Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12 + Р284.51

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Токсикологія спиртів, фенолів та їх похідних (прості і складні ефіри)

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-2, PFKFB-3 і PFKFB-4, а також VEGF і Glut1 значно посилюється в злоякісних пухлинах грудної залози, легень та прямої кишки. Експресія PFKFB-4 виявлена в різних лініях трансформованих клітин, зокрема, простати, грудної і підшлункової залоз, печінки та легень. Розглянуто, що гіпоксія індукує експресію PFKFB-4 в різних лініях клітин, що ця індукція є HIF-зележною і опосередкована ідентифікованим залежним від гіпоксії елементом в 5'-регуляторній зоні гена. Виявлено три класи нових альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-4 у клітинах людини та миші, визначено їх нуклеотидну послідовність. Зазначено, що більшість з них мають вставки в 6-фосфофрукто-2-кіназній частині або делеції в фруктозо-2,6-бісфосфататній частині, в наслідок чого альтернативний сплайс-варіант біфункціонального ферменту PFKFB-4 міг проявляти лише одну з двох активностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.12 + Р284.41

Рубрики:

Дія отруйних речовин на людський організм

Токсикологія металів та їх сполук

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отражены особенности микробиологического состояния слизистой оболочки носа (СОН) и экспрессия эпителиоцитами этого региона генов TLR2 и TLR4 у детей раннего возраста, находящихся под воздействием табачного дыма. Установлено, что малыши - пассивные курильщики чаще являются носителями золотистого стафилококка, у них чаще встречается сочетание избыточного роста условно-патогенной флоры на СОН и рта, в том числе в ассоциации с дрожжевыми грибами. Такие изменения, вероятно, могут возникать не только вследствие прямого токсического воздействия табачного дыма на слизистые оболочки, но и из-за подавления им механизмов врожденного иммунного ответа. Об этом свидетельствуют уровни экспрессии TLR2 и TLR4, которые составляли лишь 6,17 и 5,83 % от таковых у детей, не проживающих с курильщиками, что способствует снижению защитных свойств СОН, повышению толерантности к условно-патогенной флоре и, в дальнейшем, формированию хронических очагов инфекции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.22-4

Рубрики:

Хвороби слизової оболонки порожнини рота у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*551.322.1 + Е60*692*33

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що перебіг більшості фізіологічних і біохімічних процесів в організмі має циркадіальний характер, а порушення механізмів їх регуляції є однією з причин виникнення багатьох патологічних процесів, у тому числі й утворення злоякісних пухлин. Досліджено вплив наночастинок срібла на рівень експресії найбільш важливих генів, що регулюють перебіг в організмі циркадіальних процесів: Per1, Clock і BMal1, білкові продукти яких є компонентами циркадіального годинника. Показано, що під впливом наночастинок срібла зростає рівень експресії Per1 у печінці та легені і пригнічується у сім'янику. Рівень експресії мРНК Clock також посилюється у печінці та легені під впливом наночастинок срібла, а пригнічується у нирці. У той же час, у сім'янику та серці пригнічення експресії мРНК Clock виявлено лише на більш пізніх термінах дії наночастинок срібла. Таким чином, за дії на організм наночастинок срібла порушується експресія генів Per1, Clock і BMal1 у різних органах щурів. Це може спричинювати розлади у функціонуванні сигнальних каскадів у клітинах і призводити до розвитку патологічних станів. Вплив наночастинок срібла на ключові механізми регуляції метаболічних процесів у клітинах на рівні експресії ряду циркадіальних генів може слугувати важливим чутливим показником дії на організм наночастинок срібла.

Зазначено, що ключовим ензимом регуляції гліколізу 6-фосфофрукто-2-кіназа/фруктозо-2,6-бісфосфатаза (PFKFB) є біфункціональний ензим, представлений багатьма ізоформами, синтез яких кодується чотирма різними генами. Проаналізовано дані про структурну організацію цих генів, їх експресію в нормі, за гіпоксії та у злоякісних пухлинах, про альтернативні сплайс-варіанти різних мРНК PFKFB, а також про молекулярні механізми гормональної регуляції експресії різних ізоформ PFKFB і регуляції їх ензиматичної активності. Узагальнено результати досліджень стосовно молекулярних механізмів регуляції експресії різних ізоформ PFKFB, опосередкованих індукованим гіпоксією транскрипційним фактором (HIF).

Зазначено, що 6-фосфофрукто-2-кіназа/фруктозо-2,6-бісфосфатаза є одним із ключових ензимів регуляції метаболізму глюкози, оскільки цей біфункціональний ензим контролює не лише гліколіз і глюконеогенез, а й значною мірою метаболізм глюкози, зокрема її фосфорилювання. 6-фосфофрукто-2-кіназа/фруктозо-2,6-бісфосфатаза-2 (PFKFB-2) відіграє важливу роль у регуляції гліколізу не лише у міокарді, а і в деяких інших органах (нирці, головному мозку та легені). У результаті досліджень у клітинах гліоми людей і в різних органах миші виявлено ряд нових унікальних альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2, що утворюються в результаті делецій або/і вставок як у каталітичних ділянках 6-фосфофрукто-2-кінази та фруктозо-2,6-бісфосфатази, так і в C-кінцевій регуляторній зоні. Альтернативні сплайс-варіанти мРНК PFKFB-2 із клітин гліоми та миші містили різної довжини вставки після 2-го екзону, але сплайс-варіант миші мав ще делецію у 6-фосфофрукто-2-кіназній ділянці та вставку на C-кінці. Інші сплайс-варіанти миші мали делеції у 6-фосфофрукто-2-кіназній або фруктозо-2,6-бісфосфатазній ділянках, а один із сплайс-варіантів мав делецію всіх каталітичних доменів. Одержані результати свідчать про важливу роль альтернативного сплайсингу в регуляції гліколізу шляхом утворення різних монофункціональних ізоформ ензиму.

Установлено, що експресія мРНК 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази-3 (PFKFB-3) у різних органах щурів із експериментальним цукровим діабетом змінюється неоднаково. Сплайс-варіанти мРНК PFKFB-3 експресуються в окремих органах специфічно і їх експресія також зазнає змін у разі діабету. Виявлено новий сплайс-варіант мРНК PFKFB-3, каталітичні домени в якому є ідентичними основній ізоформі та уже відомим альтернативним сплайс-варіантам PFKFB-3, від яких він відрізняється лише довжиною C-кінцевої ділянки. Результати досліджень указують на те, що порушення гліколізу у випадку стрептозотоцинового діабету можуть бути пов'язані зі змінами в експресії PFKFB-3 - ключового ферменту регуляції гліколізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177*72 + Р56-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано дані стосовно ролі транскрипційного фактора ZDXC (zinc finger X-linked duplicated family member C) у регуляції експресії генів, зокрема таких, що задіяні в регуляції процесів диференціювання промієлоцитів. Із великої кількості генів, експресія яких істотно змінюється за умов посиленої експресії транскрипційного фактора ZDXC в ембріональних клітинах нирки людини HEK293 і в клітинах промієлоцитів людини HL60, більш детально досліджено та проаналізовано лише частину генів (ERG2, PU.1, C/EBPalpha, C/EBPepsilon, GFI1 і LRG1). На прикладі гена EGR2, що кодує синтез важливого транскрипційного фактора регуляції диференціювання, розглянуто молекулярні механізми регуляції експресії EGR2 транскрипційним фактором ZDXC шляхом його зв'язування з промотором цього гена. Проаналізовано механізми регуляції транскрипції гена ZDXC залежними від нього транскрипційними факторами: надекспресія ключових факторів мієлоїдного диференціювання C/EBPalpha, C/EBPepsilon і PU.1 у клітинах HL60 призводить до зниження рівня експресії ендогенної мРНК транскрипційного фактора ZXDC, а за надекспресії фактора GFI1 спостережено навіть повне виключення експресії мРНК ZXDC. Наведені дані свідчать про важливу роль транскрипційного фактора ZDXC у регуляції процесів диференціювання промієлоцитів.

Гіпоксія є одним із потужних індукторів експресії великої групи генів, у тому числі генів, які контролюють гліколіз, ангіогенез і процеси проліферації, що сприяє виживанню клітин за умов зниженого рівня кисню. Але гіпоксія, що має місце у клітинах злоякісних пухлин, відбувається за умов нормального парціального тиску кисню внаслідок зниженого його споживання. Більше того, гіпоксія є обов'язковим компонентом процесів злоякісного росту і значною мірою контролює процеси гліколізу, ангіогенезу та проліферації. Аналізуються дані про молекулярні механізми індукції залежного від гіпоксії транскрипційного фактора HIF у клітинах за гіпоксії і у злоякісних пухлинах, а також його роль у регуляції експресії генів, механізми взаємодії цього транскрипційного фактора зі специфічними регуляторними послідовностями промоторів генів, що активуються за гіпоксії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*443.1 + Р252.725

Рубрики:

Загальна зоологія

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Біфункціональний ензим 6-фосфофрукто-2-кіназа/фруктозо-2,6-бісфосфатаза-2 (PFKFB-2) представлена багатьма альтернативними сплайс-варіантами і відіграє важливу роль у регуляції гліколізу у клітинах головного мозку, легень, сім'яників та серця. Проведено вивчення експресії мРНК PFKFB-2 та низки її альтернативних сплайс-варіантів у цих життєво важливих органах щурів за одноразового інтратрахеального введення наночастинок срібла. Встановлено, що експресія мРНК PFKFB-2 в різних органах щурів під впливом наночастинок срібла істотно змінюється. Їх дія на експресію мРНК PFKFB-2 виявляється вже через один день після введення наночастинок тваринам, а через 3 та 14 днів посилюється (у сім'яниках) або залишається майже на тому ж рівні (у всіх інших досліджуваних тканинах). Через рік після введення щурам наночастинок срібла експресія мРНК PFKFB-2 в більшості органів повертається до її рівня в контрольних тварин. Встановлено також, що експресія альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2, що не мають функціонально активної 6-фосфофрукто-2-кінази, головним чином істотно посилюється в різних органах щурів під впливом наночастинок срібла через 1, 3 та 14 днів після одноразового введення їх, що свідчить про суттєві порушення експресії мРНК PFKFB-2 на рівні альтернативного сплайсингу пре-мРНК PFKFB-2 в різних життєво важливих органах. Результати роботи вказують на можливу дію наночастинок срібла на важливі механізми регуляції метаболічних процесів у клітинах на рівні експресії генів ключових ензимів.

Вивчено експресію двох ізоформ мРНК 6-фосфофрукто-2-кінази/фруктозо-2,6-бісфосфатази-2 (PFKFB-2) з неоднаковою С-кінцевою частиною молекули в нирках та легенях щурів при експериментальному цукровому діабеті. У щурів з експериментальним цукровим діабетом виявлено зниження експресії обох ізоформ мРНК PFKFB-2 в досліджуваних органах. За допомогою аналізу клонованих кДНК PFKFB-2 нирок діабетичних щурів виділено чотири нових альтернативних сплайс-варіанти мРНК PFKFB-2, що відрізняються вставками та делеціями у 6-фосфофрукто-2-кіназній та у фруктозо-2,6-бісфосфатазній частинах молекули PFKFB-2. Установлено, що експресія альтернативних сплайс-варіантів мРНК PFKFB-2 як у нирках, так і в легенях щурів змінюється у порівнянні з контрольними тваринами. Результати роботи свідчать про суттєві порушення синтезу мРНК PFKFB-2 на рівні альтернативного сплайсингу пре-мРНК PFKFB-2 у нирках та легенях при цукровому діабеті, що може бути доказом складності механізмів регуляції метаболізму глюкози і одним із численних чинників їхнього порушення при цьому захворюванні.

Проведено дослідження експресії мРНК фібронектину-1 в лімфоцитах хворих на еритремію та здорових донорів, визначено вміст фібронектину у плазмі крові та його гепаринзв'язуючу активність, а також рівень і внутрішньоклітинну локалізацію фібронектину в лімфоцитах. Показано, що в лімфоцитах крові хворих на еритремію спостерігається істотне підвищення рівня експресії мРНК фібронектину-1 у порівнянні із здоровими донорами. Встановлено також вірогідне зниження концентрації фібронектину та його гепаринзв'язуючої активності у плазмі крові та збільшення кількості лімфоцитів із поверхневою та внутрішньоклітинною локалізацією фібронектину-1 у хворих на еритремію у порівнянні з цими показниками у здорових донорів. Показано наявність позитивної кореляції між рівнем фібронектину плазми крові та його гепаринзв'язуючою активністю, а також негативної кореляції між рівнем фібронектину у плазмі крові та кількістю лімфоцитів, що експресують цей глікопротеїн на поверхні та всередині клітини. Результати роботи свідчать про порушення експресії фібронектину-1 у лімфоцитах хворих на еритремію, яка супроводжується зниженням вмісту фібронектину у плазмі крові.

Зазначено, що більшість фізіологічних процесів у всіх живих організмів є ритмічними з періодом близько однієї доби та генеруються ендогенним біологічним годинником, який має кожна клітина організму, але центральний годинник ("пейсмейкер") у ссавців локалізований у супрахіазматичних ядрах гіпоталамуса. Молекулярними компонентами системи цього біологічного годинника є фактори груп Period (PER1, PER2 і PER3), BMAL (BMAL1 і BMAL2), Cryptochromes (CRY1 і CRY2), а також ряд інших. Частина цих факторів містить Е-бокс послідовності та їх експресія безпосередньо регулюється комплексом транскрипційних факторів CLOCK - BMAL1. Ензими, що відповідальні за посттрансляційні модифікації продуктів циркадіальних генів, також є невід'ємними компонентами системи циркадіального годинника, оскільки саме вони задають темп його роботи та визначають тривалість добового ритму, від якого залежить функціональний стан всього організму. Найважливішими з них є казеїнкінази-1epsilon і -1delta. Проаналізовано дані про зв'язок між циркадіальним годинником, клітинним циклом і канцерогенезом, а також зміни експресії циркадіальних генів за дії на організм токсичних речовин і наноматеріалів.

Мета роботи - дослідити рівень експресії генів, які задіяні у гліколітичному шляху метаболізму глюкози, у клітинах крові дітей чоловічої статі з ожирінням, що мали як нормальну, так і порушену чутливість до інсуліну. Дослідження проведено на 3-х групах дітей чоловічої статі віком біля 14 років: нормальних (контроль) та з ожирінням, що мали як нормальну, так і порушену чутливість до інсуліну. З клітин крові виділяли РНК і за методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції визначали рівень експресії генів, які задіяні у гліколізі. Встановлено, що рівень експресії генів альдолази C (ALDOC) та регулятора гліколізу та апоптозу, що індукується TP53 (TIGAR), збільшується, а генів ENO1 та ENO2 суттєво не змінюється у клітинах крові за умов ожиріння та нормальної чутливості до інсуліну у порівнянні з контрольною групою, але за умов резистентності до інсуліну на фоні ожиріння спостерігається зниження рівня експресії генів енолаз ENO1 і ENO2, за відсутності змін у рівні експресії генів ALDOC та TIGAR, у порівнянні з групою дітей, що мали ожиріння та нормальну чутливість до інсуліну. Висновки: у клітинах крові за умов ожиріння порушується експресія групи генів, які задіяні у гліколітичному шляху метаболізму глюкози, але з резистентністю до інсуліну за умов ожиріння асоціюються лише зміни в рівні експресії генів ENO1 і ENO2, які, можливо, причетні до розвитку резистентності до інсуліну та порушення толерантності до глюкози.