Зазначено, що результати соціологічного дослідження, проведеного серед школярів м. Харків свідчать, що за роки навчання у школі кількість порушень постави в дітей збільшується у 4 рази. Встановлено, що батьки, вчителі та лікарі регулярно інформують дітей по проблемі порушень постави. Показано, що в школі, у режимі навчального дня використовуються не всі можливості для профілактики у дітей порушень постави.

Розглянуто результати соціологічного дослідження серед молоді (415 опитаних). Встановлено, що серед учнівської молоді спостерігається тенденція до вживання алкоголю та тютюнопаління. Поширеність шкідливих звичок в їх середовищі зумовлюється такими факторами, як байдужість, оточення, несформованість активної життєвої позиції, самоствердження та реклама.

Представлено результати соціологічного дослідження, проведеного серед школярів міст Харків, Миколаїв, Вінниця. Результати досліджень свідчать, що в тих школах, де в режимі навчального дня використовуються фізкультурні хвилинки та фізкультурні паузи, кількість учнів з ознаками порушень постави суттєво зменшується.

Надано результати соціологічного дослідження, проведеного в середовищі батьків, діти яких навчаються в ряді шкіл Харкова, Миколаєва та Вінниці. Вони свідчать про те, що спеціалісти (лікарі та вчителі) інформують батьківську громадськість про особливості постави їх дітей, що більшість батьків слідкують за позою дитини, коли вона виконує домашнє завдання. На думку батьків, основним засобом профілактики порушень постави є заняття лікувальною фізичною культурою. Більшість батьків воліють, щоб у школі створювались спеціальні групи, в яких би проводились заняття з дітьми з явно вираженими ознаками порушень постави.

Мета роботи - на основі аналізу результатів соціологічного дослідження виділити зміни ставлення до фізкультурно-спортивної діяльності та до власного здоров'я у студентів юридичного університету за період їх навчання у вузі. У дослідженні приймали участь студенти першого та другого курсів ІПКОП та факультету № 9 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та студенти Київського національного університету культури і мистецтв та Житомирського державного університету ім. Івана Франка. Встановлено, що загальний рівень здоров'я у студентів юридичного університету, вищий порівнянно зі студентами, які навчаються в ряді вузів нефізкультурного профілю. Підтверджено, що за період навчання у студентів юридичного університету підвищується інтерес до фізичної культури у порівнянні зі студентами які навчаються в інших непрофільних ВНЗ. Висновки: результати дослідження свідчать про те, що за період навчання в юридичному університеті на другому курсі у порівняні з першим зменшується кількість студентів, у яких інтерес до фізичної культури зростає та студентів, які оцінюють стан свого здоров'я як добрий. Проаналізовані дані свідчать про те, що період навчання в університеті кількість студентів які займаються фізичними вправами у позанавчальний час збільшується на 12,5 %.

Визначено вплив різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи у ЗНЗ на формування правильної постави у школярів та роль у цьому процесі вчителів, батьків та дітей. Виявлено динаміку вікових змін показників постави у школярів і з'ясовано вплив різних типів відхилень постави на їх фізичний розвиток. Виділено та систематизовано соціально-педагогічні чинники, що впливають на формування порушень постави у дітей шкільного віку. Розроблено програму профілактики порушень постави в учнів V - VІ класів за рахунок комплексного використання різних форм фізичного виховання.

Мета роботи - вивчення ставлення студентів до існуючої у вишах України системи фізичного виховання та оцінка можливих наслідків реалізації наказу Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2015 р. N 47 і відповідних роз'яснень і рекомендацій щодо нього, викладених у листі Міністерства освіти і науки України N 1/9-1126 від 13.03.15 р. Для досягнення поставленої мети проведено опитування студентів 1 - 4 курсів (n = 757) одного з факультетів Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Проаналізовано медичні картки студентів, журнали обліку навчальної роботи з фізичного виховання студентів, журнали обліку роботи спортивних і оздоровчих секцій. За час навчання у вишах у переважної більшості студентів інтерес до занять фізичними вправами не знижується. 88,6 % студентів відмічають необхідність проведення у вишах занять з дисципліни "Фізичне виховання". Більшість із них (80,2 %) оберуть дисципліну "Фізичне виховання", якщо вона буде за вибором, а 71,9 % свідомі того, що для підтримки належного рівня їх фізичного здоров'я їм необхідно займатися фізичними вправами 4 - 6 год на тиждень. Зроблено висновки, що позитивний результат функціонування існуючої системи фізичного виховання студентської молоді проявляється в тому, що у переважної більшості студентів за час навчання інтерес до занять фізичними вправами не знижується. Ефективна модернізація системи фізичного виховання студентської молоді є можливою, по-перше, за рахунок використання існуючих гендерних відмінностей в інтересах до занять фізичними вправами у студентів. По-друге, за рахунок належним чином організованих занять зі студентами, віднесеними за станом здоров'я до підготовчої (10,9 %), спеціальної (19,1 %) медичної груп і груп лікувальної фізичної культури (3,4 %). У разі винесення занять із фізичного виховання студентів у розділ факультативних, виникнуть суттєві проблеми з відвідуванням студентами таких занять.

Мета роботи - встановити належні норми та оцінки рівня розвитку фізичної підготовленості (ФП) студентів. Оцінку ФП студентів (юнаки) проведено на підставі результатів, показаних ними в тестах: стрибок у довжину з місця, біг 60 і 1000 метрів, підтягування на перекладині, нахил тулуба вперед з положення сидячи, човниковий біг 4х9 м. Для встановлення меж довірчого інтервалу використано вибірковий метод. Результати проведеного аналізу показали, що рівень ФП студентів Харківського національного університету імені Ярослава Мудрого відповідає даним, які представлені в спеціальній літературі. На підставі одержаних результатів встановлено межі довірчого інтервалу для показників ФП студентів генеральної сукупності, а також належні норми та оцінки рівня розвитку їх ФП.

Мета роботи - розкрити культурно-історичні витоки поняття "фізичний фітнес". Аналіз спеціальної літератури, яка охоплює різні аспекти розвитку сфери діяльності людини, пов'язаної з використанням фізичних вправ. На рубежі 20-го сторіччя термін "фізична культура" використовувався як узагальнююча назва трьох напрямів діяльності людей, пов'язаної з використанням фізичних вправ: діяльності, спрямованої на приведення організму у відповідність (фізичний фітнес); діяльності, спрямованої на розвиток фізичної сили та статури (бодібілдинг); діяльності, спрямованої на оздоровлення за допомогою використання фізичних вправ (лікувальна фізична культура). Висновки: у межах теорії фізичної культури фізичний фітнес розглядається як особливе соціокультурне явище, яке представляє собою історично зумовлену діяльність людей, пов'язану з використанням фізичних вправ на дозвіллі, а також індивідуальні та суспільно значущі результати такої діяльності.