Проаналізовано взаємодію українського етносу та діаспори, громадсько-політичну й освітню діяльність українських емігрантів у США та Канаді. Висвітлено проблеми православної церкви в Україні, методологію перекладу літургійних текстів у країні та в діаспорі. Розкрито історичну роль української греко-католицької церкви у збереженні та розвитку національної культури українського народу в діаспорі. Розглянуто проблеми та перспективи розвитку української мови та культури в Уральському регіоні. Визначено еміграцію як основний чинник поширення української мови в західних країнах.

Проанализированы взаимодействие украинского этноса и диаспоры, общественно-политическая и образовательная деятельность украинских эмигрантов в США и Канаде. Освещены проблемы православной церкви в Украине, методология перевода литургических текстов в стране и в диаспоре. Раскрыта историческая роль украинской греко-католической церкви в сохранении и развитии национальной культуры украинского народа в диаспоре. Рассмотрены проблемы и перспективы развития украинского языка и культуры в Уральском регионе. Определена эмиграция как основной фактор распространения украинского языка в западных странах.

Наведено відомості про Голодомор і геноцид 1932 - 1933 рр. в українській церковній пресі. Проаналізовано політичне й економічне становище в Україні напередодні Голодомору даного періоду. Розкрито значення "Просвіти" у формуванні національної свідомості та культури української громади в Канаді, етнічні, мовні та політичні аспекти українського етносу у країнах Балтійського регіону. Визначено північноамериканську українську діаспору (УД) як чинник сприяння утвердженню демократичних процесів та її вплив на сучасний стан соціальних, економічних і міждержавних відносин з Україною. Розглянуто питання вивчення творчості Г. Сковороди представниками УД в Канаді. Висвітлено перспективи співробітництва між Україною та діаспорою. Увагу приділено дослідженням молодих учених, мові та літературі, розвитку шкільництва та вищої освіти, мистецтву, філософії, фольклору в Україні та діаспорі.

Даны сведения о Голодоморе и геноциде 1932 - 1933 гг. в украинской церковной прессе. Проанализированы политическое и экономическое положение в Украине накануне Голодомора данного периода. Раскрыты значение "Просвиты" в формировании национального сознания и культуры украинского общества в Канаде, этнические, языковые и политические аспекты украинского этноса в странах Балтийского региона. Определены североамериканская украинская диаспора (УД) как фактор способствования утверждению демократических процессов и её влияние на современное состояние социальных, экономических и межгосударственных отношений с Украиной. Рассмотрены вопросы изучения творчества Г. Сковороды представителями УД в Канаде. Освещены перспективы сотрудничества между Украиной и диаспорой. Внимание уделено исследованиям молодых учёных, языку и литературе, развитию школьного дела и высшего образования, искусству, философии, фольклору в Украине и диаспоре.

Наведено результати дослідження процесів започаткування, становлення та розвитку українського національного шкільництва на території Російської Федерації. Уперше на основі архівних джерел, документальних і практичних педагогічних матеріалів проаналізовано передумови зародження української школи, специфіку розвитку національної освіти в регіонах РРФСР в період українізації 1920 - 1930 рр. Охарактеризовано шляхи впровадження сучасних освітніх ініціатив у практику українського шкільництва в Росії. Визначено особливості та прогностичні тенденції розвитку системи української освіти в Російській Федерації за умов сучасного інформаційного суспільства.

Розглянуто проблеми становлення російської системи освіти у XVIII ст. і вплив на цей процес традицій української науки та школи. Проаналізовано подвижницьку діяльність у освітній галузі одного з найбільш яскравих представників київської наукової школи Феофана Прокоповича. Згадуються його ініціативи з відкриття та організації діяльності шкіл, наукові пріоритети та переконання, праця у напрямку забезпечення викладання навчальних дисциплін, деякі навчальні тексти, широко використовувані в освітній сфері тогочасної Росії.

Проаналізовано специфіку організаційно-методичних засад, структури та особливостей функціонування однієї з найпоширеніших моделей українського закордонного шкільництва - національної недільної школи. Окреслено значення недільних і суботніх шкіл для збереження етнічної ідентичності та самосвідомості молодого покоління діаспори. Приведено конкретні приклади роботи регіональних недільних шкіл у Російській Федерації.

Охарактеризовано дію нормативно-правових документів у практичному житті, залучено дані російських архівів тих років, а також збірники державних документів, на основі яких виявлено позитивні та негативні аспекти втілення українізації в освіті та проаналізовано специфіку правового регулювання державою процесів українізації 1920-х – 1930-х рр. в освітній сфері на території Російської Федерації.

Охарактеризовано действие нормативно-правовых документов в практической жизни, использованы данные российских архивов тех лет, а также сборники государственных документов, на основе которых выявлены позитивные и негативные аспекты внедрения украинизации в образовании. Проанализирована специфика правого урегулирования государством процессов украинизации 1920-х – 1930-х гг. в образовательной сфере на территории Российской Федерации.

Проаналізовано специфіку сучасної системи українських національних цінностей за умов українського закордоння.

Проанализирована специфика современной системы украинских национальных ценностей в условиях украинского зарубежья.

The peculiarity of the modern system of Ukrainian national values, formed abroad, is analyzed in the article.

Проаналізовано методичну специфіку та особливості практичного використання навчальних підручників і посібників, призначених для українських шкіл та інших освітніх моделей (курси українознавства, факультативи, заклади з вивченням предметів українознавчого циклу тощо) за умов українського освітнього середовища в Російській Федерації. Окреслено зміст, основні напрямки та вимоги, а також завдання підручникотворення. Наведено конкретні приклади практичного використання деяких посібників у російських регіонах.

Проанализированы методическая специфика и особенности практического использования учебников и учебных пособий, предназначенных для украинских школ и других образовательных моделей (курсы украиноведения, факультативы, учреждения с изучением предметов украиноведческого цикла и др.) в условиях украинской образовательной среды в Российской Федерации. Очерчено содержание, основные направления и требования, а также задачи учебникотворения. Приведены конкретные примеры практического использования некоторых учебных пособий в российских регионах.

Analyzed the methodological specifics and features practical use of textbooks and teaching aids designed for Ukrainian schools and other educational models (Ukrainian courses, electives, institutions where the subjects of Ukrainian cycle, etc.) in theUkrainian educational environment in the Russian Federation. Outlined the content, guidelines and requirements, as well as tasks the creation of textbook. Concrete examples of the practical use of certain textbooks in Russian regions.

Проаналізовано організаційно-методичну специфіку засад найбільш вживаних навчальних програм, якими користується сучасна українська національна школа (недільна, суботня, курси українознавства, факультативи, школа з вивчення предметів українознавчого циклу тощо), що функціонує на теренах Російської Федерації. Описано найбільш вживані навчальні програми: універсальна програма, призначена для шкіл українознавства у різних країнах Олени та Стефана Сем’янових, “Адаптована освітня програма об’єднання українського народу з вивчення історії та культури українського народу” для школи національно-культурної автономії “Вербиченька” м. Нижнєкамськ Л. В. Найденко, “Рекомендації для українських класів із вивченням мови національних меншин і класів з навчанням мовою національної меншини у загальноосвітньому закладі” та канадсько-американська програма, рекомендована Світовою координаційною виховно-освітньою радою для ужитку у національних школах. Окреслено зміст, основні напрямки, вимоги та завдання навчальних програм. Наведено конкретні приклади їх місцевої адаптації та практичного використання у російських регіонах.

Проанализирована организационно-методическая специфика основ наиболее употребляемых учебных программ, которые использует современная украинская национальная школа (воскресная, субботняя, курсы украиноведения, факультативы, школы с изучением предметов украиноведческого цикла и другие), которая функционирует на территории Российской Федерации. Рассмотрены содержание, основные направления, требования и задачи учебных программ. Приведены конкретные примеры их местной адаптации и практического использования в российских регионах.

Organizationally-methodical specific of bases of the most used on-line tutorials, that is used by modern Ukrainian national school (Sunday, Saturday, courses of Ukraine country-specific studies, optional classes, schools with the study of the articlesof Ukraine country-specific studies cycle et al) that functions on territory of Russian Federation, is analyzed. Maintenance, basic directions, requirements and tasks of on-line tutorials, is outlined. Concrete examples of their local adaptation and practical use are made in the Russian regions.

Вперше здійснено системний аналіз процесів становлення українського шкільництва у Росії, виявлено передумови його започаткування, визначено та науково обгрунтовано періоди та тенденції розвитку за конкретних історичних умов. Охарактеризовано особливості впровадження освітніх ініціатив на різних історичних етапах. Розглянуто проблему українського шкільництва діаспори у контексті наукових досліджень представників вітчизняної та закордонної педагогічної думки, здійснено та уточнено формулювання провідних понять і категорій, розглянуто структуру та зміст культурно-освітнього простору, його сучасні характеристики за умов існування відокремленої частини народу на теренах інших територіальних утворень, приділено увагу особливостям формування системи ціннісних орієнтацій як вирішальному фактору продуктивної інтеграції представників національної групи у сучасне складне полікультурне суспільство. Охарактеризовано ретрансляцію центрами розвитку педагогічної теорії та практики в Україні навчально-методичних пропозицій та освітнього досвіду українським учителям Росії. Розглянуто шляхи забезпечення педагогічної співпраці між українськими осередками шкільництва у Росії та освітніми центрами в Україні. Досліджено та обгрунтовано перспективи розвитку українського шкільництва у Російській Федерації на різних рівнях: державних впливів на національну школу, функціонування навчального закладу, організації професійної підготовки вчителя. Вивчено широку джерельну базу, використано матеріали центральних і регіональних російських і вітчизняних архівів, періодичних видань різного часу, закордонних

наукових центрів і колекцій.

Проаналізовано розвиток української освіти та шкільництва в Росії. Визначено роль і місце останніх у процесах збереження української ідентичності за умов чужини, а також окреслено становлення української шкільної та вищої освіти у Башкортостані.

Висвітлено вплив у XVII ст. українців-подвижників і українських освітніх інституцій на процеси започаткування та становлення російської освіти та шкільництва. Основними прикладами взято діяльність “ртищівського вченого гуртка” та подвижницькі ініціативи Епіфанія Славинецького.

Проаналізовано проблему культурного та освітнього простору та її смислову характеристику, що дає змогу визначити роль освітніх компонентів, яку останні відіграють щодо формування способу буття людини в соціокультурному середовищі. Підсумовано: у культурному просторі розгортаються різні доктрини, які змагаються за вплив на свідомість громадян, функціонують традиції, обряди, мова тощо. З’ясовано, що забезпечення єдності культурного простору, популяризація його світоглядно-ціннісних настанов є вкрай важливими завданнями.

Окреслено зусилля українських громадських організацій і окремих осіб щодо створення умов для започаткування українського шкільництва на Кубані.

Висвітлено проблему типології цінностей у сучасній освіті, залучено типологічні схеми, що запропоновані українськими та російськими педагогами-теоретиками, вміщено міркування про ціннісний універсалізм та його особливості. Підсумовано, що побудова типології освітніх цінностей вимагає здійснення складних, багатосистемних підходів щодо освітньо-педагогічної сфери з урахуванням усієї палітри найбільш важливих цінностей, що безпосередньо пов’язані з буттям, свідомістю та процесом пізнання.

Окреслено зусилля українських громадських організацій і окремих осіб щодо створення умов для започаткування українського шкільництва на Далекому Сході. Враховано цілеспрямовані зусилля, які вдалося здійснити у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. українським громадським організаціям, культурно-мистецькими коллективам (музичним, театральним товариствами, трупам, спілкам), окремим активістам та подвижникам української справи. Було досягнуто тієї головної мети, яку, незважаючи на офіційні заборони, ставили перед собою українські мігранти в Росії багато десятиліть – створити на чужих теренах національну школу.

Висвітлено напрями та форми сприяння освітньо-педагогічних установ України розвитку українського шкільництва на теренах сучасної Російської Федерації. Відстеженно коло державних і громадських організацій, які працюють у напрямку ретрансляції освітнього досвіду національним учителям у Росії. Описано конкретні засоби такої ретрансляції. Розкрито феномен національного шкільництва у російському освітньому просторі.

Проаналізовано розвиток української освіти в Росії. Визначено її роль у процесах збереження української ідентичності. Досліджено особливості української шкільної та вищої освіти у Башкортостані та Москві. Зауважено, що необхідно підвищувати самоорганізацію українців у Росії та реалізовувати державну підтримку стосовно проблематики національно-культурних і мовних потреб української діаспори. Підкреслено, що українська мова повинна бути введена до вжитку в усіх просвітницьких установах, які функціонують у місцевостях з українським населенням і організовані для освіти мас. Продемонстровано значення охоплення українознавчою освітою в Росії усіх вікових груп та рівнів навчання – від дитячих садків до університетів.

Проанализировано развитие украинского образования и школ в России. Определена ее роль в процессах сохранения украинской идентичности. Исследованы особенности украинского школьного и высшего образования в Башкортостане и Москве. Отмечено, что необходимо повышать самоорганизацию украинского в России и реализовывать государственную поддержку относительно проблематики национально-культурных и языковых потребностей украинской диаспоры. Подчеркнуто, что украинский язык должен быть введен в употребление во всех просветительских учреждениях, функционирующих в местностях с украинским населением и организованных для просвещения масс. Продемонстрировано значение охвата украиноведческим образованием в России всех возрастов и уровней обучения – от детских садов до университетов.

Analyzes the development of Ukrainian education and schools in Russia. Defined its role in the preservation of Ukrainian identity. Investigated features of Ukrainian school and higher education in Bashkortostan and Moscow. Noted the need to raise the self-organization in the Ukrainian and Russian implement public support regarding issues of national and cultural and linguistic needs of the Ukrainian Diaspora. Stressed that the Ukrainian language should be put into use in all educational institutions operating in areas with a population of Ukrainian and organized to educate the masses. Demonstrated the value of the coverage of Ukrainian education in Russia of all ages and levels of education – from kindergartens to universities.

Висвітлено напрями і форми сприяння освітньо-педагогічних установ України щодо розвитку українського шкільництва на теренах сучасної Російської Федерації. Виокремлено коло державних і громадських організацій, які працюють у напрямку ретрансляції освітнього досвіду національним учителям у Росії. Приділено увагу процесам навчально-методичного становлення української школи у Російській Федерації.

Вміщено матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Софія Русова — предтеча нової української школи”. Увагу приділено аспектам світогляду Софії Русової, зокрема, питанням пошуку універсального “Букваря”. Висвітлено виховання творчої особистості в новій українській школі за концепцією Софії Русової та проектну концептосферу творчості Софії Русової. Акцентовано на формулюванні цілей підготовки вчителів для національної школи України у творах Софії Русової. Зазначено про оновлення стандарту дошкільної освіти через призму педагогічних ідей Софії Русової в сучасному закладі дошкільної освіти. Увагу приділено використанню лінгводидактичних аспектів С. Русової у формуванні мовленнєвого самовираження дошкільників, реалізації в закладі дошкільної освіти концепції національного виховання С. Русової.