатальних ускладнень у цих жінок на тлі природного йодного дефіциту. Запропоновано лікувально-профілактичну методику, що дозволяє достовірно знизити частоту розвитку гестаційного діабету на 28,00% та досягти нормалізації показників глікемії без використання інсулінотерапії, збільшити йодне забезпечення та нормалізувати функціональний стан щитоподібної залози, зменшити частоту гестозу вагітних, загрози переривання вагітності, розродження шляхом кесаревого розтину та частоту діабетичної фетопатії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.21-4

Рубрики:

Патологія вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ