Визначено причини, патогенез, основні симптоми та синдроми, що виникають у разі дефіцитних анемій у дітей. Охарактеризовано принципи діагностики та тактики ведення даних хворих. Описано залізо-, білководефіцитну анемії, а також анемії, обумовлені дефіцитом мікроелементів.

Определены причины, патогенез, основные симптомы и синдромы, возникающие при дефицитных анемиях у детей. Охарактеризованы принципы диагностики и тактики ведения данных больных. Описаны железо-, белководефицитные анемии, а также анемии, обусловленные дефицитом микроэлементов.

Изучена эффективность применения препарата "Нурофен" в терапии боли при прорезывании зубов (ПЗ) у детей раннего возраста. Обследовано 28 детей с болезненным ПЗ. В результате использования препарата "Нурофен" примерно в 80 % случаев существенно уменьшался или исчезал болевой синдром, что выражалось в нормализации поведения, исчезновении беспокойства и улучшении сна. Ни в одном случае не отмечено побочных действий препарата.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.030-3

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.109-3

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты сравнительного анализа стандартной ЭКГ и холтеровского мониторирования ЭКГ у 212-ти детей (103 девочки и 109 мальчиков) в возрасте от 3-х мес. до 17-ти лет. Полученные данные позволили исключить наличие аритмии у 95-ти (44,8 %) пациентов, имевших различные нарушения ритма сердца (РС) на стандартной ЭКГ. У 117-ти (55,2 %) детей проведенное исследование позволило констатировать аритмию, оценить количество нарушений РС, изучить характер их распределения в течение суток, распределение аритмий во времени и их связь с различными факторами, в том числе с уровнем физической активности, эпизодами ишемии миокарда, определить топику нарушений РС, длительность эпизодов пароксизмальных аритмий, подобрать терапию и осуществить контроль за ее эффективностью. Наиболее часто у детей выявлялась ваготоническая дисфункция синусового узла - 65 (30,7 %) человек. У 2-х детей диагностирован синдром слабости синусового узла (у 1-го ребенка - идиопатический синдром бинодальной слабости), у 18-ти (8,5 %) больных - хроническая синусовая тахикардия, у 10-ти (4,7 %) - пароксизмальная суправентрикулярная тахикардия, у 2-х - синдром удлиненного QT, у 5-ти (2,4 %) - АВ блокады высоких степеней, у 17-ти (8,2 %) - суправентрикулярная, у 16-ти (7,5 %) - желудочковая экстрасистолия. У 18-ти (8,5 %) обследованных выявлялись ишемические изменения сегмента ST-T, возникавшие на фоне физической нагрузки и/или при пороговой частоте сердечных сокращений.

Оценена клиническая эффективность комплексного растительного препарата Гастритол в лечении детей с патологией гастродуоденальной зоны. Под наблюдением находился 51 ребенок в возрасте от 6-ти до 17-ти лет: у 29-ти детей (13 мальчиков и 16 девочек) имела место функциональная диспепсия (ФД), у 22-х (9 мальчиков и 13 девочек) - хронический гастродуоденит (ХГД). У 11-ти детей с функциональной диспепсией и у 9-ти больных с хроническим гастродуоденитом сопутствующим диагнозом была дискинезия желчевыводящих путей (ДЖВП). Клиническая симптоматика обследуемых была представлена болевым, диспептическим и астеноневротическим синдромами. Для коррекции имеющихся отклонений назначали комплексный фитопрепарат Гастритол, в состав которого входят 7 растений. Биологически активные вещества этих растений (танины, флавоноиды, кумарины, фуранокумарины, хамазулен, гиперецин) вызывают местный эффект в желудочно-кишечном тракте и оказывают центральное действие на секреторную и моторную функции пищеварительной системы, а также обладают седативным, антидепрессивным и вегетостабилизирующим действием. Результаты трехнедельного лечения с использованием указанного препарата у детей с ФД, ХГД в сочетании с ДЖВП свидетельствуют о положительной динамике, проявляющейся в исчезновении болевого синдрома у 98,0 % детей, нормализации аппетита - у 94,0 %, стула - у 96,1 %, уменьшении метеоризма - у 98,0 % детей. У всех детей наблюдалось улучшение показателей психоэмоционального статуса, проявляющееся в повышении активности и работоспособности, уменьшении тревожности или депрессии - у 96,1 % пациентов, нормализации сна - 98,0 % больных. Во время лечения Гастритолом

нежелательных побочных эффектов не выявлено. Эффективность препарата как "отличную" оценили 87 % детей и их родителей, как "хорошую" - 13 % опрошенных. Результаты работы позволяют рекомендовать препарат "Гастритол" в рациональной терапии у детей с патологией гастродуоденальной зоны, в том числе в виде монотерапии.

Представлены результаты применения препарата Эреспал в лечении острого бронхита у детей в возрасте от 1-го до 4-х лет. Показано, что применение противовоспалительного препарата Эреспал ускоряет процесс клинического выздоровления, уменьшает частоту развития осложнений и снижает необходимость использования антибактериальных препаратов. Высокая эффективность, хорошая переносимость, оральный путь введения позволяют рекомендовать Эреспал для лечения острого бронхита у детей.

Теоретично й експериментально показано можливість утилізації відсіву подрібнення відвальних мартенівських шлаків як заповнювачів і наповнювачів у виробництві бетонних сумішей під час виготовлення гідроізоляційної цегли та плит бетонних дорожніх тротуарних. Виявлено закономірності структуроутворення у вододьогтешлакобетонних і цементнобетонних сумішах, що містять відсів подрібнення відвального мартенівського шлаку. Визначено раціональні концентраційні співвідношення у системах "відсів подрібнення відвального мартенівського шлаку - дьоготь - вода - портландцемент" і "відсів подрібнення відвального мартенівського шлаку - цемент - вода - комплексна домішка (СДБ + СДО + NaOH)". Одержано дефомаційно-міцнісні характеристики і корозійну стійкість вододьогтешлакового бетону та дорожньої тротуарної плитки.

Досліджено поширеність вегето-судинної дисфункції (ВСД) серед дітей та підлітків Донбасу, її динаміку за 10 років. Визначено роль психоемоційного стану та психологічних особливостей особи у виникненні ВСД, формуванні клінічної форми та прогресуванні даного патологічного процесу. Визначено та науково обгрунтовано психологічні фактори ризику ВСД. Запропоновано метод комплексної немедикаментозної корекції психоемоційного та вегетативного статусу дітей та підлітків шляхом одночасної дії гармонійно поєднаних мовних, музичних і фітоароматичних впливів. Доповнення традиційного комплексу лікування та реабілітації хворих на ВСД запропонованим методом вірогідно підвищує ефективність стаціонарного та поліклінічного етапу, а також первинної та вторинної профілактики ВСД. Розроблено організаційно-структурні основи створення кабінету психологічного розвантаження в системі дитячої охорони здоров'я, навчальних і виховних дитячих закладів.

Розкрито теоретичні основи вакцинопрофілактики, наведено класифікацію та визначено склад вакцин, шляхи їх введення та методи вакцинації, протипоказання до вакцинації, реактогенність і побічну дію вакцин. Увагу приділено вакцинації проти вірусу папіломи, питанням лікування та профілактики ускладнень вакцинації. Проаналізовано особливості сучасної вакцинопрофілактики, імунізації за віком та станом здоров'я, а також імунізації дітей з різною патологією. Висвітлено індивідуальну тактику проведення імунізації.

Представлено досвід 7-річного використання за умов середньої школи комплексної програми сприяння збереженню здоров'я дітей шляхом безперервно діючої валеологічної освіти та методів немедикаментозного впливу. Показниками її ефективності стало зниження захворюваності школярів, покращання стану їх психічного, фізичного та соціального здоров'я.

Проанализирована сущность феномена педагогической компетентности преподавателя психологии в высшей школе. Охарактеризованы его проявления на личностном и деятельностном уровне. Рассмотрены разнообразные научные подходы к проблеме профессиональной компетентности преподавателя психологии. Показана актуальность изучения этого феномена.

Досліджено проблему формування педагогічної компетентності майбутнього психолога у процесі професійної підготовки. Розкрито концептуально-методологічні засади означеного процесу, побудованого в логіці вимог компетентнісного підходу; конкретизовано його стратегічні цілі і специфіку прикінцевих результатів. Визначено сутність, специфіку й структуру педагогічної компетентності майбутнього психолога, з'ясовано критерії і показники, охарактеризовано рівні її вияву. Обгрунтовано умови формування педагогічної компетентності майбутнього психолога впродовж професійної підготовки. Апробовано модель формування педагогічної компетентності майбутнього психолога у процесі професійної підготовки, розроблено її концептуально-методичне забезпечення.

Проаналізовано стимулювання суб'єктної позиції майбутнього психолога щодо набуття педагогічної компетентності. Увагу зосереджено на поступовому переході авторитарного педагогічного керівництва навчально-пізнавальною та навчально-професійною діяльністю майбутніх психологів у формат підтримки процесу набуття ними педагогічної компетентності. Усвідомлення особистісного сенсу майбутніх психологів щодо набуття педагогічної компетентності інтенсивно здійснювалося впродовж вивчення ними курсів "Педагогіка" та "Педагогічна психологія" як базових дисциплін їх теоретичної професійно-педагогічної підготовки до здійснення практичної діяльності як практичних психологів у сфері освіти та як викладачів психології. Після застосування діагностичних анкет "Майбутні психологи про себе й обрану професію", "Самостійна професіоналізація" і тренінгу "Мій професійний вибір" майбутні психологи поступово починали усвідомлювати, що становлення їх особистості як носіїв педагогічної компетентності припускає самостійну постановку ними особливих навчально-професійних завдань, опанування відповідних способів дій і вибір найбільш адекватних форм самоконтролю й самооцінки.

Проанализирована стимуляция субъектной позиции будущего психолога относительно приобретения педагогической компетентности. Внимание сосредоточено на постепенном переходе авторитарного педагогического руководства учебно-познавательной и учебно-профессиональной деятельностью будущих психологов в формат поддержки процесса педагогической компетентности. Осознание личностного смысла будущих психологов относительно приобретения педагогической компетентности интенсивно осуществлялось на протяжении изучения ими курсов "Педагогика" и "Педагогическая психология" как базовых дисциплин их теоретической профессионально-педагогической подготовки к осуществлению практической деятельности как практических психологов в сфере образования и как преподавателей психологии. После применения диагностических анкет "Будущие психологи о себе и выбранной профессии", "Самостоятельная профессионализация" и тренинга "Мой профессиональный выбор" будущие психологи постепенно начинали осознавать, что становление их личности как носителей педагогической компетентности предполагает самостоятельную постановку ими особых учебно-профессиональных задач, овладение соответствующих способов действий и выбор наиболее адекватных форм самоконтроля и самооценки.

It’s analyzed stimulation future psychologist subject position regarding the acquisition of pedagogical competence. Focuses on the gradual transition of authoritarian pedagogical management of educational-cognitive and educational-occupational future psychologists format support the pedagogical competence. Awareness of personal sense of future psychologists regarding the acquisition of pedagogical competence intensively carried out for the study of their courses “Education” and “Educational psychology” as the basic disciplines of theoretical vocational and educational training for the implementation practice as clinical psychologists in the field of education and as teachers of psychology. After applying the diagnostic profiles “Future psychologists about themselves and their chosen profession”, “Self-professionalization” and training “My professional choice” future psychologists gradually began to realize that the formation of their identity as bearers of pedagogical competence involves the formulation of an independent special training and professional problems, learning appropriate courses of action and choosing the most appropriate forms of self-control and self-esteem.

С целью усовершенствования контроля качества фармацевтических препаратов, содержащих винпоцетин, предложен новый способ количественного определения винпоцетина в лекарственных формах - суппозиториях и креме. Процедура анализа основывается на измерении абсорбции растворов препаратов в кислоте хлористоводородной при длине волны 272 нм. Доказано соответствие разработанных методик требованиям ГФУ по основным валидационным характеристикам: линейности, точности, правильности и робастности. Статистические показатели (для крема - 99,73 %, RSD% = 0,924, n = 9; для суппозиториев - 100,3, RSD% = 0,378, n = 9) подтверждают высокую точность и воспроизводимость предложенных методик, а также возможность их использования в лабораториях по контролю качества лекарственных средств.

В настоящее время фармакотерапия является основной составляющей успешного лечения цереброваскулярной патологии. При этом арсенал эффективных лекарственных средств доказательной медицины в данной области достаточно ограничен. Одним из препаратов, осуществляющих избирательную коррекцию мозговой перфузии, является винпоцетин. Недостатки его перорального и иньекционного введения возможно нивелировать путем использования трансмукозного введения винпоцетина, в частности интраназального с использованием соответствующих мягких лекарственных форм. Цель работы - изучения влияния основ-носителей назальных мягких лекарственных форм винпоцетина на его высвобождение. В качестве носителей для разрабатываемой мягкой интраназальной формы винпоцетина изучены гидрофильные, гидрофобные и эмульсионные мазевые основы, широко применяемые в производстве мазей, описанные в литературе и не вызывающие аллергических и сенсибилизирующих проявлений после нанесения. Дальнейшие исследования по научному обоснованию вида основы-носителя для интраназальной мягкой лекарственной формы винпоцетина проводили по плану однофакторного дисперсионного анализа с повторными наблюдениями. Для всех отобранных композиций устанавливали высвобождение винпоцетина с помощью метода равновесного диализа по Крувчиньскому через целлофановую мембрану как первый этап определения биологической доступности. Установлено, что вид основы-носителя значительно влияет на высвобождение винпоцетина. Дисперсионный анализ результатов исследований показал, что оптимальное высвобождение винпоцетина из интраназальных мазей обеспечивают эмульсионные основы типа масло/вода.

На підставі комплексних технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних, реологічних, мікробіологічних і фармакологічних досліджень вперше науково обгрунтовано й експериментально підтверджено склад і технології високоефективних і стабільних аплікаційних м'яких лікарських форм з вінпоцетину (ректальних супозиторіїв і крему назального) для неврологічної практики. Вперше всесторонньо вивчено фізико-хімічні, технологічні, мікробіологічні та біофармацевтичні властивості розроблених м'яких лікарських форм вінпоцетину (ректальних супозиторіїв і крему назального) та запропоновано методики їх стандартизації. На підставі фармакологічних досліджень експериментально встановлено специфічну активність і доведено біологічну безпечність розроблених аплікаційних м'яких лікарських форм вінпоцетину для ректального та назального уведення. Вивчено умови зберігання, температурний режим, стабільність і терміни придатності розроблених композицій.

Цель работы - разработка спектрофотометрической методики количественного определения ксилометазолина в лекарственной форме (ЛФ) и валидация разработанной методики согласно требований Государственной фармакопеи Украины (ГФУ). Использовали рабочий стандартный образец ксилометазолина, ализариновый красный (АК), спирт этиловый и образец готовой ЛФ. Определение оптической плотности продуктов реакции проводили на спектрофотометре "Specord 200". В процессе исследования подобраны оптимальные условия проведения спектрофотометрического анализа, показана возможность использования методики для определения готовой ЛФ. Экспериментально установлено, что ализариновый красный взаимодействует с ксилометазолином с образованием окрашенного соединения с максимумом абсорбции при 526 нм. Провели процедуру валидации разработанной методики согласно требований ГФУ. Установили основные валидационные характеристики: линейность, прецизионность, правильность, робастность и диапазон применения. Подчинение закону Бера наблюдается в пределах концентраций 2,40 - 4,00 мг/100 мл, коэффициент корреляции составляет 0,9978. Предел обнаружения в таких условиях составляет 1,89 мкг/мл, что свидетельствует о высокой чувствительности реакции. Параметры линейной зависимости рассчитали с помощью регрессионного анализа методом наименьших квадратов. Диапазон применения методики составляет 80 - 120 %. Определены коэффициенты стехиометрических соотношений методами молярных соотношений и изомолярных серий. Предложенная методика соответствует требованиям ГФУ, которые предъявляют к методикам количественного анализа лекарственных веществ. Выводы: разработана и валидирована спектрофотометрическая методика количественного определения ксилометазолина, которая успешно применена для анализа ЛФ. Результаты исследования свидетельствуют, что методика является точной, простой в выполнении и подходящей для использования в лабораториях контроля качества лекарственных веществ.

Увагу приділено проблемам викладання мови та природничих дисциплін іноземним громадянам. Розглянуто принципи укладання посібника з української мови як одне із проблемних питань у викладанні української мови іноземним студентам з англійською мовою навчання. Висвітлено особливості мультимовної підготовки студентів-іноземців авіаційного профілю в закладах вищої освіти України. Подано інформацію щодо формування мовленнєвих граматичних автоматизмів у студентів-іноземців на початковому етапі навчання. Розкрито особливості формування дискурсивної компетенції іноземних студентів інженерного профілю. Визначено шляхи реалізації виховної мети на заняттях з української мови як іноземної.

Висвітлено проблеми професійного розвитку вчителя трудового навчання в контексті оновлення професійних і освітніх стандартів. Трудове навчання розглянуто як детермінанту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, розкрито окремі аспекти його компетентнісного потенціалу та інноваційні технології професійного розвитку.