Вперше у вітчизняній лексикографічній практиці подається тлумачення та енциклопедичний опис ключових реалій молодих лінгвістичних дисциплін та напрямів, більшість з яких сформувалася переважно у другій половині ХХ сторіччя на перетині лінгвістики з іншими галузями знань: computer science, теорією математичних моделей, філософією та логікою, когнітивністикою, штучним інтелектом. У словнику представлені генеративна лінгвістика, кібернетична та комп'ютерна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, комунікативна лінгвістика, лінгвістична прагматика, лінгвістика тексту, герменевтична лінгвістика (моделі розуміння природної мови), логічний аналіз природної мови, теорія діалогу, теорія дискурсу та ін. Міститься близько 350 понять та, відповідно, 1400 термінів і термінологічних сполучень українською, російською, англійською та німецькою мовами.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним проблемам побудови стислого тексту (СТ). Пропонується комплексне тлумачення поняття "текст". Проведена класифікація існуючих видів СТ. Описана методика визначення інформативної насиченості стислого тексту. Комплексно розглядаються лінгвальні характеристики стислих текстів, виділяються поняття форсовано та нормовано стислого тексту, досліджується їх специфіка, особливості комунікативної перспективи СТ. Визначені напрями реалізації творчого компоненту структури СТ.

Зроблено спробу встановити основні аспекти когнітивної лінгвістики як нового напряму та ланки поєднання лінгвістик XX і XXI століть у світлі актуальних проблем контрастивної семантики та контрастивної лексикології, зокрема.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів щодо мови. Визначено статус та характерні ознаки прескриптивного підходу у науці про мову на тлі основних тенденцій розвитку лінгвістики у XIX - XX ст., узятих у перспективі загальнонаукових тенденцій розвитку гуманітарного знання. Вияви соціальної активності щодо мовних питань розглянуто як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному та культурно-семіотичному аспектах. Вперше запропоновано варіант логічної інтерпретації лінгвістичних прескрипцій як таких, що мають деонтичну модальність та належать до логіки норм і дій. Наведено основні характеристики функціонально-комунікативного підходу до мови та визначено тенденцію розвитку соціолінгвістичних досліджень стосовно аналізу дискурсу. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми. З метою дослідження динаміки нормалізаційних і кодифікаційних процесів розроблено та застосовано модель лінгвістичної свідомості, яка дозволяє описати, а також пояснити мовні конфлікти у зв'язку з відповідними системами ціннісних орієнтацій та культурними стереотипами. Встановлено, що соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Висвітлено вплив діахронічної семантики метамовних позначень на етноспецифічний тип поглядів на мову. На матеріалі мовних реформ у різних країнах проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Вперше філософію історії розглянуто у контексті лінгвістики термінології. На основі аналізу літератури та практичного матеріалу проілюстровано теоретичне та наочно конкретне, прикладне значення даного явища в термінології філософії сучасної німецької мови. Доведено, що з кожною новою епохою, цивілізацією виникають нові терміни, які кристалізуються завдяки наполегливій і напруженій праці філософів. Аналіз філософських термінів проведено в хронологічній послідовності відповідно до їх місця в філософії історії. Підкреслено, що навіть з появою наукового терміна проблема дефінітивного поняття залишається актуальною. Філософський термін розвивається в конкретній історичній епосі, шляхом прагматики окремо взятого дослідника, який безпосередньо формує цей термін.

Висвітлено деякі закономірності розвитку української літературної мови. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, Л.Толстого, О.Лятуринської, Б.Харчука, О.Забужко та ін. Досліджено особливості використання внутрішніх ресурсів української мови у процесі вторинної фразеологічної номінації, класифікації складнопідрядних поліпредикативних речень, а також функціональні особливості вживання різновидів номінативних речень у творах О.Гончара.

Висвітлено теоретичні проблеми регулювання мовної діяльності суспільства, співвідношення дескриптивного та прескриптивного підходів до мови. Вияви соціальної активності щодо мовних питань інтерпретовано як різновид метамовної рефлексії та досліджено у логіко-лінгвістичному і культурно-семіотичному аспектах. Особливу увагу приділено теоретичним проблемам мовної норми, соціонормативний (функціонально-комунікативний) аспект розгляду мовних питань поєднано з їх когнітивною інтерпретацією. Проаналізовано механізми маніпулювання мовою, проблеми влади та ідеології.

Охарактеризовано українську перекладну поезію доби бароко. Висвітлено зв'язок фразеології сучасної французької мови з іншими галузями лінгвістики. Проведено структурно-семантичний аналіз фразеологізмів з компонентом "душа" абстрактно-сенсорної семантики. Наведено характеристику гуцульських етнографічних діалектизмів (на прикладі повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"). Досліджено структурно-семантичні параметри питальних речень фразеологізованої структури. Описано стилістичну систему сучасної української літературної мови як лінгвістичну основу методики формування стилістичних умінь майбутніх учителів початкових класів. Розглянуто структурно-семантичні особливості поліпредикативних складнопідрядних речень з супідрядним підпорядкуванням частин. Розкрито засади літературознавчої методології "Історії літератури руської" Омеляна Огоновського.

Висвітлено основні поняття лінгвістики художнього тексту. Розкрито основні стилістичні прийоми, на яких базується художній твір. Розглянуто в діахронічному плані основні поетичні школи, які існували у Франції. Проаналізовано взаємодію основних рівнів поетичного тексту (композиція, лінгвостилістичні прийоми, тропи, підтекст). Наведено відомості про основні принципи французької версифікації.

Освещены основные понятия лингвистики художественного текста. Раскрыты основные стилистические приемы, на которых основывается художественное произведение. Рассмотрены в диахроническом аспекте основные поэтические школы, существовавшие во Франции. Проанализировано взаимодействие основных уровней поэтического текста (композиция, лингвостилистические приемы, тропы, подтекст). Приведены сведения об основных принципах французской версификации.

Проаналізовано роль українського письменника, громадського діяча - Трохима Зіньківського (1861 - 1891 рр.) у становленні норм української літературної мови. Висвітлено специфіку трактування літератури та мови як націотворчих чинників представниками раннього українського романтизму. Розглянуто особливості вивчення творів російської літератури в курсі зарубіжної літератури у двомовному середовищі сучасної школи. Визначено параметри дериваційної парадигми слова. Наведено характеристику дієслівних словотвірних типів із суфіксом -и-(-ї-). Описано структуру, функції та семантику підрядних частин у складнопідрядному реченні. Розкрито комунікативно-прагматичний аспект ділового листування.

Проанализирована роль украинского писателя, общественного деятеля - Трохима Зиньковского (1861 - 1891 гг.) в становлении норм украинского литературного языка. Освещена специфика трактования литературы и языка как нациотворческих факторов представителями раннего украинского романтизма. Рассмотрены особенности изучения произведений российской литературы в курсе зарубежной литературы в двуязычной среде современной школы. Определены параметры деривационной парадигмы слова. Описаны структура, функции и семантика подчиненных частей в сложноподчиненном предложении. Раскрыт коммуникативно-прагматический аспект деловой переписки.

Висвітлено основні етапи історії світового мовознавства від класичного до когнітивної лінгвістики та проблеми мовознавства Давнього Сходу, Стародовньої Греції, Давнього Риму, мовознавство епохи середньовіччя та Відродження; виникнення індоєвропеїстики; становлення германістики. Розглянуто питання про формування романських мов. Проаналізовано місце німецького мовознавця, літературознавця, філософа і державного діяча Вільгельма фон Гумбольдта (1767 - 1835 рр.) в історії світового мовознавства. Описано основні напрямки компаративістики ХІХ ст. і структуралізму. Акцентовано увагу на психологізмі, молодограматизмі, соціологізмі, лінгвістичному структуралізмі, празькому функціоналізмі, глосематиці, дескриптивній, структурній, математичній, генеративній, когнітивній, конструктивній, ареальній та функціональній лінгвістиках, психо-, етно-, мета- та соціолінгвістиці, лінгвістичній семіотиці.

Розглянуто проблему юридичної лінгвістики як нового напряму на стику правознавства та мовознавства. Визначено перспективні напрямки досліджень юридичної лінгвістики: сприяння в розв'язанні теоретичних проблем самої юридичної науки, удосконалення мовного забезпечення законодавчої практики та лінгвістичної підготовки, усного та писемного мовлення працівників правоохоронних і судових органів.

The article is dedicated to the achievements of legal linguistics in the Ukraine for the last ten year period. The perspectives in the development of legal science are outlined: 1) the theoretical problems decision in legal science itself, 2) enhancement of speech provision of legislative practice, 3) enhancement of linguistic practice, oral & written speech of the employees of law enforcement & judicial structures.

Висвітлено питання правничої лінгвістики як мови права та найважливішого засобу правової комунікації, а також пізнання, передачі правової інформації у сіспільстві. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти нормотворчої діяльності. Висвітлено мовні проблеми правотворчості та правозастосування, наведено напрями науково-лінгвістичного аналізу правових категорій, зокрема, законовчої техніки, текстології, юридичної термінології та герменевтики.

Освещены вопросы правовой лингвистики как языка права и важнейшего средства правовой коммуникации и познания, передачи правовой информации в обществе. Рассмотрены теоретические и практические аспекты нормообразующей деятельности. Освещены языковые проблемы правообразования и правоиспользования, приведены направления научно-лингвистического анализа правовых категорий, в частности, законодательной техники, текстологии, юридической терминологии и герменевтики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х.в4 + Щ1:х

Рубрики:

Юридична термінологія

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті лінгвістичного повороту в філософії розглянуто мову як трансдисциплінарну модель багатоманітних проявів життєдіяльності людини. Проаналізовано особливості вивчення структури лексико-семантичного поля, а також функціонально-комунікативного моделювання динаміки дискурсу. Розкрито психологічні аспекти твору Е.Хемінгуея "Сніги Кіліманджаро". Запропоновано когнітивні моделі діалогу. Висвітлено проблеми перекладу французької літератури українською мовою, а також граматичний аспект у викладанні іноземних мов.

В контексте лингвистического поворота в философии рассмотрен язык как трансдисциплинарная модель разнообразных проявлений жизнедеятельности человека. Проанализированы особенности изучения структуры лексико-семантического поля, а также функционально-коммуникативного моделирования динамики дискурса. Раскрыты психологические аспекты произведения Хемингуэя "Снега Килиманджаро". Предложены когнитивные модели диалога. Освещены проблемы перевода французской литературы на украинский язык, а также грамматический аспект в преподавании иностранных языков.

Висвітлено історію походження української мови та мотивацію різновидів її назви. Описано теорію каузальності в сучасних оптимальних лінгвотехнологіях. Розкрито функціонально-комунікативний аспект діалогічного мовлення. Викладено системний підхід до вивчення словникового складу мови. Проаналізовано національно-культурні особливості семантики фразеологізмів української мови з компонентами (топонімами, етнонімами, назвами реалій). Розглянуто питання кваліфікації з'ясувально-об'єктних складнопідрядних речень. Значну увагу приділено питанням літературознавства.

Освещены история происхождения украинского языка и мотивация разновидностей его названий. Описана теория каузальности в современных оптимальных лингвотехнологиях. Раскрыт функционально-коммуникативный аспект диалогической речи. Изложен системный подход к изучению словарного состава языка. Проанализированы национально-культурные особенности семантики фразеологизмов украинского языка с компонентами (топонимами, этнонимами, названиями реалий). Рассмотрены вопросы кваллификации изьяснительно-объектных сложноподрядных предложений. Значительное внимание уделено вопросам литературоведения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)в4я431(0) + Ш1в2:Х

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання семантики та динаміки фразеологічних одиниць, фразеотворення, фразеологічної ідеографії та діалектної фразеології. Проаналізовано взаємодію різних функцій свідомості, зокрема, сенсорних механізмів зорових, смакових, слухових, соматичних та інших відчуттів з ментальними структурами у процесі фразеологічної номінації. Описано способи творення евфемістичних фразеологічних одиниць на основі східнослобожанських та східностепових говірок Донбасу. Висвітлено джерела поповнення фразеології сучасної української мови.

Рассмотрены вопросы семантики и динамики фразеологических единиц, фразеосоздания, фразеологической идеографии и диалектной фразеологии. Проанализировано взаимодействие разных функций сознания, в частности, сенсорных механизмов зрительных, вкусовых, слуховых, соматических и других чувств с ментальными структурами в процессе фразеологической номинации. Описаны способы создания эвфемистических фразеологических единиц на основе восточнослобожанских и восточностепных говоров Донбасса. Освещены источники пополнения фразеологии современного украинского языка.

Висвітлено соціальні, культурні, психологічні та гендерні аспекти жіночого ренесансу кінця ХІХ - початку ХХ ст. Викладено гендерний підхід до художньої прози "романтиків вітаїзму". Описано образ жінки в поезії Д.Павличка, розглянуто проблеми гендерної ідентичності української жінки в політиці.

Освещены социальные, культурные, психологические и гендерные аспекты женского ренессанса конца ХІХ - начала ХХ ст. Изложен гендерный подход к художественной прозе "романтиков витаизма". Описан образ женщины в поэзии Д.Павлычко, рассмотрены проблемы гендерной идентичности украинской женщины в политике.