Висвітлено актуальні питання теорії та методики формування та розвитку співацького голосу, основні завдання та принципи вокальної педагогіки, форми та методи організації навчання у вокальному класі. Розглянуто вокальний звук як фізичне явище, розкрито суть поняття імпедансу та процесу звукотворення.

Освещены актуальные вопросы теории и методики формирования и развития певческого голоса, основные задачи и принципы вокальной педагогики, формы и методы организации обучения в вокальном классе. Рассмотрен вокальный звук как физическое явление, определены вокальные функции голосовых связок.

Висвітлено методичні засади виховання школярів засобами колективно-інструментального музикування. Розглянуто особливості організації діяльності учнівських оркестрів і інструментальних ансамблів. Увагу приділено методам класифікації музичних інструментів, добору оркестрово-ансамблевого репертуару та проведенню репетицій. Розкрито професійні вимоги до керівника учнівського оркестру.

Освещены методические основы воспитания школьников средствами коллективно-инструментального музицирования. Рассмотрены особенности организации деятельности ученических оркестров и инструментальных ансамблей. Уделено внимание методам классификации музыкальных инструментов, подбору оркестрово-ансамблевого репертуара и проведению репетиций. Раскрыты профессиональные требования к руководителю ученического оркестра.

З'ясовано закономірності та науково обгрунтовано педагогічні засади досліджуваного процесу. Проаналізовано його методологічні основи та визначено наукові підходи (синергетичний, аксіологічний, компетентнісний), реалізація яких забезпечує успішність підготовки студентів до роботи з учнівськими оркестрами й інструментальними ансамблями. Систематизовано зміст і визначено складові методики роботи майбутнього вчителя музики з такими колективами. Визначено критерії та показники, встановлено рівні сформованості у студентів оркестрово-методичної компетентності. Розроблено й експериментально перевірено ефективність організаційно-методичної системи підготовки майбутнього вчителя музики до роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами. Доведено доцільність визначених наукових підходів, принципів, педагогічних умов, форм, методів і засобів підготовки студентів до цього виду фахової діяльності.

Проаналізовано стан і визначено суперечності чинної системи оркестрово-ансамблевої підготовки майбутніх учителів музики у педагогічних ВНЗ на підставі теоретико-методологічних підходів. Визначено основні форми і методи роботи в учнівських оркестрах та ансамблях, описано теоретичну модель і структуру діяльності керівника учнівського музично-інструментального колективу. Обгрунтовано зміст і технологію впровадження у навчальний процес педагогічного ВНЗ організаційно-методичної системи підготовки студентів до роботи з учнівськими оркестрами й інструментальними ансамблями.

Висвітлено науково-педагогічні засади формування професійних компетентностей майбутніх учителів музики в процесі фахового навчання на мистецькому факультеті педагогічного університету. Розроблено й обгрунтовано структуру професійних компетентностей вчителя музики, необхідних для роботи з учнівськими музично-інструментальними колективами.

Сформульовано фахові вимоги до керівника учнівських музично-інструментальних колективів. Визначено професійні знання, уміння і навички, необхідні майбутньому вчителю музики для роботи з дитячими оркестрами та інструментальними ансамблями.

Науково обгрунтовано процес формування особистості керівника учнівського музично-інструментального колективу на мистецькому факультеті педагогічного університету, розроблено структуру особистості керівника-диригента як автономної системи та суб'єкта навчально-виховного і музично-виконавського процесу.

Висвітлено наукові засади професійної діяльності керівника музично-інструментального колективу. Сформульовано вимоги до такого фахівця як педагога та диригента, визначено зміст професійно-педагогічних, особистісних і функціональних компетенцій керівника учнівського оркестру (ансамблю). Розкрито соціальне значення, ознаки, функції та структуру музично-інстументального колективу.

Науково обгрунтовано властивості двох взаємопов'язаних систем навчального музично-інструментального колективу та оркестрово-ансамблевої підготовки майбутнього учителя музики. Сформульовано вимоги щодо оркестрово-ансамблевої підготовки: надання студентам можливості вільного вибору навчального музично-інструментального колективу, формування власного стилю роботи, творча співпраця викладачів і студентів тощо. Вказано, що дотримання цих вимог сприятиме формуванню в студентів синергетичного стилю мислення як одного з чинників розвитку творчої особистості, опануванню навичок самоорганізації, саморозвитку, самовдосконалення, професійної мобільності та співпраці.

Научно обоснованы свойства двух взаимосвязанных систем учебного музыкально-инструментального коллектива и оркестрово-ансамблевой подготовки будущего учителя музыки. Сформулированы требования к оркестрово-ансамблевой подготовке: предоставление студентам возможности свободного выбора учебного музыкально-инструментального коллектива, формирование собственного стиля работы, творческое сотрудничество преподавателей и студентов и т. п. Указано, что соблюдение этих требований будет способствовать формированию у студентов синергетического стиля мышления как одного из факторов развития личности, овладению навыков самоорганизации, саморазвития, самосовершенствования, профессиональной мобильности и сотрудничества.

Scientifically proved properties of two interconnected systems of educational music-instrumental band and orchestral ensemble, training future music teachers. The requirements to the orchestral ensemble-training: Providing opportunities for students to freely choose the school musical-instrument band forming his own style of work, the creative collaboration of teachers and students, and so on. Indicated that compliance with these requirements will contribute to the formation of students' styles of thinking as a synergistic one of the factors in the development of personality, skills, self-mastery, self-development, self-improvement, professional mobility and cooperation.

Визначено сутність, структуру і зміст професійних компетентностей учителя музичного мистецтва, що трактуються як показник готовності до виконання професійних функцій та здатність учителя застосовувати за нових умов набуті за час навчання знання, уміння й досвід музично-педагогічної діяльності. Окреслено виробничі функції, фахові компетенції та чинники, які забезпечують ефективність професійної підготовки і професійної діяльності вчителя музичного мистецтва. Акцентовано увагу на соціально-особистісних компетенціях - природно-психологічних особливостях і набутих у процесі навчання фахово необхідних якостях особистості, які визначають траєкторію подальшого саморозвитку цього фахівця: особистісні якості, здібності, індивідуальні психологічні особливості, стиль роботи і творчий імідж.

Определены сущность, структура и содержание профессиональных компетенций учителя музыкального искусства, которые трактуются как показатель готовности к выполнению профессиональных функций и способность учителя применять в новых условиях приобретенные за время обучения знания, умения и опыт музыкально-педагогической деятельности. Определены производственные функции, профессиональные компетенции и факторы, которые обеспечивают эффективность профессиональной подготовки и профессиональной деятельности учителя музыкального искусства. Акцентировано внимание на социально-личностных компетенциях, природно-психологических особенностях и приобретенных в процессе обучения профессионально необходимых качествах личности, которые определяют траекторию дальнейшего саморазвития этого специалиста: личностные качества, способности, индивидуальные психологические особенности, стиль работы и творческий имидж.

The article defi nes the essence, structure and content of music teacher’s professional competences. It outlines productive functions, professional competences and the factors that ensure the effi ciency in training and professional activity of music teacher.