Рассмотрены гуманистические зарубежные теории общения, в частности, коммуникативная теория и теория социализации, основу которой составляют понятия "взаимодействие, взаимоотношение и взаимовлияние", а речевое воздействие рассмотрено как основной метод развития личности. Представлены новые технологии в системе профессиональной подготовки к общению в университетах Германии. Описаны методики самоанализа личности студента, самооценки уровня владения коммуникативными умениями, оценки стиля педагогического общения.

Рассмотрены вопросы становления и развития категории педагогического общения в философской, психологической и социально-педагогической отечественной и зарубежной литературе. Профессиональное общение трактуется как коммуникативная деятельность и индикатор профессионализма современного учителя.

Визначено основні напрями розвитку комунікативної компетенції вчителя. Розроблено модель професійного спілкування вчителя, як чинника нормативної комунікативної діяльності, що має власну структуру, цілі, засоби, мотиви, зміст, функції, принципи, спрямовані на успішну соціалізацію учнів. Встановлено, що однією із сучасних інновацій в аспекті професійного спілкування є метод самопізнання та самореалізації особистості майбутнього вчителя. Досліджено, що формування комунікативної компетентності вчителя до спілкування з учнями реалізовано під час вивчення інтегрованого психолого-педагогічного спецкурсу "Педагогічне спілкування вчителя", метою якого є саморозвиток і самовдосконалення особистістю комунікативних якостей майбутнього вчителя.

Проаналізовано досвід розв'язання педагогічних проблем молоді Німеччини. Наведено теоретико-філософську основу концепції комунікативної педагогіки. Розглянуто й охарактеризовано життя в сучасній німецькій школі. Доведено, що вивчення проблем учня та вчителя у німецькій педагогіці можуть бути використані у вітчизняній підготовці вчителя.