Визначено творчий внесок українських композиторів у вітчизняну та зарубіжну культуру, а також проаналізовано діяльність іноземних композиторів, які з великою повагою ставилися до історії, культури, фольклору та побуту України (М.І.Аладов, Л.О.Бакалов, О.І. Барамішвілі, Г.А.Бобинський, О.П.Бородін, Є.П.Макаров, М.П.Мусоргський, М.Г.Фрадкін, П.І.Чайковський та ін.). У біографічній частині вказано прізвище, ім'я (для східних слов'ян і по-батькові) композитора, місце народження та смерті, дані про спеціальну освіту, наукові ступені, вчені та почесні звання, а також лауреатські відзнаки.

Збірник присвячено видатному композитору другої половини ХХ ст. М.Скорику. Детально проаналізовано естетичні, теоретичні та загальнокультурні погляди митця. Окремі розділи присвячено пісенній та оперетовій спадщині композитора, а також ролі джазу в його творчому доробку.

Розглянуто широке коло культурологічних, музично-історичних, теоретичних, естетичних та наукознавчих питань. Висвітлено парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства, феноменологію музичного мислення, напрями розвитку українського церковного співу в XVI - XVII ст. Проаналізовано співвідношення системно-структурного та польового підходів до аналізу музичних явищ, проблему системного вивчення музичного виконавства, поняття експресії у зарубіжному музикознавстві.

Висвітлено питання культурологічного обгрунтування виконавського мистецтва, семантику музичного твору і проблеми інтерпретації, теорію і практику виконавства на окремих музичних інструментах (баяні, акордеоні, духових інструментах). Проаналізовано музичне виконавство України на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, узагальнено існуючі тенденції та теоретично розроблено проблематику передбачуваних напрямків подальшого розвитку українського національного музичного виконавства. Наведено результати досліджень у галузі конкретних фахових методик щодо специфіки звуковимовлення в контексті вимог світового сучасного мистецтва і творчості до виражальних можливостей музичного інструментарію.

Висвітлено актуальні напрямки виконавського мистецтва на рубежі ХХ та ХХІ ст., зокрема, хорового та диригентського. Розглянуто питання походження національного духового інструментарію в контексті музичної україністики. Проаналізовано інтерпретаційні аспекти музично-виконавського мистецтва (у т.ч. на академічних народних інструментах), сучасні проблеми музичної педагогіки.

Висвітлено літературно-критичну, частково літературознавчу та журналістську творчість українського письменника кінця ХІХ - початку ХХ ст. О.С.Маковея. Основну увагу приділено аналізу літературно-критичних нарисів, статей О.Маковея про І.Франка, П.Грабовського, О.Кобилянську, А.Чайковського, Т.Бордуляка, С.Коваліва та інших українських письменників. Літературно-критичну творчість майстра розглянуто як невід'ємну частину його журналістської практики, пов'язаної, зокрема, з галицькими та буковинськими виданнями - "Народна часопись", "Діло", "Зоря", "Буковина", "Літературно-науковий вісник", "Каменярі", "Промінь".

Проаналізовано творчу спадщину визначного українського композитора духовної музики А.Л.Веделя (1767 - 1808 рр.). Значну увагу приділено хоровим творам митця, до основи яких покладено канонічні тексти.

Висвітлено проблеми розвитку монодійного мистецтва, його сенсу, змісту, музичної організації, жанрової належності та конфесійних витоків. Проаналізовано історію давньоруського та візантійського мистецтва, а також зв'язок різних національних форм одноголосся з церковним багатоголосим співом. Всебічно досліджено вплив сакральної монодії на українську барокову паралітургічну творчість.

Висвітлено соціально-педагогічні проблеми формування мовної культури студентів. Охарактеризовано внесок провідних освітян XIX ст. у підготовку усталених інноваційних процесів XX ст.: М.І.Пирогова, Х.Д.Алчевської, С.І.Миропольського, Б.Д.Грінченка, К.Д.Ушинського, М.І.Костомарова, П.О.Куліша, М.П.Драгоманова та ін. Проаналізовано діяльність студентських гуртків з навчальних дисциплін в університетах України на початку XX ст. Окремі розділи присвячено знаково-символічним засобам формування наочно-образного мислення студентів, нетрадиційним підходам до вивчення "Дитячих пісень" П.І.Чайковського у початкових класах, а також розвитку адекватної професійної мотивації у вихованців ліцеїв юридичного профілю.

Міститься історико-культурне дослідження засад і традицій української вокальної школи, яке грунтується на осмисленні творчо-педагогічного і культурологічного доробку народного артиста, лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка, професора Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського Миколи Кондратюка. Пропонована автором етномузикологічна концепція синтезує проблемне коло питань, пов'язаних із вихованням вокальної особистості творця етнокультурних цінностей, орієнтує на історично достовірну систему пріоритетів щодо української професійної співацької традиції. Простежені також професійні позиції видатних українських митців, співаків і музичних діячів, які доклали значних зусиль для створення підвалин української вокальної школи: М.Лисенка, О.Кошиця, О.Муравйова, Г.Верьовки, Б.Яворського, О.Гродзинського та ін.

Розглянуто фаустіанську модель та архетипи безсвідомого в опері XIX ст., "Сміховий світ" російської опери, а також нездійснені оперні задуми П.І.Чайковського. Окремий розділ присвячено українським враженням Глінки та їх впливу на формування задуму опери "Руслан і Людмила". Наведено характеристику вокальної сфери у радянській камерній опері 60 - 70 рр. ХХ ст. Детально проаналізовано оперну поетику К.Пендеровського, а також становлення молдавської оперної школи.

Розглянуто творчі контакти М.Лисенка 1870-х рр. у контексті розвитку міфологічної науки, освітні питання у музично-критичній спадщині П.О.Козицького, проблеми втілення принципу токатності в сучасних українських фортепіанних концертах. Висвітлено особливості взаємодії розмовних та музичних жанрів французького театру та їх відбиття у "великій опері" Дж.Мейербера - Е.Скріба. Проаналізовано оперу "Кармен" Ж.Бізе крізь призму інтонаційного конфлікту, художньо-естетичні принципи пізньої творчості М.Равеля, музичні образи в поетиці М.Семенка.

Розглянуто питання музикознавства та музичної педагогіки, культурології, проблеми образотворчого мистецтва. Висвітлено діяльність хору "Тернопільський Боян" в контексті становлення музичного професіоналізму в Галичині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., державної української капели "Думка" як фактор збереження національної культури в Україні у 1920 - 1930 рр. Проаналізовано творчість народної артистки УРСР, солістки Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, доцента кафедри сольного співу Київської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського Л.Лобанової в контексті розвитку українського оперного виконавства в 1940 - 1960 рр., регіональні традиції та мистецькі інтеграційні процеси львівської скрипкової виконавсько-педагогічної школи. Визначено наукові перспективи української вокальної школи.

Рассмотрены вопросы музыковедения и музыкальной педагогики, культурологии, проблемы изобразительного искусства. Освещены деятельность хора "Тернопольский Боян" в контексте становления музыкального профессионализма в Галиции во второй половине ХІХ - первой половине ХХ ст., государственной украинской капеллы "Думка" как фактор сохранения национальной культуры в Украине в 1920 - 1930 гг. Проанализированы творчество народной артистки УССР, солистски Киевского государственного академического театра оперы и балета им. Т.Г.Шевченка, доцента кафедры сольного пения Киевской государственной консерватории им. П.И.Чайковского Л.Лобановой в контексте развития украинского оперного исполнительства в 1940 - 1960 гг., региональные традиции и художественные интеграционные процессы львовской скрипичной исполнительско-педагогической школы. Определены научные перспективы украинской вокальной школы.

Розглянуто актуальні питання композиторської творчості та виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства та педагогіки. Висвітлено основні теоретично-технологічні аспекти формування виконавської майстерності саксофоніста, психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста, еволюції бандурного виконавства. Наведено порівняльний аналіз інтерпретації барокової музики, розвитку ансамблевого баянно-акордеонного виконавства в Україні, формування та розвитку Київської оперно-симфонічної диригентської школи 1920 - 1990 рр. як цілісної системи "виховання - навчання" виконавців.

Рассмотрены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные теоретико-технологические аспекты формирования исполнительского мастерства саксофониста, психологические аспекты художественного мастерства исполнителя-инструменталиста, эволюции бандурного исполнительства. Приведены сравнительный анализ интерпретации барокковой музыки, развития ансамблевого баянно-аккордеонного исполнительства в Украине, формирования и развития Киевской оперно-симфонической диригентской школы 1920 - 1990 гг. как целостной системы "воспитания - обучения" исполнителей.

Проанализированы интонационные и структурообразующие компоненты интердискурса в контексте современной теории стиля. Освещены аспекты "внестилевого" взаимодействия музыкальных текстов в современном композиторском творчестве. Изучены жанрово-стилевые особенности украинского фортепианного концерта 1980 - 1990 гг. Рассмотрены текстологические проблемы постановки оперы М.И.Глинки "Жизнь за царя", особенности зрелого оперного стиля М.П.Мусоргского и вопросы религиозно-этической доминанты в "Хованщине", проблема феномена творчества И.Брамса. Определены неоромантические тенденции в концерте для гобоя, фагота и камерного оркестра С.Турнеева в конце 1990 г.

Проанализированы оркестровый стиль и стилевая функция тембра, национальная природа стилеобразования в первых русских симфониях. Освещена проблема авторского стиля в современной музыке. Изучены взаимодействие элементов стиля композиторов ХХ ст., неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ ст., закономерности исполнительской организации музыкальной архитектоники. Рассмотрены вопросы стилистических модификаций фортепианной аппликатуры, национального генезиса стилевых особенностей артикуляции в фортепианных произведениях венских классиков.

Висвітлено теоретичні аспекти сучасної музичної творчості, музикознавчої та виконавської інтерпретації музичних творів, а також феномен художньо-творчої індивідуальності сучасних композиторів. Розкрито стратифікаційні засади музичної епістології. Розглянуто питання вивчення поліявищ у гармонії, проблеми класифікації акордики та складних багатотемних фуг українських композиторів, сучасної духовності в аспекті взаємовідносин музичного мистецтва і релігійної проблематики в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст.

Освещены теоретические аспекты современного музыкального творчества, музыковедческой и исполнительской интерпретации музыкальных произведений, а также феномен художественно-творческой индивидуальности современных композиторов. Раскрыты стратификационные основы музыкальной эпистологии. Рассмотрены вопросы изучения полиявлений в гармонии, проблемы классификации аккордики и сложных многотемных фуг украинских композиторов, современной духовности в аспекте взаимоотношений музыкального искусства и религиозной проблематики в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ ст.

Вміщено наукові та критико-публіцистичні праці М.Р.Черкашиної-Губаренко - доктора мистецтвознавства, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завкафедрою історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Висвітлено питання музичного та театрального мистецтва, наведено інформацію про концертне життя, фестивалі, симпозіуми, оперні та балетні прем'єри, які відбувалися в 1990-х рр. в Україні та за її межами. Проаналізовано творчість філософа та музиканта Ф.Ніцше, а також поезію А.Міцкевича у творчості українських композиторів.

Помещены научные и критико-публицистические труды М.Р.Черкашиной-Губаренко - доктора исскуствоведения, члена-корреспондента Академии исскуств Украины, заведующей кафедрой зарубежной музыки Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского. Освещены вопросы музыкального и театрального исскуства, приведена информация о концертной жизни, фестивалях, симпозиумах, оперных и балетных премьерах, которые происходили в 1990-х гг. на Украине и за ее пределами. Проанализированы творчество философа и музыканта Фридриха Ницше, а также поэзия Адама Мицкевича в творчестве украинских композиторов.

Висвітлено питання історії, загальної теорії, методики та практичної діяльності музичного виконавського мистецтва. Розглянуто новітні тенденції сучасного хорового мистецтва України, а також неофольклор як художньо-естетичне явище в музичному мистецтві. На підставі використання матеріалів музичних творів епохи бароко розкрито стилістичні аспекти виконавської майстерності баяніста-акордеоніста. Висвітлено роль слухових і рухових відчуттів у розвитку техніки гри на музичному інструменті. На прикладі Першої сонати М.Дремлюги здійснено народно-професіональний синтез особливостей сучасного бандурного мистецтва.

Висвітлено етапи становлення О.Маковея як дослідника та критика літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст. Особливу увагу приділено літературознавчим студіям О.Маковея. Розглянуто проблеми літературного процесу Буковини, Галичини та Наддніпрянщини ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано монографічні дослідження творчості П.Куліша, Ю.Федьковича, літературно-критичні статті, нариси про І.Франка, П.Грабовського, О.Кобилянську, А.Чайковського, Т.Бордуляка, С.Коваліва.

Освещены этапы становления О.Маковея как исследователя и критика литературного процесса конца ХІХ - начала ХХ вв. Особое внимание уделено литературоведческим интересам О.Маковея. Рассмотрены проблемы литературного процесса Буковины, Галиции и Надднепрянщины ХІХ - начала ХХ вв. Проанализированы монографические исследования творчества П.Кулиша, Ю.Федьковича, литературно-критические статьи, очерки о И.Франко, П.Грабовском, О.Кобылянской, А.Чайковском, Т.Бордуляке, С.Ковалеве.