"Філософію освіти" розглянуто як сукупність світоглядних настанов, втілених безпосередньо у освітній практиці. Розкрито світоглядні настанови деяких системних параметрів організації вищої освіти в університетах США (індивідуалізація навчального плану, відсутність жанру "семінарів" тощо). Висвітлено питання про культурні межі застосування такого світоглядного досвіду в системі вищої освіти України.

"Философия образования" рассмотрена как совокупность мировоззренческих установок, воплощенных непосредственно в образовательной практике. Раскрыты мировоззренческие установки некоторых системных параметров организации высшего образования в университетах США (индивидуализация учебного плана, отсутствие жанра "семинаров" и т.д.). Поставлен вопрос о культурных границах использования такого мировоззренческого опыта в системе высшего образования Украины.

"Philosophy of Education" is considered by the author as a complex of world-outlook patterns that are embodied directly in the educational practice. Basing on this understanding, the author analyzes world-outlook patterns in some systematic parametersof the organization of higher education in the US universities (individualization of curriculum, absence of the genre of "seminars" etc.). Conclusion of the article raises the question of cultural limits in adaptation of this world-outlook experience in Ukrainian higher education system.

Окреслено основні лінії розвитку філософії та соціології в США та результати практичного впровадження цих ідей в освітянську практику. Виявлено закономірності становлення науки про управління завдяки ідеям Вартона, Тейлора, Фоллет, Емерсона, Макгрегора та інших дослідників, які обгрунтували необхідність ставлення до персоналу організацій як до важливого ресурсу розвитку бізнесу. Досліджено педагогічну діяльність американських шкіл бізнесу, асоціацій з управління, навчальних центрів промислових корпорацій як лідерів у сфері розробок науково-методичних основ та організаційних принципів процесу навчання управлінських кадрів.

Очерчены основные линии развития философии и социологии в США и результаты практического внедрения этих идей в практику образования. Выявлены закономерности становления науки об управлении благодаря идеям Вартона, Тейлора, Фоллет, Эмерсона, МэйоЛайкерта, Макгрегора и других исследователей, которые обосновали необходимость отношения к персоналу организаций как к важному ресурсу развития бизнеса. Исследована педагогическая деятельность американских школ бизнеса, ассоциаций по управлению, учебныхцентров промышленных корпораций как лидеров в сфере разработок научно-методических основ и организационных принципов процесса обучения управленческих кадров.

The base lines of the main of development of philosophy and sociology in the USA and results of their implementation into practice of education are outlined. Paper reveals that ideas of Varton, Taylor, Follet, Emerson, Mayo, Licert, McGregor and other researchers have influenced the development of the management as a separate research direction. They underlined by the importance of the organization as a resource of the business development. The paper highlights the pedagogical activity of the American schools of business, management associations, educational centers of the industrial corporations as leaders in the sphere of the development of the methodology and elaborations organizational principles concerning the teaching process of managers.

Досліджено основні ідеї та принципи американської філософії прагматизму у соціально-історичному контексті на прикладі теорій Ч.С.Пірса, У.Джемса і частково Д.Дьюї. Реконструйовано теоретичні побудови прагматизму щодо теорії істини, знання і життєвих цінностей з проекцією на сучасну філософію освіти.

Исследованы основные идеи и принципы американской философии прагматизма в социально-историческом контексте на примере Ч.С.Пирса, У.Джемса и частично Д.Дьюи. Реконструированы теоретические построения прагматизма относительно теории истины, знания и жизненных ценностей с проекцией на современную философию образования.

Basic ideas and principles of American philosophy of pragmatism of C.S. Peirce, W. James and W. Dewey in social and historical context are investigated in the paper. The theories of truth, knowledge and life values of pragmatism are reconstructed withprojection on modern philosophy of education.

Представлено літературу українською та російською мовами з проблем американської філософії освіти.

Представлена литература, на украинском и русском языках по проблемам американской философии образования.

The list contains titles in Ukrainian and Russian on the theme of American philosophy of education.

Зазначено, що жіночий рух, який охопив Захід наприкінці 1960-х рр., дав поштовх започаткуванню нового напрямку досліджень, які сьогодні називають жіночими або гендерними. В останні десятиріччя вони стали обов'язковим елементом університетської освіти в Західній Європі, США, Канаді та Австралії, суттєво вплинувши як на її зміст і методологію, так і на філософію і ціннісну систему. Зроблено аналіз когнітивного, аксіологічного та політичного впливу жіночого руху на становлення філософії західної системи вищої освіти. Запропоновано науково-методичні засади для розробки стратегій і соціальних технологій інтеграції гендерного чинника в систему вищої освіти в Україні.

Отмечено, что женское движение, активизировавшееся в западных странах в конце 1960-х гг., дало толчок для формирования нового направления исследований, которые сегодня называются женскими или гендерными. В последние десятилетия эта дисциплина стала обязательным элементом университетского образования в Западной Европе, США, Канаде и Австралии, оказав существенное влияние как на его содержание и методологию, так и на философию и систему ценностей. Представлен анализ когнитивного, аксиологического и политического влияния женского движения на становление западной системы высшего образования. Предложены научно-методические основы для разработки стратегий и социальных технологий интеграции гендерной составляющей в систему высшего образования Украины.

Western Women' movement of 1960-s encouraged initiation of a new stream of studies, which are known today as Women's or Gender Studies. In the last decades they were institutialised as a core discipline of University education in Western Europe, USACanada and Australia, having made a considerable impact on its content and methodology, as well as on its philosophy and value system. The article provides an analysis of cognitive, axiological and political influence of women's movement on the development of philosophy of western higher education. Proceeding from this analysis the article offers methodological foundations for the development of strategies and social technologies for integration of gender component into the system of higher education in Ukraine.

Висвітлено один з напрямків у сучасній американській філософії освіти - феміністсько-педагогічні студії, що розглядають суб'єктів освіти і освітній простір під кутом зору гендерного підходу. Доведено, що дане поле досліджень є прикладом комплементарного використання різних концептуальних філософських побудов для розкриття гендерної проблематики освіти. Проаналізовано існуючі в сучасній освіті відкриті й приховані практики дискримінації, в тому числі й за ознакою статі, а також спрогнозовано перспективи їх деконструкції.

Освещено одно из направлений в современной американской философии образования, а именно - феминистско-педагогические студии, рассматривающие субъектов образования и образовательное пространство с точки зрения гендерного подхода. Доказано, что данное поле исследований является примером комплементарного использования различных концептуальных философских построений для раскрытия гендерной проблематики образования. Проанализированы существующие в современном образовании открытые и скрытые дискриминационные практики, в том числе и по признаку пола, а также спрогнозированы перспективы их деконструкции.

The article is devoted to such field of contemporary American philosophy of education as feministic-pedagogical studies. It concerns the subjects of education and educational space from point of gender approach. Author concludes that this field of research is the example of complementary using of different philosophical concepts aimed to investigate the gender problems of education. There is the analysis of the open and hidden practices of discrimination (including gender one) existing in contemporary education, and the prognoses of the perspectives of their deconstruction.

Розглянуто та проаналізовано оригінальний підхід до проблеми діалогу в сучасній освіті та розуміння освіти як діалогу в роботі відомого американського філософа освіти Ніколаса Барбаліса (Nicholas Burbules) "Діалог в навчанні. Теорія та практика". Зроблено деякі висновки щодо можливої співпраці між цим підходом та таким напрямком сучасної української освіти як "Школа діалогу культур". Розглянуто перспективи поширення практики діалогу в сучасній освіті та суспільній практиці.

Рассмотрен и проанализирован оригинальный поход к проблеме диалога в современном образовании и понимание образования как диалога в работе известного американского философа в сфере образования Николаса Барбалиса (Nicholas Burbules) "Диалог в обучении. Теория и практика". Сделаны выводы о возможном сотрудничестве между этим подходом и таким направлением современного украинского образования, как "Школа диалога культур". Рассмотрены перспективы распространения практики в современном образованиии общественной практике.

The original approach to the problem of dialogue in the contemporary education of Nicholas Burbules work "Dialogue in teaching. Theory and practice" is considered and analyzed. There are made some conclusions on possible cooperation between this approach and the movement of such contemporary Ukrainian education as "Dialogue of cultures' school" is. Some prospects to bring dialogue into the educational and socio-cultural activities are also considered.

Обговорено проблему інноваційної освіти з точки зору концепції трансляції культури. Зроблено висновок, що "інновативність" (стан високого сприймання людиною новітніх ідей) існує у двох версіях - як педагогічний засіб і як мета освіти. У першому випадку діяльність педагога фокусується на впровадженні інноваційних технології. У другому випадку треба говорити про формування інновативних ментальності та зразків поведінки.

Обсуждена проблема инновационного образования в рамках концепции трансляции культуры. Сделан вывод о том, что "инновативность" (состояние высокой восприимчивости человека к новым идеям) существует в двух версиях - как педагогическое средство и как цель образования. В первом случае деятельность педагога фокусируется на внедрении инновационных технологий. Во втором случае речь должна идти о формировании инновативных ментальности и образцов поведения.

In this paper problems of innovative education are discussed in framework of the culture transfer conception. The human state of high susceptibility to new ideas, named "innovativity" is concluded to be treated in two versions - as educative means andas the aim of education. In the first instance teacher's activity is focused on the introduction of innovations. The second case concerns the formation of innovative mentality and behavior pattern.

Зазначено, що ідеї критичної педагогіки набувають поширення наприкінці ХХ ст., що пояснюється здебільшого посиленням тенденцій трансдисциплінарності та політизації сучасного гуманітарного знання. Розглянуто запропоноване критичною педагогікою розуміння мови можливостей у радикальній практиці. Результати аналізу свідчать, що критична педагогіка не пропонує детальної програми реалізації своїх ідей, а має перш за все сигнальну функцію, бо проблематизує ставлення до особистості, влади, можливостей та обмежень суб'єкта. Специфічний досвід критичної педагогіки доцільно використовувати під час розв'язання стратегічних завдань, що стоять перед вітчизняною освітою за умов посткомуністичних трансформацій.

Отмечено, что идеи критической педагогики распространяются в конце ХХ в., что объясняется усилением тенденций трансдисциплинарности и политизации современного гуманитарного знания. Рассмотрено предложенное критической педагогикой понимание языка возможностей в радикальной практике, борьба критической педагогики не только с различными формами угнетения, но и за новый тип субъективности, подход к учебному плану как форме культурной политики. Результаты анализа показывают, что критическая педагогика не предлагает детальную программу реализации своих идей, а имеет прежде всего сигнальную функцию, проблематизируя отношение к личности, власти, возможностям и ограничениям субъекта. Опыт критической педагогики при всей его специфичности целесообразно использовать для решения стратегических задач, стоящих перед отечественным образованием в условиях посткоммунистических трансформаций. Речь идет не о некритическом заимствовании, а о использовании импульсов для размышлений о роли образования в судьбе нации.

The ideas of critical pedagogy were developed at the end of the 20th century, which is explained by the author to be a consequence of the increase of the tendencies of 'transdisciplinarism' and politisation of the modern humanitarian knowledge. In thearticle the following issues are examined: the understanding of the language of possibilities in radical practice, the march of radical pedagogy not only against the different forms of oppression but also for the project of the new type of subjectivity, curriculum as a form of cultural politics. The results of the analysis show that critical pedagogy does not propose the detailed program of realization of its ideas, but performs mainly a signaling function, by problematising the relation to self, power,opportunities and limitations of the subjectivity. There is a sense to use specific experience of critical pedagogy for realization strategic purposes of education in post-communist Ukraine. It is not about non-critical borrowing. The idea is to use impulses for meditation on role of the education in the fate of the nation.

На основі узагальненого досвіду розвитку ідей мультикультуралізму - сучасної "ідеології освіти" в США, - визначено оптимальні умови її застосування в реформуванні вітчизняної освітньої системи. Проаналізовано хід оновлення американської філософії освіти від біхевіоризму до конструктивізму з позицій громадянського суспільства. Теоретично обгрунтовано значення мультикультуралізму для формування демократичних цінностей та етнічної толерантності в Україні.

На основе обобщённого опыта развития идеи мультикультурализма - современной "идеологии образования" в США, - определены оптимальные условия её использования в реформировании отечественной образовательной системы. Проанализирован процесс обновления американской философии образования от бихевиоризма до конструктивизма с позиций гражданского общества. Теоретически обосновано значение мультикультурализма для формирования демократических ценностей и этнической толерантности в Украине.

The best conditions of the US multiculturalism concept application for the Ukrainian education are defined. The development of American education philosophy starting with behaviorism to constructivism are analyzed form the viewpoint of civic society.The meaning of multiculturalism for democratic values and ethnical tolerance development is theoretically grounded.

Проаналізовано філософські витоки формування суспільної свідомості (ментальності) в Україні та США, що відбивається в освітніх традиціях. Наведено основні філософські та методологічні положення напрямку "Освіта для демократії". Обговорено можливі шляхи для поступової зміни ментальнісних настанов, що будуть сприяти впровадженню основних ідей та методів демократичної освіти і розвитку громадянського суспільства в Україні.

Проанализированы философские истоки формирования общественного сознания (ментальности) в Украине и США, отражающегося в традиционных образовательных практиках. Приведены основные философские и методологические положения направления "Образование для демократии". Обсуждены возможные пути постепенного изменения ментальностных установок, которые будут способствовать внедрению основных идей и методов демократического образования и развитию гражданского общества в Украине.

Philosophical roots of public conscientious (mentality) in the Ukraine and US, which are reflected in educational traditions, are analyzed. Basic philosophical and methodological ideas of the theory "Education for Democracy" are expounded. Possible ways for gradual change of attitudes, which would promote and disseminate main ideas and methods of democratic education and civic society development in the Ukraine are discussed.

Вивчено досвід країн Північної Америки у критичному мисленні та дотичних сферах і визначено шляхи його асиміляції українською системою освіти. Підкреслено, що критичне мислення є важливим засобом зміни ментальності громадян за умов демократичного переходу.

Исследован опыт стран Северной Америки в критическом мышлении и касательных сферах и предложены пути его ассимиляции украинской системой образования. Подчеркнуто, что критическое мышление есть важным средством изменения ментальности граждан в условиях демократического перехода.

The article analyzes why and how the North American experience in critical thinking and related spheres should be assimilated by the Ukrainian system of education. It is pointed out that critical thinking is an important instrument to change mentalityof citizens under condition of democratic transition.

Висвітлено особливості програми "Партнерство в освіті". Наголошено, що США інтегрували величезну кількість людей різного походження у спільну культуру. У той же час у даній країні спільна культура є об'ємною, інтегрованою з великої кількості різних соціокультурних груп. Цього вдається досягати значною мірою завдяки поширенню мультикультурного дискурсу в американській філософії освіти. Розглянуто окремі напрямки впровадження ліберальних філософських ідей мультикультуралізму в освіту США та можливості використання цього досвіду в освітній системі України.

Освещены особенности программы "Партнёрство в образовании". Отмечено, что США интегрировали много этнонациональных групп в общую культуру. В то же время в данной стране общая культура является объёмной, интегрированной из большого количества разных культур. Этого удаётся достигнуть благодаря распространению мультикультурного дискурса в американской философии образования. Рассмотрены некоторые направления внедрения либеральных философских идей мультикультурализма в образование США и возможности использования этого опыта в образовательной системе Украины.

Participation in Ukraine-United States Partners in Education Exchange Program has helped me to make sure that the USA have integrated a great number of national groups into a particular public culture. At the same time the mutual culture is very representative and deals with a great number of different sociocultural groups. Such successful combination of public culture with preserved national peculiarities is the result of spreading the ideas of multiculturalism both in the philosophic thought and the practice of American education. This paper outlines a new approach to the problems and studies some ways of utilization of American experience in Ukrainian educational system.

Проаналізовано висновок, зроблений американським ученим Джорджем Ленардом більше 10-ти років тому: "Школа, якою вона постає нині перед нами, вичерпала себе. Будь-яка спроба поліпшити, а по суті утримати нинішню систему освіти, лише відсуває її передсмертні корчі, незмірно збільшуючи фінансові та соціальні затрати. Ми повинні змінити нашу національну освітню мету: треба не модернізувати школу, а споруджувати щось поза нею - назвемо це меташколою". З того часу американські педагоги зробили серйозні кроки на шляху до практичної реалізації ідеї меташколи, омріяної філософами-конструктивістами та філософами-прагматиками. Певні трансформації традиційного освітнього середовища та зміни стилю педагогічного мислення відбуваються і в Україні.

Проанализирован вывод, сделанный американским ученым Джорджем Ленардом более 10-ти лет назад: "Школа, в том виде, в каком она находится сейчас, исчерпала себя. Любые попытки ее улучшить, а по сути оставить в неизменном виде нынешнюю систему образования, лишь оттягивают ее предсмертные судороги, увеличивая финансовые и социальные издержки. Мы должны изменить нашу образовательную цель: нужно заниматься не модернизацией школы, а сооружать нечто вне ее - назовем это меташколой". С этого времени американские педагоги сделали серьезные шаги на пути к практической реализации идеи меташколы, рожденной в мечтах философов-конструктивистов и философов-прагматиков. Определенные трансформации традиционной образовательной среды, изменения стиля педагогического мышления произошли и в Украине.

American scientist George Lenard more than 10 years ago had come to the conclusion: "School in its present state has exhausted itself. Any attempts to improve it and as a matter of fact to leave the present system of education in not changed style, can only postpone its agonal spasms, enlarging financial and social expenses... We have to change our educational goal: it is necessary not to modernize an existing school, but to build something out of it - let us call it metaschool". Since that time American teachers made serious steps on the way to the practical realization of the idea of the metaschool, which was born in the thought of the philosophers-constructivist and the philosophers-pragmatic. Some transformation of traditional educational environment and changing of the pedagogical thinking style has occurred in Ukraine too. The article is devoted to the analysis of these processes.

Розглянуто сутність сучасної американської філософії освіти як ринкового продукту. Визначено, що вагомими чинниками формування цієї філософії були соціально-економічні умови розвитку освіти, зокрема вплив соціально-мобільних й соціально-продуктивних функцій ринку, а також історико-педагогічні передумови розвитку шкільництва у США. На основі вивчення оригінальних джерел здійснено історичний аналіз розвитку педагогічної освіти у США, обгрунтовано сучасні тенденції навчання та запропоновано підхід до побудови особистої філософії викладання. Вміщено результати теоретико-емпіричного дослідження, проведеного безпосередньо в США, у процесі вивчення однієї з найбільших програм педагогічної освіти.

Исследование посвящено рассмотрению сущности современной американской философии образования как рыночного продукта. Определено, что весомыми факторами формирования этой философии были социально-экономические условия развития образования, в частности влияние социально-мобильных и социально-продуктивных функций рынка, а также историко-педагогической предпосылки развития школьного образования в США. На основе изучения оригинальных источников осуществлен исторический анализ развития педагогического образования в США, обоснованы современные тенденции обучения и предложен подход к построению личной философии преподавания. Представлены результаты теоретико-эмпирического исследования, проведенного автором непосредственно в США, при изучении одной из наибольших программ педагогического образования.

The paper explores a contemporary philosophy of American education as a market product. Market constraints, specifically its social mobile and social productive functions, along with social-historical and pedagogical development of American schooling,shaped a modern philosophical vision of learning in the United States. Based on document analysis, the study attempts to shed the light on the history and current trends in the field, with special emphasis on the development of one's personal philosophy of teaching. The article is grounded in theoretical-empirical study conducted by its author at one of the biggest American teacher education programs.

Висвітлено парадокси як системне явище, притаманне вищій школі США; проаналізовано їх природу, своєрідну історію виникнення; розкрито вплив парадоксів на формування та розвиток унікальної моделі вищої освіти США; підкреслено неоднозначність наслідків та наявність креативного потенціалу, закладеного в парадоксальній природі вищої школи США.

Освещены парадоксы как системное явление, присущее высшей школе США; проанализирована их природа, своеобразная история возникновения; раскрыто влияние парадоксов на формирование и развитие уникальной модели высшего образования США. Подчеркнута неоднозначность последствий и наличие значительного созидательного потенциала, заложенного в парадоксальной природе высшей школы США.

This article enlightens paradoxes as systemic feature of USA higher education; analyses their nature and specific history of appearing; reveals paradoxes' influence on the unique model of USA HE forming and development; author underlines contradictoryconsequences and creative potential of the paradoxical nature of US HE.

Зазначено, що програма "Філософія для дітей" діє в межах нової рефлексивної освітньої парадигми та покликана сприяти підготовці дітей шкільного віку до складних життєвих ситуацій, до прийняття збалансованих рішень, компромісів з соціумом. Нова парадигма поєднує в собі кращі якості традиційного "культурно-інформаційного" і "проблемно-діяльнісного" методів, що має забезпечити досягнення головної мети програми - виховання громадян демократичного суспільства, що вміють приймати відповідальні рішення.

Указано, что программа "Философия для детей" действует в рамках новой рефлексивной образовательной парадигмы и призвана способствовать подготовке детей школьного возраста к сложным жизненным ситуациям, к принятию сбалансированных решений, компромиссов с социумом. Новая парадигма объединяет в себе лучшие качества традиционного "культурно-информационного" и "проблемно-деятельностного" методов, что призвано обеспечить достижение главной цели программы - воспитание граждан демократического общества, умеющих приниматьответственные решения.

The program "Philosophy for children" operates within the framework of a new reflective educational paradigm and is called to promote preparation of school age children for difficult vital situations, for acceptance of the balanced decisions, compromises with society. The new paradigm unites in itself better qualities traditional "cultural - information" and "problem-action" methods that is called to provide achievement of an overall objective of the program - education of the democratic society citizens, able to accept critical decisions.

Зазначено, що на відміну від спеціальних та природничих наук, де студентів прийнято орієнтувати на практичне застосування одержаних знань, викладання соціальних та гуманітарних дисциплін в Україні відбувається у формі лише накопичення певної суми знань. Така модель викладання зорієнтована на утворення інформаційної структури і не дає розвитку функцій з активного використання набутих знань. Проаналізовано причини поширення такого структурно зорієнтованого викладання та дано рекомендації з переорієнтації викладання соціально-гуманітарних курсів з утворення структур на розвиток функцій.

Отмечено, что в отличие от преподавания специальных и естественных наук, где студентов принято ориентировать на практическое применение теоретических знаний, преподавание социальных та гуманитарных дисциплин в Украине сегодня осуществляется лишь в форме механического накопления суммы знаний. Такая модель преподавания ориентирована только на создание информационной структуры и не дает развития функций активного использования полученных знаний. Проанализированы причины распространенности такой структурно ориентированной модели обучения. Даны рекомендации по переориентации преподавания социально-гуманитарных дисциплин с образования структур на развитие функций.

Today's human and social disciplines teaching process in Ukraine is based on the mechanic accumulation of information to the difference from special and natural disciplines teaching is based on the practice use of knowledge students obtained. So human and social disciplines teaching process is directed only at the information structure building and doesn't enable development of the function of active knowledge application. This structure-directed teaching model's popularity aetiology is analyzed. The recommendations to re-direct teaching process in the human and social disciplines field from the structure building at the function development being tried to do.

Зазначено, що у Росії та Україні предмети з культури мови віднедавна вводяться у навчальні плани нефілологічних ВНЗ, але ні їхні програми, ні навчальні посібники адекватно не розглядають розвиток у студентів навичок письмового переказу. В той же час, у Сполучених Штатах Америки накопичений великий досвід в розробці таких програм і створенні відповідних навчальних посібників. Подано порівняльну характеристику пострадянських підручників і перекладених на російську мову американських посібників. Останні повинні не тільки поповнити фонд необхідної літератури, але й слугувати методологічними моделями для розробників вітчизняних підручників і сприяти поступовому введенню курсу письмового викладу у вітчизняних ВНЗ.

Указано, что в России и Украине предметы по культуре речи с недавних пор вводятся в учебные планы нефилологических вузов, однако ни их программы, ни учебные пособия адекватно не рассматривают развитие у студентов навыков письменного изложения. В то же время, в Соединенных Штатах Америки накоплен большой опыт в разработке таких программ и создании соответствующих учебных пособий. Дана сравнительная характеристика постсоветских учебников и переведенных им на русский язык американских пособий. Последние должны не только восполнить недостаток необходимой литературы, но послужить методологическими моделями для разработчиков отечественных учебников и способствовать постепенному введению курса письменного изложения в отечественных ВУЗ.

In Russia and Ukraine subjects on speech culture have been entering curricula of non-philological schools recently, however the programs and textbooks fail to adequately address the development of students' writing skills. In the same time, the UnitedStates of America have accumulated significant experience in developing such programs and creating relevant textbooks. The author compares characteristics of post-Soviet textbooks with those of the textbooks he translated into the Russian language. In his opinion, the latter have not only to fill the deficiency of the necessary literature, but also to serve as methodological models for writers of domestic textbooks and contribute to gradual inclusion of writing courses in curricula of domestic colleges

Проаналізовано північноамериканську модель підготовки менеджерів з урахуванням того, що накопичений у цій країні досвід підготовки менеджерів має велике значення для українського суспільства. Розглянуто аспекти менеджмент-освіти у США, які визначають нові вимоги сучасного суспільства до гнучкої системи підготовки менеджерів за умов глобалізації та інтернаціоналізації бізнесу. Виявлено тенденції розвитку менеджмент-освіти в США щодо її концептуальних пріоритетів, цілей, змісту та процесуально-технологічних характеристик. Зроблено спробу порівняння систем менеджмент-освіти США та України з метою виявлення досягнень і недоліків.

Проанализирована модель менеджмент-образования в США с учетом того, что накопленный в этой стране опыт подготовки менеджеров имеет большое значение для украинского общества. Рассмотренные аспекты менеджмент-образования в США отражают новые требования современного общества к гибкой системе подготовки менеджеров в условиях глобализации и интернационализации бизнеса. Выявлены тенденции развития менеджмент-образования в США, касающиеся концептуальных приоритетов, целей, содержания и процессуально-технологических характеристик. Предпринята попытка сравнения систем менеджмент-образования США и Украины с целью выявления достижений и недостатков.

The article is aimed at analyzing the US pattern of management education proceeding from the fact that the experience obtained by this country is of great importance for the today's Ukraine society. The article touches upon some aspects concerning themanagement education in the USA that reflect new demands of contemporary society for a flexible system of management education and may be interesting to academics and administration of Ukraine striving for modernizing educational institutions that provide management education. There are analyzed tendencies of the US managers' training process on different levels. The concept, goals, subject, contents of the present day management education in the USA are tackled upon. There are made attempts to estimatethe pros and cons of the management education systems both in the USA and Ukraine.