Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413.3-3

Рубрики:

Лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна, злоякісна гранульома)

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные об уровне CD95-антигена, спонтанного и индуцированного апоптоза опухолевых клеток при различных стадиях B-клеточной неходжкинской злокачественной лимфомы. Полученные данные свидетельствуют о том, что уровень апоптоза лимфоидных клеток позволяет прогнозировать прогрессирование заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3

Рубрики:

Консервування крові

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413-3 + Р514.16-3

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати комплексного дослідження клінічного перебігу та лабораторних показників периферичної крові та кісткового мозку хворих на гострі лейкози, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, порівняно з перебігом гострих лейкозів у жителів Київщини до та після аварії. Охарактеризовано варіанти захворювання у хворих усіх груп, виділених за ФАБ-класифікацією. Обгрунтовано особливості клінічного перебігу гострих мієлобластних лейкозів і морфологічні та функціональні ознаки елементів гемопоезу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано значення активності цитохімічних реакцій в областних клітинах периферичної крові та кісткового мозку, наявності мієлофібріозу для прогнозування перебігу гострого лейкозу. Запропоновано критерії для виділення груп підвищеного ризику щодо онкогематологічних захворювань серед опромінених осіб.

  Скачати повний текст

Продолжительность жизни больных с онкологическими заболеваниями при современном лечении достаточно длительная для развития как ранних, так и поздних осложнений терапии. Антрациклиновая и неантрациклиновая кардиотоксичность - клинически значимое и часто встречающееся побочное явление консервативного лечения рака. С помощью MUGA-сканирования или ультразвукового исследования сердца можно диагностировать поражение миокарда на ранних этапах и вносить соответствующие коррективы в лечение. Ограничение прижизненной кумулятивной дозы, использование кардиопротекторов, метрономные режимы введения препаратов и ряд других мероприятий позволяют успешно снизить кардиотоксичность химиотерапии.

Хіміотерапія є одним з основних методів лікування хворих на метастатичний рак грудної залози (МРГЗ). Багаторічний досвід світових онкологічних центрів, досягнення в клінічній онкології останніх десятиліть, синтез протипухлинних засобів з новим механізмом дії сприяли прогресу в лікуванні МРГЗ. Проте, як показали дослідження останніх років, вдосконалення хіміотерапії не супроводжується зниженням смертності від цієї патології. Описано ефективність протипухлинних засобів та їх комбінацій під час лікування хворих на МРГЗ, дотримання яких дозволяє досягти оптимальних результатів при лікуванні даного захворювання.

Визначено морально-етичні аспекти ідейно-художньої парадигми М. Стельмаха у контексті трагізму епохи соцреалізмівської естетики. Проаналізовано міфопоетичний світ письменника та неоромантичні тенденції у його творчості.

За останні десятиріччя захворюваність на герміногенні пухлини яєчка підвищилася більше ніж у 2 рази, у чоловіків віком 20 - 35 років це одна з найбільш поширених злоякісних пухлин. Проведено аналіз лікування 113 пацієнтів, хворих на герміногенні пухлини яєчка. Одержані результати продемонстрували успіхи хіміотерапії в лікуванні цієї нозології. Навіть за наявності дисемінованого процесу у більше ніж 80 % хворих реально досягти повного одужання. У цьому разі необхідно зазначити, що такого прогресу вдалося досягти завдяки створенню раціональних схем хіміотерапії, підібраних на основі індивідуального прогнозу пацієнта, а також у результаті чіткого виконання описаних алгоритмів лікування.

В сучасній онкології хіміотерапія (ХТ) поряд з хірургічним методом і променевою терапією посідає важливе місце в лікуванні хворих з онкологічними захворюваннями. Понад 60 % хворих одержують ХТ на різних етапах лікування. Останнім часом в сучасній ХТ дедалі актуальнішим стає індивідуальний підхід до вибору лікарських засобів та їх доз, спрямований на зниження токсичності ХТ. Ускладнення ХТ значно погіршують ефективність лікування хворих на злоякісні пухлини, оскільки потребують зниження дози протипухлинного препарату або подовження інтервалу між циклами ХТ, що погіршує результати лікування та якість життя хворих. Наведено огляд літератури про токсичний вплив цитостатичних препаратів на травний канал.

Описано дані про рівень інтерферону сироватки крові, інтерферон-б, інтерферон-г та фактор некрозу пухлин у хворих на В-клітинні неходжкінські лімфоми (В-НХЛ). Проаналізовано вплив стандартного лікування на рівень цитокінів в периферичній крові у хворих залежно від його результатів. Одержані дані свідчать про значне порушення цитокінового стану у хворих на В-НХЛ: підвищення рівня інтерферону сироватки на тлі низької здатності пухлинних клітин до індукованої продукції інтерферону-б та інтерферону-г; високий рівень фактора некрозу пухлини плазми. Стандартна терапія не сприяє повній нормалізації рівня прозапальних цитокінів, що потребує призначення імунокоригувального лікування.

Описано дані про особливості анемії у хворих на В-клітинні неходжкінські лімфоми (В-НХЛ). Проаналізовано вплив анемії на перебіг захворювання, рівень прозапапьних цитокіків у периферичній крові хворих на В-НХЛ та результати лікування. Одержані дані свідчать про те, що зниження рівня гемоглобіну у порівнянні із фізіологічною нормою сприяє підвищеній концентрації фактора некрозу пухлин та інтерферону у плазмі крові, анемія у хворих на В-НХЛ впливає на ефективність специфічного лікування, сприяє прогресуванню захворювання. Ефективне лікування анемії підвищить тривалість та якість життя хворих на В-НХЛ.

Досліджено ідейно-естетичну парадигму творчості класика української літератури М. Стельмаха, зокрема проблему людини та суспільства в контексті тоталітарної епохи як у романній, так і в драматургічній формах художнього мислення письменника. Шляхом цілісного аналізу морально-етичної проблематики й особливостей поетики романів і споріднених за сюжетом з ними п'єс М. Стельмаха осмислено еволюцію ідейно-естетичних поглядів автора. Висвітлено систему проблемно-тематичних комплексів з виразним домінуванням духовно-етичних категорій, виявлено ключові образи романного та драматургічного дискурсу письменника в контексті осмислення їх ментально-психологічних домінант і засобів характеротворення. Адекватність ідейних акцентуацій письменника, майстерність у змалюванні характерів і ситуацій розглянуто відповідно до природи епічних та драматичних жанрів, виявлено співвідношення реалістичного, лірико-психологічного та неоромантичного способів моделювання художньої дійсності у творчій спадщині митця. Вперше у вітчизняному літературознавстві визначено приховані та неприховані християнські мотиви у творах М. Стельмаха, що в художньому мисленні автора домінують над соціальним підходом до проблеми добра і зла, акцентуючи увагу передусім на їх духовній, містичній сутності. Підкреслено, що саме романтична спрямованість письма в єдності з ліричним і психологічним началами допомогли М. Стельмахові створити власний міфопоетичний світ на противагу усталеній ідеократичній естетиці "єдино можливого" офіційного методу, продовжити у вітчизняній літературі традиції М. Гоголя, Т. Шевченка, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, стати в один ряд з такими українськими класиками XX ст., як О. Довженко, Ю. Яновський, П. Загребельний, О. Гончар, І. Кочерга, О. Коломієць.

Узагальнено дані діагностики та лікування хворих на первинну лімфому центральної нервової системи. Сучасні дослідження спрямовано на вивчення так званої інтенсивної тактики лікування з використанням моноклональних антитіл.

Наведено дані щодо виявлення ДНК вірусу Епштейна-Барр у крові хворих на В-клітинні неходжкінські злоякісні лімфоми та його зв'язок з рівнем інтерферонів, фактором некрозу пухлин, CD95 антигеном, спонтанним і індукованим апоптозом пухлинних клітин та перебігом захворювання. Наявність ДНК вірусу Епштейна-Барр обумовлює несприятливий перебіг захворювання.

Розроблено диференціально діагностичні критерії набутих і спадкових тромбоцитопеній. Наведено схеми лікування хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру.

Представлены данные биохимических нарушений в печени у пациентов с гемобластозами на фоне цитостатической терапии. В протоколе лечения онкогематологических заболеваний необходимо назначение препаратов для предупреждения гепатотоксичности на фоне проведения химиотерапии и для уменьшения уже развившихся проявлений гепатопатии.

Представлены результаты анализа костномозговых пунктатов больных истинной полицитемией в эритремической стадии. В костномозговых пунктатах больных истинной полицитемией в эритремической стадии отмечается: увеличение общего количества миелокариоцитов и мегакариоцитов, гиперплазия эритрокариоцитов, нейтрофильных и эозинофильных гранулоцитов. В пунктатах с высокой клеточностью отмечается более значительное омоложение нейтрофильного ростка.

Гепатотоксичність можна спостерігати під час використання різних груп протипухлинних препаратів. Цитотоксичні препарати посідають провідне місце щодо частоти та тяжкості ураження печінки. У разі застосування поліхіміотерапії (ПХТ) розвиток гепатотоксичності зумовлений ушкодженням паренхіматозних клітин печінки з жировою дистрофією, некрозом печінкової тканини і холестазом. Вивчення механізмів розвитку, клінічного перебігу та лабораторних проявів гепатотоксичності надасть змогу їй запобігти або зменшити прояви ПХТ, що покращить безпосередні та віддалені результати лікування хворих на онкологічні захворювання.