Висвітлено питання впливу факторів, пов'язаних з проживанням на забруднених радіонуклідами територіях, на здоров'я і працездатність населення. Розглянуто біологічні механізми оздоровчих ефектів під час адаптації до фізичних навантажень. Науково обгрунтовано рекомендації щодо використання засобів фізичного виховання з метою корекції фізичного розвитку, працездатності, підвищення функціональних можливостей.

Порівняно фізичну працездатність учнів сьомих класів, які навчаються у загальноосвітній школі, та гімназистів за традиційної організації уроків фізичного виховання та за експериментального режиму організації занять у вигляді пар. Фізична працездатність гімназистів у експериментальному режимі та за традиційної організації уроку фізичного виховання знижена у порівнянні з учнями класичної школи. Більш ефективним засобом збереження фізичної працездатності гімназистів за однакових об'ємів часу тренувальних занять є розподіл їх на два уроки.

Сравнивали физическую работоспособность учеников седьмых классов, которые учатся в общеобразовательной школе, и гимназистов при традиционной организации уроков физического воспитания и при экспериментальном режиме организации занятий в виде пар. Физическая работоспособность гимназистов при экспериментальном режиме и при традиционной организации урока физического воспитания сниженная в сравнении с учениками классической школы. Более эффективным средством сохранения физической работоспособности гимназистов при одинаковых объемах времени тренировочных занятий есть распределение на два урока.

Compared physical serviceability of the schoolboys of the seventh classes which study in a comprehensive school, and pupils at traditional organization of lessons of physical education and at an experimental mode of organization of employment (occupations) as pairs. Physical serviceability pupils at an experimental mode and at traditional organization of a lesson of physical education reduced in comparison with the schoolboys of the classical school. More effective means of preservation of physical serviceability pupils at identical volumes of time training of employment (occupations) is distribution for two lessons.

У юних футболістів в порівнянні з неспортсменами виявлено більш істотне збільшення з віком довжини, маси і площі тіла, індексу Кетле, обводу грудної клітки, діаметра плечей і тазу. Найбільші темпи приросту антропометричних показників у футболістів виявлено в 14, 15 і 17 років, у неспортсменів в 12, 14 і 15 років.

У юных футболистов по сравнению с неспортсменами выявлено более существенное увеличение с возрастом длины, массы и площади тела, индекса Кетле, окружности грудной клетки, диаметра плеч и таза. Наибольшие темпы прироста антропометрических показателей у футболистов выявлены в 14, 15 и 17 лет, у неспортсменов в 12, 14 и 15 лет.

At young footballers as compared not to a sportsman more substantial increase is exposed with age of length, mass and area of body, the Katle index, circumferences of thorax, diameter of shoulders and pelvis. Most growth of anthropometric indexes rates at footballers are exposed in 14, 15 and 17 years, in not a sportsman in 12, 14 and 15 years.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.12*114 + Р128.94-3

Рубрики:

Біологія людини

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731 + Р128.94-34

Рубрики:

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено загальнотеоретичні основи вчення про адаптацію, питання адаптації до м'язової діяльності функціональних систем виконання, забезпечення й управління рухами, вплив фізичних вправ на загальні розміри та пропорції тіла, конституційні особливості організму та їх роль у фізичному вихованні. Охарактеризовано морфологічні методи дослідження, які застосовуються у фізичному вихованні та реабілітації.

Освещены общетеоретические основы учения об адаптации, вопросы адаптации к мышечной деятельности функциональных систем исполнения, обеспечение и управление движениями, влияние физических упражнений на общие размеры и пропорции тела, конституционные особенности организма и их роль в физическом воспитании. Охарактеризованы морфологические методы исследования, применяемые в физическом воспитании и реабилитации.

Висвітлено загальнотеоретичні основи вчення про адаптацію, питання адаптації до м'язової діяльності функціональних систем виконання, забезпечення та управління рухами, наведено фізіологічну класифікацію фізичних вправ. Викладено основні поняття про психофізіологічні стани у спортсменів, основи формування рухових навичок, розвитку рухових якостей та фізіологічні особливості фізичного виховання дітей та жінок.

Надано загальну характеристику росту та розвитку, онтогенетичних та адаптивних процесів, їх взаємозв'язку. Досліджено вікові особливості морфофункціонального розвитку систем організму та працездатності, а також рухової підготовленості юних футболістів за умов спортивного інтернату. Розглянуто методи вивчення, оцінювання та розвитку рухових якостей. Доведено, що рухова активність - основа здорового способу життя. Науково обгрунтовано експериментальну методику початкової підготовки футболістів, комплекс практичних занять якої становлять навантаження, спрямовані переважно на розвиток аеробних можливостей і дозволяють підвищити загальний фізичний розвиток та зміцнити здоров'я школярів.

Розглянуто проблему впливу занять футболом на розвиток системи дихання хлопчиків віком 11 - 17 років. У юних спортсменів прирости функціональних параметрів системи дихання за період з 11 до 17 років були більш значними в порівнянні з неспортсменами. Показано ефективність футболу як засобу покращання розвитку системи дихання.

Надано результати самооцінки здоров'я, рівня фізичної підготовленості та оцінки сприятливості умов навчання в школі для збереження здоров'я.

Зазначено, що реформування освіти супроводжується появою навчальних закладів інноваційного типу, характерною рисою яких є збільшення обсягу й ускладнення знань, інтенсифікація навчання. Фізична працездатність гімназистів статистично значимо знижена у порівнянні з учнями класичної школи. Гімназисти серйозніше ставляться до навчання в школі, і рівень мотивації до придбання знань у них є вищим. Усі гімназисти відвідують додаткові заняття з профільних предметів. Серед гімназистів приблизно на третину більше дітей стомлюється у школі.

У процесі досліджень обстежено 380 школярів віком 14 - 16 років, із яких 98 займалися волейболом. Для вивчення рухового розвитку використано комплекс рухових тестів і тести на просту моторну реакцію на звук та світло. Виявлено позитивний вплив занять волейболом за умов секційних занять на власне силові здібності, динамічну силову витривалість, вибухову силу та спритність. Припущено, що відсутність різниці між відносними показниками сили кисті за більших абсолютних зумовлена більшою м'язовою масою хлопців-волейболістів. Гірша рухливість хребта під час згинання в юних волейболістів засвідчує, очевидно, недостатню кількість уваги для її розвитку в процесі тренувальних занять. Результати дослідження надають змогу рекомендувати в тренувальному процесі юних волейболістів більше уваги приділяти розвитку рухливості хребта та статичної силової витривалості м'язів рук. Зважаючи на генетичну детермінованість простої моторної реакції, її прояви потрібно враховувати під час відбору до секційних занять.

Науковці виявили низку функціональних, морфологічних і рухових особливостей розвитку сільських школярів, у порівнянні з міськими. Серцевий ритм реагує на будь-які дії середовища, виникає потреба більш досконалого вивчення функціонального стану організму учнів сільських шкіл на основі варіабельності серцевого ритму. Мета дослідження - порівняти адаптивні можливості серцево-судинної системи учнів сільських та міських загальноосвітніх шкіл за даними аналізу варіабельності серцевого ритму. Обстежено 13-річних підлітків обох статей сільських і міських ЗОШ (114 - сільські, 89 - міські). Обстеження проведено з використанням комп'ютерного електрокардіографа фірми "Нейрософт" Полі-спектр-12. Вивчивши стан учнів сільських та міських загальноосвітніх шкіл, встановлено, що в підлітків сільських шкіл виявлено зниження функціонального стану організму та механізмів регуляції за показниками варіабельності серцевого ритму: індексом напруження регуляторних систем, індексом вегетативної рівноваги та вегетативним показником ритму, що загалом указує на зниження адаптаційних можливостей і погіршення функціонального стану. Переважання в спектральній складовій повільних та дуже повільних коливань (LF- і VLF-компоненти) у сільських школярів, у порівнянні з міськими, також відображає стан напруги регуляторних систем організму.

Наведено результати імітаційного моделювання часу очікування пасажирів на зупиночних пунктах міського маршрутного пасажирського транспорту, що працює за заданим інтервалом руху транспортних засобів на маршруті. Описано статистичні моделі параметрів закону розподілу часу очікування пасажирів міського маршрутного транспорту.

Наведено постановку задачі визначення середнього часу очікування пасажирів транспортних засобів на міських зупинках та результати аналітичного моделювання цієї величини при невідомому пасажирам розкладі руху та двох варіантах організації роботи рухомого складу на маршруті.

Приведены результаты аналитического моделирования времени ожидания пассажиров на остановочном пункте для возможных вариантов организации работы транспортных средств на городских маршрутах при интервальном способе обслуживания пассажиров.

Наведено результати аналітичного моделювання середнього часу очікування пасажирами громадського транспорту для маршрутної мережі міста за умови невідомого розкладу руху транспортних засобів на маршруті.

Вивчено якість транспортного обслуговування пасажирів (ТОП) на автобусному маршруті N 240 в м. Одесі. Мета дослідження - проведення оцінки якості ТОП на автобусному маршруті N 240 в м. Одесі, основною вихідною базою якої є результати натурних спостережень зароботою автобусів на маршруті, і вибір заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування маршруту. Проаналізовано існуючі підходи оцінки якості ТОП громадським транспортом; вибір і обгрунтування підходів вивчення попиту на пересування пасажирів громадським транспортом; розробка методики проведення натурних обстежень роботи автобусів на маршруті; визначення обраних параметрів якості ТОП; розробка заходів щодо підвищення якості ТОП на маршруті N 240. Проаналізовано основні підходи оцінки якості ТОП громадським транспортом, а також нормативно-правову базу в цій сфері; розроблено методику і наведено результати натурних обстежень роботи автобусів на маршруті; розраховано основні параметри якості ТОП на маршруті (середня дальність поїздки, коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків, коефіцієнт динамічного використання місткості автобуса, коефіцієнт змінюваності, транспортну роботу, регулярність руху, час очікування), на підставі яких запропоновано заходи щодо підвищення ефективності роботи маршруту. Висновки: розроблена методика проведення натурних обстежень якості обслуговування пасажирів надає можливість одержати вихідні дані для подальшого визначення і розрахунку параметрів якості обслуговування на маршруті: регулярність руху автобусів, ступінь використання місткості транспортного засобу, середня дальність поїздки пасажирів, коефіцієнт змінності, коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків, час очікування на зупиночному пункті. Для підвищення якості бслуговування пасажирів на маршруті запропоновано зменшити інтервал руху автобусів до 9 хв., Що призведе до необхідності придбання двох додаткових автобусів місткістю 50 - 60 пас.

Присвячено розробці теоретичних моделей розрахунку ЧОП МПТ під час невідомого розкладу руху ТЗ на міських маршрутах та оцінки ефективності пе¬реходу до технології обслуговування пасажирів, коли їм відомий розклад руху мар¬шрутного транспорту, який повністю виконується перевізниками. Формалізовані основні способи організації руху ТЗ на маршруті: як за попередньо сформованим розкладом руху на маршруті, так і за умови роботи марш¬руту без жорсткого розкладу. У першому випадку виділено варіанти, які забезпечують рівний інтервал руху без відхилень та з нормально розподіленими відхиленнями фактичного часу відпра¬влення від розкладу, а також змінний інтервал з двома значеннями, що чергуються. У другому випадку формалізовано технологію відправлення ТЗ за наповненням салону до заздалегідь визначеного рівня з обмеженням та без обмеження на час про¬стою ТЗ на початковому ЗП маршруту, а також власне випадкове відправлення ТЗ з початкового ЗП. Розроблено методику переходу розрахунку ЧОП від одного марш¬руту до ММ міста в цілому, що дало змогу оцінити соціальну ефективність поперед¬нього ознайомлення пасажирів з розкладом руху ТЗ в маршрутній системі м. Харків.