Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-3 + Р683.601.1-3

Рубрики:

Риніт

Отити

Шифр НБУВ: ДС40440 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-3 + Р683.601.1-3

Рубрики:

Риніт

Отити

Шифр НБУВ: ДС40440 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-3 + Р683.601.1-3

Рубрики:

Риніт

Отити

Шифр НБУВ: ДС40440 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-3 + Р683.601.1-3

Рубрики:

Риніт

Отити

Шифр НБУВ: ДС40440 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про особливості перебігу хронічного гнійного верхньощелепного синуїту, поєднаного з бронхіальною астмою та вазомоторним ринітом. Встановлено, що наявність вазомоторного риніту гальмує очищення синусів від патогенної та умовнопатогенної мікрофлори та сповільнює відновлення функціональних показників верхніх дихальних шляхів. У хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синуїт та бронхіальну астму виявлено найбільш грубі порушення показників системи імунітету.

Проведено фармакокінетичне та фармакологічне дослідження нової лікарської форми для дерматології та оториноларингології протиалергійної дії - Лоратадину. Гелям з Лоратадином властива виразна протиалергійна, протизапальна та антигістамінна дія. Досліджені препарати суттєво впливають на нормалізацію показників стану "шокових органів" алергійної реакції: легенів, шкіри та слизової оболонки носа, біохімічних параметрів - медіаторів алергії - гістаміну, серотоніну та лейкотриєнів, не мають токсичної дії. Трансдермальний та назальний гелі з Лоратадином мають високий ступінь біодоступності та місцевий симптоматичний вплив і одночасно дають лікувально-профілактичний ефект через системний кровообіг. Трансдермальний та назальний шляхи введення Лоратадину є більш ефективними у порівнянні з внутрішньошлунковим. Лікарські форми Лоратадину переважають за ефективністю таблетки Терфенадіну, Димедролу та препарати місцевого застосування.

В роботі представлено результати комплексного вивчення загальноклінічних, фізіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників у 287 хворих на хронічний вазомоторний риніт. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових осіб. Проведено порівняльну оцінку ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, поєднання кріо- і хірургічного та вживання імунокоректора - левамізолу, після кріохірургічного втручання. Усі хворі обстежились до, через тиждень, 1 і 18 місяців. Катамнез простежено до 5 років. Розроблено новий одноетапний комплексний метод лікування хворих на хронічний вазомоторний риніт, що поєднує підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин нижніх носових раковин та їх латеропозиції при вживанні левамізолу в післяопераційному періоді. Вивчено в динаміці фізіологічні функції носа і його гемодинаміку, а також показники клітинного і гуморального імунітету, які свідчили про їх нормалізацію та значне поліпшення в катамнезі (3 - 5 років): в 1-й групі 73,7% хворих на нейровегетативну та 67,3% на алергійну форму вазомоторного риніту; 2-й - відповідно - 84,7% і 84,8% ; в 3-й - 90,6% і 89,4% ; у хворих на алергійну форму риніту, які одержували левамізол після хірургічного втручання, ці показники склали 92,8%. Кріохірургічний метод лікування вазомоторного риніту нормалізує фізіологічні функції носа, стабілізує імунологічні процеси в організмі та значно збільшує термін ремісії при цьому захворюванні, ніж кріоаплікаційний та хірургічний.

Дисертацію присвячено питанням діагностики нейровегетативної та алергічної форм вазомоторного риніту (ВР) з урахуванням функціональної активності вегетативної нервової системи, стану місцевого та загального імунітету та встановленню ролі екзо- та ендогенних факторів його розвитку. Розроблено питання алергодіагностики методом імунотермостометрії. Встановлено, що серед хворих на ВР, особливо на алергічну форму, має місце порушення бар'єрного стану слизової оболонки носа. Доведено, що у 81,9 % випадків серед хворих на нейровегетативну форму ВР спостерігається дисбаланс вегетативної нервової системи, який потребує корекції. Запропоновано методики вегетотропної терапії з урахуванням віку пацієнтів та клінічних проявів вегетативних порушень. Визначено деякі генетичні маркери (еритроцитарні та лейкоцитарні) захворювання на алергічну та нейровегетативну форму ВР. Розглянуто зміни загального та місцевого імунітету внаслідок різних форм ВР, а також визначено диференційні ознаки. На великому клінічному матеріалі встановлено найбільш характерні алергени, які викликають алергічну форму ВР. Значну увагу приділено можливості імунотермостометрії у діагностиці побутової, інфекційної, пилкової, медикаментозної та професійної алергій. Визначено можливості регіональних вітчизняних алергенів стосовно діагностики та лікування алергічної форми ВР. Проведено порівняльний аналіз специфічної імунотерапії алергічного процесу стандартними та індивідуальними алергенами. Розроблено лікувальний алгоритм щодо ВР. Запропоновано програму з метою комп'ютерної діагностики форм ВР і прогнозування ризику розвитку риніту та його ускладнень.

Здійснено комплексний морфологічний аналіз біоптатів слизової оболонки носової порожнини, одержаних від хворих на хронічний риніт: 28 ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (дозові навантаження - переважно до 25 сЗв) і 15 пацієнтів без "чорнобильського чинника" в анамнезі. На підставі результатів дослідження обговорено патогенетичне значення плоскоклітинної метаплазії назального епітелію в разі хронічного риніту та її особливості у хворих-ліквідаторів.

Обстеженно 2 476 студентів Буковинської державної медичної академії (БДМА) та училища БДМА з метою виявлення частоти назального носійства S. aureus. Установлено високий відсоток носіїв (до 37,2 %), залежність кількості носіїв та структури носійства від сезону, значне коливання в часі масивності обсіменіння слизової носа золотистим стафілококом, резистентність штамів до пеніциліну та оксациліну. Близько половини штамів є резистентними до метициліну.

Проведено иммунологическое обследование 36-ти больных катаральной и аллергической формами хронического ринита и 22-х лиц контрольной группы. Выявлено, что между больными различных групп имеются отличия, которые заключаются в изменении содержания в крови T- и B-лимфоцитов, активности естественных киллерных клеток, уровня IgE в сыворотке крови и секреторного иммуноглобулина A в слюне. Клиническое состояние небных миндалин оказывает существенное влияние на выраженность выявленных отклонений в иммунологической характеристике больных ринитами.

Встановлено, що перебіг хронічного риніту у разі патології піднебінних мигдаликів або за їх відсутності має свої відмінності - страждає функція миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа та знижуються показники імунітету, зокрема, секреторного імуноглобуліну А. Розроблено модель катарального риніту, на якій апробовано місцеве застосування препарату з антиоксидантною, протизапальною дією - "Кверцетин". З використанням клінічних, патофізіологічних та морфогістохімічних методів доведено високу ефективність кверцетину у разі його локального інтраназального застосування. Запропоновано технологію терапії у випадку хронічного катарального риніту з одночасною санацією хронічного тонзиліту шляхом обробки кверцетином піднебінних мигдаликів і слизової оболонки порожнини носа. Виявлено більшу ефективність її застосування у порівнянні з монотерапією виключно катарального риніту.

За результатами обстеження 121-го хворого на вазомоторний риніт (ВР) за тривалого застосування назальних деконгестантів (НД) виявлено, що факторами ризику медикаментозної залежності до судинозвужувальних препаратів є початкові порушення функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) у вигляді ваготонії, різко позитивної вегетативної реактивності, недостатності вегетативного забезпечення діяльності та еферентної симпатичної недостатності. Внаслідок зазначених порушень діяльності ВНС та депресії тонусу судин слизової оболонки носа, яка виникає за рахунок постійної дії НД, виникає медикаментозна залежність. Постійне застосування НД викликає динамічні зміни в діяльності ВНС, обумовлені стимулювальним впливом судинозвужувальних препаратів на симпатичний її відділ. Установлено, що тривале застосування НД призводить до ряду змін структурно-функціонального стану слизової оболонки з порушенням основних її захисних механізмів. Виявлено, що застосування підслизової вазотомії нижніх носових раковин у хворих на ВР за умов тривалого застосування НД не виключає можливості рецидиву захворювання у віддалений період (20 % спостережень) в першу чергу за рахунок збереженості факторів ризику медикаментозної залежності. Відзначено, що неефективність лікувальних заходів і вірогідність рецидиву захворювання та медикаментозної залежності від назальних деконгестантів за умов застосування лікування, заснованого на урахуванні вегетативних порушень (30,7 - 36,2 % випадків протягом 12 місяців спостережень), прямо пропорційні зростанню термінів попереднього користування судинозвужувальними препаратами,

Представлены результаты клинического исследования по изучению клинико-функциональной эффективности и безопасности антигистаминного препарата "Фенкарол" у больных с сочетанной патологией - аллергическим ринитом и бронхиальной астмой I - II ступени. Показаны выраженное антиаллергическое действие препарата, проявляющееся в положительной динамике клинических и функциональных проявлений обоих заболеваний, его хорошая переносимость.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что аллергический ринит (АР) - одно из наиболее широко распространенных заболеваний человека. Основным методом выявления причины аллергенов, а следовательно и диагностики АР, являются кожные пробы. Врачи аллергологического отделения Харьковской областной клинической больницы активно участвовали в проведении такого скрининга в районах Харьковской области. Заполнено и проанализировано 500 анкет в каждом районе, что позволило в 38 % случаев первично выявлять аллергопатологию. Опрошено около 5 000 жителей Харьковской области, среди них у 1 017 выявлены симптомы АР, требующие детального обследования в аллергологической и оториноларингологической клинике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-54 + Р412.202-54

Рубрики:

Риніт

Бронхіальна астма

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: цитокины, ИЛ-5, ИЛ-10, gamma-ИФН, специфическая иммунотерапия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р682.440.11-52

Рубрики:

Риніт

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати власних досліджень слизової оболонки носа в разі хронічного риніту, які інтерпретовано з позицій біологічної ролі складових системи тканин внутрішнього середовища організму людини.