Розглянуто сутність понять безпеки та здорового способу життя, проаналізовано їх генезу на різних етапах суспільного розвитку, доведено актуальність вивчення питання забезпечення за сучасних умов. Досліджено зарубіжний досвід розв'язання проблем у галузі охорони здоров'я, формування у молодого покоління вмінь і навичок запобігати різним видам небезпек, орієнтуватися у складних ситуаціях і пошуку оптимальних способів виходу з них. Проаналізовано стан формування в учнів середніх загальноосвітніх закладів основних знань про здоров'я та безпеку життєдіяльності, показано важливість і необхідність підготовки до даного виду діяльності майбутніх учителів. Обгрунтовано модель формування відповідних знань, визначено шляхи їх впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів з використанням системного підходу. На підставі аналізу динаміки рівнів підготовки вчителів до та після формувального етапу дослідно-експериментальної роботи обгрунтовано доцільність впровадження запропонованої технології у вищих педагогічних навчальних закладах.

Розглядуто актуальне питання сьогодення, а саме: відкриття гендерних студій у системі післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано стан розроблення гендерної проблематики у вищій школі, вказано на необхідність запровадження гендерного компонента в навчальний процес післядипломної педагогічної освіти України.

Проведено науково-теоретичний аналіз розвитку сучасних тенденцій формування якісного кадрового потенціалу системи післядипломної педагогічної освіти, що є національним пріоритетом і передумовою стабільного функціонування освітньої галузі та є суттєвим науковим внеском у науково-теоретичне обгрунтування, розробку та вирішення проблеми професійної готовності кадрів для роботи у системі післядипломної педагогічної освіти. Розкрито інноваційність, прогностичність, педагогічну й управлінську майстерність кадрів, що мають вагоме значення для формування та вдосконалення кадрового потенціалу навчальних закладів системи післядипломної педагогічної освіти.

Подано основні відомості про організацію науки в Україні та особливості підготовки кадрів дослідницької кваліфікації у світі. Розкрито методологічні засади наукового пізнання та творчості, пошуку й опрацювання наукової інформації. Увагу приділено методам наукового дослідження та практичного використання їх у науковій діяльності. Висвітлено етапи планування та проведення наукового дослідження, опрацювання результатів експерименту. Наведено рекомендації та вимоги щодо оформлення результатів досліджень.

Висвітлено особливості використання інформаційних технологій в контексті вирішення проблеми управління освітою на регіональному рівні. Визначено основні функції регіонального органу управління освітою. Досліджено показники стану системи управління освітою в регіоні. Розглянуто й охарактеризовано напрями реформування регіональної системи управління освітою в контексті підвищення її інформаційного забезпечення.

Висвітлено зміст міжнародної співпраці Університету менеджменту освіти АПН України (УМО), спрямованої на розвиток проектної діяльності з модернізації навчального процесу в системі післядипломної освіти. Розглянуто інформаційну та координаційну роботу, що здійснює УМО з метою підвищення ефективності та продуктивності міжнародної та проектної діяльності регіональних інститутів післядипломної педагогічної освіти (РІППО). Наведено кількісні та порівняльні показники проектної діяльності та міжнародної співпраці РІППО. Зроблено висновок, що становлення в Україні Європейського простору післядипломної освіти потребує постійної підтримки, контролю та адаптації до еволюційних потреб суспільства.

Обговорено проблему післядипломної педагогічної освіти (ППО) в Україні в Консорціумі закладів ППО та перспективи її розвитку. ППО розглянуто як систему навчання та розвитку фахівців з вищою освітою, що спрямована на їх професійне зростання відповідно до світових стандартів, вимог часу, індивідуально-особистісних потреб і удосконалення наукового та загальнокультурного потенціалу особистості. Наголошено на необхідності формування національної моделі безперервної ППО керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів. За допомогою аналізу нормативно-правової бази, вітчизняних і зарубіжних літературних джерел, присвячених проблемі якості безперервної освіти, окреслено напрямки її реформування. Висвітлено мережу ППО в Україні, яка складається з Університету менеджменту освіти, до складу якого входять три інститути (Центральний інститут ППО, Інститут відкритої освіти, Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників у м. Донецьк), 26 обласних інститутів ППО та 19 інститутів (факультетів) підвищення кваліфікації при провідних педагогічних університетах. Висвітлено діяльність науково-методичного комплексу "Консорціум закладів ППО" як добровільне об'єднання закладів ППО.

Обсуждены проблема последипломного педагогического образования (ППО) в Украине в Консорциуме заведений ППО и перспективы его развития. ППО рассмотрено как система обучения и развития специалистов с высшим образованием, направленная на их профессиональный рост в соответствии с мировыми стандартами, требованиями времени, индивидуально-личностными потребностями в контексте усовершенствования научного и общекультурного потенциала личности. Отмечена необходимость формирования национальной модели непрерывного ППО руководящих, педагогических и научно-педагогических кадров. С помощью анализа нормативно-правовой базы, отечественных и зарубежных литературных источников, посвященных проблеме качества непрерывного образования, обозначены направления его реформирования. Освещена сеть ППО в Украине, состоящая из Университета менеджмента образования, в состав которого входят три института (Центральный институт ППО, Институт открытого образования, Институт последипломного образования инженерно-педагогических работников в г. Донецк), 26 областных институтов ППО и 19 институтов (факультетов) повышения квалификации при ведущих педагогических университетах. Представлена деятельность научно-методического комплекса "Консорциум заведений ППО" как добровольное объединение заведений ППО.

The problem of post-graduate teacher education (PTE) in Ukraine in the Consortium schools PTE and its development prospects. PTE is considered as a system of training and development specialists with higher education to their professional growth in accordance with international standards, the requirements of time and individual personal needs in the context of improving the scientific and general cultural potential of the individual. It's noted the need for a national model for continuous PTE guidelines, pedagogical and scientific-pedagogical staff. It's analyzed the legal framework, domestic and foreign literature on the problem of quality lifelong learning, the directions for reform. It's considered PTE network in Ukraine, consisting of the University of Management Education, which consists of three institutions (Central Institute for the PTE Institute of Open Education, Institute for Postgraduate Education Engineering teaching staff in Donetsk), 26 regional institutes of PTE and 19 institutions (faculties)аadvanced training at leading teaching universities. It's presented the activities of scientific-methodical complex consortium institutions PTE as a voluntary association of institutions of the PTE.

Проведено історичний огляд розвитку такої форми соціального влаштування дітей, як усиновлення. Наголошено на зв'язку методики та методів вирішення даної проблеми в різних країнах з рівнем розвитку суспільства, національними особливостями та пануючими юридичними нормами.

Розглянуто проблему підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів позашкільних навчальних закладів (ПНЗ). Проаналізовано кількісний склад ПНЗ України за 2000 - 2008 рр., охоплення дітей шкільного віку позашкільною освітою в 2000 - 2008 рр., кількість працюючих пенсіонерів у ПНЗ України в 2001 - 2008 рр., педагогічний стаж керівників ПНЗ станом на 01.01.2008 р., освітньо-кваліфікаційний рівень працівників ПНЗ (без керівників), фаховий рівень керівників ПНЗ станом на 01.01.2008 р. Подано порівняльну діаграму кількості ПНЗ різного спрямування та кількості школярів, охоплених ними. Охарактеризовано стан підвищення кваліфікації керівників ПНЗ, їх методистів і керівників гуртків. З огляду на результати моніторингового дослідження відділу новітніх педагогічних технологій Університету менеджменту освіти АПН України зроблено висновок про потребу цілеспрямованого вдосконалення системи підвищення кваліфікації працівників цієї важливої ланки освіти України. Висловлено рекомендації щодо моделі розвитку вказаної системи, яка повинна мати прогностичний характер для забезпечення інноваційного розвитку позашкільної освіти України.

Для розв'язання проблеми якісної підготовки науково-педагогічних працівників (НПП) запропоновано низку методологічних підходів. Наведено концепцію визначення пріоритетів управління процесом професійного зростання науково-педагогічних кадрів у контексті ідей Болонського процесу. Висвітлено чотири групи проблем реформування докторських програм підготовки, що мають відображатись в об|рунтуванні пріоритетів управління. Наведено схему управління процесом підготовки докторів філософії та професійного зростання НПП. Висвітлено методологію організації докторської освіти в університетах різних країн. Зазначено про важливість формування в дослідників готовності до професійного зростання. Проведено аналіз способів координування професійного самозростання НПП в організації. Зазначено, що подальше дослідження технічних та управлінських компетентностей доктора філософії залежно від професійно-посадової кар'єри сприятиме вдосконаленню форм докторату.

Досліджено формування стратегії міжнародного співробітництва в освітній сфері, виявлено головні напрямки міжнародної діяльності ВНЗ. Систематизовано основні етапи формування нормативної основи й інституціональної архітектури міжнародного співробітництва у сфері освіти. Виявлено чинники успішності такого співробітництва. Визначено завдання програми дій для реалізації політики ЄС у сфері професійної підготовки. Зазначено, що ефективне співробітництво країн ЄС у сфері освіти може зробити істотний внесоку їх власний соціально-економічний розвиток, а також у зміцнення позицій у світовій економії й політиці.

Акцентовано увагу на тому, що міжнародна діяльність інститутів післядипломної педагогічної освіти (ІППО) розвивається у річищі проектної діяльності. Розкрито цілі, на досягнення яких спрямована міжнародна діяльність ІППО. Розглянуто міжнародні проекти, які реалізує Центральний ІППО АПН України, зокрема, проекти модернізації навчального процесу в системі післядипломної освіти. Висвітлено роботу Центрального ІППО з координації міжнародної проектної діяльності обласних ІППО (ОІППО). Представлено кількісні показники участі ОІППО у проектній діяльності. Проаналізовано проектну діяльність ОІППО: по роках (1992 - 2014); по державах, установи яких є партнерами ОІППО з проектної діяльності.

Акцентировано внимание на том, что международная деятельность институтов последипломного педагогического образования (ИППО) развивается в русле проектной деятельности. Раскрыты цели, на достижения которых направлена международная деятельность ИППО. Рассмотрены международные проекты, реализуемые Центральным ИППО АПН Украины, в том числе, проекты модернизации учебного процесса в системе последипломного образования. Освещена работа Центрального ИППО по координации международной проектной деятельности областных ИППО (ОИППО). Представлены количественные показатели участия ОИППО в проектной деятельности. Проанализирована проектная деятельность ОИППО: по годам (1992 - 2014); по странам, учреждения которых являются партнерами ИППО по проектной работе.

The activities of the institutes of post-diploma pedagogical education, aimed at acquiring knowledges and skills in projection activities and establishing international contacts are being elucidated.

Розкрито економічну та соціальну сутність удосконалення системи мотивування персоналу організацій до ефективної праці, що склалася у вітчизняній практиці. Наведено схеми технологічної й організаційної моделей формування механізму цілеорієнтованої мотивації персоналу організації. За результатами тестів згідно з методикою Річі та Мартіна для виявлення мотиваційних потреб працівників визначено основні фактори, які впливають на активізацію їх трудової діяльності. Зроблено висновок про те, що цілеорієнтування на підвищення рівня задоволення персоніфікованих потреб працівників у системі мотивації трудової діяльності персоналу є суттєвим кроком у напрямі реалізації антропосоціального підходу до управління суспільством у його окремій ланці - організації.

Раскрыта экономическая и социальная сущность усовершенствования системы мотивирования персонала организаций к эффективному труду, которая сложилось в отечественной практике. Приведены схемы технологической и организационной моделей формирования механизма целеориентированной мотивации персонала организации. По результатам тестов согласно методике Ричи и Мартина для выявления мотивационных потребностей работников определены основные факторы, которые влияют на активизацию их трудовой деятельности. Сделан вывод о том, что целеориентирование на повышение уровня удовлетворения персонифицированных потребностей работников в системе мотивации трудовой деятельности персонала является существенным шагом в направлении реализации антропосоциального подхода к управлению обществом в его отдельном звене - организации.

The authors reveal the essence of perfecting the system of motivating the personnel of the organizations for the effective labour which had been formed in the home practice and which involves motivation monitoring.

Обговорено проблеми управління системою за сучасних соціально-економічних умов, зокрема інформаційно-технологічного керування у ВНЗ. Вказано на перешкоди для розвитку інтегрованих інформаційно-технологічних управлінських систем у діяльності ВНЗ. Запропоновано основні напрями просування університету менеджменту освіти (УМО) до інформаційно-технологічного керування. Сформульовано основні концептуальні положення запровадження інформаційно-технологічних управлінських систем у діяльність УМО.

Освещены проблемы управления системой в современных социально-экономических условиях, в частности информационно-технологического управления в ВУЗ.

It is analyzed the problem of system control in today's socio-economic conditions, in particular information technology management at the university.

Відзначено, що в Україні наявна тенденція щодо збільшення кількості дітей-сиріт. Здійснено історичний огляд аспекту вирішення на державному рівні проблеми утримання та виховання дітей-сиріт, починаючи з XVII ст. Розкрито ідеї Й.Г. Песталоцці, Й.Б. Басселоу, Д. Баско, Г. Лейца, Я. Корчака щодо цієї проблеми. Розглянуто педагогічні принципи діяльності дитячих містечок для дітей-сиріт з сімейними формами виховання, розроблені австрійським педагогом Г. Гмайнером. Висвітлено критерії, які ним ураховувалися під час відбору матерів-вихователів. Розглянуто завдання інформаційного бюлетеня (1940 р.) "Вісник дитячого містечка", структуру першого дитячого містечка ім. Песталоцці, заснованого в 1946 р. у Швейцарії. Розкрито структуру державної системи соціально-виховних інститутів в Україні, призначення яких - забезпечити оптимальні умови життєдіяльності для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Показано негативи в їх роботі. Увагу приділено питанню впровадження нових моделей опікування дітей-сиріт, зокрема, досвіду створення та функціонування дитячих будинків сімейного типу.

Розглянуто усиновлення як форму соціального захисту дітей, які залишилися без піклування батьків. Зазначено, що вплив на усиновлення мають історичні, національні та релігійні особливості. Висвітлено історичний досвід усиновлення, починаючи від Вавілонського кодексу Хаммурапи (2285 р. до Різдва Христового). Акцентовано увагу на досвіді усиновлення в Англії, США. Розкрито цей досвід в Росії від часів Київської Русі до кінця XIX ст. та на теренах СРСР у XX ст.

Проаналізовано й узагальнено стан наукової розробленості теорії та практики формування кадрового потенціалу системи післядипломної педагогічної освіти (ППО), державну кадрову політику та сучасні напрями формування кадрового потенціалу за умов євроінтеграційних процесів. Обгрунтовано концептуальні засади формування кадрового потенціалу вищої освіти та навчальних закладів системи ППО за умов відкритості освітніх систем. Розкрито методологічні засади формування кадрового потенціалу навчальних закладів системи ППО як вирішення проблеми педагогічної науки та практики. Конкретизовано методологічні підходи до підвищення професіоналізму науково-педагогічних працівників і спеціалістів кадрових служб. Науково обгрунтовано та розроблено модель формування кадрового потенціалу, спроектовано методику оцінювання соціально-педагогічної результативності формування кадрового потенціалу навчальних закладів ППО як соціально-педагогічної системи в її динамічному розвитку. Здійснено експериментальну перевірку моделі формування кадрового потенціалу навчальних закладів ППО, визначено перспективи його розвитку з урахуванням реалізації ідей філософії людиноцентризму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.8-4 + П212.6-4

Рубрики:

Гречка

Просо

Шифр НБУВ: РА390876 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито концептуальні засади вдосконалення організаційної структури кадрових підрозділів навчальних закладів післядипломної педагогічної освіти. Проаналізовано умови та форми організації професійної діяльності кадрового складу ВНЗ. Виявлено недоліки традиційного підходу до організації масивів кадрової інформації, при якому її узагальнення орієнтувалося на конкретні функціональні завдання. Обґрунтовано переваги наявності відділу інформаційно-технологічного забезпечення у структурі кадрової служби навчальних закладів. Доведено доцільність використання автоматизованих систем оброблення кадрової інформації. Виокремлено три концептуальні підходи до автоматизації функцій інформаційно-технологічного забезпечення кадрової роботи в навчальному закладі через розроблення та використання автоматизованих інформаційних систем оброблення кадрової інформації.

Раскрыты концептуальные основы совершенствования организационной структуры кадровых подразделений учебных заведений последипломного педагогического образования. Проанализированы условия и формы организации профессиональной деятельности кадрового состава ВУЗ. Выявлены недостатки традиционного подхода к организации массивов кадровой информации, при котором ее обобщение ориентировалось на конкретные функциональные задачи. Обоснованы преимущества наличия отдела информационно-технологического обеспечения в структуре кадровой службы учебных заведений. Доказана целесообразность использования автоматизированных систем обработки кадровой информации. Выделены три концептуальных подхода к автоматизации функций информационно-технологического обеспечения кадровой работы в учебном заведении путем разработки и использования автоматизированных информационных систем обработки кадровой информации.

Disclosed the conceptual foundations of organizational development personnel managers of educational institutions postgraduate education. Analyzed the conditions and forms of organization of professional staff of higher education institutions. Identified shortcomings of the traditional approach to the organization of personnel data arrays in which its synthesis focuses on a specific functional task. Justified by the benefits of having the department of information technology security in the structure of the personnel department of educational institutions. Proved the feasibility of using automated processing of personnel data. Highlighted three conceptual approaches to the automation features of information technology support personnel work in the school through the development and use of automated information processing systems personnel information.

Аргументовано, що актуалізація гуманістичних тенденцій є специфікою сучасного функціонування та розвитку освітньої сфери. Розкрито зміст понять "людиноцентризм", "тріумф" та "тріумф особистості". Сформульовано сутність проблеми ідентичності особистості, виділено напрями дослідження особистості серед теорій першої половини ХХ ст. (біогенетичний, соціогенетичний та персонологічний). Розглянуто варіанти осмислення проблеми ідентичності особистості в науковій літературі. Зосереджено увагу на соціальній діяльності, соціальному капіталі та соціальній дії як складових сучасного постіндустріального суспільства. Відображено концептуальне розуміння самоменеджменту як інструменту досягнення особистістю тріумфу та роль реалізації тріумфу особистості у процесі реформування освітньої сфери.

Аргументировано, что актуализация гуманистических тенденций является спецификой современного функционирования и развития сферы образования. Раскрыт смысл понятий “человекоцентризм”, “триумф” и “триумф личности”. Сформулирована суть проблемы идентичности личности, выделены направления исследования личности среди теорий первой половины ХХ ст. (биогенетический, социогенетический и персонологический). Рассмотрены варианты осмысления проблемы идентичности личности в научной литературе. Сосредоточено внимание на социальной деятельности, социальном капитале и социальном действии как составляющих современного постиндустриального общества. Отображено концептуальное понимание самоменеджента как инструмента достижения личностью триумфа и роль реализации триумфа личности в процессе реформирования сферы образования.

Argued that humanistic trends' actualization is the specific of functioning and development of modern education. The meanings of "human centrism", "triumph" and "triumph of the individual" were disclosed. The problem of personal identity was formulated, three areas of the study of personality (biogenetic, socio genetic and personality-logic) among theories of the first half of the twentieth century were highlighted. The variants of understanding of the personal identity problem in the scientific literature were reviewed. Focused on social activities, social capital and social action as components of the modern post-industrial society. Self management conceptual understanding as a tool to achieve the triumph of the individual and the role of this concept's implementation in the process of educational reforming were displayed.