Розроблено методику розрахунку напруженого стану та критерії допустимого стану під час ремонту повітряних переходів магістральних газопроводів із урахуванням можливих дефектів металу труби. За допомогою програмного комплексу "3D PipeMaster" розраховано різні варіанти та наведено рекомендації щодо оптимального розташування трубоукладачів із метою забезпечення підйому труби на необхідну для ремонту висоту за гарантованого виконання умов міцності. Визначено значення тягових зусиль на трубоукладачах. Указано оптимальні місця закріплення трубопроводу в поперечному напрямку та розраховано відповідні зусилля в тросах, що запобігають поперечним переміщенням трубопроводу.

Поглиблено відомості щодо суті та значення каплиці з висвітленням її розвитку в історії християнства. Виявлено передумови становлення та розвитку придорожніх каплиць на галицьких теренах, висвітлено основні історичні етапи їх еволюції. Удосконалено їх типологію з виведенням нових типів і типологічних груп. Галицька придорожня каплице розглянута як архітектурно-мистецьке утворення з розмаїттям його компонентів та етнорегіональними особливостями їх рішень. Визначено чинники, які зумовлювали формотворення й оздоблення досліджуваних каплиць. Розкрито засоби їх емоційно-художньої виразності, прояви ознак мистецьких стилів у їх формах та образах.

Вивчено зарубіжний досвід становлення та розвитку теорії заходів безпеки (ЗБ). Обгрунтовано теорію ЗБ у радянський період. Здійснено семантичне, легальне, доктринальне та порівняльне тлумачення ЗБ. Розглянуто поняття безпеки як елементу правової системи України. Описано структуру безпеки у зазначеній системі України. Визначено співвідношення безпеки з основними категоріями правової системи України. Проаналізовано безпеку як адміністративно-правову категорію. З'ясовано співвідношення адміністративно-публічного забезпечення безпеки з іншими видами державної діяльності. Класифіковано ЗБ запобіжного характеру, щодо фізичних осіб і за способом впливу. Наведено принципи обмеження ЗБ.

Розкрито загальну ієрархічну структуру каплиць взагалі як малих культових споруд християнства з визначенням у ній місця і ролі каплиць придорожніх. Охарактеризовано духовно-функціональну сутність галицьких придорожніх каплиць з виведенням їх конкретних різновидів. Розглянуто придорожні каплиці на галицьких теренах, що створювалися за принципами змістової доцільності, конкретного призначення та присвячення. Відповідно до цих принципів серед галицьких придорожніх каплиць виокремлено: звичаєві (обрядові), охоронні, жертовні, поминальні, пам'ятні каплиці.

Надано аналіз таких понять, як сакральне, сакралізація. Висвітлено загальну сутність призначення та устрою галицьких придорожніх каплиць. Розкрито чинники сакралізації їх внутрішнього середовища та навколишнього простору; визначено еквівалентність їх дієвості у загальному творенні сакральності таких споруд.

Досліджено еволюцію правового регулювання взаємодії місцевих державних адміністрацій (МДА) та органів місцевого самоврядування (ОМС). Розкрито поняття, зміст і види взаємодії МДА та ОМС. Проаналізовано адміністративно-правові принципи взаємодії МДА та ОМС. Охарактеризовано адміністративно-правовий статус МДА. Висвітлено засади розмежування повноважень МДА та ОМС. Визначено адміністративно-правові форми координації діяльності органів місцевого управління та самоврядування організаційного характеру та їх зміст. Вивчено договірну адміністративно-правову форму взаємодії МДА та ОМС. З'ясовано особливості реординаційних адміністративно-правових форм взаємодії МДА та ОМС. Розглянуто поняття, юридичні ознаки та особливості делегування повноважень як адміністративно-правової форми субординаційної взаємодії МДА та ОМС. Приділено увагу правовому регулюванню гарантій взаємодії МДА та ОМС під час реалізації делегованих повноважень.

Висвітлено результати наукових досліджень і практичного досвіду професійної освіти та навчання, художньої освіти, збереження й розвитку традиційних народних промислів. Розглянуто питання регіонального аспекту збереження вікової спадщини, ролі особистості в культурологічних процесах, проблеми підготовки майбутніх фахівців художнього профілю, збереження етнотрадицій в умовах глобалізаційних змін. Охарактеризовано проблеми художньої професійної освіти і навчання молоді, збереження етнотрадицій та вікової спадщини народу. Окреслено художні традиції вітражної школи у контексті збереження мистецьких надбань Львова та України. Оцінено збереження і розвиток традицій яворівської вишивки в умовах глобалізаційних змін. Виокремлено регіональні особливості харчування українців як культурну спадщину, описано історію поліської кухні, рокитнівського краю, стародавні страви поліської кухні. Увагу приділено яворівському традиційному костюму, означено яворівські джерела творчості Наталії Дюг.