Вміщено матеріали конференції, присвяченої дослідженню пам'яток археології Миколаївщини, висвітленню історії та духовної культури краю. Проаналізовано джерела та історіографію. Значну увагу приділено етнографії та фольклористиці Миколаївщини.

Розглянуто специфіку та типологічні риси жанрової системи лірики ХХ ст. у ракурсі застосування категорії особистості як жанроутворювального фактора. Визначено своєрідність та еволюцію жанрової системи ліричних творів Анни Ахматової. Висвітлено жанрово-стилістичні особливості української повісті 1960 - 80-х років. Розкрито семантику епітетарних словосполучень у поезіях О.С.Пушкіна. Викладено деякі сучасні тенденції побутування фольклорних жанрів на Дніпропетровщині.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розглянуто актуальні проблеми сучасної української мови, історії мови, текстотвірного потенціалу морфологічних і синтаксичних одиниць. Висвітлено особливості синтаксичного зв'язку компонентів у конструкціях з послідовною підрядністю та речень у складному синтаксичному цілому, авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності та як одиницю поетичного тексту, комунікативний потенціал таксономічних речень. Проаналізовано параметри опису системності лексики у говірці, деякі проблеми діалектології регіональних варіантів англійської мови, інтернаціональні елементи у мові фольклору.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Йдеться про одного з найвидатніших гетьманів України Богдана Хмельницького, життя і діяльність якого тісно пов'язані з козацьким краєм - Нікопольщиною. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького знайшла широке відображення в історичних працях, тогочасному фольклорі, різноманітних іноземних творах. Тому автори поставили собі за мету систематизувати історичні матеріали з даного питання на основі названих джерел.

Представлено бібліографію фольклористики: фольклору українців, що проживають поза межами України; національних меншин України; пісенного і прозового фольклору в Україні періоду революції і громадянської війни, Великої Вітчизняної війни, післявоєнних років; фольклору слов'янських народів, народів колишнього СРСР, народів світу тощо.

Проаналізовано основні етапи життя, творчу та громадську діяльність члена Спілки журналістів і Національної Спілки письменників України, публіциста, прозаїка, краєзнавця та фольклориста з Сумщини Івана Пилиповича Корнющенка.

Розглянуто основні принципи особистісно зорієнтованого навчання у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського. Значну увагу приділено ідеям батьківської школи, філософії виховання, проблемі фольклорної пам'яті українців, а також гуманістичній концепції В.Сухомлинського у роботі класного керівника сучасної школи.

Висвітлено проблему походження замовлянь як жанру фольклорного мистецтва в контексті вербальної магії та вірувань українського народу. Здійснено спробу встановити найдавніші образи, притаманні найдавнішим епохам, а також наведено зразки сучасних замовлянь Полісся та Кіровоградщини.

Наведено загальні відомості з питань методики викладання української літератури в школі, запропоновано шляхи її розвитку. Розглянуто форми, методи та методичні прийоми викладання літератури, зокрема, метод лекції, бесіди, самостійної роботи та ін. Висвітлено особливості уроку як основної форми вивчення літератури, показано його структуру та методику, наведено класифікацію типів уроків. Викладено методологічні й методичні питання роботи з текстом, охарактеризовано особливості вивчення окремих тем і розділів програмового матеріалу. Аналізуються питання розвитку зв'язного мовлення учнів та система творчих робіт з літератури, а також пропонується методика вивчення творів різних жанрів (фольклорних, епічних, ліричних, драматичних, літературно-критичних статей).

Досліджуються проблеми мистецького виховання молоді в Україні. Збірка містить невелику частку праць, які побудовані на місцевому краєзнавчому матеріалі (фольклорі, кращих здобутках провідних вітчизняних митців і педагогів як минулого, так і сучасності). Три хорові твори, подані в нотному додатку, в Україні публікуються вперше.

Розглядаються актуальні проблеми мовознавства та літературознавства. У мовознавчих працях досліджується мовна та мовленнєва семантика, в тому числі у її новому - когнітивному - ракурсі, функціональна взаємодія текстових внесень в англомовних текстах малої прозової форми, усномовні особливості катойконімів (на матеріалі говірок Черкащини), оптимізація наукового викладу тощо. Літературознавчі роботи присвячені аналізові художнього тексту, його мотивам, образам, традиціям. Характеризується символіка вогню в українському фольклорі та творчості Т.Г.Шевченка, поетика метафоричного слова неокласиків, специфіка образності у новелі Г.Косинки "В житах", проблеми психологічного аналізу персонажу (В.Шекспір та П.Мирний), загадка як елемент художнього мислення та ін.

Розглянуто питання формування естетичних почуттів у майбутніх вчителів, використання театрального мистецтва у шкільній педагогіці, передумови емоційної регуляції навчально-професійної діяльності студентів. Висвітлено особливості формування пізнавальної активності молодших школярів у педагогічній теорії та практиці, профілактики агресивної поведінки дітей старшого дошкільного віку, взаємозв'язок формування духовних потреб дитини з типологією родини. Проаналізовано проблеми методичного забезпечення корекції розумової сфери у процесі трудового навчання дітей з вадами розумового розвитку, формування духовності шляхом відродження українського фольклору.

Висвітлено шлях української літератури від прадавнього письменства Київської Русі до самобутньої творчості Григорія Сковороди, проаналізовано все родове, видове і жанрове багатство прадавньої та давньої української літератури. Вперше фольклор трактовано як художню словесність.

Висвітлено сторінки життя та творчості Л.Українки волинського періоду у зв'язках з найближчим оточенням, природою, народним побутом і фольклором цього краю. Вперше подано своєрідну галерею портретів сім'ї Косачів. Найбільшу увагу приділено Ларисі Косач (Лесі Українці), але водночас накреслено силуети матері письменниці - відомої громадської діячки, поетеси та прозаїка О.Пчілки, мецената української культури і дбайливого батька великої сім'ї П.Косача, побратима за пером - фізика, поета і прозаїка М.Косача (у літературі Михайла Обачного), сестри Лесі та її біографа, авторки фундаментальної "Хронології життя та творчості Лесі Українки" О.Косач-Кривинюк та ін. Наведено багато нових архівних письмових свідчень і фотографій, які опубліковано вперше.

Висвітлено історичний досвід щодо залучення селянських дітей до участі в народних промислах і розвитку дитячої декоративно-ужиткової та технічної творчості, висвітлено жанрово-стильові особливості обрядового фольклору Слобожанщини в дитячій традиції виконання. Наведено кращі зразки дитячого пісенного, обрядового фольклору, описано чимало дворових ігор, забав, лічилок, примовок до жеребкування.

Досліджено співвідношення професійної творчості і фольклору на різних рівнях історичного розвитку. Значна увага приділяється творчості М.Ларіонова, М.Шагала, Д.Бурлюка, Ж.Люрса, А.Руссо, Пікассо.

Наведено перше повне зібрання музикознавчих і фольклористичних праць видатного українського композитора й музикознавця С.Людкевича, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х рр. ХХ ст. Запропоновано дослідження, статті та виступи з питань музичної естетики й стилістики; про музику й поезію; про українських та російських композиторів і виконавців. Включено праці з фольклористики, статті про церковну музику, висвітлено питання музичного шкільництва, педагогіки та теорії музики, а також наведено статті про музичне життя Західної України. Відтворено реальну картину музичного, культурного та суспільного розвитку Галичини.

Зроблено спробу проаналізувати систему "нежиттєподібних" прийомів у "другому плані" розповіді, джерелом яких у письменника є міфологічні сюжети, фольклорні мотиви та образи, притчеве сюжетотворення. Підкреслюється, що двопланова розповідь, тобто поєднання конкретно-образного відтворення дійсності та глибокого ідейного підтексту в цілому характерна для концептуальної прози В.Шевчука.