Здійснено теоретичний аналіз проблеми вивчення психологічних характеристик менеджерів у контексті антикризового менеджменту. Як теоретичну модель, яка дозволяє вивчати особливості поведінки менеджерів за кризових ситуацій, обрано модель структури особистості, яка складається з таких рівнів: несвідомого - того, що суб'єктивно переживається, та декларативного. Розвинуто теоретичний концепт "Его-заломлення" як функції, що перетворює взаємодію ситуаційних факторів і структури особистості на поведінкові реакції. Обгрунтовано адекватність застосування психодинамічного підходу до вивчення феноменів, що знаходяться у несвідомому особистості та регулюють її поведінку за кризових ситуацій. Побудовано психологічні профілі менеджерів середньої ланки, базуючись на виявленій завдяки проведеному дослідженню структурі їх провідних індвідуально-особистісних особливостей, з врахуванням статі, віку, стажу роботи, сімейного статусу, кількості дітей у сім'ї, порядкового номеру народження, кількості братів і сестер. Значну увагу приділено порівняльному аналізу індивідуально-особистісних особливостей менеджерів середньої ланки комерційних і державних структур. Проведено класифікацію кризових ситуацій. Розроблено рекомендації щодо підготовки менеджерів середньої ланки до діяльності за кризових ситуацій.

Наведено результати теоретико-емпіричного дослідження феномену копінгу. Розкрито його сутність та механізми формування. Проаналізовано вітчизняні та закордонні дослідження в області загальної та прикладної психології, які спрямовані на концептуалізацію феномену копінг-поведінки, а також на систематизацію, диференціацію, операціоналізацію психологічних конструктів, пов'язаних з процесами подолання. Розроблено та стандартизовано нові версії методик для вимірювання копінгу. Наведено класифікацію осіб, які долають важкі життєві ситуації. За допомогою структурного моделювання обгрунтовано концептуальну модель поведінки подолання, що визначає особистість як систему, у якій стресовий вплив формує копінг опосередковано через підсистеми несвідомого та свідомого рівнів.

За допомогою анкетування досліджено соціальне середовище, у якому знаходяться абітурієнти, що вступають до ВНЗ. Виявлено 8 компонент. Дві з них: "Сімейні традиції в отриманні вищої освіти" та "Багатодітність батьківської сім'ї" - описували середовище, де відбувався розвиток досліджених. Останні шість: "Життєвий досвід", "Вплив гендеру й місця проживання", "Ступінь ризику не виправдати сподівань", "Батьківський вплив", "Когнітивний аспект інтересу до спеціальності", "Емоційний аспект інтересу до спеціальності", - надавали характеристику актуальним вимогам соціуму до досліджених.

Обгрунтовано доцільність поєднання системно-діяльнісного та глибинно-психологічного підходів під час вивчення структури та детермінації копінг-поведінки індивіда. Визначено структуру копінг-поведінки як психічної діяльності суб'єкта, яка завбачає інтелектуальну, вольову, потребно-мотиваційну та афектну складові, а також усвідомлювані і неусвідомлювані компоненти. Зроблено припущення щодо необхідності розгляду копінг-поведінки в контексті подолання виникаючих процесів переживання (інтенціональний аспект копінг-поведінки) та вивчення відповідної вольової активності суб'єкта (операціональний аспект копінг-поведінки).

У ході теоретичного дослідження обговорено роль проактивних процесів у подоланні життєвих криз. Показано, що конструкт "проактивний копінг" має великий потенціал для цілісного пояснення позитивних особистісних змін під час життєвої кризи. Описано такі особливості про-активних процесів, як самодетермінація, смислоутворення, переоцінка досвіду тощо.

Обгрунтовано доцільність використання системно-діяльнісного підходу під час вивчення структури та детермінації копінг-поведінки індивіда. Визначено структуру копінг-поведінки як психічної діяльності суб'єкта, яка завбачає інтелектуальну, вольову, потребно-мотиваційну та афектну складові, а також усвідомлювані і неусвідомлювані компоненти. Зроблено припущення щодо необхідності розгляду копінг-поведінки в контексті подолання виникаючих процесів переживання та вивчення відповідної вольової активності суб'єкта.

Проаналізовано теорію особистісного потенціалу Д. О. Леонтьєва та пов'язані з нею поняття. Відмічено, що в межах діяльнісного підходу ця теорія займає особливе місце у вивченні особистісної адаптації в опануванні життєвих труднощів. Особистісний потенціал розглянуто як інтегральну системну характеристику індивідуально-психологічних особливостей особистості. Він лежить в основі здатності особистості виходити у своїй життєдіяльності зі стійких внутрішніх критеріїв та орієнтирів і зберігати стабільність діяльності та смислових орієнтацій на тлі тисків і зовнішніх умов, що змінюються. Особистісний потенціал є системним, багаторівневим і багатокомпонентним психологічним утворенням. Розробку проблеми утрудняє теоретична непропрацьованість конструкту особистісного потенціалу та методологічні труднощі його операціоналізації. Зазначено, що концепцію особистісного потенціалу недоцільно обмежувати межами життєстійкості. Цей феномен відображає не тільки й не стільки реакцію на середовищні й інтрапсихічні вимоги, скільки активну зміну середовища та використання цих вимог для саморозвитку особистості ще до зіткнення зі стресором і незалежно від нього. Це зближує особистісний потенціал із проактивним копінгом в теоріях Р. Шварцера та Л. Еспінвол, і С. Тейлор. Таким чином, концепцію особистісного потенціалу, що висуває на перший план феномен самодетермінації особистості, можна розглядати як проактивний теоретичний підхід до опанувальної поведінки.

Здійснено теоретичне дослідження інтенціонального аспекту копінг-поведінки. Обгрунтовано доцільність розгляду взаємозв'язку копінг-поведінки з актуалізацією тривоги, яка дезорганізовує діяльність. Розкрито уявлення про вольовий аспект, що затримує зростання рівня тривоги та зменшує рівень антагоністичності конкуруючих мотивів копінг-поведінки.

Проведено теоретическое исследование интенционального аспекта копинг-поведения с актуализацией тревоги, которая дезорганизовывает деятельность. Раскрыто представление о волевом аспекте, который задерживает повышение уровня тревоги и уменьшает уровень антагонистичности конкурирующих мотивов копинг-поведения.

It is studyed some intentional aspect of coping behaviour, substantiated reasonability of analyzing interrelation between coping behaviour and actualizing anxiety that disorganizes activity. It is considered the idea of volitional aspect that hinders increasing the level of anxiety thus reducing the level of antagonizing competing motives of coping behaviour

Побудовано ієрархічну модель класифікації осіб пожежних (320 пожежників МНС України), які долають екстремальні ситуації. Подано результати кластеризації за показниками Опитувальника способів подолання WOCQ на класи, ранжовані за рівнем адаптивності копінг-стратегій, що їх характеризують: від класів, сформованих індивідами з великим ризиком дезадаптації до класів з особами з високою адаптивністю. Наведено характеристику виділених класів. Резюмовано, що одержані дані мають практичну значимість для вирішення діагностичних та терапевтичних завдань - корекційних програм, спрямованих на розвиток копінгу.

Построена иерархическая модель классификации личностей пожарных (320 пожарников МЧС Украины). Представлены результаты кластеризации по показателям Опросника способов преодоления WOCQ на классы, ранжированные по уровню адаптивности их копинг-стратегий: от классов, сформированных индивидами с большим риском дезадаптации, до классов с лицами с высокой адаптивностью. Резюмировано, что полученные данные имеют практическую значимость при решении диагностических, и терапевтических задач - коррекционных программ, направленных на развитие копинга.

320 Ukrainian firefighters were tested by The Ways Of Coping Questionnaire (WOCQ). To explore patterns of coping behavior in extreme situations and identify homogeneous subgroups of individuals a hierarchical cluster analysis of WOCQ results was performed. The final classification model consists of 7 subgroups, two of which, comprising more than 38а% of the sample, are considered to be the most adaptive (highly coping, and actively and harmoniously coping ones). The clusters differ in personal characteristics determined by MMPI, Szondi, Luscher and Wategg tests.

Проведено теоретичне дослідження переживання як виникаючого в процесі копінг-поведінки емоційного стану, визначено інтенціональний бік копінг-поведінки. Обгрунтовано твердження, що інтенціональний бік копінг-поведінки представлен внутрішньопсихічною динамікою, що зв'язана з подоланням виникаючої тривоги.

Проведено теоретическое исследование переживания как возникающего в процессе копинг-поведения эмоционального состояния, определена интенциональная сторона копинг-поведения. Обосновано утверждение, что интенциональная сторона копинг-поведения представлена внутрипсихической динамикой, которая связана с преодолением возникающей тревоги.

It's conducted a theoretical study of the experience as arising in the course of the doping behavior of emotional state, defined as the intentional side of coping behavior. It's substantiated the claim that intentional aspect of coping behavior is represented intrapsychic dynamics, which is connected to address emerging concerns.

Зазначено, що взаємозв'язок між соціально-економічним статусом и здоров'ям доведено у багатьох дослідженнях. Деякі автори описують роль копінга та копінг-ресурсів як медіатори у цьому взаємозв'язку. Наведено системну модель впливу соціально-економічного статусу на безпеку особистості за посередництвом копінгу. На базі цієї моделі запропоновано майбутнє дослідження безпеки особистості в перехідному суспільстві в Україні.

Презентовано огляд сучасного стану досліджень копінг-поведінки (поведінки подолання) в українській психології. Виявлено відсутність цілісних теорій копінгу, авторами яких виступали б українські вчені, а також гострий дефіцит україномовних опитувальників. Окреслено провідні напрями дослідження копінг-поведінки, які кореспондують з сучасними тенденціями у світовій науці та відповідають актуальній ситуаціїв українській психології. Наголошено, що розвиток досліджень копінгу в найближчому майбутньому відбуватиметься у напрямі вивчення наступних специфічних феноменів, а саме: орієнтований на майбутнє проактивний копінг, модель копінгу як двоїстого процесу, соціальні аспекти копінгу, релігійний копінг, емоції та копінг. Охарактеризовано такі напрями подальших досліджень копінг-поведінки, визначені автором, як: системний підхід до копінгу, психодинамічна парадигма і копінг, не-копінг як недолання, копінг та мікросоціальні процеси. Зазначено, що сучасна українська психологія подолання стоїть перед суттєвими суспільними викликами. Умови трансформаційного періоду в соціально-економічному житті, в якому нині перебуває Україна, висувають все більш високі вимоги до здатності громадян нашої держави долати життєві труднощі. З огляду на зазначене вище наголошено на необхідності створення національної школи вивчення допінг-поведінки подолання.

Представлен обзор современного состояния исследований копинг-поведения (поведения преодоления) в украинской психологии. Выявлено отсутствие целостных теорий копинга, авторами которых выступали бы украинские ученые, а также острый дефицит украиноязычных опросников. Определены ведущие направления исследования копинг-поведения, которые корреспондируют с современными тенденциями в мировой науке и отвечают актуальной ситуации в украинской психологии. Отмечено, что развитие исследований копинга в ближайшем будущем будет происходить в направлении изучения следующих специфических феноменов, а именно: ориентированный на будущее проактивный копинг, модель копинга как двойственного процесса, социальные аспекты копинга, религиозный копинг, эмоции и копинг. Охарактеризованы такие направления дальнейших исследований копинг-поведения, определенные автором, как: системный подход к копингу, психодинамическая парадигма и копинг, не-копинг как непреодоление, копинг и микросоциальные процессы. Указано, что современная украинская психология преодоления стоит перед существенными общественными вызовами. Условия трансформационного периода в социально-экономической жизни, в котором сейчас находится Украина, предъявляют все более высокие требования к способности граждан нашего государства преодолевать жизненные трудности. Учитывая вышесказанное констатировано о необходимости создания национальной школы изучения копинг-поведения преодоления.

The article presents a review of current state of investigating coping-behavior in Ukrainian psychology. The author points out lack of comprehensive Ukrainian theories of coping, as well as acute deficiency in Ukrainian-language questionnaires. There have been outlined several directions of future research in this field, such as the system approach to coping, psychodynamic paradigm and coping, "non-coping" as losing control, coping and macrosocial processes.

Досліджено допінг-поведінку 40-ка жінок з раком молочної залози. Встановлено, що найбільш важливою стратегією є пошук соціальної підтримки. Акцентовано увагу на характері комплексного впливу на копінг в порівнянні зі ставленням до хвороби. Зазначено, що структура допінг-поведінки пацієнтів з раком молочної залози була подібною до загальносистемної структурної моделі копінг-поведінки. Вивчено структуру , індивідуально-психологічні та соціально-демографічні детермінанти допінг-поведінки пацієнтів з раком молочної залози.

Исследовано копинг-поведение 40-ка женщин с раком молочной железы. Установлено, что наиболее важной стратегией является поиск социальной поддержки. Акцентировано внимание на характере комплексного воздействия на копинг по сравнению с отношением к болезни. Указано, что структура копинг-поведения пациентов с раком молочной железы была подобна к общесистемной структурной модели копинг-поведения. Изучены структура, индивидуально-психологические и социально-демографические детерминанты копинг-поведения пациентов с раком молочной железы.

Investigated the doping behavior of 40 women with breast cancer. Found that the most important strategy is to search for social support. Special attention is paid to the nature of the complex impact on coping than to disease. Indicated that the structure of the doping behavior of patients with breast cancer was similar to the system-wide structural model of coping behavior. The structure, individual psychological and socio-demographic determinants of doping behavior of patients with breast cancer.

Проведено теоретичний аналіз основних методологічних підходів до вивчення копінгу. Психодинамічну парадигму застосовано як комплексний підхід, що враховує свідомі та несвідомі психологічні механізми. Обрано системний аналіз з огляду на те, що він є дієвою методологією, яка дозволяє виявити найбільш загальні принципи подолання життєвої кризи. Розроблено системну модель формування копінг-поведінки. В цій моделі зовнішнє середовище й особистість, що долає, розглянуто як цілісну єдину систему, що складається з шести елементів, чи підсистем, а саме: стресор (життєва криза), фактори середовища, що мали вплив у онтогенезі, актуальні вимоги зовнішнього середовища, несвідоме, свідомість та копінг-стратегії. Емпірична верифікація моделі базується на спільному використанні якісної та кількісної методології. Наведено типологію життєвих криз, що базується на теорії потреб А. Маслоу. Життєві кризи досліджено на прикладі двох полярних ситуацій: загрози життю та загрози самоактуалізації. Побудовано ієрархічну трирівневу модель, яка містить дві ситуаційно неспецифічні категорії вищого порядку: копінг, що вимагає зусиль, і копінг, що уникає.

Висвітлено теоретичні засади пато- та нейропсихології. Розглянуто проблему психічної норми та патології, етапи становлення нейропсихології. Охарактеризовано основні види порушень психіки й особистості. Подано інформацію про порушення відчуття, сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, свідомості та самосвідомості. Увагу приділено проблемам постановки індивідуального діагнозу у клінічній практиці.

Діти з офтальмопатологією перед операційним втручанням знаходяться в стані гострої фрустрації. Їх емоційний стан визначається почуттям недоліку персональної любові з боку близьких людей. Для них також характерна занижена самооцінка, приховання актуальних бажань і їх фантазійне або псевдологічне реагування, розчарування, нездатність прийняти реальну обстановку, виражений фізіологічний дискомфорт.

Дети с офтальмопатологией перед операционным вмешательством находятся в состоянии острой фрустрации. Их эмоциональное состояние определяется чувством недостатка персональной любви со стороны близких людей. Для них также характерна заниженная самооценка, сокрытие актуальных желаний и их фантазийное или псевдологичное реагирование, разочарование, неспособность принять реальную обстановку, выраженный физиологический дискомфорт.

Висвітлено актуальні проблеми психічного та психологічного здоров'я особистості. Розглянуто методи психодіагностики, які застовуються у процесі профвідбору. Охарактеризовано сучасні підходи до вивчення проблеми сексуальності. Розкрито можливості активації екзистанційних ресурсів в психотерапії алкогольної залежності. Висвітлено психологічні аспекти патологізації переживання почуття провини батьками, які виховують дітей з інвалідизуючими захворюваннями. Проаналізовано психологічні особливості організації власного життя сучасними моряками. Розглянуто ідентичність особистості та психоаналітичну символіку у сновидіннях. Увагу приділено розвитку психологічно здорової особистості у контексті психології часу.

Розроблено теоретичні та методичні підходи до оцінки ортобіозу людини. Досліджено психологічну специфіку ортобіотичного погляду на системне розуміння психологічного здоров'я, як щодо окремих його фундаментальних аспектів, так і щодо їх прикладної реалізації. Наведено оригінальні розробки колективу авторів, зокрема вперше представлено системні дослідження ортобіозу особистості із застосуванням компетентнісного підходу. Наведено результати дослідження оптимістичного відношення до життя як активуючого ресурсу особистості. Розглянуто проблему впливу сучасних технологій на психологічне здоров'я. Вперше запропоновано підхід, що встановлює співвідношення понять "психологічне благополуччя" та "успішність діяльності особистості" у контексті ортобіозу людини. Особливу увагу приділено проблемам активації особистісних ресурсів для подолання важких життєвих ситуацій в рамках ортобіотичного підходу та гармонізації розвитку особистості. Розглянуто ортобіоз людини як процес балансування психологічних ресурсів, в якому важливу роль грає успішна діяльність людини, її символічна реальність, труднощі у встановленні психологічної інтимності та сексуальне здоров'я особистості, а також проблеми залежності від втрати часу.