Охарактеризовано варіанти сучасного клінічного перебігу вірусних гепатитів, ознаки, біохімічні дослідження, інструментальні тести, які у порівнянні з іншими варіантами вірогідно відмінні. На сучасному етапі перебіг вірусних гепатитів поділено з урахуванням ступеня тяжкості на 21 варіант. З метою підвищення ефективності лікування проведено оптимізацію медикаментозних засобів і заходів за різних варіантів перебігу вірусних гепатитів. Можливості комплексної експертної системи, створеної в клініці, дозволяють лікарю покращити діагностику та лікування хворих.

Обсуждены особенности течения вирусных гепатитов на современном этапе, приведены данные о наличии 21-го варианта течения вирусных гепатитов с учетом степени тяжести. Очерчены признаки, лабораторные и инструментальные, которые позволяют диагностировать различные варианты вирусных гепатитов. В целях улучшения лечения проведена оптимизация медикаментозных средств и методов при разных вариантах течения вирусных гепатитов. Возможности комплексной экспертной системы, созданной в клинике, позволяют врачу улучшить диагностику и лечение больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5-32

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что несмотря на достигнутые значительные успехи в лечении типичной цитолитической формы острых вирусных гепатитов, лечение фульминантных форм остается проблематичным. Изложены предложения относительно терминологии и классификации фульминантного вирусного гепатита, а также опыт по тактике ведения этой формы заболевания. Комплексное лечение (плазмаферез, глюкокортикостероиды, ингибиторы протеаз, метаболические средства, детоксикационная терапия) может быть действенной альтернативой трансплантации печени.

Вперше в Україні розроблена концепція, що узагальньнює та стандартизує процес послідовної етапної діагностики жовтяниці за підтримки комп'ютерних технологій. Визначено діагностичні критерії розмежування вірусного гепатиту (ВГ) та хвороб із жовтяницею , не викликананою ВГ. Створено бази даних інформаційно-довідкових комп'ютерних програм "Жовтяниці" та "ВГ", експертних комп'ютерних діагностичних програм "Диференційна діагностика жовтяниць", "Варіанти перебігу вірусних гепатитів", "Фульмінантна печінкова недостатність під час вірусних гепатитах", приладно-комп'ютерної програми "КОС". Проведено оптимізацію лікувальних схем різних варіантів ВГ. Розроблено концепцію та створено прототип комплексної діагностично-лікувальної комп'ютерної системи, вивчено його можливості у клінічному застосуванні та навчальному процесі.

Розглянуто причини і механізми розвитку печінкової енцефалопатії у хворих з вірусними захворюваннями печінки, типи і підходи до дієтичного і медикаментозного лікування. Печінкова енцефалопатія є результатом дії ендогенних нейротоксинів, що спричинюють мозкову дисфункцію (аміак та ін.), які в нормі інактивуються печінкою. Медикаментозна терапія спрямована на зменшення в крові концентрації аміаку. Використання L-орнітин-L-аспартату ("Орнітокс") у лікуванні печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки, спричинений вірусами гепатитів, зокрема у поєднанні з токсичними чинниками, сприяє поліпшенню клінічного стану, достовірному зменшенню рівня аміаку в крові.

Наведено особливості перебігу гострих респіраторних захворювань та грипу за сучасних умов. Висвітлено питання щодо лікування цих хвороб та їх профілактики.

Обговорено термінологічні поняття стосовно печінкової недостатності в клініці інфекційних хвороб. Проаналізовано сучасні погляди на причини фульмінантного перебігу вірусних гепатитів, на патогенез гострої печінкової енцефалопатії, біохімічні зрушення, що за цього відбуваються. Наведено досліджені дані про комплексне лікування фульмінантної печінкової недостатності в інфекційній клініці у разі включення до комплексу препарату орнітокс. Показано ефективність препарату на прикладі достовірно швидкого зменшення клінічних ознак гострої печінкової енцефалопатії, покращання біохімічних показників.

Наведено дані про зародження інфектології як науки на медичному факультеті Київського університету, що завершилося виникненням самостійної кафедри інфекційних хвороб у Київському медичному інституті 85 років по тому. Проведено історичний екскурс етапів становлення та розвитку кафедри, окреслено її діяльність в період завідування кафедрою професорів М.М. Губергрица, А.М. Зюкова, Б.Я. Падалки, О.С. Сокол, Ж.І. Возіанової.

Висвітлено дані про епідеміологічну ситуацію в світі, про роботу ВОЗ з міжнародними і національними партнерами в галузі охорони здоров'я з посилення епіднагляду.

Викладено сучасні уявлення про найпоширеніші інфекційні та паразитарні хвороби. Увагу приділено захворюванням, які трапляються на території України, хворобам, що становлять значну світову небезпеку та підлягають регуляції Міжнародними медико-санітарними правилами 2005 р., а також інфекційним і паразитарним хворобам, які можуть бути завезені на територію країни та становлять проблему медицини подорожей і тропічної медицини. Висвітлено загальні питання інфектології, принципи класифікації інфекційних хвороб, діагностики, лікування та профілактики, в тому числі імунопрофілактики.

Рассмотрены проблемы диагностики и лечения вирусных гепатитов на современном этапе. Показана роль методов медицинской информатики в организации этого процесса в развитых странах и оценено состояние их в Украине. На основании многочисленных клинических и лабораторно-инструментальных исследований у больных вирусными гепатитами и желтухой, не вызванной вирусами гепатитов, выявлены диагностические критерии последовательной диагностики желтух, определены 24 варианта клинического течения вирусных гепатитов различной этиологии, оптимизировано их лечение. Создана концепция унификации лечебно-диагностического процесса при вирусных гепатитах, реализованная в виде прототипа комплексной компьютерной системы как составной части автоматизированного рабочего места врача-инфекциониста-гепатолога. Описана работа его составных частей, структура базы данных компьютерных информационных и экспертных программ. Представлены данные об эффективности работы прототипа.

Рассмотрен принципиально новый оригинальный метод подавления интенсивности иммунного процесса против аутоантигенов щитовидной железы. Показано, что иммунизация аутолейкоцитами способствует уменьшению синтеза антител к тиреоглобулину и тиреопероксидазе, в т.ч. индуцированного интереферонотерапией.

Изложены современные положения резонансной для мировой медицины инфекционной паразитарной болезни - малярии. Рассмотрены с позиции трактовки современных данных вопросы актуальности, истории, этиологии, патогенеза, эпидемиологии, классификации, клинических проявлений и возможных осложнений, диагностики, лечения, специфической профилактики малярии. Освещены современные материалы и рекомендации Всемирной организации здравоохранения, зарубежные публикации ведущих специалистов. Диагностика, лечение и профилактика приведены в полном соответствии с существующими международными рекомендациями и консенсусами. Представлен обширный справочный материал по методам и рекомендациям современной лабораторной диагностики малярии, имеются многочисленные иллюстрации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16 + Р413.510.116

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Хронічні гепатити

Шифр НБУВ: Ж100167 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель публикации - оценка безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Киева, Житомира и Житомирской области для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. При проведении исследования были использованы библиосемантичний, гигиенический, анкетно-опросный, статистические методы и методы сравнительного и системного анализа. Работа медиков, занятых преодолением пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников Житомирской области, которым поставлен диагноз острого профессионального заболевания COVID-19, преобладали медицинские сестры (38,57 %). Второе ранговое место по уровню заболеваемости COVID-19 занимали младшие медицинские сестры (26,1 %), третье - фельдшеры (5,31 %). Заболеваемость врачей ранжировались в такой последовательности: врачи ОПСМ - 4,85 %, врачи-хирурги - 4,16 %, врачи-анестезиологи - 2,54 %, врачи-инфекционисты - 2,08 %, врачи-рентгенологи - 1,85 %. Такое распределение по медицинским профессиям в целом наблюдается по всем областям Украины. Риск заразиться SARS-CoV-2 для медицинских работников по состоянию на начало октября был выше в 3,8 раза, чем среди общего населения. Риск умереть от COVID-19 у работников здравоохранения выше в 1,5 раза, чем среди общего населения. Главными причинами высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинского персонала на COVID-19 в Украине следует определить работу в очаге заболевания, личную неосторожность пострадавших, не полную обеспеченность ЛУ кадрами, медицинских работников СИЗ; неиспользование СИЗ при их наличии, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда; дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-3

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС50081 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Порівняльні дослідження культури безпеки у вітчизняних і зарубіжних закладах охорони здоров’я підтвердили тісний зв'язок рівня прихильності до культури безпеки пацієнтів з реальним станом безпеки пацієнтів. Низький середній відсоток позитивних відповідей за характеристикою культури безпеки пацієнтів «Реакція на помилки» у вітчизняних працівників охорони здоров’я може свідчити про переважання в них атмосфери звинувачення як однієї з основних причин неадекватної ідентифікації й усунення проблем безпеки пацієнтів. Прихильність до культури безпеки за характеристиками «Реакція на помилки» й «Підтримка керівництвом безпеки» в персоналу вітчизняних АЕС значно вища, ніж у медичного персоналу у всіх досліджених лікарняних закладах, що передбачає використання досвіду атомної енергетичної галузі з використання культурних підходів у сфері безпеки як ідеальної моделі для розбудови лікарняного середовища, безпечного для пацієнтів. Високі показники прихильності до культури безпеки пацієнтів, особливо за характе- ристикою «Реакція на помилки», у вітчизняних лікарів-патологоанатомів підтверджують доцільність продовження реформування патологоана- томічної служби й більш масштабного залучення її до покращення безпеки пацієнтів, у тому числі через формування належного нормативно-правового підґрунтя. Наступні кроки у вищезазначеній сфері повинні бути спрямовані на виявлення кореневих причин формування проблем, пов’язаних з культурою безпеки, з подальшим опрацюванням заходів з усунення цих причин.