Установлено, що застосування у лікуванні хворих з місцево-поширеним раком молочної залози гормону шишкоподібного тіла - мелатоніну (внутрішньо, сукупна доза - 9 мг/добу) одночасно з проведенням неоад'ювантної хіміотерапії (схема CMF) підвищує ефективність і зменшує прояви токсичності останньої.

С целью определения влияния астеноневротического синдрома на особенности дестабилизации ишемической болезни сердца обследовано 132 больных с нестабильной стенокардией (НС), которая у 34,8 % сопровождалась проявлениями соматоформной вегетативной дисфункции. Для больных с НС и проявлениями астеноневротического синдрома по результатам объективного обследования (чреспищеводная электрокардиостимуляция - ЧПЭС, велоэргометрия - ВЭМ, стресс-эхокардиография) характерен большой полиморфизм жалоб и субъективных проявлений, в то время как изолированная НС сопровождается меньшим уровнем частоты прекращения стимуляции по результатам ЧПЭС, меньшей достигнутой нагрузкой по результатам ВЭМ, снижением фракции выброса по данным эхокардиографии.

Визначено клініко-функціональні особливості впливу астеноневротичних нашарувань в редукції коронарного та функціонального резервів за дисбалансу симпатичної та парасимпатичної ланок нервової системи та ендотеліальної дисфункції за умов формування коронарної хвороби серця. На підставі результатів обстеження 228-ми пацієнтів з нейроциркуляторною дистонією (НЦД), стабільною стенокардією I - II функціонального класу (СС), нестабільною стенокардією, яка виникла вперше, та есенціальною гіпертензією I ступеня встановлено, що поєднання органічної кардіальної патології з проявами астеновегетативних порушень супроводжується меншим обмеженням коронарного резерву, більшою толерантністю до навантаження, обмеженими проявами ішемії, збільшенням загальної скоротливості міокарда. На підставі вихідних показників варіабельності серцевого ритму виявлено тенденцію до активації симпатичного контуру. Зазначено, що розподіл ендотеліну-1 (ЕТ-1) свідчить про переважання вихідного рівня та на висоті навантаження у хворих на СС у зіставленні з НЦД, а за позитивної велоергометрії (ВЕМ) - про зменшення досягнутого навантаження під час зростання ймовірності ішемічної реакції та обмеження загальної та регіонарної фракції накиду за умов зростання симпатиктонії. Встановлено, що 14-денне застосування бетаксололу обумовлює зменшення приросту ЕТ-1 на висоті велоергометрії з 20,73 % до 0,88 %.

На підставі результатів клінічних досліджень доведено, що застосування мелатоніну або вечірнього режиму введення хіміопрепаратів покращує суб'єктивне перенесення курсу хіміотерапії хворими на місцево-поширений рак молочної залози внаслідок зменшення частоти випадків прояву побічної дії, підвищує ефективність лікування - збільшується кількість повних і часткових регресій пухлини та відсутності її прогресування, покращує показники однорічної виживаності хворих, позитивно впливає на неспецифічний імунітет і специфічну імунну відповідь, нормалізує біохімічні показники крові, попереджує розвиток лейкопенії важких ступенів, що дає змогу провести повний курс неоад'ювантної поліхіміотерапії за схемою CMF. Показано імуномодулювальний ефект застосування мелатоніну на чинники неспецифічної резистентності організму хворих.

З метою визначення впливу змін вегетативної нервової системи та негомогенності фази реполяризації з оцінкою дисперсії інтервалу QT на формування і перебіг органічної та функціональної патології обстежено пацієнтів із соматоформною вегетативною дисфункцією і стенокардією напруги II ФК за умов виконання навантажувального тесту - велоергометрії. Встановлено, що параметри варіабельності серцевого ритму в стані спокою дозволяють прогнозувати ймовірність позитивного результату велоергометрії та свідчать, що стан вегетативної нервової системи тісно пов'язаний із обмеженням коронарного резерву.

Вивчено активність перитоніальних макрофагів у мишей з перещепленою аденокарциномою молочної залози Ca755, які утримувалися за різних світлових режимів. Установлено, що за умов постійної темряви збільшення активності резидуальних макрофагів супроводжується підвищенням рівня Т-лімфоцитів у лімфовузлах, що свідчить про інтенсифікацію процесів кооперації імунокомпетентних клітин.

Установлено, що введення неоад'ювантної хіміотерапії хворим на місцево-поширений рак молочної залози у вечірній час підвищує ефективність та зменшує прояви токсичності.

Оглянуто літературу щодо можливих механізмів онкостатичної дії мелатоніну на експериментальні та клінічні пухлини. Розглянуто сучасні відомості про рівень мелатоніну в організмі, залежно від характеру онкопроцесу, хроноритмів, впливу зовнішніх і внутрішніх факторів. Наведено відомості щодо антиоксидантної, імуностимулювальної дії мелатоніну та його взаємодії з хіміопрепаратами та біологічно активними речовинами.

З метою визначення впливу неврозу серця на обмеження коронарного резерву за умов поєднаного перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) і симптомокомплексу соматоформного діагнозу обстежено 46 хворих на нестабільну стенокардію та 43 хворих на стабільну стенокардію з проявами астеноневротичного синдрому. Група зіставлення складалася з 86-ти (65,2 %) пацієнтів з ізольованою клінікою нестабільної стенокардії та 134 (75,7 %) хворих на ізольовану стабільну стенокардію. Визначено, що для поєднання нестабільної/стабільної стенокардії та астеноневротичного синдрому (тобто, за наявності залишкового преморбідного фону) зі значним поліморфізмом скарг характерним є більш високий коронарний та міокардіальний резерви. Ізольований перебіг ІХС є наступною стадією прогресування коронарного атеросклерозу, зменшення функціональних і зростання органічних пошкоджень міокарда характеризуються обмеженням коронарного та міокардіального резервів.

З метою визначення психосоматичних співвідношень у хворих на інфаркт міокарда обстежено 78 пацієнтів, що перебували на стаціонарному лікуванні з діагнозом Q-інфаркт міокарда. Використовувались методики оцінки рівня тривожності (Ч.Спілбергера), алекситимії (Торонтська алекситимічна шкала). Встановлено, що в осіб із високим рівнем особистісної тривожності провідним чинником ризику виникнення інфаркту міокарда виступає емоційне перенапруження. Жінки характеризуються вищим рівнем особистісної тривожності на відміну від чоловіків, у яких за меншого рівня особистісної тривожності значно переважає тривожність ситуативна.

З метою визначення змін частоти серцевих скорочень та артеріального тиску (АТ) за першого ступеня навантаження із зазначенням критеріїв інформативності велоергометрії (ВЕМ), як навантажувального тесту у хворих на нейрофункціональні порушення, обстежено 58 пацієнтів, серед яких було 30 з нейроциркуляторною дистонією (НЦД) за кардіальним типом (1-ша група), 13 - з НЦД за гіпертонічним типом (2-га група); 9 пацієнтів з гіпертонічною хворобою I ступеня (3-тя група); 6 пацієнтів зі стабільною стенокардією I ФК (4-та група). Аналіз можливості використання формули Jones в ході проведення ВЕМ свідчить, що найбільший збіг розрахованого та досягнутого АТ визначається на всіх етапах ВЕМ у пацієнтів з НЦД за кардіальним типом, найменший для всіх ступенів - у хворих на НЦД за гіпертонічним типом; для органічної патології виявлено збіг результатів для I і II ступенів навантаження та зменшення для III ступеня навантаження.

Представлено результати обстеження 2 600-та пацієнтів, серед яких 1 100 жінок і 1 500 чоловіків. Пацієнтам проведено клініко-інструментальні обстеження: ехокардіографію, черезстравохідну електрокардіостимуляцію, велоергометрію. Серед обстежених пацієнтів у 1 230-ти випадках, згідно з критеріями ВООЗ, діагностовано неQ-ГІМ, у решті випадків - стабільну та нестабільну стенокардію та соматогенну вегетативну дисфункцію з яскравими клінічними проявами дестабілізації, що потребували диференційної діагностики з гострими формами ішемічної хвороби серця. Вивчено статеві та вікові аспекти розподілу діагнозів: інфаркт міокарда переважає у жінок старшої вікової групи; нестабільна стенокардія незалежно від статі в більш молодому віці, стабільна стенокардія в похилому; функціональні порушення - у жінок молодшого віку; коронарний резерв зменшується з віком незалежно від статі за дещо меншого рівня у чоловіків, а скоротливість міокарда є більш детермінованою віком у чоловіків.

Вивчено активність перитонеальних макрофагів (МФ) у мишей із перещепленою аденокарциномою грудної залози Ca755, яких утримували за різних світлових режимів. Установлено, що за умов постійної темряви збільшення активності резидуальних МФ супроводжується підвищенням рівня T-лімфоцитів у лімфовузлах, що свідчить про інтенсифікацію процесів кооперації імунокомпетентних клітин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості електро- та ехокардіографічних змін проявів гіпертрофії лівого шлуночка з оцінкою показників диференційованої електрокардіограми. Виявлено вдвічі більший ефект регресії ознак гіпертрофії міокарда за додаткового призначення до базисної терапії дигідропіридинових антагоністів кальцію, ніж бета-адреноблокаторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-43

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою визначення ролі функціонального й органічного компонентів дестабілізації артеріального тиску обстежено вплив соматоформної вегетативної дисфункції з її проявами у вигляді астеноневротичного синдрому, як ізольованої, так і у разі поєднаного перебігу соматоформної вегетативної дисфункції, гіпертонічної хвороби (ГХ), ішемічної хвороби серця (ІХС). Позитивна динаміка клініко-функціональних показників зумовлена переважанням функціонального компоненту в групі соматоформної вегетативної дисфункції з ГХ, рівновагою - в групі ГХ і зсувом в негативний бік за органічних змін у пацієнтів з ГХ та ІХС. Об'єднаний перебіг ІХС і ГХ характеризується переважанням органічного компонента з порушеннями функціонального та коронарного резервів міокарда, втратою скоротливості лівого шлуночка, його ремоделюванням.

З метою впровадження математичного забезпечення визначення змін вегетативної нервової системи запропоновано програмний комплекс кількісної оцінки електрокардіограми у хворих на нейроциркуляторну дистонію та стабільну стенокардію напруження за умов навантажувального тесту велоергометрії (ВЕМ). Визначено тенденцію розподілу вихідних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) до активації симпатичного контуру перед проведенням ВЕМ, більш виражену за негативного у подальшому стрес-тесту, зі збереженням вказаної залежності на висоті навантаження, що надає змогу прогнозувати розподіл пацієнтів у групу негативного і позитивного результатів. Доведено виражене спрямування до симпатикотонії за досягнення пікового навантаження у разі стрес-тесту незалежно від вихідного інтегрального спрямування ВСР.

У Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері органозберігаючі операції становлять майже 50 % усіх хірургічних втручань у випадку раку молочної залози. Онкопластичні та реконструктивні операції за останні 5 років проведено у 92 хворих, що становить менше 10 % усіх проведених операцій. Більшість втручань підшкірні мастектомії та пластики клаптем із широкого м'яза спини. Операції пройшли без ускладнень.

У Чернівецькому обласному клінічному онкологічному диспансері органозберігаючі операції становлять майже 50 % усіх хірургічних втручань у випадку раку молочної залози. Онкопластичні та реконструктивні операції за останні 5 років проведено у 92 хворих, що становить менше 10 % усіх проведених операцій. Більшість втручань підшкірні мастектомії та пластики клаптем із широкого м'яза спини. Операції пройшли без ускладнень.