Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-3

Рубрики:

Хвороби кишечника

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.1-52

Рубрики:

Пневмонія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено імунореактивність організму на 1 - 2, 7 - 10-ту добу та на 3 - 4-й тиждень перебігу інфаркту міокарда (ІМ). З'ясовано, що показники клітинного, гуморального та неспецифічного імунітету на 1 - 2-гу добу ІМ підвищуються, а на 7 - 10-ту добу - знижуються, що свідчить про розбалансованість імунної системи. Тому, призначення імуностимуляторів патогенетично обгрунтовано.

Запропоновано спосіб об'єктивізації оцінювання знань студентів шляхом нормалізації та ранжування поточних балів з можливістю визначення підсумкового рейтингового бала наприкінці семестру. При цьому забезпечується прозорість розрахунку та можливість публічного контролю на всіх етапах оцінювання. Ця методика може бути використана як альтернатива незалежному тестуванню у навчальних дисциплінах з переважанням креативної складової та у динамічних галузях, де знання швидко оновлюються.

Хронічні хвороби нирок стають найчастішою причиною втрати працездатності, погіршення якості життя, інвалідності та смертності. Їх лікування тривале і пов'язане із суттєвими витратами. Ця проблема надзвичайно важлива, оскільки нефрологічна служба в нашій державі тільки починає набувати сучасних рис. Наказ МОЗ та АМН України "Про поліпшення якості та організації системи медичної допомоги дорослим хворим нефрологічного профілю", який регламентує структуру, функції, штат нефрологічної служби тощо, з'явився лише у 2003 р.

Наведено досвід терапії хворих на алергійний риніт та інтермітивну бронхіальну астму з використанням у комплексному лікуванні додатково курсу галотерапії. Це сприяє скороченню термінів лікування, підвищує якість життя пацієнтів.

У комплексному лікуванні хронічних обструктивних захворювань легень у поєднанні з ішемічною хворобою легень все частіше приділяють увагу плейотропним ефектам статинів. Включення розувастатину у схему лікування дозволяє зменшити та стабілізувати основні клінічні вияви цієї констеляції захворювань, підвищити якість життя.

Аргументирована необходимость использования тактики "гепатопротекции сопровождения". Приведены данные о новых плейотропных эффектах урсодезоксихолевой кислоты. Освещены возможности ее использования как универсального гепатопротектора.

Наведено клінічний випадок гострого інфаркту міокарда у хворої старечого віку. Продемонстровано результати застосування сучасних діагностичних і лікувальних методів (коронаровентрикулографія, стентування, тромболітична терапія), та оцінено функціонування уражених коронарних судин, незважаючи на велику кількість ускладнень у найгостріший і гострий період і старечий вік пацієнтки.

Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) залишається провідною причиною смертності в Україні та світі загалом. Мета роботи - аналіз впливу еплеренону на перебіг захворювання у хворих на ГІМ, ускладнений розвитком гострої лівошлуночкової недостатності (ГЛШН) із збереженою фракцією викиду лівого шлуночка. Обстежено 137 хворих на ГІМ з елевацією сегмента SТ, ускладнений ГЛШН. Пацієнти розподілені на дві групи: 1-ша група - 65 хворих, які отримували еплеренон, 2-га група - 72 хворих, які не приймали препаратів із групи антагоністів альдостерону. Усі хворі отримували базисну терапію. З них 87 хворим проведена тромболітична терапія. Оцінено клінічні прояви серцевої недостатності (СН), результати ЕхоКС, концентрації N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду (NT-pro BNP). Результати. Доведений регрес клінічної симптоматики СН, який корелював із позитивною динамікою NT-pro BNP і розмірів камер серця на фоні прийому препарату у складі комплексної терапії ГІМ. Крім того, на фоні тривалого систематичного прийому еплеренону відзначена достовірна позитивна динаміка прогностичних маркерів перебігу післяінфарктного періоду у досліджуваних пацієнтів. Висновки: застосування еплеренону спричинює гальмування процесів ремоделяції ЛШ у хворих на ГІМ, сприяє контролю об'єму рідини, що зумовлює зменшення та поступовий регрес проявів СН навіть після перенесеної ГЛШН.

Поскольку XXI век - эпоха электроники и стремительного развития физико-математических наук, научно-технического прогресса, то и алгоритмы клинического обследования пациентов могут и должны быть пересмотрены согласно современным научным достижениям и техническим возможностям. Суть работы - показать целесообразность, научно-техническую возможность применения врачом терапевтического профиля на современном этапе ряда инновационных методик с компьютерной модернизацией диагностического поиска с целью увеличения объективизации и качества обследования пациентов в клинике внутренних болезней.

Приведено логическое продолжение публикации "Энергетическая система человека: что известно официальной науке" (Потяженко М. М., Невойт А. В., 2018). Продолжая проблему необходимости выделения и признания наличия энергетической системы в теле человека, она освещает исторический аспект научных разработок, приведших в XXI в. к открытию ее морфологического субстрата, пониманию анатомической и функциональной организации канально-меридианно-точечной системы перемещения энергии в организме, а также к обоснованию целесообразности внедрения в практическое здравоохранение инновационных методик, базирующихся на оценке биоэлектромагнитной составляющей человеческого организма.

Предложено продолжение публикаций "Энергетическая система человека: что известно официальной медицине?" и "Энергетическая система человека: эволюция повторного научного открытия" (Потяженко М. М., Невойт А.В., 20186; 2019). В продолжение темы необходимости выделения и признания наличия энергетической системы в организме человека освещены современные физико-биологические знания о течении биоэнергетических процессов на микро- и макроуровнях.

Статья продолжает цикл публикаций касательно вопроса организации энергетической системы человека. Впервые приведен междисциплинарный обзор, цель которого - показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Это имеет существенное значение для понимания сущности метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ.

Статья продолжает цикл публикаций авторов касательно вопроса организации энергетической системы человека. Приведен междисциплинарный обзор, цель которого - показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Обозначенное имеет существенное значение для понимания сути метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ. Часть II публикации посвящена электромагнитным проявлениям человеческого тела и механизмам его взаимодействия с природными (геокосмическими) электромагнитными полями.

Изложены современные представления теоретического и практического характера заболеваний всех органов пищеварительной системы и новейшие основы комплексного подхода в лечении заболеваний органов пищеварительной системы. Освещены этиология, патогенез, патоморфология, классификация, клиника, дифференциальная диагностика, методы консервативного и хирургического лечения по всем нозологическим формам болезней пищеварительной системы. Описаны болезни полости рта и зубов в связи с другими заболеваниями организма, болезни пищевода, желудка, кишечника и т.п.

Статья продолжает цикл публикаций касательно вопроса организации энергетической системы человека. Впервые приведен междисциплинарный обзор, цель которого - показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Это имеет существенное значение для понимания сущности метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ.

Статья продолжает цикл публикаций авторов касательно вопроса организации энергетической системы человека. Приведен междисциплинарный обзор, цель которого - показать взаимосвязь и общность фундаментальных энергетических процессов в природе и организме человека. Обозначенное имеет существенное значение для понимания сути метаболизма в организме человека с позиций системной медицины и предлагаемой авторами новой магнитоэлектрохимической концепции обмена веществ. Часть II публикации посвящена электромагнитным проявлениям человеческого тела и механизмам его взаимодействия с природными (геокосмическими) электромагнитными полями.

Висвітлено питання клінічного значення і можливостей оцінки показників варіаційної пульсометрії та спектрального аналізу короткого запису варіабельності серцевого ритму як об'єктивного підгрунтя для подальшого визначення функціонального стану організму і комплексного обстеження коморбідних хворих на неінфекційні захворювання (НІЗ). Мета дослідження - оцінити клініко-діагностичне значення короткого запису варіабельності ритму серця у коморбідних хворих на НІЗ задля підвищення в Україні ефективності заходів їхн запобіганням та лікування шляхом удосконалення їх діагностики та профілактики завдяки впровадження у медичну практику сучасних наукоємних технологій. За допомогою апаратно-програмного комплексу Полі-спектр (Нейрософт, Росія) виконано реєстрацію і аналіз короткого запису варіабельності ритму серця 174 коморбідним хворим на неінфекційні захворювання, яких розподілено на три групи залежно від ступеня коморбідності. Встановлено достовірні відмінності показників спектрального аналізу - варіаційної пульсометрії у хворих на неінфекційні захворювання залежно від ступеня коморбідності. Висновки: встановлено доцільність використання методу короткого запису варіабельності ритму серця в комплексному обстеженні коморбідних хворих. Показник загальної спектральної потужності серцевого ритму може бути рекомендований для використання як незалежний додатковий предиктор рівня тяжкості коморбідної патології і оцінки функціонального стану.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р41-3

Рубрики:

Внутрішні хвороби

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ