Індекс рубрикатора НБУВ: Р.е(4УКР)л21

Рубрики:

Організація науково-дослідної роботи в галузі охорони здоров'я та медицини

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рак ендометрія (РЕ) займає перше місце серед онкогінекологічних захворювань, проте 5-річної виживаності вдається досягти тільки у 67,7 % хворих, тоді як 22,4 % пацієнток гинуть у цей період від пролонгації пухлинного процесу. Тому вдосконалення комплексної терапії хворих на РЕ є досить актуальним. Мета роботи - дослідити терапевтичний патоморфоз у хворих на розповсюджений РЕ з неоад'ювантною хіміопроменевою терапією. З метою вивчення променевого патоморфозу обстежено 26 хворих на РЕ T1-3N0-1M0-1. Із них I групу склали 11 пацієнток із передопераційним курсом (ПОК) дистанційної променевої терапії (ДПТ) СОД 30 Гр без радіомодифікації, II - 15 хворих із ПОК ДПТ СОД 30 Гр із радіомодифікацією. У ході проведення порівняльної оцінки променевого патоморфозу у хворих досліджуваних груп установлено, що у разі використання ПОК ДПТ 30 Гр з радіомодифікацією відбувається вірогідне зниження мітотичного індексу. Також існує тенденція до збільшення ступеня регресії пухлини, кількості патологічних мітозів і стромальних реакцій при проведенні ПОК ДПТ 30 Гр із радіомодифікацією. Встановлено, що променева терапія РЕ з радіомодифікацією надає значний позитивний ефект і регресію більше 50,0 % об'єму пухлини, зниження її біологічних потенцій. Об'єм ушкодженої пухлини складав 58,0 %, а об'єм залишкової пухлини - 42,0 %, тобто більша частина пухлинної маси піддавалася регресії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рак стравоходу (РС) займає 14-те місце у структурі онкологічної захворюваності населення України. Гастроезофагеальний рак (ГЕР) зустрічається в кілька разів частіше, вважається, що ГЕР становить понад 20 % від усіх раків шлунка. Результати лікування раку цієї локалізації є найгіршими серед інших онкологічних захворювань. Це пов'язано з високою задавненістю захворювання, виявленого вперше, високою післяопераційною летальністю (15 %) і низькою п'ятирічною виживаністю хворих. Мета роботи - проаналізувати літературні джерела щодо розвитку хірургії РС і ГЕР у хронологічному аспекті, та визначити основні напрямки подальшого розвитку хірургічного лікування цієї патології. Огляд літератури охопив доступні повнотекстові публікації, які були отримані внаслідок літературного пошуку у вітчизняних і закордонних базах даних. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1975 - 2020 рр. Увага приділялась аналізу ефективності виконання лімфодисекції та методикам формування стравохідно-шлункового анастомозу (США) в порівняльному аспекті. Проаналізовано матеріали власних багаторічних досліджень авторів із цієї проблеми. У ДУ "ІМР НАМН України" та обласному клінічному онкологічному диспансері з 1990 до 2018 року було проліковано 250 хворих на РС і ГЕР. Дані літератури свідчать про те, що неспроможність США займає друге місце серед ускладнень. На перше місце виходять серцево-судинні та легеневі ускладнення. У разі виконання тризональної лімфодисекції п'ятирічна виживаність збільшується на 10 %. Неспроможність США в провідних клініках складає від 3 до 9 %. Виконання пластичного США підвищує його фізіологічні властивості. Таким чином, хірургічне лікування залишається основним стратегічним напрямком при лікуванні РС і ГЕР. Першочерговою метою лікування визнається виживаність хворих. Дані літературних джерел свідчать про необхідність виконання обов'язкової медіастинальної та абдомінальної лімфодисекції. Найбільш успішні результати лікування РС і ГЕР отримано у провідних спеціалізованих онкологічних клініках, де спостерігається найменша післяопераційна летальність. Лікування раку цієї локалізації потребує використання ад'ювантних методів лікування (хіміо- та променевої терапії).

Мета роботи - на підставі аналізу даних літератури визначити роль і місце брахітерапії (БТ) у комплексному лікуванні раку грудної залози (РГЗ), показання та протипоказання до її проведення, оптимальні способи планування та контролю ефективності. Використано такі наукометричні бази даних: Google Scholar, Російський індекс наукового цитування, Index Copernicus, "Бібліометрика української науки", Scholarometer, Microsoft Academic Search. Пошук був обмежений дослідженнями, опублікованими в період 1983 - 2020 рр. Результати аналізу опромінених обсягів досліджено EORTC (неопубліковані дані свідчать про дійсне зменшення обсягу опромінення в 3 рази у пацієнток, які отримали внутрішньо-тканинний буст, у порівнянні з тими, у кого застосовувався дистанційний буст). Незважаючи на зменшення обсягу опромінення, частота розвитку місцевих рецидивів не зросла. Встановлено, що метод БТ надає змогу зменшити променеве навантаження на оточуючі тканини та збільшити СОД на пухлинну масу; доведено ефективність внутрішньотканинного опромінення в комплексному лікуванні на ранніх стадіях РГЗ за результатами спостереження щодо частоти місцевого рецидивування та косметичного ефекту.

Інтернаціоналізація вищої освіти - процес, який розвивається на національному, галузевому та інституціональному рівнях, за якого цілі, функції та механізм надання освітніх послуг набувають міжнародного характеру. Відмінні риси сучасної університетської освіти - високі темпи інтернаціоналізації та глобальне впровадження викладання медичних дисциплін англійською мовою. Міжнародне співробітництво було та залишається одним із пріоритетів розвитку ХНМУ, є невід'ємною складовою життя університету та розвивається в межах інтеграції вищої школи України у світову систему вищої освіти. Мета роботи - аналіз розвитку інтернаціоналізації вищої медичної освіти за допомогою англомовного навчання в ХНМУ, використання нових напрямків удосконалення викладання радіології та радіаційної медицини з використанням сучасних інноваційних технологій. Матеріали та методи дослідження - досвід проходження авторами роботи міжнародних педагогічних і фахових стажувань за кордоном; досвід навчальної та інших видів робіт з іноземними студентами як авторів цієї статті, так і викладачів інших кафедр. Використано та проаналізовано літературні джерела та відомості з офіційного сайту ХНМУ. Необхідними складовими для інтернаціоналізації навчання з використанням англійської мови є високий рівень підготовки та володіння англійської мовою професорсько-викладацького складу університету; достатня забезпеченість навчального процесу сучасними матеріально-технічними засобами, постійне підвищення кваліфікації викладачів із використанням та врахуванням міжнародного досвіду навчання, участь у міжнародних навчально-методичних конференціях. Зроблено висновки, що інтернаціоналізація вищої освіти - незворотний процес, який розвивається на національному, галузевому та інституціональних рівнях, за якого цілі, функції та механізм надання освітніх послуг набувають міжнародного характеру, має високі темпи інтернаціоналізації та глобальне впровадження викладання медичних дисциплін англійською мовою.

Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних виявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань і прихильності пацієнта. Мета роботи - висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій із діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів ДУ "ІМРО НАМН України". Проведено пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які ввійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу. Зроблено висновки, що лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідне тло пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу надасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз.

Неорганні заочеревинні пухлини (ЗП) є новоутвореннями, що не мають органної приналежності та розвиваються з м'яких тканин, розташованих у заочеревинному просторі (жирової, сполучної, судинної, нервової), а також з ембріональних елементів. Неорганні ЗП складають від 0,03 до 1,0 % усіх новоутворень людини. Злоякісні неорганні ЗП складають до 70 %, у той час як доброякісні - до 30 %. Операції з приводу ЗП супроводжуються високим ризиком розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень. У випадку великих ЗП основні труднощі складають компресійний синдром органів черевної порожнини, синдром стискання нижньої порожнистої вени, труднощі мобілізації пухлини за рахунок невеликого хірургічного маневру через великий розмір пухлини. Мета роботи - ознайомлення медичної спільноти з особливостями клінічного перебігу гігантських пухлин заочеревинного простору та можливими інтра- та периопераційними ускладненнями. Наведено клінічний випадок пацієнтки А., 44 років, яка отримувала лікування у відділенні онкологічної хірургії ДУ "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва НАМН України". Проведено хірургічний етап лікування. Виконано видалення пухлини заочеревиннго простору з технічними складнощами. У післяопераційному періоді після хірургічного втручання кровотеча з розширенної вени черевної стінки. Проведено хірургічне лікування: релапаротомія, зупинка кровотечі. Строк нагляду - 3 роки, даних щодо рецидиву немає. Зроблено висновки, що якщо неорганні ЗП супроводжуються додатково синдромом нижньої порожнистої вени, необхідно проводити ретельний гемостаз інтраопераційно та проводити активний нагляд у найближчому післяопераційному періоді для контролю можливої кровотечі після заповнення "порожніх" раніше судин.

Мета роботи - узагальнити історичні відомості про становлення та розвиток кафедри радіології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Проведено аналіз відкритих літературних джерел та архівних даних щодо історії кафедри радіології, становлення наукової школи, розвитку методичних підходів до викладання радіології в університеті.

У світі зареєстровано декілька показань для призначення імунотерапії інгібіторами імунних контрольних точок (ІТ ІКТ). Призначення ІТ ІКТ при раку шлунка (РШ) обумовлене наявністю експресії лігандів PD-L1 на пухлинних клітинах; високим мутаційним навантаженням у пухлині; наявністю мікросателітнонестабільної форми РШ MSI-h або поломкою механізму виправлення помилок системи неспарених основ ДНК - MMR; T-кілер імуноскор (IS). Мета роботи - вивчити склад імуноклітинного фенотипу злоякісних пухлин шлунка. Наведено результати клінічного дослідження, проведеного на базі науково-дослідного відділення пухлин органів грудної порожнини Національного інституту раку та абдомінального онкохірургічного відділення КНП "Одеський обласний онкологічний диспансер" Одеської обласної ради у 221 хворого, прооперованого з приводу РШ у період 2007 - 2013 рр. Середній вік 60,88 +- 10,5 року, чоловіків - 180, жінок - 41. Всього виконано 143 гастректомії та 78 дистальних субтотальних резекцій. Досліджувана група хворих для вивчення IS складалася з 22 хворих на РШ. На першому етапі визначено щільність імунокомпетентних клітин TILs або TIMs, де TILs передбачає кількісну оцінку лімфоцитів, що інфільтрують пухлину, а TIMs - підрахунок кількості макрофагів, що інфільтрують пухлину. Другим етапом проведено оцінку вираженості інфільтрації імунними клітинами двох компартментів: центральних ділянок пухлини (СТ) і навколо краю інвазії пухлини (ІМ) - у перитуморозній стромі. Всі хворі, включені в дослідження, були радикально прооперовані. Вилучені під час операції пухлини досліджено з використанням імуноскору. Дуже високу кореляцію відмічено між наявністю у клітинах експресії PD-L1 і присутністю CD8 T-лімфоцитів у tumor nest - 0,81. Вплив імуноскору на прогноз склав 0,64. Негативна висока кореляція визначалась між концентрацією М2 CD163 макрофагів у пухлині та наявністю метастазів у регіонарні лімфатичні вузли - 0,65. Дуже висока кореляція між концентрацією CD3 і CD8 у центральних зонах пухлини - 0,95. Дуже висока кореляція між наявністю у клітин експресії PD-L1 і наявністю CD3 клітин у tumor nest - 0,84. Дуже високою була кореляція між CD3 і CD8 у пухлинній стромі - 0,87. Зроблено висновок, що вивчення IS необхідне як з точки зору впливу на виживаність хворих як фактора прогнозу, так і з перспективою більш активного призначення та використання імунотаргетних препаратів надалі.

Ультразвукова діагностика (ехографія) є одним із основних діагностичних методів, використовуваних у лікарській практиці. На підставі результатів, отриманих при ультразвуковому дослідженні (УЗД), може бути складений план подальшого діагностичного обстеження пацієнта і/або визначена лікувальна тактика для конкретного хворого. Мета дослідження - вивчення ехографічних особливостей внутрішніх геніталій у дівчаток-підлітків з аномальними матковими кровотечами (АМК) залежно від часу дебюту захворювання та гормонального фону. Обстежено 289 дівчат-підлітків з АМК віком 11 - 17 років. Пацієнтки були розподілені на 3 групи. До першої ввійшли 163 підлітки з маніфестацією захворювання з менархе або в перший рік менструальної функції. До другої - 65 дівчаток, у яких АМК виникли на другому і пізніше роках існування менструальної функції. У третю - 61 пацієнтка з несталим менструальним циклом. У сироватці крові визначали ЛГ, ФСГ, ПРЛ, Е2, Т, ІРІ, ІПФР-1, ГЗСС. Були виміряні поздовжній, поперечний і передньозадній розмір матки та яєчників і проведено оцінку даних УЗД органів малого таза дівчаток із АМК. Виявлено, що параметри матки в межах вікової норми реєструвалися тільки у 35 % пацієнток, найрідше у дівчаток із попередньою олігоменореєю (29,5 %). Більш ніж у третини дівчат виявлялися персистуючі фолікули або кісти яєчників і у 62,8 % збільшення внутрішньоматкового М-ехо. Виявлено залежність розмірів матки від патерна гормонів. Наведено математичний аналіз асоціативних зв'язків гормонального фону та ехографічних параметрів матки. Зроблено висновки, що УЗД органів малого таза є корисним інструментом у виявленні морфологічних особливостей матки та яєчників, доповнює ендокринний профіль хворих, що підвищує точність діагностики, а його результати слугують додатковим маркером при вирішенні питання про вибір тактики терапії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-433.8

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-5

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести аналіз та узагальнення даних наукової літератури за проблемою надання психологічної допомоги онкохворим на етапі ПТ і навесті власні результати психологічного дослідження 55 хворих на рак тіла матки (РТМ) на етапі променевої терапії (ПТ) у клініці ДУ "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва НАМН України" за 2015 - 2018 рр. Огляд літератури охопив доступні публікації, які були отримані внаслідок літературного пошуку у вітчизняних (НБУВ) і закордонних базах даних (Scopus, Web of Science Core Collection, PubMed, BMC, ScinceDirect, Wiley Online Library, RNB). Клініко-лабораторне обстеження проведено 55 жінкам, хворим на РТМ I - II стадій (T1b-c N0 M0 - T2a-b N0 M0). Діагноз аденокарциноми підтверджено за допомогою гістологічного дослідження. Всім хворим проведено пангістеректомію та післяопераційний курс дистанційної гамма-терапії на апараті "РОКУС-АМ" методом дробного фракціонування. 15 хворим проводилася психологічна корекція на етапі ПТ. Для оцінки рівня якості життя використовували опитувальник SF-36 (Health Status Survey). Оцінку ступеня вираженості психосоматичних розладів у хворих на РТМ проводили за допомогою опитувальника EORTC QLQ-C30. При аналітичному огляді літератури проаналізовано досвід надання психологічної допомоги онкохворим на етапі ПТ в Україні та за кордоном. Наведено особливості психологічного реагування пацієнта на етапі променевого лікування та можливі наслідки порушення вищих психічних функцій. Розглянуто мішені психологічної корекції та фактори, що впливають на рівень якості життя пацієнта. Наведено оцінку ефективності результатів психотерапевтичних втручань різних напрямків. Встановлено, що на сучасному рівні медико-психологічний супровід онкохворих - це не тільки психологічне консультування та медикаментозна корекція їх психологічного стану, спрямовані на зниження рівня дистресу, тривоги та депресії, але й психокорекція, психоедукація, доступ до психотерапевчних груп та індивідуальна психотерапія. Наведено ефективність застосуваня власних розробок схем медико-психологічної корекції емоційного стану жінок, використання яких надало можливість зменшити прояви порушень сну, когнітивної функції та втоми. Зроблено висновки, що використання диференційованого підходу до вибору методів психологічної допомоги онкологічним пацієнтам і членам їх сімей на етапі ПТ у вигляді психокорекції емоційної, когнітивної та поведінкової сфер, психоедукації або психотерапевтичних втручань надасть можливість істотно поліпшити їх психологічний стан і рівень якості їх життя.

Останнім часом у світі зростає захворюваність на тиреотоксикоз, який відзначається поліетіологічністю, різноманітністю клінічних проявів і потенційних методів лікування. Відповідне лікування вимагає точного діагнозу та залежить від супутніх захворювань і прихильності пацієнта. Мета роботи - висвітлити ключові положення клінічних рекомендацій із діагностики та лікування тиреотоксикозу Американської тиреоїдної асоціації та Американської асоціації клінічних ендокринологів, Ендокринологічного товариства США з діагностики та лікування захворювань щитоподібної залози, а також локальних клінічних протоколів Державної установи "Інститут медичної радіології та онкології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України". Пошук в електронній базі даних публікацій за останні 5 років, які ввійшли до Кохранівської бібліотеки, баз даних PUBMED і MEDLINE. Клінічні рекомендації базуються на консенсусі експертів та оцінці значущості згідно з міжнародними клінічними рекомендаціями з тиреотоксикозу. Відображено сучасні рекомендації щодо діагностики, ведення та лікування хворих на різні форми тиреотоксикозу. Розглянуто лікувальну тактику щодо таких пацієнтів залежно від етіології захворювання. Обгрунтовано терапевтичні підходи щодо лікування хвороби Грейвса, аутоімунної офтальмопатії, тиреотоксичного кризу вагітних, особливості лікування пацієнтів із субклінічним гіпертиреозом, а також йодоіндукованим тиреотоксикозом. Зроблено висновки, що лікування тиреотоксикозу залишається актуальною проблемою сучасної внутрішньої медицини. Незважаючи на існуючі численні клінічно доведені протоколи лікування цієї патології, коморбідне тло пацієнтів ускладнює їх використання. Імплементація елементів наведеного протоколу надасть можливість реалізувати засади персоналізованого підходу у хворих на тиреотоксикоз.

Україна вступила на шлях розвитку ринкової економіки, що передбачає високий рівень творчої діяльності, освіти, інтелектуальної власності. Згідно з сучасними вимогами розвитку вищої освіти, глобалізації та інтеграції в сучасний світовий освітній простір у Харківському національному медичному університеті (ХНМУ) впроваджуються освітні програми в межах відповідних спеціальностей. Одним з основних принципів є формування компетентностей у студентів як їхніх результатів навчання. Мета роботи - встановити чітке уявлення щодо сучасних вимог до вищої медичної освіти в умовах глобалізації та інтеграції навчання. Кафедра радіології та радіаційної медицини ХНМУ створила освітню програму (Силабус) навчальної дисципліни "Радіологія" для магістрів напрямку підготовки 22 "Охорона здоров'я", в якій основним напрямком роботи є перехід до єдиної європейської системи залікового переводу результатів навчання студентів і підвищення якості освіти. Важливою відмінністю Силабусу від попередніх навчальних програм є перелік компетентностей і кінцевих результатів навчання, які відображені в Національній рамці кваліфікацій (2011, 2019 р.) і базуються на європейських і національних стандартах і принципах забезпечення якості освіти з урахуванням вимог ринку праці. Набуття компетентностей майбутніми працівниками запроваджується з метою гармонізації норм законодавства у сфері освіти та соціально-трудових відносин. Оволодіння цими компетентностями надасть можливість студентам, а в подальшому і випускникам ХНМУ успішно реалізувати свій потенціал на ринку праці, створить широкий простір для подальшого розвитку творчої особистості, благосприятливі умови для безперервного професійного вдосконалення.

Мета роботи - узагальнити історичні відомості про становлення та розвиток кафедри радіології Національного медичного університету (НМУ) імені О. О. Богомольця. Проведено аналіз відкритих літературних джерел та архівних даних, присвячених історії кафедри радіології, становленню наукової школи, розвитку методичних підходів до викладання радіології в університеті. Протягом усього століття свого існування кафедра радіології та радіаційної медицини НМУ імені О. О. Богомольця та її співробітники - різні покоління викладачів, науковців, лікарів - намагалися, щоб основні напрямки та пріоритети в галузі променевої діагностики, променевої терапії та радіаційної медицини були представлені в навчальному процесі, науковій і клінічній роботі та значною мірою були синхронні з тенденціями розвитку радіологічних досліджень у світі. Кафедра є головною (опорною) серед кафедр радіологічного профілю медичних вузів України, очолює учбово-методичну роботу та організацію радіологічної служби в державі. Вітчизняну радіологію та радіаційну медицину завжди відрізняло поєднання власних славетних традицій у розробці проблем променевої діагностики та терапії з прагненням йти у фарватері світової наукової, клінічної та діагностичної думки.

Історичний огляд діяльності Інституту медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва є актуальним, оскільки зумовлений потребою систематизації шляхів розвитку установи до сторічного ювілею. З відображенням сукупності уявлень про минуле можна реально оцінити та сприйняття історичних подій, особистостей та явищ. Мета роботи - узагальнити історичні відомості про становлення та розвиток Державної установи "Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України". Проведено аналіз історичної наукової літератури, рукописів, архівних паперових матеріалів, матеріалів на електронних та інших носіях, що розкривають історичні аспекти становлення рентгенології, радіології та онкології в Україні та, зокрема, Харкові. Протягом століття існування інституту науковці кількох поколінь пройшли величезний шлях у створенні та розвитку рентгенології, променевої терапії, променевої діагностики, онкології, радіобіології, радіаційної дозиметрії та ін. Вони першими отримали радій для країни, відкрили онкологічні диспансери, рентгенологічний технікум, розгорнули широку мережу периферійних науково-опорних пунктів (13 рентгенологічних і 26 онкологічних). І сьогодні колектив інституту докладає багато зусиль для подальшого розвитку науки та медицини на користь здоров'я людей. Сто років тому з перших кроків розвитку онкології та радіології сформувалася нова наукова школа фахівців, яка зробила великий внесок у становлення кількох найактуальніших медичних дисциплін і продовжує сприяти їх ефективному науково-теоретичному та практичному розвитку.

У комплексі методів сучасної онкологічної допомоги важливе місце посідає радіотерапія, адже вона необхідна більш ніж половині хворих на рак у всьому світі. Однак у країнах із низьким рівнем достатку понад 2 млн людей щорічно не можуть отримати доступ до сучасних радіотерапевтичних технологій. Отже, невідкладним завданням у галузі радіаційної онкології є підвищення доступності, якості та ефективності радіотерапевтичної допомоги (РТД), моніторинг рівня технічного, кадрового та методологічного забезпечення променевої терапії в Україні відповідно до тенденцій її розвитку в Європі та світі. Актуальним завданням дослідження є огляд та аналіз існуючого рівня, доступності та ефективності використання сучасних технологій променевої терапії в регіонах України. Мета роботи - аналіз поточного стану та рівня доступності РТД в Україні, пошук можливостей для розширення її застосування. Проведено аналіз і порівняння статистичних даних Національного канцер-реєстру України та інформації баз даних IARC GLOBOCAN, DIRAC МАГАТЕ, узагальнення результатів. Проаналізовано рівень технічної, технологічної та кадрової забезпеченості онкологічних центрів України, проведено оцінку кількісної та якісної складових РТД у порівнянні з середньоєвропейськими показниками. Оцінку стану РТД в Україні проведено з урахуванням динаміки збільшення кількості хворих.

Дослідження останніх десятиліть показали, що імунні клітини є важливими учасниками онкопроцесу та запалення, пов'язаного з раком. Зусилля були зосереджені на розумінні того, як імунні клітини впливають на результат розвитку пухлини на різних стадіях захворювання: рання неопластична трансформація, клінічно виявлені пухлини, метастатичне поширення та на етапах хірургічного та променевого лікування. Мета роботи - оцінити стан імунної системи у хворих із пухлинами головного мозку (ПГМ) перед початком променевої терапії та радіохірургії та порівняти особливості імунітету при метастатичних і гліальних ПГМ. У дослідженні наведено результати імунограм 61 пацієнта. З них 18 пацієнтів із первинними гліальними пухлинами та 23 пацієнти зі вторинними метастатичними пухлинами в головний мозок. Як контрольна група наведено результати 20 умовно здорових пацієнтів, які не мали онкозахворювань. Вік пацієнтів склав 24 - 75 років. Усі пацієнти мають гістологічне підтвердження діагнозу пухлини. Оперативне втручання проводилось за 1,0 - 3,0 роки до обстеження. Оцінку стану імунної системи у хворих на пухлини мозку проведено з урахуванням клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланки імунітету. Для оцінки клітинного імунітету визначено відносну та абсолютну кількість основних субпопуляцій лімфоцитів, таких як CD3+ - загальні T-лімфоцити, CD4+ - T-лімфоцити-хелпери, CD8+ - цитотоксичні лімфоцити, CD16+ - натуральні кілерні лімфоцити, CD19+ - B-лімфоцити. Визначення гуморальних показників включало оцінку кількісних показників IgG, IgM та IgA. Кількісна оцінка фагоцитарної ланки імунітету включала фагоцитарну активність нейтрофілів (а саме: НСТ-тест, індукуюча (зимозан) та спонтанна активність мієлопероксидази нейтрофілів). У ході порівняння імунних показників кількості T- і B-субпопуляцій лімфоцитів у хворих із первинними злоякісними пухлинами мозку та зі вторинними метастатичними пухлинами не виявлено статистичної вірогідної відмінності між цими показниками. При гліобластомах виявляються найвищі рівні СD4+- і CD8+-лімфоцитів у порівнянні з іншими групами пухлин, а також більш високі рівні IgG і IgA, ніж за інших пухлин, тоді як концентрація IgM знаходиться практично на одному рівні у всіх трьох групах хворих. Спостерігається тенденція до зниження рівня IgG і IgM у крові хворих із метастатичними пухлинами. В обох досліджуваних групах онкологічних хворих спостерігається гальмування мієлопероксидазної активності нейтрофілів на тлі збереження функції НСТ активності клітин. За результатами дослідження імунологічних показників ПГМ (як метастатичних, так і первинних злоякісних гліальних) виявляються часткові зміни в різних ланках імунітету - клітинній, гуморальній і фагоцитарній активності. Однак не виявлено статистично значущої відмінності між показниками імунного статусу, що потребує подальшого дослідження даної теми. У хворих із пухлинами мозку на етапі підготовки до променевої терапії не спостерігаються суттєві зміни в імунній системі, які б унеможливили проведення такого лікування і були одним із протипоказань.