Мета дослідження - ономастичний простір німецької мови. Розглянуто проблему антропоніміки у німецькомовному просторі, а також основні питання та досягнення лінгвістів у дослідженні чоловічих і жіночих імен німецької мови. Розкрито питання утворення чоловічих і жіночих імен у німецькомовних країнах. Виявлено зв'язок між антропоніміконом та історією. Знайдено відповіді на питання: чи можуть власні імена бути запозичені з іншої мови? чи розвиваються вони разом із мовою? яку роль відіграють в історичному розвитку мови?

Проаналізовано когнітивні операції, які включають судження/порівняння та перспективу. Судження/порівняння розглянуто у межах категорій/фреймування, метафори та позиціювання об'єкта. Перспективу розглянуто у межах точки зору, дейксису та об'єктивності/суб'єктивності. Зазначено, що альтернативні інтерпретації додають нові характеристики до розуміння "значення". Значення складається з концептуального змісту та його інтерпретації, яка може бути важливішою за концептуальний зміст.

Мета дослідження - відобразити основні моменти взаємодії гендеру та рефлексійної функції роману Б. Шлінка у формування культури спогадів німецького народу на сучасному етапі. Критичне зображення пам'яті про Голокост у романі має на меті критику післявоєнної культури спогадів у Німеччині, а взаємодія з гендерними аспектами фемінізації ролі злочинця соціалнаціоналізму спрямовано на критичне, рефлексійне переосмислення цього минулого сучасним поколінням німців.

Мета дослідження - зіставити дефініції різних дослідників-лінгвістів до термінів "сленг" та "арго", визначити розглянуті явища та дослідити роль цих понять в мові; дослідити особливості перекладу термінів сленгу та арго, проаналізувати ці терміни: визначити приналежність до американського чи британського англійського мовлення, до певного типу сленгу. Розглянуто виявлення найбільш істотних властивостей сленгу та підібрання можливих синонімічних варіантів перекладу до аналізованих термінів.

Досліджено вербалізовані репрезентації містичного в англійському готичному романі XVIII ст. з погляду новітніх підходів у функціональній лінгвістиці. Виокремлено та проаналізовано засоби конкретно-мовної семантичної інтерпретації поняттєвої категорії "містичне" з застосуванням синхронного підходу. Для повноти охоплення досліджуваного явища додано відомості етимологічного та культурологічного характеру.

Лінгвістичний статус власної назви обгрунтовано у термінах понять когнітивної науки та лінгвокультурології. На основі інтерпретації семантичної структури апелятивів сучасних англійських імен германського походження доведено думку про текстову природу оніма. Антропонім як згорнутий національно-культурний текст проаналізовано на рівні текстономічних зв'язків між його компонентами, пов'язаними внутрішніми відносинами в межах холістичного утворення. Розглянуто ознаки поетичної природи антропонімічних композитів.

Розглянуто проблеми класифікації термінів-абревіатур авіаційної галузі за лексико-семантичними полями та їх кількісною характеристикою. Виділено 11 лексико-семантичних полів, серед яких найчисельнішими є "Назви систем та приладів літальних апаратів", "Назви установ і організацій", "Наземне авіаційне обладнання", кількість абревіатур в яких перевищує 10 % дослідженого корпусу мовних одиниць.

Розглянуто авіаційні епонімні назви, семантичними та структурними компонентами яких є імена вчених і конструкторів. З'ясовано походження епонімних термінів і номенів із урахуванням характеру назви-джерела та семантичних зв'язків між твірними і похідними одиницями. Запропоновано класифікацію авіаційних епонімних назв за допомогою лінгвокультурологічного підходу.

Досліджено фактор адресата в судовому дискурсі Англії та Уельсу. Учасники дискурсу об'єднують мову з явищами позамовного порядку, широким ситуативним контекстом, прагматичними, соціокультурними факторами. Звертання містить інформацію про розподіл ролей, рівень комунікативної та соціальної дистанції. Роль адресата визначає не лише соціально-етикетний бік мовлення, але й спонукає мовця піклуватися про його організацію, тому що перевищення меж може відобразитися на його інтересах.

Мета дослідження - описати головні чинники та наслідки впливу невербальної культури різних країн на успіх міжкультурної комунікації на прикладі поведінкових ситуацій, взятих із декількох англомовних фільмів сьогодення. У ході дослідження проведено зіставлення невербальної мовленнєвої культури Америки, Мексики, Балі та України з метою виявлення наявних подібностей і відмінностей, які можуть як позитивно, так і негативно позначитися на адекватному сприйнятті співрозмовника його партнером, що належить до іншого культурного середовища.

Досліджено особливості перекладу художнього тексту на українську та англійську мови на прикладі поеми М. В. Гоголя "Мертві душі". Виділено головні риси, притаманні художнім текстам, показано зв'язок між національною специфікою твору та стилем автора та проблемами, що виникають під час перекладу. На підставі порівняльного аналізу тексту оригіналу та текстів перекладів досліджено основні шляхи вирішення труднощів, що постають перед перекладачем.

Зазначено, що вивчення способів впливу на цільову аудиторію за допомогою засобів аргументації є надзвичайно важливим у сфері політичного дискурсу. Аргументація, як мовленнєва дія, звернена насамперед до розуму людини, яка здатна, подумавши, прийняти або спростувати думку, у правильності якої її намагаються переконати. Проаналізовано різні форми аргументації, що є універсальними для всіх мов, та їх використання американськими, українськими та японськими політиками з метою впливу на аудиторію та одержання її підтримки.

Мета дослідження - представити фасцинативну мовну особистість (ФМО), надати визначення ФМО, встановити її складові, типи мовних особистостей в дискурсі міжособистісних стосунків з погляду сучасної гендерної лінгвістики, описати ФМО у політичному дискурсі на матеріалі сучасної англійської мови. Об'єкт дослідження - ФМО. Така особистість виражається через експресивні мовні засоби. Інформативними знаками ФМО постають невербальні компоненти комунікації.

Проаналізовано переклади збірки англійського дитячого фольклору "Nursery Rhymes" українською та російською мовами. Показано, що переклад фольклорних англійських дитячих віршів підпорядковується загальній методологічній основі теорії художнього перекладу, на якій будується творчість перекладача - збереження істотного та еквівалентна заміна елементів відповідно до художньої дійсності оригіналу.

Розглянуто основні методи вирішення труднощів, з якими стикається перекладач, працюючи з перекладом назв іноземних кінофільмів. Висвітлено головні функції назв кінофільмів - ідентифікувати фільм, сприяти рекламі та просуванню на ринку кінопрокату, спрямувати глядацьке сприйняття. Надано класифікацію стратегій перекладу назв іноземних кінофільмів, серед яких виділяються наступні: точний переклад, повна заміна назв або добирання евфемізмів, трансформація назв.

Розглянуто лексико-семантичні особливості мови французьких реперів. Надано приклади лексики реперів та проаналізовано шляхи її формування. Зазначено щодо важливості впливу екстралінгвістичних факторів на розвиток словника будь якої мови. Визначено місце молодіжного сленгу в сучасній французькій мові та зроблено висновок, що це є важливим соціокультурним явищем. Проаналізовано тексти пісень сучасних французьких реперів.

Розглянуто та проаналізовано праці іноземних дослідників (P. Seldin, C. Fichten, R. Lifchez, P. Westwood), які займалися вивченням проблеми навчання студентів з обмеженими фізичними можливостями. Наведено приклади методів роботи зі студентами та надано корисні поради для викладачів щодо організації навчально-виховного процесу та планування занять. Методи навчання та роботи зі студентами значно відрізняються між собою залежно від групи, до складу якої відноситься студент (порушення зору, слуху, затримка психічного розвитку).

Розглянуто поняття концепту, концептуального домену та концептосфери, що є складовими концептуального простору відповідно. Виявлено основні концептуальні складові, що структурують концептуальний простір парадоксальності американської поезії модернізму. Парадоксальність тлумачиться як лінгвокогнітивна категорія, підгрунтям якої є когнітивно-семантична маніпуляція.

Розглянуто компетенцію у читанні як невід'ємну складову комунікативної компетенції. Висвітлено виміри компетенції у читанні та розглянуто головним чином її когнітивну складову. Запропоновано типи завдань, які сприяють формуванню навичок читання на заняттях німецької мови. Зазначено щодо важливості вербальної фази, яка представляє собою обговорення стратегій, що їх застосовано під час читання текстів, а також для формування навичок свідомого читання текстів.

Висвітлено роль перекладацького прийому як важливого компонента техніки перекладу та обгрунтовано причини його застосування. Прийомом перекладу є конкретні операції, викликані труднощами, що виникли у процесі перекладу. Під технікою перекладу розуміють професійну майстерність перекладача, сукупність професійних прийомів, що використовуються у процесі перекладацької діяльності. Виробленню навичок правильного застосування прийомів перекладу слід надавати належної уваги під час підготовки сучасних перекладачів.