Уперше в Україні розкрито зміст близько 3 000 понять з астрономії, космонавтики, фізики й інших суміжних наук станом на початок 2000 р. Наведено інформацію про обсерваторії світу, астрономічні прилади та видання. Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність видатних астрономів світу.

Впервые в Украине раскрыто содержание около 3 000 понятий астрономии, космонавтики, физики и других смежных наук состоянием на начало 2000 г. Приведена информация об обсерваториях мира, астрономических приборах и изданиях. Освещены жизненный путь и научная деятельность известных астрономов мира.

Науково обгрунтовано розвиток пізнавальної активності учнів старших класів у процесі вивчення математики та фізики на основі модульно-розвиваючої технології навчання, що сприяє інтелектуальному розвитку школярів, формуванню у них системних фізико-математичних знань. Встановлено, що розвиток даної активності школярів підвищується, якщо навчання проведено з використанням модульно-розвиваючої технології за запропонованою методикою. Виявлено організаційно-педагогічні та методичні умови формування, а також розвитку пізнавальної активності у процесі навчальної діяльності старшокласників. Розроблено рекомендації щодо організації навчальної діяльності та розвитку пізнавальної активності старшокласників на заняттях із математики та фізики, що мають загальний характер і придатні для реалізації під час вивчення природничих дисциплін.

Висвітлено соціально-педагогічні проблеми підготовки вчителів в післядипломній педагогічній освіті до створення навчальних технологій (НТ). Розкрито психологічні, дидактичні й організаційні умови підготовки вчителів до конструкторської діяльності. Запропоновано модель підготовки вчителів до конструювання НТ, яка розкриває сутність феномену конструювання та підготовки до цієї діяльності, її оптимальні структурні та функціональні складові. Розроблено систему показників і критеріїв ефективності системи підготовки вчителів до конструювання НТ. Наведено рекомендації щодо практичної реалізації теоретичних положень підготовки вчителя до конструювання НТ в системі післядипломної освіти на прикладі авторського спецкурсу "Конструювання технологій навчання".

Теоретично обгрунтовано критерії навчальних досягнень слухачів курсів підвищення кваліфікації інституту післядипломної педагогічної освіти під час підготовки до конструювання навчальних технологій.

Обгрунтовано модель підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій як цілісну систему науково-методичного забезпечення; запропоновано конкретні шляхи реалізації даної моделі в післядипломній педагогічній освіті.

Розглянуто місце та специфіку проектної діяльності у структурі професійної культури педагога. Узагальнено сучасні погляди на проектну діяльність як складову професійної культури сучасного педагога. Розкрито особливості реалізації етапів технології формування проектної культури та виявлення психолого-педагогічних умов ефективного формування проектної культури педагогів як інтегративного особистісного утворення.

Обгрунтовано моделі підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій як цілісної системи науково-методичного забезпечення, що розкриває її концептуальні, структурно-змістові, технологічні й організаційно-дидактичні положення. Виокремлено конкретні шляхи реалізації запропонованої моделі в післядипломній педагогічній освіті (ППО). Розглянуто підготовку вчителя до конструювання навчальних технологій як невід'ємний складник ППО, що грунтується на глибоких знаннях фахових і психолого-педагогічних дисциплін та уявлень системою знань, формування ціннісного ставлення до творчої конструкторської діяльності, розвитку, системи конструктивних умінь. Виокремлено три етапи організації курсової підготовки для різних груп слухачів. Визначено основні завдання викладача в процесі підготовки вчителя до обгрунтованого конструювання навчальних технологій.

Обгрунтовано систему підготовки вчителя до конструювання навчальних технологій як цілісну систему науково-методичного забезпечення, запропоновано конкретні шляхи її реалізації в післядипломній педагогічній освіті. Визначено мету підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій (НТ), а саме: систематизація, закріплення й розширення теоретичних знань слухача з конструювання НТ; розвиток навичок застосування НТ; оволодіння методикою самостійного дослідження, конструювання, технологіями інтерпретації одержаних результатів. Висвітлено результати підготовки вчителя до конструкторської діяльності.

Обоснована система подготовки учителя к конструированию обучающих технологий как целостная система научно-методического обеспечения, предложены конкретные пути ее реализации в последипломном педагогическом образовании. Определены цели подготовки учителей к конструированию обучающих технологий, а именно: систематизация, закрепление и расширение теоретических знаний слушателя по проблеме конструирования ОТ, развитие навыков применения ОТ; овладения методикой самостоятельного исследования, конструирования, технологии интерпретации полученных результатов. Представлены результаты подготовки учителя к конструкторской деятельности.

System of training teachers to design educational technology as an integrated system of scientific and methodological support. Proposed concrete ways to implement this system in postgraduate teacher education. The purposes of teacher training to the construction of educational technology, namely, organizing, securing and expanding the theoretical knowledge on the problem of constructing a listener, skills development, mastering methods of independent research, design, technology, and interpretation of results. The results of training teachers to design activities.

Запропоновано новий підхід до розв'язання комплексної проблеми підготовки вчителів в післядипломній педагогічній освіті до створення навчальних технологій. Послідовно висвітлені психологічні, дидактичні та організаційно-методичні умови підготовки вчителів до конструкторської діяльності. Здійснено змістовний аналіз термінологічного поля дослідження і на цій основі виявлено специфіку конструювання навчальних технологій. Обгрунтовано концептуальні засади і представлено модель підготовки вчителів до конструювання навчальних технологій. Проаналізовано шляхи практичної реалізації теоретичних положень підготовки вчителя до конструювання технологій навчання в системі післядипломної педагогічної освіти на прикладі розробки і реалізації авторського курсу. Упроваджено в навчально-виховний процес інститутів післядипломної педагогічної освіти авторські курси лНауково-дослідницька діяльність у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі», лКонструювання навчальних технологій», лДидактика сучасної школи: основи інноваційного навчання».

Проаналізовано наявні методи розподілу витрат палива на виробку електроенергії та теплоти в когенераційних установках і виявлено їх недоліки. Запропоновано іншу методику розподілу витрат палива між цими видами енергопродукції.

Проаналізовано педагогічні умови організації процесу формування культури професійного мислення у майбутніх вчителів, а саме: особистісно-орієнтовану спрямованість формування культури професійного мислення; включення в структуру навчальних занять інтерактивних методів навчання; орієнтації студентів на самостійну роботу, спрямовану на розвиток самостійності, критичності, креативності мислення; моделювання майбутньої професійної діяльності студентів; розвитку педагогічної рефлексії майбутнього вчителя. Розглянуто зміст модулів і технологій, що застосовуються під час аудиторної та позааудиторної форм навчання: модуль І. "Організація технологічного циклу здійснення складних комунікативних процесів у рамках дискусії"; модуль ІІ. "Схематизовані засоби мислення й способи роботи з ними в процесі керування складною комунікацією"; модуль ІІІ. "Моделювання одиниці розумової діяльності в рамках дискусії"; модуль ІV. "Логіко-розумові оперування із засобами мислення в рамках розумової діяльності". Виявлено фактори, що впливають на розвиток культури мислення студентів ВНЗ у процесі вивчення педагогічних дисциплін, серед яких названо об'єктивні – активна педагогічна взаємодія викладача зі студентами, система розвивальних навчально-пізнавальних завдань, активна участь студента в освітньому процесі, суб'єктивні: професійна спрямованість майбутнього педагога; психологічні здібності та організаційні вміння студента.

Проанализированы педагогические условия организации процесса формирования культуры профессионального мышления у будущих учителей, а именно: личностно-ориентированная направленность формирования культуры профессионального мышления; включение в структуру учебных занятий интерактивных методов обучения; ориентация студентов на самостоятельную работу, направленную на развитие самостоятельности, критичности, креативности мышления; моделирование будущей профессиональной деятельности студентов; развитие педагогической рефлексии будущего учителя. Рассмотрено содержание модулей и технологий, применяемых при аудиторной и внеаудиторной форм обучения: модуль I. "Организация технологического цикла осуществления сложных коммуникативных процессов в рамках дискуссии"; модуль II. "Схематизированные средства мышления и способы работы с ними в процессе управления сложной коммуникацией"; модуль III. "Моделирование единицы умственной деятельности в рамках дискуссии"; модуль IV. "Логико-умственные оперирования с способами мышления в рамках умственной деятельности". Выявлены факторы, влияющие на развитие культуры мышления студентов ВУЗ в процессе изучения педагогических дисциплин, среди которых названы объективные - активное педагогическое взаимодействие преподавателя со студентами, система развивающих учебно-познавательных задач, активное участие студента в образовательном процессе; субъективные: профессиональная направленность будущего педагога; психологические способности и организационные умения студента.

The article, based on the study of different approaches to the essence of the culture of professional thinking, clarified and elaborated place in the conceptual-terminological apparatus of modern pedagogical science category "culture of pedagogical thinking". Defined methodical conceptional issues of professional culture of thinking and psychological factors that influence the development of culture of teaching thinking. The selected complex of pedagogical conditions of organization of educational process, aimed at the formation of the pedagogical culture of thinking. Thetechnology of formation of culture the professional thinking of future teachers in system of science and methodological supportis proved.

Розглянуто підходи до визначення аутопсихологічної компетентності як однієї з головних умов активізації особистісного потенціалу вчителя. Охарактеризовано етапи, чинники та психолого-педагогічні умови, що визначають розвиток аутопсихологічної компетентності сучасного вчителя в системі післядипломної педагогічної освіти.

Рассмотрены подходы к определению аутопсихологической компетентности как одного из важнейших условий активизации личностного потенциала учителя. Приведены характеристики этапов, факторов и психолого-педагогических условий, определяющих развитие аутопсихологической компетентности современного учителя в системе последипломного педагогического образования.

The article considers the approaches to the definition of auto psychological competence as one of the most important conditions for enhancing personal potential teachers. The characteristics of the stages, factors and psychological and pedagogical conditions that determine the development of auto psychological competence modern teacher in the system of postraduate teacher education.

Проаналізовано сучасний стан викладання курсу «Технічні засоби навчання» (ТЗН) в педагогічному ВНЗ. На основі порівняння та зіставлення різних шляхів реалізації дисципліни «Технічні засоби навчання» рекомендовано новий підхід до викладання курсу студентам педагогічних спеціальностей. Запропоновано поділити курс на два складники: апаратні засоби навчання та програмні засоби навчання. Узагальнено, що в результаті вивчення курсу студенти повинні знати: об’єктивність застосування сучасних ТЗН, їх місце та роль у навчальному процесі, основні характеристики та методику їх застосування та вміти: обирати відповідні технічні засоби залежно від напряму педагогічних дій, користуватись обраним технічним засобом, завантажувати відповідне програмне забезпечення та використовувати його на заняттях.

Проанализировано современное состояние преподавания курса «Технические средства обучения» (ТСО) в педагогическом ВУЗ. На основе сравнения и сопоставления различных путей реализации дисциплины «Технические средства обучения» рекомендован новый подход к преподаванию курса студентам педагогических специальностей. Предложено разделить курс на две составляющие: аппаратные средства обучения и программные средства обучения. Обобщено, что в результате изучения курса студенты должны знать: объективность применения современных ТСО, их место и роль в учебном процессе, основные характеристики и методику их применения и уметь: выбирать соответствующие технические средства в зависимости от направления педагогических действий, пользоваться выбранным техническим средством, загружать соответствующее программное обеспечение и использовать его на занятиях.

Current state of teaching the course “Technical Training Tools” in pedagogical university is analyzed. Based on comparison of different approaches to the “Technical Training Tools” subject, the article suggests a new approach to teaching the pedagogic students who take this course. It is proposed to divide the course into two parts: hardware training tools and software training tools. It is concluded that the students should obtain the following knowledge: objectivity of applying modern technical training tools, their place and role in the educational process, basic features and methods of their applications; and the following skills: choosing suitable technical tools for various pedagogical activities, using the chosen technical tool, downloading necessary software and applying it in class.