Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(4Укр)0-3 + Ш3(2=1Ук)-3

Рубрики:

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль оксидативного стресу у патогенетичних механізмах, клінічній маніфестації та формуванні тяжкості псоріазу. Наведено клініко-анамнестичну характеристику хворих на псоріаз, розкрито її зв'язок зі станом про-, антиоксидантного захисту. Визначено клінічну ефективність патогенетичної корекції метаболічних порушень з застосуванням препарату Тіотриазолін у комплексному лікуванні хворих на псоріаз.

Проанализирована роль оксидативного стресса в патогенетических механизмах, клинической манифестации и формировании тяжести псориаза. Приведена клинико-анамнестическая характеристика больных псориазом, раскрыта её связь с состоянием про-, антиоксидантной защиты. Определена клиническая эффективность патогенетической коррекции метаболических нарушений с применением препарата Тиотриазолин в комплексном лечении больных псориазом.

По данным клинико-лабораторных исследований у больных псориазом выявлены достоверные нарушения процессов окислительной модификации белка плазмы крови (спонтанной и металл-катализируемой). Под наблюдением находилось 110 человек больных псориазом. Возраст пациентов - от 18-ти до 57-ми лет. Предложен патогенетически обоснованный метод лечения псориаза с включением в комплекс терапии отечественного препарата "Тиотриазолин" - ингибитора окислительной модификации белка. Этот препарат оказался достаточно эффективным, может быть рекомендован для применения в практике дерматологов.

На основании сравнительного клинико-биохимического исследования, проведенного в пяти клинических группах больных, доказано, что в зависимости от клинических вариантов хронических заболеваний формируется разный по степени и механизму реализации метаболический профиль больных. Определены мишени антиоксидантной коррекции, формулы состояния и формулы расстройств антиоксидантной защиты для лиц молодого возраста с "изолированными" и сочетанными хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта и хроническими обструктивными заболеваниями лёгких.

Наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової задачі підвищення ефективності комплексного лікування хворих на псоріаз на підставі виявлених закономірних змін окисно-відновних і біоенергетичних процесів, які вірогідно взаємопов'язані з клінічними особливостями перебігу захворювання, його тривалістю, стадією, тяжкістю та поширеністю. Доведено, що стан окисно-відновних процесів та їх біоенергетичного забезпечення залежить від тривалості захворювання, яка впливає на зниження енергетичного потенціалу з пошкодженням певних ланок енергетичного метаболізму за рахунок гальмування аеробних механізмів гліколізу та збільшення рівня окисної модифікації та ступеня окисної деструкції білків на тлі функціонально-метаболічної нестабільності підсистеми перекисного окиснення ліпідів/антиоксидантного захисту. Обгрунтовано систему прогностичних клінічних еквівалентів виразності оксидативного стресу. Досліджено системний вплив антиоксидантної корекції, який за структурою ефективності має складові: метаболічну, клініко-функціональну та морфологічну як прояви комплексного лікування хворих на псоріаз. З'ясовано, що ефективність корекції залежить від формули розладів метаболічного забезпечення окисно-відновних процесів і мішені впливу антиоксидантного засобу.

Уточнено економічну сутність поняття "управління фінансовим забезпеченням інноваційного розвитку (УФЗІР)" та встановлено логічні взаємозв'язки між конкурентними цілями підприємства - забезпеченням фінансової стійкості й інтенсифікацією інноваційних процесів. Розвинуто концептуальні положення УФЗІР підприємств машинобудування. Вдосконалено методику визначення оптимального обсягу фінансування інноваційного розвитку підприємства з внутрішніх та зовнішніх джерел методом зворотного лінійного програмування. Запропоновано підхід до контролю за фінансуванням інноваційного розвитку підприємства на основі управління збалансованістю грошового потоку. Розроблено методичний підхід до оцінюваня ефективності фінансування інноваційного розвитку підприємства з використанням інформаційної моделі.

Проанализированы данные диспансерного наблюдения работников локомотивных бригад с гипертонической болезнью, в том числе распространенность факторов риска, особенности течения заболевания, а также эффективность проводимой терапии. При диспансеризации необходимо выявлять и корригировать факторы риска, которые оказывают влияние на прогноз заболевания. Благодаря профессиональному отбору и эффективному лечению возможно снизить среди работников локомотивных бригад количество пациентов с тяжелой артериальной гипертензией и уменьшить число сердечно-сосудистых осложнений, что обеспечит безопасность движения на железнодорожном транспорте.

Розглянуто питання удосконалення швидкісно-силових якостей боксерів віком 16 - 17 років. Запропоновано експериментальну методику, яка дозволяє реалізувати індивідуальний і диференційований підхід у тренувальному процесі. Проаналізовано вплив розробленої методики на фізичний і функціональний стан боксерів. Дослідження показало, що методика має позитивний вплив на розвиток і удосконалення швидкісно-силових якостей.

У крові хворих на псоріаз спостерігалось стійке порушення метаболізму. Встановлено взаємозв'язок між рівнем вуглеводно-енергетичного обміну і характером клінічної динаміки псоріазу, що свідчить про участь порушень вуглеводно-енергетичного обміну в процесах патогенезу псоріазу. Одержані дані вказують на необхідність лабораторного контролю рівня показників вуглеводно-енергетичного обміну у разі розвитку патологічних процесів у шкірі, а також на проведення відповідної медикаментозної корекції виявлених порушень.

В крови больных псориазом наблюдалось стойкое нарушение метаболизма. Установлена взаимосвязь между уровнем углеводно-энергетического обмена и характером клинического течения псориаза, что свидетельствует об участии нарушений углеводно-энергетического обмена в процессах патогенеза псориаза. Полученные данные указывают на необходимость лабораторного контроля за уровнем показателей углеводно-энергетического обмена при развитии патологических процессов в коже, а также при проведении соответствующей медикаментозной коррекции выявленных нарушений.

З'ясування наявності особливостей перебігу соматизованих вегетативних соматоформних розладів (ВСФР) та їх донозологічна діагностика у осіб молодого віку ще потребує розробки діагностичних критеріїв і віднесення до груп динамічного спостереження. Мета дослідження - вивчення особливостей "внутрішньої картини" страждань, їх гносеологічної та емоційної компоненти, рівня соціального функціонування. Використано клінічний метод та психометричні методики: Осгуда-СДФ, Spielberger (адаптовану Ханіним), Eysenck, Krepelin (у модифікації Schulte), ЛОБІ, сприйняття хвороби і вплив її на соціальне функціонування. За результатами дослідження визначено частоту та характер клінічних проявів у разі "ізольованих" і нозологічно окреслених ВСФР, їх перебіг. З'ясовано, що у разі ізольованих ВСФР функціональний стан характеризується погіршенням самопочуття та настрою, розвитком реактивної тривожності, у разі менш виразного зниження рівня активності; підвищеним рівнем сенситивності, іпохондричності, дисгармонічністю взаємовідносин, що сприяє вторинному впливу на соматизацію. Висновки: у разі соматизованих ВСФР більш вираженим є зниження настрою, самопочуття, активності та рівня ейфорічності, соціального функціонування, а також обмеженням сили й енергії під час зростання рівня нейротизму, обсесивності, крім того виявлено збільшення тривожності, лабільності вегетативної нервової системи та її збудливості.

Травмы шейного отдела позвоночника имеют сочетанный характер с травмами лицевого скелета и наоборот. Они сопровождаются нарушениями в шейном отделе, что в экспертной практике предопределяет комплексность обследования при экспертизе живых лиц. Цель работы - провести контент-анализ патогенетических предпосылок совершенствования судебно-медицинской экспертизы травм шейного отдела позвоночника (изолированных и сочетанных с травмами ЛС) у живых лиц. Установлено, что среди методов клинической диагностики при оценке степени тяжести телесных повреждений при травмах шейного отдела перспективными являются оценка состояния церебральной гемодинамики, реактивности ГМ, методы оценки опорно-двигательных функций позвоночника. При судебно-медицинской диагностике не всегда проводятся необходимые исследования, привлекаются необходимые специалисты-консультанты. Так, только в 11,5 % наблюдений ротационных подвывихов атланта, проведена компьютерная томография, позволяющая действительно объективно диагностировать этот вид травмы. Только в 34,0 % наблюдений пострадавшие с такими повреждениями проконсультированы невропатологом, который установил соответствующую неврологическую симптоматику.

Проаналізовано теоретичні засади й узагальнено досвід трудового виховання учнів V - IX класів у позашкільних закладах еколого-натуралістичного профілю (ЕНП) в Україні (друга половина XX - початок XXI ст.). Проаналізовано стан вивченості досліджуваної проблеми, систематизовано погляди науковців з питання трудового виховання учнів V - IX класів у процесі відвідування гуртків ЕНП. Визначено поняття та сутність трудового виховання учнів V - IX класів у позашкільних закладах ЕНП в Україні (друга половина XX - початок XXI ст.). Виявлено критерії історичної періодизації та показники розвитку з проблеми дослідження. Узагальнено теоретичні та практичні здобутки учених і педагогів за визначеними й обгрунтованими етапами розвитку позашкільних закладів ЕНП. Удосконалено історико-педагогічні уявлення та розкрито зміст, форми і методи трудового виховання учнів V - IX класів у досліджуваний період. Наведено перспективи та можливості використання досвіду такого виховання дітей V - IX класів у позашкільних закладах ЕНП у другій половині XX - на початку XXI ст.

Актуальність дослідження зумовлена потребою пошуку й обгрунтування нових засобів розвитку сили в дівчат старшого шкільного віку. Мета роботи - виявити способи оптимізації силової підготовки старшокласниць на уроках фізичної культури засобами тераробіки. Силові здібності - найважливіші види рухових якостей старших школярів, які впливають на всі сторони фізичної підготовленості. Протягом останніх років простежуємо тенденцію до зниження рівня розвитку сили в дівчат-старшокласниць. Тому постає необхідність пошуку нових нетрадиційних засобів розвитку силових якостей. Зроблено висновки, що досить популярним і перспективним засобом силової підготовки дівчат є тераробіка, що включає танцювальні рухи, які виконуються в аеробному режимі, у поєднанні з силовою гімнастикою та стретчингом. У порівнянні з класичними силовими вправами, застосування терасетів надає можливість підвищувати емоційний стан занять, легко регулювати навантаження відповідно до індивідуальних можливостей дівчат. Поступове зменшення довжини терасетів уможливлює розвиток не лише силової витривалості, але й коригування статури людини.

Особливе значення для зміцнення й збереження здоров'я дівчат має розвиток силових здібностей. Силові навантаження позитивно впливають на стан здоров'я, працездатність, витривалість, спритність, швидкість. Тому вивчення стану розвитку сили в дівчат старшого шкільного віку - важлива передумова розробки оптимальних параметрів їх рухової активності. Завдання дослідження - визначення рівня розвитку сили дівчат старшого шкільного віку та чинників, які спонукають до виконання силових фізичних навантажень. Матеріал і методи дослідження включають теоретичний аналіз й узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, педагогічне тестування, методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 269 дівчат старшого шкільного віку. Із них 135 дівчат 10-х і 134 - 11-х класів. Розкрито особливості силової підготовленості дівчат старшого шкільного віку. Виявлено, що вибухова сила за показниками стрибка в довжину з місця становить 162,3 +- 21,01 см, стрибка вгору з місця - 26,92 +- 7,33 см, метання набивного м'яча 1 кг сидячи - 417,2 +- 22,3 см. Дослідження силової витривалості засвідчило, що показники підйому тулуба з положення лежачи за 60 с дівчат 10-х класів - 40,54 +- 6,12 раза, вис на зігнутих руках - 31,85 +- 7,39. У дівчат 11-х класів підйом тулуба з положення лежачи за 60 с склав 38,74 +- 4,19 раза, а вис на зігнутих руках - 33,11 +- 6,16. За показниками кистьової динамометрії виявлено, що максимальна сила перебуває на рівні 13,99 +- 6,17 кг у дівчат 10-х класів, та 15,08 +- 5,28 кг - у дівчат 11-класів. Результати дослідження свідчать, що лише 16,33 % дівчат 10-х, 14,28 % дівчат 11-х класів мають високий рівень інтересу до фізичних вправ. Середній або вищий від середнього інтерес до виконання фізичних вправ показали 44,78 % дівчат 10-х класів та 42,36 % - 11-х. Висновки: виявлено тенденцію до зниження рівня розвитку сили в старшокласниць відповідно до вимог навчальних програм. Установлено максимально високий рівень сили лише в 4,38 % дівчат, середнього та вищого від середнього - у 33,6 %. 50,3 % респондентів мають нижчий за середній рівень, а незадовільний - 11,72 %. Визначено місце силових навантажень у системі мотиваційно-ціннісних орієнтацій дівчат старшого шкільного віку.

Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи "Наукове обгрунтування забезпечення доступності і якості первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної медицини населенню регіону" (державна реєстрація № 0100U004260), "Обгрунтування системи управління якістю та ефективністю ПМСД на засадах сімейної медицини сільському населенню" (державна реєстрація № 0101u003582), кафедри сімейної медицини, народної і нетрадиційної медицини та санології (державна реєстрація № 0108u005248).

Мета дослідження - вивчення обсягів та адекватності використання діагностичних заходів лікарями первинної ланки під час надання медичної допомоги хворим на псоріаз з урахуванням анамнестичної, лабораторної та інструментальної компонент. Досліджено адекватність застосування діагностичних процедур на етапі первинної медичної допомоги (ПМД) 110 хворим на псоріаз з різною тяжкістю перебігу та з урахуванням клініко-анамнестичної, лабораторної та інструментальної компонент діагностичного процесу. Виявлено, що повнота клініко-анамнестичного обстеження хворих на псоріаз лікарями загальної практики-сімейної медицини за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 61,7 - 64,5 % та характеризується недоврахуванням конституційно-біологічних - у 71,0 +- 4,9 % випадках, сомато-вісцеральних маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини - у 85,7 +- 4,4 %, впливу несприятливих регіонально-екологічних факторів умов проживання і професійної діяльності - у 82,5 +- 4,8 %, елімінаційної поведінки пацієнтів щодо провокуючих загострення факторів - у 74,6 +- 5,5 %. Заключення: адекватність клініко-лабораторного обстеження хворих на псоріаз на етапі ПМД за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 58,3 - 63,4 % та характеризується низьким рівнем обстежень щодо можливих порушень мікроелементного гомеостазу та поєднаної патології. Повнота клініко-інструментального обстеження хворих на псоріаз на етапі ПМД за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 65,1 - 66,5 % та характеризується низьким рівнем інструментальної діагностики стану вегетативного гомеостазу, проведення денситометрії, оцінювання індивідуального рівня больової чутливості шкіри.

Виконано проблемно-цільовий аналіз інноваційних діагностичних технологій, якими наповнюються ТЗД лікаря ЗПСМ і на підставі структурно-функціонального аналізу освітньо-професійної програми на до- і післядипломному етапах підготовки, а також кваліфікаційної характеристики визначено компетенції лікаря ЗПСМ щодо хворих на хронічні дерматози (ХД). Продемонстровано, що інноваційно-методичне наповнення ТЗД лікаря ЗПСМ надає змогу реалізовувати пацієнт-орієнтований підхід і є конгруентним (функціонально-відповідним) з базовими напрямками освітньої підготовки і технологіями практичної діяльності лікаря ЗПСМ, включаючи взаємодію та взаємозв'язок (командну співпрацю) зі спеціалістами вищих рівнів надання МД з питань діагностики, зокрема, коморбідної патології. Доведено, що до сфери компетенції лікаря ЗПСМ належить симптоматична/синдромологічна діагностика ХД, встановлення попереднього та клінічного діагнозу ХД, забезпечення достатніх обсягів лабораторно-інструментальної верифікації діагнозу та виконання диференційної діагностики, включаючи і діагностику коморбідної з ХД патології з персоніфікацією тактики тривалого спостереження за пацієнтами. Проаналізовано різновиди інноваційних діагностичних методик та алгоритмів, етапність їх застосування на первинному рівні і визначено аспекти координації співпраці зі спеціалістами II - III рівнів МД.

За результатами вивчення обсягів використання діагностичних заходів серед 75 хворих на екзему виконано оцінку якості первинної медичної допомоги та з'ясовано, що адекватність/повнота клініко-анамнестичного обстеження лікарями ЗПСМ за узагальненим показником якості знаходиться нарівні (56,5 - 59,8) % та характеризується недоврахуванням стану дериватів шкіри (мікроелементом, авітаміноз) - у (86,7 +- 3,9) % пацієнтів, конституційно-біологічних - у (74,7 +- 5,0) % та сомато-вісцеральних маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини в (74,7 +- 5,0) %, впливу несприятливих регіонально-екологічних факторів умов помешкання і професійної діяльності, а також клініко-морфологічної оцінки характерних висипів - у (49,3 +- 5,8) % осіб. Адекватність/повнота клініко-лабораторного обстеження хворих на екзему за узагальненим показником якості знаходиться на рівні (58,4 - 63,4) % та характеризується низьким рівнем обстежень стосовно можливих порушень мікроелементного гомеостазу та поєднаної патології. Адекватність/повнота клініко-інструментального обстеження хворих на екзему за узагальненим показником якості знаходиться на рівні 66,5 % та характеризується низьким рівнем інструментальної діагностики стану вегетативного гомеостазу, денситометрії, анестезіометрії, променевого обстеження суглобів.

Мета дослідження - вивчення медичних маршрутів хворих на хронічну екзему (ХЕ), обсягів та адекватності використання діагностичних та лікувально-профілактичних заходів лікарями ЗПСМ з урахуванням взаємодії зі спеціалістами вищих організаційних рівнів надання МД. Досліджено медичні маршрути 75 закінчених випадків надання медичної допомоги у разі загострення ХЕ з розподілом за організаційними рівнями. Виконано аналіз обсягів діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги на первинному рівні її надання. У 54,7 +- 5,7 % випадків медичний маршрут розпочинається у лікаря ЗПСМ, тоді як у 32,0 +- 5,4 - у лікаря-дерматовенеролога. Початок лікування пацієнтів із загостренням ХЕ у 78,7 +- 4,7 % випадків зареєстровано у лікаря-дерматовенеролога, тоді як у лікаря ЗПСМ - 12,0 +- 3,8 %. Це свідчить про відсутність розподілу функцій та функціональної кооперації між лікарями різних рівнів надання медичної допомоги. Заключення: аналіз складності медичних маршрутів пацієнтів з ХЕ виявив, що у 46,7 +- 5,8 % закінчених випадків надання медичної допомоги виконано лише на одному організаційному рівні, переважно за рахунок другого рівня. Визначено потребу удосконалення як підготовка лікарів ЗПСМ з питань тривалого ведення (медичної опіки) хворих на ХЕ, так і розробка алгоритмів розподілу та кооперації функцій між різними організаційними рівнями надання допомоги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-5

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ