Розглянуто проблеми інтеграції гендерних знань у систему змісту вищої освіти України. Проаналізовано етапи розвитку гендерних досліджень, розглянуто науково-методичну базу впровадження гендерної освіти та зазначено підходи, необхідні для її розвитку.

Розглянуто проблеми гендерного підходу та науково-методичну базу з гендерної проблематики в освіті. Надано стратегії впровадження ідей гендерного підходу в освітню практику ВНЗ України та деякі результати пілотного дослідження.

Досліджено проблему реалізації гендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. Розглянуто суть феномену "гендер", передумови виникнення даного підходу у педагогічній науці, особливості розвитку гендерних досліджень в Україні, специфіку проблеми реалізації гендерного підходу у зазначеній підготовці. Визначено педагогічні умови та розроблено модель реалізації гендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. Виявлено компонентну структуру, показники й охарактеризовано рівні гендерної чутливості студентів ВНЗ України III - IV рівнів акредитації. За експериментальних умов апробовано розроблену модель.

З метою вдосконалення організації безперервної підготовки викладачів вищої школи проаналізовано особливості професійно-педагогічної підготовки викладача вищої школи США в системі підвищення кваліфікації. Наведено перелік тем, які мають бути розглянуті й реалізовані в рамках програм підвищення кваліфікації викладачів ВНЗ у США, та подано основні вимоги до цих програм. Охарактеризовано форми підвищення кваліфікації й удосконалення професійно-педагогічної майстерності викладачів вищої школи США, найпоширенішими серед яких є орієнтаційні конференції, семінари, майстерні, консультації із проблем викладання, «круглі столи» і дискусії, взаємовідвідування занять, організація наставництва, складання викладацького досьє, «літні школи та інститути» з проблем викладання у ВНЗ, конференції з питань удосконалення викладання. Зроблено висновки, що в зв’язку з переходом до системи безперервної освіти у США кардинально змінюються вимоги до викладача ВНЗ, змісту, форм і методів його підготовки й перепідготовки.

С целью усовершенствования организации непрерывной подготовки преподавателей высшей школы проанализированы особенности профессионально-педагогической подготовки преподавателя высшей школы США в системе повышения квалификации. Приведен перечень тем, которые должны быть рассмотрены и реализованы в рамках программ повышения квалификации преподавателей ВУЗ в США, и представлены основные требования к этим программам. Охарактеризованы формы повышения квалификации и совершенствования профессионально-педагогического мастерства преподавателей высшей школы США, самыми распространенными из которых являются ориентационные конференции, семинары, мастерские, консультации по проблемам преподавания, «круглые столы» и дискуссии, взаимопосещения занятий, организация наставничества, составление преподавательского досье, «летние школы и институты» по проблемам преподавания в ВУЗ, конференции по вопросам совершенствования преподавания. Сделан вывод о том, что в связи с переходом к системе непрерывного образования в США кардинально меняются требования к преподавателю ВУЗ, содержанию, формам и методам его подготовки и переподготовки.

The article exposed the vocational teacher training teacher of high school in the U.S. system of training. Analyzed forms of performance and professional and pedagogical skills of teachers of high school U.S.

Проаналізовано сутність підготовки фахівців у національній вищій школі за умов упровадження європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу. Виокремлено особливості національної вищої школи, а також особливості та специфіку заочної форми навчання. Розроблено науково обгрунтований маркетингово-моніторинговий супровід управління підготовкою фахівців у ВНЗ за умов упровадження європейської кредитно-трансферної системи організації навчального процесу та відповідний кваліметричний інструментарій. Охарактеризовано зміст і технологію управління підготовкою фахівців з педагогіки ВНЗ за зазначених умов, адаптованої до національної вищої освіти та до особливостей і специфіки заочної форми навчання. Визначено сутність компетентнісного підходу до підготовки фахівців специфічної категорії "Педагогіка вищої школи". З'ясовано зміст цієї підготовки та запропоновано комплекс навчально-методичних матеріалів для студентів та викладачів.

Здійснено системний аналіз становлення та розвитку медіаосвіти учнів у закладах середньої освіти розвинених англомовних країн, у межах якого виявлено та обґрунтовано тенденції розвитку медіаосвіти учнів у закладах середньої освіти розвинених англомовних країн для з’ясування перспектив використання позитивного досвіду в Україні. Визначено стан дослідження проблеми медіаосвіти в українському та зарубіжному науковому просторі. Обґрунтовано методологічні підходи дослідження та визначено поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Виокремлено базові напрями досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців: медіаосвіта в контексті міжкультурних досліджень; медіапсихологія, розвиток критичного мислення аудиторії під час медіаосвіти; теорія медіа та медіаосвіти; історія медіаосвіти; медіаграмотність; технології медіаосвіти в освіті; медіакомпетентність педагогів. Розкрито теоретичні засади медіаосвіти в дослідницькому полі розвинених англомовних країн. Здійснено ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти учнів у розвинених англомовних країнах (Австралії, Канаді, Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучених Штатах Америки), що дало змогу обґрунтувати авторську періодизацію, яка охоплює п’ять періодів (підготовчий, перехідний, інституалізації, періоди цифровізації та постправди). Розкрито роль національних організацій у визначенні стратегій розвитку медіаосвіти англомовних країн. Висвітлено мету, завдання та основні принципи медіаосвіти учнів у розвинених англомовних країнах. Виявлено медіаспрямованість змісту шкільної освіти розвинених англомовних країн. Визначено особливості організації професійної підготовки педагогів до медіаосвіти учнів у розвинених англомовних країнах. Окреслено тенденції розвитку медіаосвіти учнів загальної середньої освіти розвинених англомовних країн. Виокремлено спільні для усіх країн тенденції концептуалізації, законодавчого забезпечення, інституалізації, стандартизації, які свідчать про те, що розвиток медіаосвіти в розвинених англомовних країнах відзначається динамічністю, системністю, масштабністю, наступністю. Розкрито особливості становлення медіаосвіти в Україні. Проаналізовано гармонізацію розвитку медіаосвіти учнів в Україні з тенденціями її розвитку в розвинених англомовних країнах. Визначено перспективи використання конструктивного досвіду розвинених англомовних країн щодо медіаосвіти учнів у закладах загальної середньої освіти України.

Увагу приділено становленню та розвитку медіаосвіти учнів у шкільництві розвинених англомовних країн. Визначено стан дослідження проблеми медіаосвіти в зарубіжному науковому просторі. Виявлено соціокультурні передумови, глобалізаційний контекст і здійснено ретроспективний аналіз розвитку медіаосвіти учнів у закладах середньої освіти розвинених англомовних країн.