Розкрито роль освітнього простору у життєдіяльності особистості, розглянуто психологічні засади його формотворення та функціонування у контексті нових суспільних умов становлення економіки знань. Досліджено генезис освітнього простору, економіки знань, освіти протягом життя. Описано етапи формування східнослов'янського освітнього простору у психолого-педагогічному аспекті, наведено характеристику його сучасного стану та розроблено стратегію розвитку. Проаналізовано психологічні особливості самореалізації учасників освітньої діяльності у процесі управління закладами освіти. Обгрунтовано значення неперевної освіти як необхідної умови розвитку освітнього простору. Розглянуто методологічні підходи щодо конструювання суб'єктного освітнього простору навчально-професійної правничої діяльності. Висвітлено психологічні аспекти формальної, неформальної й інформальної освіти в організаційній структурі освітнього простору.

Раскрыта роль образовательного пространства в жизнедеятельности личности, рассмотрены психологические основы его формообразования и функционирования в контексте новых общественных условий становления экономики знаний. Исследован генезис образовательного пространства, экономики знаний, образования на протяжении всей жизни. Описаны этапы формирования восточнославянского образовательного пространства в психолого-педагогическом аспекте, дана характеристика его современного состояния и приведена стратегия развития. Проанализированы психологические особенности самореализации участников образовательной деятельности в процессе управления образовательными учреждениями. Показано значение непрерывного образования как необходимого условия развития образовательного пространства. Рассмотрены методологические подходы к конструированию субъективного образовательного пространства учебно-профессиональной правоведческой деятельности. Освещены психологические аспекты формального, неформального и информального образования в организационной структуре образовательного пространства.

Визначено сутність поняття комунікативної культури вчителя початкової школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність блочної технології, що забезпечує результативність шкільної методичної роботи у формуванні комунікативної культури вчителів.

Проаналізовано основні чинники, що забезпечують інтеграцію східно-слов'янського і західноєвропейського освітніх просторів. Виокремлено частину проблем, які потребують загального розв'язання.

Проанализированы основные факторы, которые обеспечивают интеграцию восточнославянского и западноевропейского образовательных пространств. Выделена часть проблем, которые требуют общего решения.

The article deals with some features, which enforce integration of Eastern Slavic and Western European educational areas. Some certain problems are circled to get common solution.

Висвітлено проблемні аспекти історико-педагогічної підготовки студентів вищих навчальних закладів, досліджено особливості сприйняття, засвоєння та осмислення студентами вищої педагогічної школи навчальної історико-педагогічної інформації. Шляхом узагальнення емпіричних даних та зіставлення з результатами новітніх педагогічних розвідок у галузі викладання педагогічних дисциплін виокремлено чинники, які сприяють досягненню глибини та грунтовності засвоєння студентами історико-педагогічних знань за умов збереження лекційної форми навчання як провідної у вищому педагогічному навчальному закладі.

Висвітлено можливі шляхи гармонізації знань та якостей студентів у процесі вивчення навчального курсу історії педагогіки. Наголошено, що активація концепту компаративістики сприяє засвоєнню педагогіки, програмних знань та формує необхідні особистісні риси педагога-фахівця. Зроблено висновок, що компаративний метод дозволяє усвідомити відмінності творення окремих освітніх систем, зрозуміти причини педагогічних феноменів, і, як наслідок - активізується самостійний інтелектуальний пошук, студенти вчаться робити висновки, які не співпадають із загальновизнаними положеннями.

Освещены возможные пути гармонизации знаний и качеств студентов в процессе изучения учебного курса истории педагогики. Подчеркнуто, что активация концепта компаративистики способствует усвоению педагогики, программных знаний и формирует необходимые личностные черты педагога-специалиста. Сделан вывод, что компаративный метод позволяет осознать отличия образования отдельных образовательных систем, понять причины педагогических феноменов, и, как следствие - активизировать самостоятельный интеллектуальный поиск, студенты учатся делать выводы, которые не совпадают с общепризнанными положениями.

На підставі історико-педагогічного аналізу розглянуто особливості вирішення проблеми гармонізації інтелектуальних і емоційних складових структури особистості. Описано особливості освітнього процесу, покликаного сформувати гармонійну людину, в Стародавньому Китаї, Стародавній Індії, країнах античного світу. Виявлено новий сенс проблеми гармонії інтелектуального й емоційного в структурі особистості на основі Середньовічної християнської педагогіки. Досліджено гармонічне поєднання інтелектуальних та емоційних складових в структурі особистості в працях представників Європейського Просвітництва та прибічників експериментальної педагогіки ХІХ - ХХ ст.

На основе историко-педагогического анализа рассмотрены особенности решения проблемы гармонизации интеллектуальных и эмоциональных составляющих структуры личности. Описано особенности образовательного процесса, призванного сформировать гармоничного человека, в Древнем Китае, Древней Индии, странах античного мира. Выявлено новый смысл проблемы интеллектуального и эмоционального в структуре личности на основе средневековой христианской педагогики. Исследовано гармоничное сочетание интеллектуальных и эмоциональных оставляющих в структуре личности в работах представителей Европейского Просвещения и сторонников экспериментальной педагогики ХІХ - ХХ в.

On the background of historical and pedagogical analysis made ​​an attempt to establish features addressing the harmonization of intellectual and emotional components of the structure of personality. Described features of the educational process designed to create a harmonious person, in ancient China, ancient India, the countries of the ancient world. Found a new sense of intellectual and emotional problems in the structure of personality based on the medieval Christian pedagogy. Investigated the harmonious combination of intellectual and emotional leaving the structure of personality in the work of representatives of the European Enlightenment and supporters experimental pedagogy in the nineteenth and twentieth.

Надано характеристику феномену фундаменталізації історико-педагогічних знань студентів. Визначено взаємозв'язки фундаменталізації історико-педагогічних знань та якості професійної підготовки майбутнього педагога, окреслено основні й допоміжні напрями фундаменталізації історико-педагогічних знань у навчальному процесі вищої педагогічної школи. Висунуто пропозиції щодо класичного положення про провідну роль теоретичної підготовки у ВНЗ, яке повинно бути домінантним. Обгрунтовано, що фундаментом професійної підготовки майбутнього професіонала у вищій школі є фундаментальні науково-теоретичні знання, на грунті засвоєння яких формуються професійні уміння та навички, досвід професійно орієнтованої поведінки, професійно-ціннісні норми.

Представлена характеристика феномена фундаментализации историко-педагогических знаний студентов. Определены взаимосвязи фундаментализации историко-педагогических знаний и качества профессиональной подготовки будущего педагога, намечены основные и дополнительные направления фундаментализации историко-педагогических знаний в учебном процессе высшей педагогической школы. Выдвинуты предложения, что классическое положение о ведущей роли теоретической подготовки в ВУЗ должно быть доминантным. Сделан вывод о том, что фундаментом профессиональной подготовки будущего профессионала в высшей школе являются фундаментальные научно-теоретические знания, на основе усвоения которых формируются профессиональные умения и навыки, опыт профессионально ориентированного поведения, профессионально-ценностные нормы.

The article deals with characteristics of fundamentalization phenomenon of students’ historical and pedagogical knowledge. The interrelations of fundamentalization of historical and pedagogical knowledge and quality of future teachers’ professional training are determined, the main and additional ways of fundamentalization of historical and pedagogical knowledge in the educational process of higher pedagogical school are outlined.

Висвітлено проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи шляхом фундаменталізації змісту педагогічних дисциплін. Визначено дидактичні умови, розроблено синкретичну модель процесу, розглянуто питання вдосконалення методики викладання педагогічних дисциплін у сучасному педагогічному ВНЗ. Увагу приділено створенню сучасного інформаційно-дистанційного середовища викладання та вивчення педагогічних дисциплін.