Викладено відомості щодо інформаційних ресурсів українського сектора мережі Інтернет з проблем педагогічної науки та практики. Наведено понад 200 веб-адрес, які розподілені за розділами: офіційні сайти органів управління освітою та науками, сайти науково-дослідних установ, наукових педагогічних періодичних видань і видавництв, наукових конференцій, інформаційно-освітні та науково-освітні сайти та портали.

Изложены сведения об информационных ресурсах украинского сектора сети Интернет по проблемам педагогической науки и практики. Приведено более 200 веб-адресов, которые распределены по разделам: официальные сайты органов управления образованием и науками, сайты научно-исследовательских учреждений, научно-педагогических периодических изданий и издательств, научных конференций, информационно-образовательные и научно-образовательные сайты и порталы.

Визначено роль і функції, а також обгрунтовано класифікацію засобів наукової комунікації в педагогічній науці. Визначено етапи розвитку даних засобів в другій половині XX - на початку XXI ст. Розкрито особливості розвитку найбільш поширених засобів наукової комунікації в педагогічній науці в Україні - наукової педагогічної періодики, наукових педагогічних заходів, електронних засобів комунікації в зазначений період. Систематизовано відомості про українські наукові педагогічні видання, наукові педагогічні конференції, вітчизняні веб-ресурси науково-педагогічної тематики. Визначено тенденції розвитку засобів наукової комунікації в педагогічній науці в Україні у другій половині XX - на початку XXI ст. і перспективи їх подальшого розвитку.

Розглянуто переваги застосування онтологічного підходу під час проектування інформаційних порталів. Виконано аналіз останніх досліджень та публікацій за проблематикою, наведено модель пошуку інформації, що враховує сферу інтересів користувача порталу.

Запропоновано періодизацію розвитку засобів наукової комунікації у педагогічній науці в Україні у другій половині ХХ ст. Розглянуто етапи в розвитку вітчизняних засобів наукової комунікації як складової педагогічної науки.

Висвітлено стан наукового вивчення різних аспектів функціонування педагогічної преси. Проаналізовано випуски науково-педагогічного часопису "Рідна школа" за 1950 - 1969 рр. Акцентовано увагу на актуальності публікацій часопису, його вчасному реагуванні на зміни в освітній галузі.

Узагальнено й обгрунтовано теоретичні підходи до визначення сутності сталого розвитку, організації державного управління ним і формування інструментарію управління. Запропоновано розуміння понять "сталий розвиток сільського господарства" й "організація державного управління сталим розвитком галузі". Здійснено аналіз стану сільського господарства у розрізі складових сталого розвитку, досліджено організацію державного управління сталим розвитком галузі з урахуванням її стандартизаційних та інноваційних аспектів. Розроблено пропозиції з удосконалення чинної функціональної підсистеми управління сталим розвитком сільського господарств. Запропоновано доповнення заходів інвестиційно-інноваційної моделі відповідно до складових сталого розвитку, обгрунтовано модель управління сталим розвитком сільського господарства на основі системи стандартизації.

Узагальнено зарубіжний і вітчизняний досвід інтеграції хмаринних технологій у педагогічний процес ВНЗ. Визначено переваги і недоліки впровадження цих технологій, виявлено особливості їх застосування студентами і викладачами ВНЗ, зроблено огляд програмних продуктів, створених провідними IT компаніями для впровадження хмаринних обчислень у систему вищої освіти, таких як Microsoft for Education, Google Apps for Education та Amazon AWS Educate. Наведено приклади конкретних видів, методів і форм навчальної і науково-дослідницької діяльності з використанням хмаринних сервісів.

Обобщен зарубежный и отечественный опыт интеграции облачных технологий в педагогический процесс высшего учебного заведения. Выявлены преимущества и недостатки внедрения этих технологий, особенности их применения студентами и преподавателями ВУЗ, сделан обзор программных продуктов, созданных ведущими IT компаниями для внедрения облачных вычислений в систему высшего образования, таких как Microsoft for Education, Google Apps for Education и Amazon AWS Educate. Приведены примеры конкретных видов, методов и форм учебной и научно-исследовательской деятельности с использованием облачных сервисов.

In the present article foreign and domestic experience of integrating cloud computing into pedagogical process of higher educational establishments (H.E.E.) has been generalized. It has been stated that nowadays a lot of educational services are hosted in the cloud, e.g. infrastructure as a service (IaaS), platform as a service (PaaS) and software as a service (SaaS). The peculiarities of implementing cloud technologies by H.E.E. in Ukraine and abroad have been singled out; the products developed by the leading IT companies for using cloud computing in higher education system, such as Microsoft for Education, Google Apps for Education and Amazon AWS Educate have been reviewed. The examples of concrete types, methods and forms of learning and research work based on cloud services have been provided.

Висвітлено методичні положення формування у майбутніх учителів навичок використання хмарних сервісів у професійній діяльності. Обгрунтовано актуальність застосування в педагогічній практиці сервісів планування часу, які сприяють ефективній їх самоорганізації. Наведено фрагмент розробленого та апробованого практичного заняття "Планування часу в освітньому процесі за допомогою хмарного сервісу Google Календар". Зосереджено увагу на необхідності формування у студентів розуміння функціональних можливостей сервісу, його переваг і труднощів використання в педагогічній практиці. Запропоновано методичні рекомендації щодо організації їх навчальної діяльності на практичному занятті та авторські приклади завдань, зміст яких спрямований на набуття студентами відповідних знань, умінь та навичок роботи з сервісом. Надано алгоритм створення та налаштування календаря як для особистого, так і для спільного використання. Наголошено на необхідності проведення рефлексивних вправ із застосуванням хмарних сервісів, зокрема сервісу Lino It. Наведено приклади завдань для самостійної роботи студентів, що сприяють розвитку їх творчого потенціалу.

Досліджено проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі потребує обгрунтованої методологічної стратегії наукового пошуку, яка слугуватиме певним напрямом та опорою в процесі її розв'язування. Аналіз, синтез, узагальнення науково-педагогічної літератури з метою визначення та характеристики наукових підходів до вивчення проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі на конкретно-науковому рівні методології дослідження. Обгрунтовано, що опора на особистісно зорієнтований підхід зумовлює необхідність проектування освітнього процесу для повноцінного розвитку особистісних якостей студента в процесі формування його професійної готовності до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування положень діяльнісного підходу спонукає до побудови процесу навчання майбутніх учителів, що спрямований на виконання ними різних професійно-орієнтованих завдань із урахуванням їх мотивів і потреб. Застосування компетентнісного підходу дозволить змістити акценти із знаннєвої парадигми підготовки студентів у площину формування їх компетентностей у галузі використання хмарних технологій в освітньому процесі. З позиції контекстного підходу матимемо змогу обгрунтувати необхідність системного використання професійного контексту в практикоорієнтованих завданнях та насичення навчального процесу елементами професійної діяльності. Середовищний підхід сприятиме розробці моделі хмаро орієнтованого навчально-інформаційного середовища, зміст якого має бути зорієнтованим на формування професійної готовності майбутнього вчителя до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування методології інформаційного підходу матиме можливості для формування когнітивної складової досліджуваного процесу. Висновки: поєднання в єдине ціле охарактеризованих методологічних підходів надасть змогу обрати таку тактику дослідницької діяльності, яка сприятиме її об'єктивності та результативності, дозволить розглянути шляхи та способи розв'язування проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі.

Досліджено проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі потребує обгрунтованої методологічної стратегії наукового пошуку, яка слугуватиме певним напрямом та опорою в процесі її розв'язування. Аналіз, синтез, узагальнення науково-педагогічної літератури з метою визначення та характеристики наукових підходів до вивчення проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі на конкретно-науковому рівні методології дослідження. Обгрунтовано, що опора на особистісно зорієнтований підхід зумовлює необхідність проектування освітнього процесу для повноцінного розвитку особистісних якостей студента в процесі формування його професійної готовності до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування положень діяльнісного підходу спонукає до побудови процесу навчання майбутніх учителів, що спрямований на виконання ними різних професійно-орієнтованих завдань із урахуванням їх мотивів і потреб. Застосування компетентнісного підходу дозволить змістити акценти із знаннєвої парадигми підготовки студентів у площину формування їх компетентностей у галузі використання хмарних технологій в освітньому процесі. З позиції контекстного підходу матимемо змогу обгрунтувати необхідність системного використання професійного контексту в практикоорієнтованих завданнях та насичення навчального процесу елементами професійної діяльності. Середовищний підхід сприятиме розробці моделі хмаро орієнтованого навчально-інформаційного середовища, зміст якого має бути зорієнтованим на формування професійної готовності майбутнього вчителя до використання хмарних технологій в освітньому процесі. Урахування методології інформаційного підходу матиме можливості для формування когнітивної складової досліджуваного процесу. Висновки: поєднання в єдине ціле охарактеризованих методологічних підходів надасть змогу обрати таку тактику дослідницької діяльності, яка сприятиме її об'єктивності та результативності, дозволить розглянути шляхи та способи розв'язування проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій в освітньому процесі.

Висвітлено теоретичні та практичні засади реалізації сучасного науково-педагогічного дискурсу у процесі вирішення актуальних освітніх проблем. Розглянуто основні напрями соціально-педагогічних досліджень сучасної соціальної сфери. Окреслено вагомі проблеми професійної освіти та шляхи їх вирішення. Розкрито питання організаційного моделювання системи соціально-педагогічної роботи з превенції соціального сирітства у територіальній громаді міста. Висвітлено сутність і структуру управлінської культури соціального працівника. Розглянуто системно-структурний підхід до обґрунтування соціально-педагогічної технології розвитку соціальності дітей в умовах інклюзивної освіти. Розкрито особливості дистанційного консультування в соціальній роботі з різними категоріями клієнтів.

Наведено цілісне та системне дослідження теоретичних засад і практичного вирішення проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмаринних технологій (ХТ) в освітньому процесі. На підставі аналізу наукової педагогічної літератури висвітлено стан дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх учителів до використання ХТ в освітньому процесі. Репрезентовано зарубіжний досвід упровадження ХТ в освітній процес і досвід професійної підготовки майбутніх учителів до їх застосування в освітньому процесі. Обґрунтовано методологічну стратегію наукового пошуку вирішення досліджуваної проблеми. Розкрито суть ХТ, визначено їхню роль в освіті. Розглянуто можливості їх використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти та в професійній підготовці майбутніх учителів. Обґрунтовано, що ХТ в освітньому процесі виконують різні функції, зокрема дидактичні, функції інтенсифікації освітнього процесу, функції організації навчальної діяльності та управління нею. Запропоновано класифікацію хмаринних сервісів за педагогічними можливостями, які вони реалізують в освітньому процесі. Сформульовано визначення професійної готовності майбутніх учителів до використання ХТ в освітньому процесі, визначено та охарактеризовано її структурні компоненти.