Висвітлено наукові основи вирощування безвисадкових насінників цукрових буряків. Розкриваються шляхи підвищення збереженості рослин у зимовий період, урожайності та якості насіння. Показані ресурсозберігаючі технології вирощування насіння цукрових буряків на основі застосування безвисадкового способу.

Досліджено резервні можливості системи гемостазу у практично здорових людей та у хворих на рак товстої кишки (РТК) III і IV стадії. Під час РТК виявлено виснаження резервних можливостей фібринолітичної системи крові та гіперкоагуляційні зміни гемостатичного потенціалу, характерні для хронічного латентного синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Застосування функціональної манжеткової проби з гіпоксією верхньої кінцівки (стан претромбозу) дає змогу прогнозувати ймовірність тромбоутворення та вказує на необхідність застосування профілактичних засобів.

Розкрито напрями сучасного стратегічного і кадрового менеджменту, соціально-етичного маркетингу, розвиток яких в управлінні бібліотекою становить ключову задачу інформаційно-бібліотечного менеджменту.

Вперше вивчена та охарактеризована система регуляції агрегатного стану крові у онкологічних хворих на етапах хірургічного лікування з використанням лікувальної проби, яка дозволяє визначити резервні можливості системи гемостазу. Встановлено, що ступінь розладнень системи гемостазу пропорційна стадії онкологічного процесу. Дослідження по вивченню впливу різноманітних протитромботичних засобів та лікувальних діб на функціональний стан системи регуляції агрегатного стану крові у онкохворих дозволили розробити комплексну схему передопераційної та післяопераційної корекції стану тромбонебезпеки, а її впровадження у клінічну практику - зменшити ризик виникнення тромботичних ускладнень. Для комплексної оцінки стану і функціональної взаємодії усіх ланок системи гемостазу і фібринолізу, а також для дослідження реологічних характеристик суцільної крові було використано метод низькочастотної вібраційної п'єзоелектричної гемовіскозиграфії та визначено показники гемовіскозиграми.

Проаналізовано результати дослідження стану системи гемостазу та профілактики тромбогеморагічних ускладнень у ході хірургічного лікування 114 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ). Установлено форму реагування системи гемостазу, що визначає характер післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень. Розроблено комплекс профілактичних заходів, який дає змогу посилити їх взаємний позитивний ефект, нормалізувати порушені механізми гемостазу, знизити інтенсивність внутрішньосудинного мікрозсідання крові і зменшити частоту розвитку ускладнень. Висновки: у хворих на ДГПЗ до операції виявляють гіперкоагуляційні зміни в системі гемостазу. Пік гемокоагуляційних порушень за трансвезикальної простатектомії спостерігається на 3 - 7-му добу після операції і виявляється різким підвищенням концентрації продуктів паракоагуляції, фібриногену, фібринстабілізувального фактора, зростанням агрегації тромбоцитів на тлі зниження рівня антитромбіну III та пригніченням фібринолітичної активності крові. Комплексне використання пролонгованої епідуральної анестезії, беміпарину та доксазозину на етапах хірургічного лікування хворих на ДГПЗ нормалізує функціональний стан системи гемостазу, ліквідує ознаки порушень системи гемостазу і знижує в 5,2 разу частоту тромбозу глибоких вен у порівнянні з групою без застосування специфічних методів тромбопрофілактики, в 3 рази - у порівнянні з групою пролонгованої епідуральної аналгезії, у 3 рази зменшує кількість загострень хронічного пієлонефриту та майже у 2 рази скорочує термін лікування в стаціонарі.

Цель исследования - анализ дозозависимого эффекта бемипарина у больных механической желтухой на фоне онкологических заболеваний гепатобилиарной системы. С использованием низкочастотной пьезоэлектрической гемовискозиметрии обследовали 70 пациентов с декомпенсированным типом реакции на гипоксию. Больные I группы (n = 34) получали тромбопрофилактику бемипарином 2500 ЕД 1 раз в сутки в течение недели, начиная через 6 часов после оперативного вмешательства. Пациенты II группы (высокого риска тромботических осложнений, n = 36) получали 3500 ЕД 1 раз в сутки. Профилактика послеоперационных тромбогеморрагических осложнений у больных механической желтухой должна опираться на определение риска тромботических осложнений и степень исходных расстройств системы гемостаза. Дифференцированный подход к коррекции нарушений гемостаза у больных механической желтухой позволяет снизить количество случаев тромбоза на 48,2 %.

Узагальнено результати обстеження системи гемостазу та профілактики тромбогеморагічних ускладнень при хірургічному лікуванні 114 хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози. Встановлено форму реагування системи гемостазу, що визначає характер післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень. Розроблений комплекс профілактичних заходів дозволяє посилити їх взаємний позитивний ефект, нормалізувати порушені механізми гемостазу, знижуючи інтенсивність внутрішньосудинного мікрозгортання крові і зменшуючи тим самим частоту розвитку ускладнень.

Проаналізовано зміни гемостазу у потерпілих у разі перелому довгих кісток (ДК) нижніх кінцівок (НК). Здійснено комплексне динамічне дослідження системи гемостазу перед хірургічним втручанням у 76-ти потерпілих, у яких виник перелом ДК НК та 31-го з пошкодженням меніска. Для дослідження системи зсідання крові використано інструментальний діагностичний метод - низькочастотна п'єзоелектрична тромбоеластографія (НПТЕГ). До початку лікування у хворих виявляли зсув у системі гемостазу у бік гіперкоагуляції, пригнічення фібринолітичної та тромбінової активності, інтенсивності спонтанної агрегації тромбоцитів, тривалості формування фібринтромбоцитарної структури згортка; збільшення фібринтромбоцитарної константи крові, зменшення сумарного показника ретракції та спонтанного лізису згортка. Порушення в системі гемостазу у потерпілих може спричинити тромбогеморагічні ускладнення, що зумовлює необхідність раціонального вибору способів профілактики та інтенсивної терапії порушень системи гемостазу перед операцією.

Останніми десятиліттями, незважаючи на значні досягнення хірургії, травматології, анестезіології та реанімації, в Україні, як і майже в усьому світі, спостерігається значне підвищення рівня, тяжкості травматичних ушкодженнь людини та летальності внаслідок їх, що дозволило ввести поняття "епідемія травматизму". Зростання кількості ушкоджень життєво важливих органів, великі витрати виробничих і матеріальних сил на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію хворих із травматичною хворобою, надають цій проблемі особливої актуальності й величезного соціального та медичного значення. Первинним порушенням при всіх критичних станах є дерегуляція кисневого обміну між кров'ю і тканинами. Стан тривалої гіпоксії органів стає фактором прогресивного гальмування всіх енергозалежних процесів, які відповідальні за структурне забезпечення внутрішньоклітинних реакцій. У пацієнтів із політравмою гостра коагулопатії розвивається незалежно від об'єму крововтрати. Отже, політравма є видом патології, з відповідними їй специфічними змінами в усіх системах ушкодженого організму та розвитком травматичної хвороби, яка триває протягом довгого часу. Половина летальних випадків після травматичних уражень пов'язана з кровотечею, більшість з яких виникають протягом 6 годин після травми. Показано, що геморагічний шок після травми індукує дисфункцію згортання крові протягом декількох хвилин. Рання коагулопатія, індукована травмою, може загострити кровотечу і призвести до більш високої захворюваності та смертності.

Рак тіла матки до кінця минулого століття набув статусу провідної онкогінекологічної патології не тільки в економічно розвинених країнах, але і в країнах третього світу. За останні десятиліття почалось поступове та неухильне зростання захворюваності на рак тіла матки, а разом з тим і смертності від даної патології. Відомий факт, що між венозною тромбоемболією та раком існує дуже сильний зв'язок. Пацієнти, які хворіють на злоякісні новоутворення, мають більш високу частоту тромбоемболічних ускладнень. Активація механізмів згортання крові у хворих на рак - складний і багатофакторний процес, пов'язаний із характеристиками пухлини, клінічними стадіями, агресивністю захворювання та додатковими факторами, спричиненими прогресуванням захворювання.

Подано відомості про історію становлення та розвитку методів знеболювання, інтенсивної терапії, медицини невідкладних станів і організацію, зокрема в Україні, відповідних служб, а також фундаментальні відомості про клінічні методи анестезіології, інтенсивної терапії та невідкладних станів тощо.

Навчальні плани МОЗ України у вищих медичних навчальних закладах і програма інтернатури за спеціальністю "Анестезіологія і інтенсивна терапія" і "Медицина невідкладних станів" передбачають знайомство з історією становлення та розвитку методів знеболення, інтенсивної терапії й медицини невідкладних станів. Наявні підручники містять відомості в розрізі світової історії, у кращому разі - у розрізі історії окремої держави. Проте кожен регіон у своєму розвитку має власні відмінні риси, і це повною мірою стосується розвитку медицини взагалі та знеболення й інтенсивної терапії критичних станів зокрема. Наведено відомості з історії анестезіології в місті Одеса й Одеській області, джерелом яких є література, спрогади очевидців та матеріали Одеського обласного архіву.