"Робоче місце - небезпечне середовище". Профілактика професійних захворювань має починатись тоді, як тільки працівник потрапляє під вплив шкідливих виробничих факторів. Радикальним заходом запобігання шкідливому впливу чинників виробничого середовища є система "захисту часом". Підприємство через професійну захворюваність несе втрати, пов'язані зі зростанням вартості продукції, відшкодуванням збитків, сплатою лікарняних листів, перекваліфікацією потерпілих. Удосконалити систему профілактики професійної пилової патології легень (ППЛ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва (СМВ) шляхом керування ризиком. Методи дослідження - гігієнічні, епідеміологічні, санітарно-статистичні, математико-статистичні. Основна група представлена працівниками основних професій СМВ та включає 4624 особи. Контрольна група (КГ) представлена працівниками допоміжних цехів (500 чол.), що знаходяться понад 50 % робочого часу в ізольованих приміщеннях, у яких концентрація пилу (КП) є в межах ГДК. За загальною гігієнічною оцінкою умови праці на робочих місцях (РМ) працівників КГ можна віднести до 2 класу (допустимого) або до 3 класу 1 ступеня шкідливості. Умови праці в металургійних цехах не відповідають гігієнічним нормативам. У структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, як в основній, так і в КГ, перше місце посідають хвороби дихальної системи. Найвищі рівні ЗТВП від хвороб дихальної системи як за днями, так і за випадками мають місце в мартенівському, конверторному та доменному цехах, що пов'язано з негативним впливом на працівників високих КП переважно фіброгенної дії, нагріваючого мікроклімату та важкої фізичної праці. Серед основних цехів СМВ найвищий відносний ризик розвитку професійної ППЛ має місце в мартенівському виробництві. Ситуація, що склалася, є наслідком недоліку технології виплавки сталі, поширеної в Україні наприкінці минулого століття, яка існує і сьогодні. Існуючий метод "захисту часом" базується на формулі Ткачова і Суханова, в основі якої є КП на РМ та ступінь легеневої вентиляції. Удосконалена нами формула має коефіцієнти та складові, що враховують особливості умов праці в металургійному виробництв: супутні, потенціюючі фактори, демографічні показники. У профілактиці професійної ППЛ мають місце три основні принципи, а саме: вік працівника на момент початку роботи у шкідливих умовах, КП на РМ працівника та визначення порогової кількості робочих змін, яке відбувається за рахунок визначення індивідуального пилового навантаження, що визначається КП на РМ за рахунок постійного санітарно-гігієнічного моніторингу умов праці. Висновки: професійний ризик розвитку патології легень обумовлений комплексним впливом шкідливих виробничих факторів; у структурі захворюваності з тимчасовою втратою працездатності встановлено, що перше місце займають хвороби дихальної системи (55,57 %); найвищі рівні ризику розвитку професійної ППЛ у працівників провідних професій основних цехів мають місце у мартенівському, доменному, конверторному цехах, що відповідає високому ступеню професійно обумовленої захворюваності та свідчить про дуже високу залежність захворюваності від умов праці; розрахована гранична експозиційна доза пилу є найбільшою в доменному цеху.

Мета - виявлення геному та інтактних віріонів представників роду Enterovirus у мокроті шахтарів, хворих на ХОЗЛ, та визначення їхньої ролі у розвитку даної патології. У дослідження включено 60 шахтарів з діагнозом ХОЗЛ професійної етіології. Матеріалом для індикації вірусних інфекційних агентів слугувала вільно експресована мокрота. Детекцію РНК ентеровірусів проводили за методом полімеразної ланцюгової реакції із застосуванням зворотної транскрипції. Облік результатів здійснювали методом горизонтального електрофорезу в 1,5 % агарозному гелі з бромідом етидія. За реакцією віруснейтралізації встановлювали видову приналежність вірусів. Встановлено присутність РНК ентеровірусів у 17 (28,3 %) зразках мокроти, одержаних від шахтарів, хворих на ХОЗЛ. Інфекційними вірусними агентами, виявленими в 7 досліджуваних зразках, були віруси Коксакі В2, ВЗ, В4, В5. Показано збільшення частоти виявлення ентеровірусів залежно від стажу роботи в умовах впливу вугільно-породного пилу. Проте не встановлено зв'язку ентеровірусної інфекції зі ступенем тяжкості протікання ХОЗЛ. Висновки: одержано дані свідчать про можливу персистенцію ентеровірусів у хворих на ХОЗЛ та їхню тригерну роль в ініціації загострення захворювання.

Сегодня исследования токсичности наночастиц различных элементов имеет первостепенное значение, поскольку, во-первых, большое количество рабочих имеет профессиональный контакт с наноматериалами, во-вторых, растет количество продуктов нанотехнологий, которые в свою очередь, получают распространение среди рядовых граждан и могут оказывать неблагоприятное воздействие на здоровье населения и состояние окружающей среды. В свою очередь, токсикологические свойства наночастиц обусловлены как химическими, так и физическими свойствами, среди которых существенное значение могут играть геометрические характеристики (форма, критический диаметр, параметры кристаллической решетки и др.). Исследовать влияние геометрических характеристик наночастиц серебра (НС) (форма, размер) на цитотоксичность. НС различной формы, стабилизированные карбоксилатами ("сферы", "декаэдры", "треугольники"), и размера (13, 20,40 нм). Размер частиц измеряли с помощью наносайзера Fritch (Германия). Исследование цитотоксичности проводили на анализаторе токсичности АТ- 05 (Россия). Установлено, что НС 40 нм сферической формы и НС 40 нм в форме декаэдров не обнаружили цитотоксического эффекта в нативной форме. Было установлено, что НС сферической формы размером 17 нм являются более токсичными, чем декаэдры 17 нм, поскольку демонстрировали эффект в концентрации, в которой декаэдры были нетоксичными. Установлено, что НС 20 нм в форме треугольников демонстрируют цитотоксический эффект при разведении нативного раствора 1:10 при отсутствии цитотоксического эффекта в нативной форме и при разведении 1:1. Выводы: геометрические характеристики наночастиц, в частности, форма и размеры (критический диаметр), являются одними из важных детерминант их цитотоксичности, которые следует учитывать при оценке риска. При этом не существует общих закономерностей относительно их влияния на токсические свойства наночастиц, поэтому эти взаимосвязи следует устанавливать отдельно в каждом индивидуальном случае.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-1 + Р124.424.1

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Внутрішні професійні захворювання

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета - визначити критерії професійного психологічного добору кандидатів на посаду головного лікаря (ГЛ) і заступника головного лікаря на підставі комплексного вивчення особливостей індивідуально-психологічного статусу, спрямованості діяльності, типу міжособистісних стосунків, стилю ухвалення управлінських рішень. Встановлено відмінності індивідуально-психологічного статусу, виду локус контролю, типу міжособистісних стосунків, стилю ухвалення управлінських рішень в групах ГЛ та їх заступників. Профіль акцентуації особистості ГЛ та заступників має однаковий характер з піками акцентуацій за емотивним, гіпертимним і ригідним типами. У групі ГЛ встановлено достовірно більше значення парціального інтелекту "самомотивація" на тлі середніх значень загального емоційного інтелекту, превалювання осіб з внутрішнім локус контролем, достовірна спрямованість на "задачі". У групі ГЛ виявлено достовірно більше значення октанти за прямолінійно-агресивним типом на тлі піків у профілі міжособистісних стосунків значень октант за відповідально-великодушним (VIII), співпрацюючи-конвенціальним (VII), власнолідируючим типом (I). Виявлені відмінності обумовлюють особливості стилів ухвалення управлінських рішень у групі ГЛ (автономний і маргінальний стилі) та в групі заступників головних лікарів (ситуаційний і потуральний стилі). Висновки: критеріально значимими показниками рівня розвитку професійно важливих якостей у кандидатів на посаду ГЛ, які необхідно враховувати при розробці моделі професійного психологічного добору на вказану посаду, є особливості індивідуально-психологічного статусу (акцентуація за емотивним, гіпертимним, ригідним типом, рівень розвитку "самомотивації", внутрішній локус контроль), особливості типу міжособистісних стосунків (значення октанти за прямолінійно-агресивним типом на тлі піків октант за відповідально-великодушним, співпрацюючи-конвенціальним, власнолідируючим типом) і спрямованість діяльності на "задачі".

В останнє десятиріччя відмічається збільшення випадків раптової смерті (РС) та "омолодження" контингенту раптово померлих. Удосконалюються та розробляються нові технології діагностики та лікування серцево-судинних захворювань, що є основною причиною РС, однак, навіть у розвинених країнах проблема раптової серцевої смерті (РСС) залишається невирішеною. РСС на робочому місці (РМ) за даними ВООЗ складає 7 %. Серед осіб, померлих внаслідок РС, значну частку становлять молоді особи у віці до 35 років, а серед причин відзначається раптове фізичне або психоемоційне навантаження. Встановити розповсюдженість РС на РМ в різних професійних групах та визначити особливості її настання залежно від умов праці та професійних обов'язків потерпілих. Наведено дані щодо розповсюдженості PC на РМ в Україні. Дослідженням встановлено, що в 2012 році в Україні зареєстровано 966 випадків РС на РМ, що становить 5,3 на 100 000 працюючого населення та 14,1 на 100 000 населення, працюючого в шкідливих умовах праці. Проведений аналіз випадків РС щодо статті, віку та стажу роботи свідчить, що майже 95 % - це особи чоловічої статті, їх вік становив 50 - 60 років, а трудовий стаж - більше 30 років. Найчастіше випадки PC на РМ зареєстровані в Донецькій, Дніпропетровській та Київській областях, досягаючи від 10,76 до 15,8 % у структурі загальної смертності. Представлено аналіз розподілу випадків РС на РМ в Україні за галузями виробництва, основними з яких є соціально-культурна сфера - 22 %, транспорт - 15 %, машинобудування та металургійна промисловість - 14 %, вугільна та гірничовидобувна промисловість - 9,3 %. Детально проаналізовано випадки РС на РМ шахтарів підземних вугільних шахт, умови праці яких пов'язані з впливом фізичного та емоційного навантаження, високих температур, що можуть несприятливо позначитись на стані системи кровообігу й призвести до фатального наслідку. Запропоновано методи профілактики РС на РМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.426.0

Рубрики:

Професійні захворювання шкіри

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Щорічно захворювання на вібраційну хворобу складають 10,0 - 15,0 % від загальної кількості виявлених професійних недуг. Попри доволі широке дослідження проблеми вібраційної хвороби в минулі роки, досі залишається чимало спірних питань в її діагностиці, профілактиці та лікуванні. Розробити пропозиції щодо вдосконалення методів ранньої діагностики та комплексної фармакопрофілактики вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук у шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну. Клінічні дослідження було проведено на групі хворих на вібраційну хворобу та вегето-сенсорну поліневропатію рук чисельністю 118 осіб. Контрольну групу складали 40 здорових шахтарів. Дослідження включало проведення клінічного огляду, інструментальних методів дослідження, математичну обробку одержаних даних. Дослідженням встановлено перевагу методів електронейроміографії та вивчення варіабельності серцевого ритму порівняно з традиційними методами дослідження для ранньої діагностики та об'єктивізації діагнозу вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук. Для фармакопрофілактики та лікування вібраційної хвороби та вегето-сенсорної поліневропатії рук рекомендовано використовувати препарати ліпоєвої кислоти, а саме: діаліпон - 600 мг/добу по 1 таблетці впродовж 60 днів у комплексі з традиційними препаратами.

Біологічний фактор представляє собою комплекс біологічно активних речовин, здатних несприятливо впливати на людину в навколишньому або виробничому середовищі, а також є чинником професійного ризику для здоров'я працюючих. Найбільша вірогідність впливу біологічного фактора на робочих існує в основних професіях сільського господарства. Це роботи в рільництві по обробці та переробці сільськогосподарських культур, при вирощуванні та догляді за тваринами, на переробних підприємствах тощо. Визначення основних особливостей та закономірностей формування біологічного фактора в трьох галузях сільського господарства, таких як тваринництво (тваринницькі ферми м'ясо-молочного спрямування та свиноферми), підприємства з переробки рослинної сировини на біопаливо (на прикладі ріпака) та кормовиробництво. На підприємствах був використаний комплексний підхід та проведено порівнювальний аналіз умов праці із застосуванням гігієнічних, бактеріологічних та мікологічних, а також статистичних методів досліджень. Було встановлено, що для галузей сільськогосподарського виробництва біологічний фактор є ведучим. Формування даного фактора залежить від специфіки виробництва, характеру технологічних операцій, що виконуються, ступеня механізації процесу, виду та якості сировини, що використовується або переробляється. На формування даного фактора впливають мікрокліматичні показники та пиловий фактор. Мікробний склад повітря виробничих приміщень, його кількісні та якісні характеристики формуються за рахунок видів мікроорганізмів, що контамінують сировину. Наявність у виробничому середовищі високих концентрацій і широкого спектра мікроорганізмів, що можуть проявляти інфекційну, алергенну, токсичну та канцерогенну дію, можна вважати потенційним фактором ризику у виникненні професійно обумовлених і професійних захворювань для працівників у різних галузях аграрного сектора виробництва. За результатами досліджень розроблені та впроваджені інформаційні листи з рекомендаціями на підприємствах та по галузям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.541 + П415.264 н6

Рубрики:

Гігієна праці у рослинництві

Фунгіциди

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.211 + Е0*801.1-652.14

Рубрики:

Фізичні патогенні чинники

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен обзор научных работ И. П. Павлова и его ученика В. Ю. Чаговца в плоскости изучения информационной составляющей управлением деятельности мозга и организма в целом, что играет существенную роль в физиологических процессах организма. При этом отмечено, что И. П. Павлов больше внимания уделял целостным поведенческим сторонам функционирования организма, а В. Ю. Чаговец - природе проводимости в различных тканях организма. Вместе работы этих ученых охватывали множество аспектов деятельности организма, что, в последующем, привлекло внимание ученых различных областей физиологической науки: Н. Винера, Н. М. Амосова, М. И. Виноградова, 3. М. Золиной, С. А. Косилова, К. М. Смирнова, В. В. Розенблата, Н. Ф. Измерова, А. Л. Решетюка, Г. В. Фольборта, С. И. Горшкова, А. О. Навакатикяна и др. и дало толчок к дальнейшему развитию научных направлений физиологической кибернетики и физиологии труда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124 е(4УКР) л2

Рубрики:

Гігієна праці

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема профілактики та лікування цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у всьому світі та Україні займає провідне місце в боротьбі зі зниженням смертності населення. Серед причин розвитку ЦВЗ завжди вказують на атеросклероз судин та гіпертонічну хворобу. Дуже мало уваги приділяється іншим етіологічним чинникам. Біологічна дія виробничої вібрації на організм людини обумовлює, зокрема, і розвиток патології судин головного мозку, що, на нашу думку, впливає на формування ЦВЗ [4]. Вивчення поширеності, визначення ризику виникнення ЦВЗ та етіологічного впливу вібрації на їх розвиток у гірничих робітників кар'єрів, хворих на вібраційну хворобу (ВХ) від дії загальної вібрації, у постконтактному періоді. Проведено дослідження 496 карт динамічного спостереження хворих на ВХ від дії загальної вібрації гірників карієрів, чоловіків, мешканців Дніпропетровської області за двадцятирічний період: 1993 - 2012 роки. Аналіз статистичних даних показав, що питома вага судинного синдрому в структурі ВХ складає 64,5 %, ураження церебральних судин мають 44,9 % хворих. Таким чином, серед хворих з судинною патологією церебральний ангіодистонічний синдром зустрічається в 70 % випадків. У майже 5 % хворих на ВХ від дії загальних вібрацій є ЦВЗ. Аналіз поширеності ЦВЗ у групи хворих на ВХ дозволяє констатувати, що вона в 3,36 разу вища за показники в дорослого чоловічого населення (ДЧН), а поширеність інфаркта головного мозку вища більше ніж у 70 разів. Ризики розвитку ЦВЗ у хворих на ВХ переважають у декілька разів такі ризики в ДЧН Дніпропетровської області. При цьому ймовірність виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ у 4,1 разу вища, ніж у населення. Висновки: поширеність ЦВЗ у хворих на вібраційну хворобу від дії загальних вібрацій у постекспозиційному періоді в декілька разів переважає таку в ДЧН, а інфаркта головного мозку - у десятки разів. Ризик виникнення ЦВЗ у постекспозиційному періоді в хворих на ВХ від дії загальних вібрацій у декілька разів вищий, ніж у населення. Це свідчить про те, що подальше вивчення особливостей розвитку ВХ від дії загальної вібрації в постекспозиційному періоді є вкрай актуальним та необхідним.

В последнее десятилетие отмечается увеличение случаев внезапной смерти (ВС) на рабочем месте (РМ) и "омоложение" контингента внезапно умерших. Основной причиной ВС являются сердечно-сосудистые заболевания. Несмотря на усовершенствование и разработку новых технологий в диагностике и лечении заболеваний органов кровообращения, даже в развитых странах проблема внезапной сердечной смерти (ВСС) остается нерешенной. ВСС на РМ по данням ВОЗ составляет 7 %. Среди лиц, умерших вследствии ВС, немалую часть составляют молодые лица в возрасте до 35 лет, а среди причин выделяют внезапное физическое или психоэмоциональное напряжение. Установить распространенность ВС на РМ в разных профессиональных группах, особенности ее наступления в зависимости от условий труда и выполняемой работы. Приведены данные о распространенности ВС на РМ в Украине. Исследованием установлено, что в 2012 году в Украине зарегистрировано 966 случаев ВС на РМ, что составляет 5,3 на 100 ООО работающего населения и 14,1 на 100 000 населения, работающего во вредных условиях труда. Проведенный анализ случав ВС в зависимости от пола, возраста и стажа работы свидетельствует, что почти в 95 % случаев - это лица мужского пола, средний возраст которых составлял 50 - 60 лет, а трудовой стаж - более 30 лет. Наибольшее количество случаев ВС на РМ зарегистрировано в Днепропетровской и Киевской областях, достигая от 10,76 до 15,80 % в структуре общей смертности. Представлен анализ случае ВС на РМ в Украине по отраслям производства, основной из которых является социально-культурная сфера - 22 %, транспорт - 15 %, машиностроение и металургическая промышленность - 14 %, угольная и горнодобывающая промышленность - 9,3 %. Детально проанализированы случаи ВС на РМ шахтеров подземных угольных шахт, условия труда которых характеризуются воздействием физического и эмоционального напряжения, высоких температур и могут неблагоприятно повлиять на состояние системы кровообращения, и привести к фатальным последствиям. Предложены методы профилактики ВС на РМ.

Оцінка здоров'я робітників та рівні захворюваності, у тому числі з професійної патології, через зміни соціально-економічного устрою в державі набула особливої гостроти. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби позначилося на якості надання медичної допомоги працівникам: усунуло санітарно-епідеміологічну службу від контролю за організацією проведення профілактичних (періодичних) медичних оглядів (ППМО), призвело до значних порушень термінів оформлення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці працівників з підозрою на професійні захворювання. Узагальнити результати ППМО працівників певних категорій підприємств м. Києва в динаміці спостереження 2008 - 2013 років для визначення пріоритетних напрямів профілактики професійних захворювань. Проведено обробку звітних бланків "Оперативна інформація", висновків ЦЛЕК ДУ "Інститут медицини праці НАМН України", даних Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, системний аналіз та узагальнення результатів ППМО працюючих в шкідливих та небезпечних умовах праці в динаміці 2008 - 2013 років. Визначено, що абсолютна кількість працюючих, зайнятих виробничою діяльністю на підприємствах м. Києва щорічно зменшується, а кількість працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці - збільшується. На долю жінок припадає близько 30 % від загальної кількості працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці. Упродовж 2008 - 2013 років зареєстровано 63 випадки вперше виявлених хронічних професійних захворювань, визначені групи диспансерного спостереження та контингенти працівників, що потребували раціонального працевлаштування. Висновки: основною галуззю, що формує професійну патологію в м. Києві, залишається машинобудівна промисловість. У шкідливих та небезпечних умовах праці працюють 29,14 % робітників. У динаміці спостереження 2008 - 2013 років відмічається тенденція щодо зниження відсотку охоплення профілактичних медичних оглядів (ПМО) робітників певних категорій і збільшення відсотку кількості працівників, що потребують раціонального працевлаштування. Майже 51 % робітників, які потребують переведення на інші роботи, продовжують працювати в шкідливих та небезпечних умовах праці. Реформування Державної санітарно-епідеміологічної служби усунуло службу від контролю за організацією проведення ПМО працівників певних категорій та контролю за виконанням рекомендацій за результатами ПМО. Ураховуючи значну кількість громадян України, що працюють за умов впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, вкрай актуальним залишається проведення ПМО, розробка пріоритетних методів профілактики професійних захворювань в сучасних умовах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.03 + Р62

Рубрики:

Фізіологічні основи раціоналізації праці

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р121.84

Рубрики:

Гігієна повітря і мікроклімат приміщень

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сьогодні проблема збереження високого рівня здоров`я та працездатності військових льотчиків стала пріоритетною в структурі забезпечення безпеки польотів та високого рівня боєготовності. Постійне напруження компенсаторних і захисних механізмів організму осіб льотного складу (ЛС) потребує особливого підходу до медичного забезпечення польотів. Саме тому дослідження впливу професійного навантаження (ПН) різного рівня на психофізіологічний стан (ПФС) пілотів є актуальними й потребують уважного вивчення. Оцінити вплив ПН різного рівня на ПФС осіб ЛС. Оцінку ПФС льотчиків здійснювали за показниками психофізіологічних функцій (ПФФ), стану здоров'я, віку, стажу та ПН. Обстеженням охоплено 72 особи, яких було розподілено за рівнем загального нальоту (ЗН) на 3 групи: з високим рівнем ЗН (9 осіб), з середнім рівнем ЗН (55 осіб) та з низьким рівнем ЗН (8 осіб). У роботі застосовувалися гігієнічні, психофізіологічні та математичні методи досліджень. Виявлено складні перебудови в організмі льотчиків залежно від рівня ПН. Проте зазначені перебудови не призводять до значних зрушень ПФС, що за умов збереження нормативного рівня здоров'я дозволяє їм достатньо добре виконувати свої професійні обов'язки. Виявлено особливості трансформації структури кореляційних взаємозв'язків між показниками ПФФ, віку, стажу та стану здоров'я осіб ЛС з різним рівнем ПН. Зокрема, встановлено, що ПН має системоутворюючий вплив на формування взаємозв'язків між ПФФ тільки для льотчиків з низьким його рівнем. Зі зростанням ПН до середнього та високого рівня визначальними чинниками у формуванні взаємозв'язків між ПФФ є характеристика віку та стажу.

Своевременное выявление нарушений сократительной способности сердца (ССС) является важным информативным материалом для врачей терапевтов, пульмонологов, профпатологов, которые занимаются лечением этой категории больных, позволит определять оптимальне подходы к разработке прогноза болезни, особенности лечебной тактики в системе мер по медико-социальной профилактике заболевания. Изучения ССС сердца у рабочих горнорудной промышленности (РГП) с хроническим обструктивным заболеванием легких профессиональной этиологии (ХОЗЛПЭ). Проведено эхокардиографическое исследование в постконтактный период (ПП) для своевременного выявления нарушений со стороны сердечно-сосудистой системы, разработку адекватных и эффективных методов лечения и профилактики заболевания у этой категории больных. С помощью метода эхокардиографии в одно- и двухмерном режимах определены объемные и линейные показатели левых и правых отделов сердца, а также расчетные показатели, характеризующие их сократительную способность, показатели общего и удельного периферического сопротивления сосудов. Проанализирована динамика показателей ССС у РГП с ХОЗЛПЭ в ПП. Анализ полученных результатов показал, что в ПП происходит увеличение линейных и объемных показателей, левых и правых отделов сердца, снижение эхокардиографических показателей, характеризующих ССС, формирование и прогрессирование гипертензии в малом круге кровообращения, существенное увеличение периферического сосудистого сопротивления. Выводы: выявленные изменения достигают наибольшей выраженности в группе рабочих с ПП более 10 лет. Своевременное выявление нарушений ССС, их мониторинг в ПП у РГП с ХОЗЛПЭ обусловливает необходимость включения в комплексное лечение мер, направленных на коррекцию выявленных нарушений для улучшения прогноза заболевания, качества жизни данной категории больных.