Запроновано концепції найпоширенішої патології внутрішніх органів, наведено синдромну характеристику захворювань з виділенням домінуючого синдрому диференційної діагностики і основних алгоритмів лікувальної тактики. Запропоновано класифікації захворювань внутрішніх органів, зокрема, інфекційного ендокардиту, аортального стенозу, ревматизму, аритмії, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гострої та хронічної серцевої недостатності, а також хронічного холециститу та панкреатиту.

Предложены концепции наиболее распространенной патологии внутренних органов, приведена синдромная характеристика заболеваний с выделением ведущего синдрома дифференциальной диагностики и основных алгоритмов лечебной тактики. Предложена классификация внутренних органов, в частности, инфекционного эндокардита, аортального стеноза, ревматизма, аритмии, атеросклероза, ишемической болезни сердца, острой и хронической сердечной недостаточности, а также хронического холецистита и панкреатита.

Представлено сучасні концепції причин розвитку патогенезу та класифікацій, а також клінічні прояви, діагностичні критерії, лікувальну тактику та вторинну профілактику найбільш поширених захворювань ендокринних залоз. Викладено питання цукрового діабету, захворювань щитовидної та прищитовидних залоз, гіпоталамо-гіпофізарної системи, надниркових залоз, статевих залоз у чоловіків і ендокринних порушень репродуктивної системи у жінок. Запропоновано класифікацію клімактеричних порушень у жінок за характером прояву та часом виникнення.

Представлены современные концепции причин развития патогенеза, а также клинические проявления, диагностические критерии, лечебная тактика и вторичная профилактика наиболее распространенных заболеваний эндокринных желез. Изложены вопросы сахарного диабета, заболеваний щитовидной и прищитовидной желез, гипоталамо-гипофизарной системы, надпочечных желез, половых желез у мужчин и эндокринных нарушений репродуктивной системы у женщин. Предложена классификация климактерических нарушений у женщин по характеру проявлению и времени возникновения.

Визначено основні завдання терапевтичної служби в Україні, викладено сучасні уявлення про хворобу, її патогенез, симптоми та синдроми, перебіг, діагноз, прогноз та лікування. Розглянуто методи обстеження та правила проведення загального огляду пацієнта. Показано роль лабораторних та інструментальних методів дослідження у клінічному обстеженні хворого. Розглянуто етіологію, патогенез, патологічну анатомію, класифікацію, клініку, основні клінічні синдроми, перебіг, ускладнення, лікування, профілактику захворювань органів дихання, кровообігу, травної системи, нирок і сечовивідних шляхів, ендокринної системи та обміну речовин, крові та органів кровотворення, висвітлено питання прогнозу подальшого перебігу патології, догляду за хворим та його диспансеризації. Наведено загальні відомості про деякі алергічні та професійні захворювання (зокрема, розглянуто методи діагностики, профілактики та лікування кропив'янки, набряку Квінке, анафілактичного шоку, сироваткової хвороби, силікозів, силікатозів, пневмоконіозів від органічного пилу, інтоксикації ртуттю, свинцем, пестицидами).

Раскрыты основные задания терапевтической службы в Украине, освещены современные представления о заболевании, его патогенезе, симптомах и синдромах, течении, диагностике, прогнозировании и лечении. Рассмотрены методы обследования и правила проведения общего осмотра пациента. Показана роль лабораторных и инструментальных методов исследования в клиническом обследовании больного. Рассмотрены этиология, патогенез, патологическая анатомия, классификация, клиника, основные клинические синдромы, течение, осложнения, лечение, профилактика заболеваний органов дыхания, кровообращения, пищеварительной системы, почек и мочевыводных путей, эндокринной системы и обмена веществ, крови и органов кровообразования, освещены выпросы прогнозирования дальнейшего течения патологии, ухода за больным и его диспансеризации. Приведены общие сведения о некоторых аллергических и профессиональных заболеваниях (крапивнице, отеке Квинке, анафаликтическом шоке, сыворотковой болезни, силикозах, силикатозах, пневмокониозах от органической пыли, интоксикацие ртутью, свинцом, пестицидами).

Проведено изучение эффективности генно-инженерных инсулинов ЗАО "Индар" Хумодар РР, Хумодар БР, Хумодар К25 Р у больных сахарным диабетом І и ІІ типов. Оценка проводилась с учетом степени компенсации углеводного обмена, которая определялась по уровню гликемии натощак, постпрандиальной и среднесуточной гликемии. Нормализация углеводного обмена достигнута у всех больных, компенсация - в 99 % случаев. Используемые инсулины не влияли на морфофункциональное состояние печени и почек, не имели побочного действия.

Наведено відомості про класифікацію, клініку, діагностику і лікування основних нозологічних форм (НФ) у клініці внутрішніх хвороб, акушерства та гінекології, інфекційних хвороб, зокрема дитячих, дерматовенерології. Розкрито основи пульмонології, кардіології, ревматології, гастроентерології, нефрології, гематології, ендокринології, імуноалергології, педіатрії. Описано елементи пропедевтики, окремі НФ, основні клінічні прояви захворювань та методи їх діагностики, особливості лікування з урахуванням новітніх досягнень клінічної фармакології.

Даны сведения о классификации, клинике, диагностике и лечении основных нозологических форм (НФ) в клинике внутренних болезней, акушерства и гинекологии, инфекционных болезней, в частности детских, дерматовенерологии. Раскрыты основы пульмонологии, кардиологии, ревматологии, гастроэнтерологии, нефрологии, гематологии, эндокринологии, иммуноалергологии, педиатрии. Описаны элементы пропедевтики, отдельные НФ, основные клинические проявления заболеваний и методы их диагностики, особенности лечения с учётом новейших достижений клинической фармакологии.

Розкрито основи діагностики, лікування та профілактики основних гастроентерологічних захворювань. Описано основні симптоми гастроентерологічної патології. Зосереджено увагу на діагностиці, лікуванні та профілактиці основних ендокринологічних захворювань. Охарактеризовано симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології. Розглянуто хронічні обструктивні захворювання легень: хронічний бронхіт та емфізема легень. Викладено основні синдроми гематологічної патології та методи дослідження в гематології. Подано інформацію про основні симптоми кардіологічної патології та методи дослідження в кардіології. Розкрито основні етапи діагностики, лікування та профілактики основних ревматологічних захворювань. Розглянуто методи дослідження в нефрології.

Експериментально на морських свинках вивчено динаміку структурних змін нейронів кори великого мозку у випадках важкої травми та використання ентеросорбенту ентеросгель. Електронно-мікроскопічне дослідження свідчить про глибокі деструктивні зміни ядра та цитоплазми нервових клітин у результаті термічної травми. Сорбційна детоксикація значно покращує внутрішньоклітинну репаративну регенерацію, нормалізує морфофункціональний стан багатьох нейроцитів до кінця експерименту.

Експериментально на морських свинках вивчено динаміку структурних змін міоцитів лівого шлуночка серця у випадку важкої опікової травми за умов використання ентеросорбенту ентеросгель. Електронно-мікроскопічні дослідження свідчать, що сорбційна детоксикація значно активізує внутрішньоклітинні регенераційні процеси, що сприяє нормалізації морфофункціонального стану багатьох кардіоміоцитів до кінця експерименту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р418.110.40

Рубрики:

Цукровий діабет

Остеодистрофії

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження, у якому взяла участь 21 жінка з безплідністю та порушенням функції щитоподібної залози (ЩЗ) (рівень тиреотропного гормона (ТТГ) перевищував 2,5 мкМО/мл). Жінки одержували замісну гормональну терапію L-тироксином у рекомендованих European Thyroid Association дозах. Під час дослідження завагітніли 9 жінок (42,85 %). Одержані результати надали змогу зробити висновки: визначення функціонального стану ЩЗ є вкрай необхідним у разі планування вагітності, безплідності, фізіологічній та патологічній вагітності; замісна терапія L-тироксином є необхідною для жінок із безплідністю і жінок із рівнем ТТГ >> 2,5 мкМО/мл, які планують вагітність, та у разі перевищення максимальних значень ТТГ, рекомендованих European Thyroid Association у різні періоди вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.2-52

Рубрики:

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р415.202.1

Рубрики:

Цукровий діабет

Ожиріння

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26-52

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу - повільно прогресуюче полігенне захворювання, що характеризується порушенням обміну речовин у результаті неефективності дії інсуліну в організмі. Метою лікування ЦД 2-го типу є мінімізація віддалених мікро- та макросудинних ускладнень шляхом покращання глікемічного контролю. Метформін залишається препаратом першої лінії для лікування ЦД 2-го типу і є одним із лікарських засобів, що найчастіше призначають пацієнтам у світі. Проте не у всіх випадках лікування метформіном є ефективним. У частини хворих у разі застосування метформіну рівень глюкози залишається високим, виникають серйозні побічні реакції. Така мінливість терапевтичної відповіді на метформін зумовлена поліморфізмом у генах, що кодують рецептори, транспортери і ферменти, відповідальні за його фармакокінетику. Наприклад, генетичні варіанти solute carrier transporters (SLC22A1-3, SLC47A1 і SLC47A2) значною мірою впливають на глікемічний контроль у разі лікування метформіном.

Цукровий діабет (ЦД) поширений у всіх країнах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в наш час на планеті налічується понад 415 млн хворих на ЦД і їх число прогресивно зростає. Така ж тенденція характерна і для України, де на сьогодні налічується понад 1,3 млн хворих. З огляду на хронічний невиліковний перебіг ЦД і збільшення середньої тривалості життя пацієнтів актуальними є дослідження, спрямовані на вивчення стану різних органів і систем, зокрема статевої функції у чоловіків. За останні роки досягнуто значних успіхів у розумінні діагностики та ефективного лікування статевої дисфункції. Однак розлади статевої функції за ЦД, що значно знижують якість життя пацієнтів, залишаються тривалий час не виявленими внаслідок того, що пацієнти часто не скаржаться на порушення статевої функції. Слід зазначити, що навіть думки про ці розлади погіршують психічний стан хворих, а це призводить до погіршення вуглеводного обміну. Отже, активне виявлення та вивчення характеру еректильної дисфункції у хворих на ЦД надасть змогу не тільки аргументовано вибирати методи лікування, що буде сприяти підвищенню якості їх життя, але й більш раціонально проводити профілактику розвитку інших нейрогенних і судинних ускладнень основного захворювання. Не менш важливою є організація надання медичної допомоги чоловікам з порушеннями статевої функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поєднання патології щитоподібної залози (ЩЗ) з віковим андрогенним дефіцитом у чоловіків сприяє зниженню сексуальної і репродуктивної функцій, погіршенню якості життя. Мета дослідження - виявити особливості взаємозв'язків між зниженою функцією ЩЗ та андрогенним дефіцитом у чоловіків в першому і другому періодах зрілого віку. Під спостереженням перебувало 60 чоловіків із первинним гіпотиреозом віком від 21 до 60 років. Набір чоловіків для обстеження проводили у процесі амбулаторного прийому та стаціонарного лікування в ендокринологічному відділенні Університетської лікарні м. Тернопіль. У чоловіків першого періоду зрілого віку частота гіпогонадизму становила 22,2 %, у тому числі у чоловіків без гіпотиреозу - 8 %, а з гіпотиреозом - 40 %. У чоловіків з гіпотиреозом частота андрогенного дефіциту і його клінічних ознак була в 5 разів вище, ніж у чоловіків без гіпотиреозу. Наявність гіпотиреозу у чоловіків другого періоду зрілого віку в 70 % випадків асоційована з андрогенним дефіцитом, але у порівнянні з чоловіками першого періоду зрілого віку в другому періоді більшою мірою виражені клінічні ознаки андрогенного дефіциту. Висновки: наявність гіпотиреозу стирає вікові відмінності у вмісті загального і вільного тестостерону в крові чоловіків; у чоловіків першого періоду зрілого віку найбільш виражений негативний вплив на рівень тестостерону справляє рівень тиреотропного гормона.

Діабетична кардіоміопатія є провідною причиною смертності при цукровому діабеті (ЦД) 2-го типу. Однією з основних патоморфологічних ознак розвитку діабетичної кардіоміопатії розглядається гіпертрофія кардіоміоцитів. Метформін, засіб вибору першої лінії для лікування ЦД 2-го типу, окрім антигіперглікемізуючих, викликає кардіопротективні ефекти. Проте механізм дії препарату в кардіоміоцитах вивчений недостатньо. Мета роботи - вивчення ролі експресії гена Foxo1 у механізмі антигіпертрофічної дії метформіну в кардіоміоцитах. Н9С2 клітини були трансфектовані за допомогою siRNA Foxo1 та siRNA negative control. Клітини були депривовані у 0 % медіумі протягом 24 годин, за 30 хвилин до стресу проліковані метформіном (5 mM) і поміщені у гіпоксичний бокс на 16 годин із подальшою реоксигенацією протягом чотирьох годин. Площі клітин визначені за допомогою програми ImageJ. Ефективність трансфекції підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. При нормальному функціонуванні гена Fохо1 метформін проявляє виражену антигіпертрофічну дію в умовах гіпоксії. Проте блокування експресії Fохо1 позбавляє препарат цього ефекту і викликає гіпертрофію Н9С2 клітин у всіх умовах експерименту. Висновки: виражена гіпертрофічна відповідь у групі клітин, трансфектованих за допомогою siRNA Foxo1, які культивувалися в умовах гіпоксії і були проліковані метформіном, може бути результатом одного з механізмів: метформін запобігає збільшенню розмірів клітин через Fохо1-залежний механізм, тому блокування гена Fохо1 призводить до втрати препаратом антигіпертрофічного ефекту; метформін захищає від гіпоксії незалежно від Fохо1-шляху, тому виражена гіпертрофія лікованих метформіном клітин, інкубованих у гіпоксії, є наслідком гальмування експресії Fохо1, що є потужним гіпертрофічним стимулом. Отже, з'ясування кардіопротективного механізму дії метформіну залишається надзвичайно актуальним питанням і потребує подальшого вивчення.

Актуальною на сьогодні залишається проблема ранньої діагностики поєднаних ендокринопатій, таких як цукровий діабет (ЦД) 1-го типу, автоімунне ураження щитоподібної залози (ЩД), надниркових залоз на тлі інших автоімунних патологій. Одним із проявів такого поєднання нозологій є автоімунний полігландулярний синдром (АПС), що характеризується послідовним або одночасним дефіцитом функцій декількох ендокринних залоз і включає широкий спектр автоімунних порушень не тільки ендокринної системи. Ризик розвитку АПС у пацієнтів, які мешкають на йододефіцитних територіях, зростає у декілька разів, що потребує більш ретельного обстеження та уваги. Мета роботи - вивчення особливостей перебігу та частоти клінічних проявів АПС IIIА типу у жителів йододефіцитного Тернопільського регіону. Обстежено 184 жінки із АПС IIIА типу, які проживають на йододефіцитних територіях Тернопільщини. Вік обстежених становив від 19 до 74 років. В обстежених у Тернопільській університетській лікарні 73,14 % пацієнтів маніфестація АПС IIIА типу починалася із ЦД 1-го типу. Патологію ЩЗ було діагностовано через 5 - 8 років після виявлення ЦД. Функціональні розлади патології ЩЗ проявлялися гіпотиреозом у 31,77 %, еутиреозом - у 48,96 % та гіпертиреозом - у 19,27 %. Компенсація ЦД досягалася важче у хворих із патологією щитоподібної залози з її функціональною недостатністю. Середні титри антитіл до тиреоїдної пероксидази (ТПО) становили 382,46 МО/мл. Максимальний показник антитіл до ТПО дорівнював 873,12 МО/мл. Встановлено, що у хворих із вищим показником антитіл до ТПО складніше було досягнути компенсації ЦД. Висновки: всіх пацієнтів із ЦД 1-го типу в йододефіцитному регіоні доцільно обстежувати на наявність ознак ураження ЩЗ і АПС IIIА типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23 + Р410

Рубрики:

Гіпотиреози

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ