На підставі наукових досліджень і осмислення передового педагогічного досвіду розглянуто дидактичний аспект гуманізації процесу навчання. Особливу увагу приділено з'ясуванню педагогічної сутності гуманізації, реалізації принципу гуманізації у цільовому, змістовому й операційно-діяльнісному компонентах процесу навчання, зв'язку гуманізації, індивідуалізації та диференціації навчання, гуманізації як основи розвитку творчої особистості.

Розглянуто сучасний стан екології та світові тенденції її розвитку, а також екологічну політику України. Висвітлено питання запобігання забрудненню навколишнього середовища продуктами хімічної промисловості та шляхи знешкодження їх у випадку екологічної катастрофи. Наведено методику екологічної освіти та виховання з урахуванням диференційованого підходу до навчання, нових освітніх технологій.

Рассмотрены современное положение экологии и мировые тенденции ее развития, а также экологическая политика Украины. Освещены вопросы предотвращения загрязнения окружающей среды продуктами химической промышленности и пути уничножения их в случае экологической катастрофы. Приведена методика экологического образования и воспитания с учетом дифференцированного подхода к обучению, новых образовательных технологий.

Розглянуто проблему запровадження профільного навчання старшокласників, розкрито його педагогічну сутність, зміст і структуру, дидактичні засади допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів, розробки змісту профільних загальноосвітніх предметів, курсів за вибором (факультативних і спеціальних). Визначено шляхи реалізації зазначених підходів у педагогічній практиці.

Розглянуто систему освіти в Україні на сучасному етапі, яка значно розширила свої масштаби. Визначено напрями модернізації змісту освіти, серед яких методологічний, законодавчо-нормативний, дидактичний, методичний. Зазначено, що в школі має бути сформована реально працююча удосконалена система повноцінного профільного навчання не лише для підготовки випускників до вступу у ВНЗ, а й для підготовки майбутнього професійного робочого ресурсу країни. Проаналізовано напрями навчання про Європу.

Висвітлено переваги (здатність швидко реагувати на соціальні та економічні зміни, знання вимог практики тощо) та проблеми профільного навчання (різні установи і ланки суспільства мають неоднакові уявлення про цілі й принципи профільної освіти (ПО), питання ПО іноді розглядаються відірвано від допрофільної підготовки і профорієнтації, від місцевих умов, ПО опікується лише МОНУ України, деякі вчителі надають перебільшеного значення прикладній спрямованості змісту, нехтуючи фундаментальністю знань) та запропоновано шляхи розв'язання цих проблем. Наголошено на необхідності терміново готувати вчителів до профільного навчання. Визначено завдання інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників та методистів із різних предметів для підвищення професійної компетентності педагогів, форми навчання учителів, крім курсів підвищення кваліфікації. Виокремлено першорядні завдання вчителя професійної школи, напрями діяльності районних та міських (обласних) центрів профільного навчання та шкільної методичної служби. Підсумовано, що профільне навчання може здійснюватися успішно, якщо в період курсової перепідготовки (теоретичне підгрунтя) і в міжкурсовий період (самоосвіта, обмін досвідом тощо) учителі профільних предметів та шкільні психологи працюватимуть наполегливо, дотримуючись системи: "допрофільна підготовка - профільне навчання - профорієнтація").

Розглянуто проблему неузгодженості теоретичних пошуків з питань профільного навчання і реалії сучасної освітньої парадигми. Зосереджено увагу на недоліках у структурі змісту профільного навчання. Вказано на зниження якості природничо-математичної підготовки випускників шкіл і важливості орієнтації профільного навчання на фундаменталізацію знань. Визначено роль і сучасний стан допрофільної підготовки учнів, матеріально-технічного та кадрового забезпечення профільних шкіл.

Висвітлено теоретичні засади формування елективного компоненту в структурі профільного навчання. Визначено мету даного освітнього блоку, розглянуто й охарактеризовано процес впровадження в школі подібних спецкурсів. Визначено уміння та навички педагогічної техніки: практичну готовність до педагогічної діяльності, мобілізаційні, інформаційні, розвивальні, орієнтаційні, організаторські, а також комунікативні, перцептивні та педагогічні уміння. Доведено, що професійна компетентність є основою майстерності й творчості педагога.

Висвітлено профільне навчання як один з пріоритетних напрямів модернізації системи загальної середньої освіти в Україні. Наведено програму першої частини спецкурсу "Хімічне матеріалознавство" - "Хімія неорганічних матеріалів" для учнів Х класу, які планують продовжити навчання в технічному університеті. Розглянуто тематику спецкурсів для різних профілів навчання.

Висвітлено проблему викладання елективних (спеціальних) курсів у контексті впровадження профільного навчання. Наведено класифікацію даних курсів. Наголошено на потребі інтеграції шкіл з закладами додаткової освіти для розширення тематики спецкурсів і поглиблення їх змісту. Доведено, що реалізація таких курсів є важливим чинником профільної освіти та професійної орієнтації випускників.

Освещена проблема преподавания элективных (специальных) курсов в контексте внедрения профильного обучения. Приведена классификация данных курсов. Подчеркнута необходимость интеграции школ с учреждениями дополнительного образования для расширения тематики спецкурсов и углубления их содержания. Доказано, что реализация таких курсов является важным фактором профильного образования в профессиональной ориентации выпускников.

The article deals with the problem of teaching special rates in a context of introduction of profile training. Classification of special rates is resulted. Necessity of integration of schools with esteblishments of additional education for expansion of subjects of special courses and a deepening of their maintenance is underlied. It is proved, that realization of special courses is the important factor of profile education) and vocational counselling of graduates.

Висвітлено проблему профільного навчання в школі. Розглянуто й охарактеризовано сутність спеціальних курсів, як важливої складової професійної спеціалізації учнів. Наведено методичні рекомендації для розробки програми спецкурсу.

Розглянуто питання застосування в навчальному процесі компетентнісного підходу, який допоможе вирішити проблему практичного використання знань. Надано відповідь на питання про зміст знань з природничих дисциплін, які забезпечать молодій людині свідомий вибір профілю навчання, а потім і підготовку до життя за умов частих метаморфоз у суспільстві. Охарактеризовано три рівноправні компоненти у змісті освіти: фундаментальність (передавання знань), гуманістичну орієнтацію (виховання) та практичну, прикладну, професійну спрямованість (розвиток умінь). Обгрунтовано значення, актуальність і важливість фундаменталізації освіти, зокрема фундаменталізації профільної природничої освіти, яка є основою професійної гнучкості, динамічності, що зумовлено постійними змінами у змісті професійної діяльності, а також у вимогах ринку праці. Зосереджено увагу на застосуванні інноваційного підходу у набутті фундаментальних знань - практично-орієнтованого навчання, яке полягає в практичній співорганізації та взаємопроникненні освітньої та продуктивної діяльності учнів. Розкрито сутність гуманістичної орієнтації (виховання) професійної успішності випускників, яка полягає у розвитку комунікативних здібностей, емпатії, фасилітації, вмінні знаходити компроміс. Окреслено третю складову в методології змісту навчання - практичну спрямованість, тобто необхідність вивчення будь-якого предмета у тісному зв'язку з потребами практики.

Наголошено на важливості для підготовки випускників до дорослого життя засвоєння базових освітніх компонентів, а саме: відповідних "наскрізних" умінь учнів профільних класів: користування комп'ютером, набуття початкових правових і економічних знань, уміння складати бізнес-план, договір тощо.

Висвітлено діяльність центру допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації при київській гімназії № 290, який працює у співпраці з регіональним Центром зайнятості населення та з багатьма ВНЗ: етапи його роботи (підготовчий, допрофільна підготовка, профільне навчання), напрями (профінформація, профпропаганда, профагітація, соціально-професійна адаптація, професійне виховання), аспекти консультацій (психолого-педагогічний, медичний, довідково-інформаційний). Розглянуто різні форми надання інформації, з якою учні та батьки можуть вільно ознайомитися на стендах гімназії або на її сайті. Описано зміст групових та індивідуальних консультацій психолога, типові помилки під час вибору професії, зміст стенду "Взаємозв'язок бажань, потреб, можливостей і фізичного стану учня", який сприяє самовизначенню особистості, а також сім кроків алгоритму вибору професій. Зазначено, що на всіх етапах профілізації проводиться діагностика професійної спрямованості підлітків, даються поради батькам, розробляються і реалізуються заходи з профілізації та професійного самовизначення школярів (екскурсії на підприємства, тижні профорієнтації, презентації професій, конкурси, виступи батьків і колишніх випускників гімназії, які розповідають про свої професії, укладання учнями словників професій, написання творів про професії).

Освещена деятельность центра допрофильной подготовки, профильного обучения и профориентации при киевской гимназии № 290, который работает в сотрудничестве с региональным Центром занятости населения и со многими вузами: этапы его работы (подготовительный, допрофильная подготовка, профильное обучение), направления (профинформация, профпропаганда, профагитация, социально-профессиональная адаптация, профессиональное воспитание), аспекты консультаций (психолого-педагогический, медицинский, справочно-информационный). Представлены различные формы предоставления информации, с которой ученики и родители могут свободно ознакомиться на стендах гимназии и на ее сайте. Описано содержание групповых и индивидуальных консультаций психолога, типичные ошибки при выборе профессии, содержание стенда "Взаимосвязь желаний, потребностей, возможностей и физического состояния ученика", который способствует самоопределению личности, а также семь шагов алгоритма выбора профессий. Указано, что на всех этапах профилирования проводится диагностика профессиональной направленности подростков, даются советы родителям, разрабатываются и реализуются мероприятия по профилированию и профессиональному самоопределению школьников (экскурсии на предприятия, недели профориентации, презентации профессий, конкурсы, выступления родителей и бывших выпускников гимназии, которые рассказывают о своих профессиях, составление учениками словарей профессий, написание сочинений о профессии).

The article covers the influence of the work of the school center of the pretype preparation on the increase of the preparedness of graduates of basic school to choose the type of the study and professional self-determination.

Висвітлено сутність понять "диференціація", "диференціація навчання", "диференційоване навчання", "диференційований підхід у навчанні". Визначено методологічну основу сучасного диференційованого навчання. Висвітлено основні вектори диференціації навчання. Розглянуто особливості диференційованого навчання за умов профілізації освіти. Зазначено про обов'язковість забезпечення принципу диференціації навчання у допрофільній підготовці учнів. Наголошено на необхідності створення умов для диференціації навчання з метою допомоги учням основної школи у виборі профілю навчання. Виокремлено концептуальні підходи до формування змісту освіти, а саме: фундаментальний та культурологічний. Розглянуто диференціацію змісту навчання для забезпечення профільного самовизначення особистості та її подальшої професійної самореалізації. Констатовано, що принцип диференціації навчання залишається провідним на допрофільному етапі основної школи.

Освещены основне векторы дифференциации обучения, особенности дифференцированного обучения в условиях профилизации образования, обеспечение принципа дифференциации обучения в допрофильной подготовке учащихся. Подчеркнута важность создания условий для дифференциации обучения с целью помощи учащимся основной школы в выборе профиля обучения. Рассмотрена дифференциация содержания обучения для обеспечения профильного самоопределения личности, её дальнейшей профессиональной самореализации.

The article enlightens basic tendencies of differentiation of school education, peculiarities of differential education under circumstances of profilization of school education, ensuring of the principle of differentiation of school education in pre-profile training of pupils; it lays the stress on necessity of creating conditions for differentiation of school education in order to help pupils at secondary school to choose the profile of education, differentiation of content of education is scrutinized to ensure the profile self-determination of personality and its further professional self-realization.

Висвітлено проблему модернізації вищої освіти в напрямі профільного навчання. Проаналізовано причини кризової ситуації в освіті та суспільстві щодо профілізації. Розглянуто й охарактеризовано особливості педагогічної підтримки процесу внутрішнього самовизначення. Констатовано, що в цілому вектор профілізації загальноосвітніх шкіл України визначено правильно.

Розглянуто процес введення профільного навчання у старших класах як одну з найважливіших інновацій сучасної школи, зауважено, що профілізація сприятиме профорієнтації та полегшенню вибору життєвого шляху. Окреслено недоліки профілізації в існуючому вигляді. Акцентовано увагу на потребі запозичення кращого світового досвіду з профільного навчання та профорієнтації, а також адаптації їх до умов України з використанням вітчизняного культурно-історичного досвіду. Проаналізовано адекватність професійних намірів учнів потребам ринку праці. Розкрито умови, за яких можлива успішна профілізація - профорієнтація - соціалізація випускників школи, зокрема, кооперування різних освітніх закладів, діяльність ресурсних центрів органів місцевої влади, врахування стану здоров'я та особистісних рис учня.

Визначено головне завдання сучасної української школи - підготовка самостійної, життєздатної, компетентної, конкурентоспроможної особистості, здатної до самовизначення, вибору профілю навчання і професії. Вирішення ключових проблем самовизначення особистості в контексті входження України до європейського інтелектуального інтеграційного простору знайдено в позитивному досвіді освіти західних країн. Зазначено, що введення до системи освіти незалежного тестування, яке усуває корупцію у процесі здобуття середньої освіти та під час вступу до ВНЗ і використання в навчальних закладах України інформаційних засобів зв'язку, що прискорюють процес освіти, є одним з кроків, що наближують входження України до європейського співтовариства.

Висвітлено важливий педагогічний аспект підготовки молоді до життєдіяльності в умовах ринкової економіки - взаємодію загальної і професійної освіти в єдиній системі неперервної освіти. Розглянуто диференційований підхід з елементами індивідуалізованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Визначено завдання вищої школи в організації навчання студентів. Розкрито мету профільного навчання, якою є створення умов для повноцінної середньої освіти відповідно до потреб і можливостей учнів, професійного самовизначення. Охарактеризовано етапи, за якими проводиться робота в шкільному центрі. Зроблено висновок про значення системної роботи для успішної профорієнтаційної роботи та професійного самовизначення учнів, починаючи ще з початкової школи.

Розглянуто проблему реалізації профільного навчання в теорії та практиці роботи шкіл. Запропоновано ряд заходів, що уже впроваджуються в життя, і становлять систему профільного навчання в школі. З огляду на це вихователям дитячих закладів і вчителям початкових класів рекомендовано якомога більше знайомити дітей з різними професіями, надавати в процесі навчання максимальні можливості для розвитку індивідуальності дитини в заданих природою генетичних межах; з учнями V - IX класів проводити діагностично- прогностичну діяльність - виявляти домінантні інтереси й мотиви учнів та прогнозувати майбутній профіль навчання школярів. Виокремлено чотири основні напрями роботи з учнями VIII - IX класів: профдіагностику учнів, профконсультаційну роботу, роботу з батьками, підготовку до вибору профілю в процесі навчання.

Окреслено значення пропедевтичних, пробних і орієнтувальних курсів у системі допрофільної підготовки, адже вони призначені для полегшення вибору профілю навчання. Розглядаючи створення системи профільного навчання у старших класах, поряд з базовим і профільним змістовими блоками зосереджено увагу на елективному блоці (спеціальних курсах) змісту навчання у профільній школі, що здійснюється за рахунок годин шкільного компонента навчального плану, і допомагає усунути суперечності між освітніми потребами молоді та існуючим "набором" навчальних предметів у школі, а також є обов'язковим для відвідування після вибору самим учнем. Розкрито функції, мету, вимоги до тематики і змісту спецкурсів, структуру програми спецкурсу, форми та методи навчання на спецкурсах, контроль рівня досягнень учнів. Як приклад наведено фрагмент навчально-тематичного плану 34-годинного спецкурсу "Хімія неорганічних матеріалів".

Освещена взаимосвязь содержания и методов обучения при изучении естественных дисциплин. Показаны функции методов и их оптимальное сочетание для достижения целей обучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.р(4УКР)21-36 + Ч421.25

Рубрики:

Вивчення і викладання науки < Природознавство >

Методи навчання в галузі шкільної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж14642 Пошук видання у каталогах НБУВ