Подробно освещены все аспекты четырехфакторного - социального, психологического, социально-психологического и биологического - обеспечения сексуального здоровья и сексуальной гармонии супружеской (партнерской пары). Ряд вопросов посвящен сексуально-эротической адаптации мужчины и женщины, гигиене и психогигиене половой жизни. Рассматриваются эпидемиология, семиотика нарушений сексуального здоровья, психопатологические синдромы, причины и условия развития сексуальной дисгармонии, психосоматические соотношения при сексуальных расстройствах. Приведена классификация нарушений сексуального здоровья, подробно описаны методы их диагностики и коррекции, психопрофилактики, освещены весьма важные для сексологической практики вопросы деонтологии. Предложен новый подход к диагностике расстройств сексуального здоровья: установление не только клинического (нозологического), но и психологического, и социального, т.е. функционального, диагноза для каждого из супругов (партнеров) и дигностического заключения для пары. Излагаются причины, механизмы развития и клиника первичных и вторичных форм нарушения сексуального здоровья мужчин и женщин. Приведены критерии дифференциальной диагностики и методы лечения тех и других форм нарушения сексуального здоровья. Описаны судебно-медицинская, судебно-психиатрическая, судебно-психологическая и судебно-сексологическая экспертизы по вопросам, связанным с отправлением пола, девиациями сексуального поведения, в т.ч. экспертиза по поводу изнасилования, по поводу порнографии и др.

Рассмотрены причины, механизмы развития, клинические проявления и течение первичных расстройств сексуального здоровья у мужчин - нарушения полового развития, первичные формы сексуальной дезадаптации и сексуальной дисфункции. Освещены вторичные формы сексуальной дисфункции у мужчин при эндокринных, психических, урологических заболеваниях, поражении центральной и периферической нервной системы, алкоголизме и др. Приведены критерии дифференциальной диагностики и методы лечения.

Рассмотрены связанные с сексуальными дисфункциями трасформации поведения пациентов во время и вне интимной близости, а также обусловленные этими дисфункциями изменения поведения их сексуальных партнеров. Представлены материалы, отражающие возможные негативные поведенческие реакции пациентов и их партнеров на проводимое лечение и его положительные результаты. Значительное внимание уделено проблеме сублимации, а также выводу о неправомочности имеющего место традиционного одностороннего подхода, согласно которому сексуальные расстройства могут привести только к уменьшению производительности труда и снижению творческого потенциала.

Описано клініку, діагностику та лікування порушень сексуальної функції у чоловіків у разі неврозів.

Досліджено вміст амінокислот у крові та сечі у 20-ти пацієнтів з хворобою Пейроні (1-ша клінічна група, яку розділено на підгрупи за принципом збереженості чи порушення ерекції), у 32-х пацієнтів з розладами ерекції без хвороби Пейроні (2-а клінічна група); для контролю вміст амінокислот визначено у 22-х здорових волонтерів. Концентрації амінокислот визначено методом іонообмінної хроматографії. Вивчення стану кавернозної гемодинаміки проведено методом реофалографії. Еректильну дисфункцію кваліфіковано як змішану. За результатами дослідження зроблено висновок, що оксипролін є можливим маркером суборганічних форм еректильної дисфункції та субклінічних - хвороби Пейроні, а сполучена тканина є "місцем перетину" гістопатогенезу деяких форм еректильної дисфункції та хвороби Пейроні, в розвитку яких "зацікавлені" колагенові структури. Серед можливих механізмів розвитку еректильної дисфункції та хвороби Пейроні розглянуто порушення метаболізму колагену III типу, маркером якого є цистеїн, достовірні розбіжності у вмісті якого зафіксовано у відповідних групах.

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

Досліджено еректильну дисфункцію (ЕД) судинного (зокрема, венозного) генезу. Під спостереженнями протягом 4-х років знаходились 445 пацієнтів з еректильною дисфункцією судинного генезу. З метою вивчення специфічних патогенетичних факторів і клінічних аспектів, притаманних різним типам розладів кавернозної гемодинаміки, пацієнтів було поділено на 2 клінічні групи: з артеріогенною ЕД (180 чоловік) та ЕД з венозним компонентом. Створено робочу класифікацію корпоральної венооклюзивної дисфункції (КВОД). Описано новий клінічний синдром - синдром венозної дефіцитарності (СВД). Сформовано новий погляд на КВОД як окремий прояв СВД. Розроблено дві патогенетичні методики корекції ЕД (Патент України та Заявка на винахід). Ефективність розробленої трикомпонентної суміші становить 77 %, системної корекції метаболізму NO - 85 %. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних методів лікування ЕД судинного генезу.

З позицій системно-структурного підходу визначено причини, умови розвитку, перебіг і клінічні варіанти сексуальної дисгармонії подружньої пари при аліментарному ожирінні у чоловіків. Виявлено роль соціальних, психологічних, соціально-психологічних та медико-біологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції у чоловіків і порушенні сексуального здоров'я подружжя. Розроблено систему корекції з урахуванням соматичного та психічного стану чоловіка й дружини, а також ступеня їхньої адаптації на всіх рівнях взаємодії.

Проведено всебічне комплексне клінічне, експериментально-психологічне та соціологічне обстеження 161 подружжя з різними формами первинної сексуальної дезадаптації, а також сексуальної дисфункції у подружжя. На підставі здобутих результатів розроблено триетапну модель тренінгу особистісного росту як методу психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружжя. Досліджено короткострокові та довгострокові ефекти тренінгу, а також виявлено позитивну динаміку особистісних особливостей та характеру взаємодії подружжя. Визначено оптимальний - компромісний стиль ведення тренінгової групи. Доведено високу ефективність тренінгу особистісного росту у разі невротичних розладів, що супроводжують сексуальну дисгармонію.

Акцентовано увагу на стані циркануальних та циркадіанних ритмів чоловіка та дружини, а також корекції біоритмологічної дезадаптації подружжя. На підставі системного підходу у процесі вивчення сексуального здоров'я з урахуванням біоритмологічних, соматичних, соціальних, психологічних, соціогенних, психогенних і негативних соціально-психологічних факторів вперше вивчено закономірності розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари у випадку шизофренії у чоловіка. Встановлено залежність проявів шизофренії та сексуальної дисгармонії від стану біологічних ритмів кожного з подружжя, описано клінічні варіанти сімейної дисгармонії подружньої пари, розкрито їх причини, механізми та розроблено диференціально-діагностичні критерії. Запропоновано комплексну систему патогенетичної корекції порушень сексуального здоров'я подружжя з урахуванням циркадних ритмів, що сприяє більш високій якості лікування та реабілітації основного захворювання чоловіка , відновленню сімейної гармонії подружньої пари.

З використанням результатів експериментальних і клінічних досліджень вивчено патогенез хвороби Пейроні (ХП) та описано морфологічну структуру бляшки з використанням гістологічних і гістохімічних методів, що дало змогу розробити морфологічну класифікацію хвороби. Проаналізовано розповсюдження ХП, досліджено стан обміну речовин у даних хворих з метою пошуку причин початку та розвитку фібропластичної індурації статевого члена. Впроваджено нові консервативні методи лікування, що дало змогу збільшити ефективність терапії захворювання на 16 - 18 %. Запропоновано хірургічний метод лікування та розроблено показання та протипоказання до нього.

Вперше надано характеристику клінічних варіантів широїдного розладу особистості (ШРО) за переважанням виразності діагностичних критеріїв. Визначено причини, умови та механізми розвитку подружньої дезадаптації (ПД) та сексуальної дисфункції (СД), їх зв'язок з клінічними проявами та перебігом ШРО в чоловіків. Виокремлено особливості психо- та соматосексуального розвитку за ШРО. Встановлено роль психогенних, соціогенних, соціально-психологічних і соматогенних чинників у формуванні особливостей загальної та сексуальної поведінки чоловіків із ШРО. Розроблено специфічну систему психотерапевтичної корекції психічних порушень, СД і ПД за ШРО в чоловіків і визначено основні напрямки психопрофілактики СД і ПД.

Визначено соціальні, психологічні, біологічні чинники, що сприяють розвитку порушення психосексуального розвитку (ППР). Розроблено систему психотерапевтичної корекції психічних розладів і сексуальних дисфункцій, а також порушень загальної та сексуальної комунікації, що складається з компонентів - інформаційного, емоційного, поведінкового й особистісного та грунтується на принципах індивідуальності, комплексності, диференційованості, послідовності й етапності. Зазначено, що кожний із компонентів здійснюється у основні етапи: інформаційний, вироблення настанови, навчання і катамнестичний.

За даними клініко-статистичного аналізу 108-ми історій хвороби за один одинадцятирічний сонячний цикл вивчено співвідношення психопатологічних і сексопатологічних порушень хворих на рекурентну шизофренію, встановлено взаємозв'язок між активністю ендогенного процесу та проявами сексуальних розладів. Установлено, що психопатологічним і статевим проявам характерна сезонність. Із загостренням основного процесу підсилюються сексуальні дисфункції. Із затуханням ендогенних порушень статеві розлади послаблюються. Також установлено збільшення за останнє десятиріччя випадків жорстоких по відношенню до статевого партнера сексуальних збочень.

Определение роли иммунной системы в патогенезе нарушений репродуктивной функции мужчин - актуальное направление современной медицины. С целью изучения состояния специфического звена иммунной системы у 48 мужчин с нарушениями фертильности изучены показатели спермограммы согласно рекомендациям ВОЗ и субпопуляционного состава лимфоцитов с использованием моноклональных антител к антигенам. Установлено, что изменения в специфическом звене иммунной системы (от дисфункции до иммунодефицитного состояния), протекающие на фоне бактериальной инфекции и длительного воспалительного процесса, очевидно, непосредственно влияют на нарушения фертильности эякулята. Это свидетельствует, что определение состояния иммунной системы у мужчин с нарушениями репродуктивной функции является необходимой составляющей комплексного обследования, которая может способствовать усовершенствованию диагностики мужского бесплодия и разработке правильной тактики и оптимальных схем лечения.

Представлено дані обстеження 55-ти студенток з метою вивчення реакцій депресивного спектра та встановлення можливого зв'язку між їх виникненням і особливостями сексуальної поведінки. Виявлено, що депресивні реакції частіше спостерігаються у дівчат, які не мають сексуального досвіду, в порівнянні з тими, в кого такий досвід є.

На підставі даних системного обстеження 33-х подружніх пар з сексуальною дезадаптацією, де у жінок були органічні розлади особистості параноїдного типу, виявлено порушення формування сексуальності хворих на різних етапах психосексуального розвитку. Показано закономірний зв'язок між сексуальною дезадаптацією подружньої пари та виявленими особливостями сексуальної поведінки жінок, описано механізми її виникнення.

Наведено результати обстеження 97-ми подружніх пар, в яких чоловік переніс спинномозкову травму. Описано стан сексуальної функції хворих, механізми розвитку в них еректильної та еякуляторної дисфункції. У всіх хворих і більшості їх жінок виявлено невротичні розлади та специфічні розлади особистості, які посилюють сексуальну дезадаптацію подружжя. Зроблено висновок про необхідність ураховувати отримані дані у ході корекції порушень сексуальної функції у чоловіків і сексуальної, психологічної і сімейної реабілітації подружньої пари, в якій чоловік переніс спинномозкову травму.

Мета дослідження - клініко-гігієнічне оцінювання частоти та вираженості клінічних проявів андрогенного дефіциту у безплідних чоловіків промислового регіону. Комплексне оцінювання андрогенного дефіциту була проведена серед 78-ми безплідних чоловіків віком 25 - 50 років (середній вік 22,3 + 1,0 років). Для оцінки клінічних проявів гіпогонадизму використовувалися два опитувальники: АМS-опитувальник симптомів старіння чоловіків і шкала вираженості еректильної дисфункції (міжнародний індекс еректильної дисфункції МІЕФ-5). Рівень тестостерону визначався у всіх пацієнтів о 8:00 ранку натщесерце методом ІФА. Встановлено достовірне зниження рівня тестостерону у пацієнтів різних вікових груп в порівнянні з середньостатистичними даними. За допомогою спеціальних опитувальників у безплідних чоловіків промислового регіону виявлено психологічні, соматичні і сексуальні розлади різного ступеня вираженості. У 53,2 % обстежених виявлено клінічні прояви сексуальної дисфункції, а порушення еректильної функції спостерігалося у 40 % обстежених чоловіків, питома вага яких зростає з віком в 1,4 - 2,8 раза. Використання спеціальних опитувальників для виявлення сексуальних розладів, поряд з лабораторним визначенням тестостерону є ефективним і дієвим способом своєчасного виявлення та корекції порушень сексуальних розладів пацієнтів, а також для масового скринінг-аналізу порушень репродуктивного здоров'я чоловічого населення.

Цель исследования - клинико-гигиеническая оценка частоты и выраженности клинических проявлений андрогенного дефицита у бесплодных мужчин промышленного региона. Комплексная оценка андрогенного дефицита была проведена среди 78-ми бесплодных мужчин в возрасте 25 - 50 лет (средний возраст 22,3 + 1,0 лет). Для оценки клинических проявлений гипогонадизма нами использовались два опросника: АМS-опросник симптомов старения мужчин и шкала выраженности эректильной дисфункции (международный индекс эректильной дисфункции МИЭФ-5). Уровень тестостерона определялся у всех пациентов в 8 часов утра натощак методом ИФА. Установлено достоверное снижение уровня тестостерона у пациентов разных возрастных групп в сравнении со среднестатистическими данными. С помощью специальных опросников у бесплодных мужчин промышленного региона выявлены психологические, соматические и сексуальные расстройства разной степени выраженности. У 53,2 % обследованных выявлены клинические проявления сексуальной дисфункции, а нарушение эректильной функции наблюдалось у 40 % обследованных мужчин, удельный вес которых возрастает с возрастом в 1,4 - 2,8 раза. Использование специальных опросников для выявления сексуальных расстройств, наряду с лабораторным определением тестостерона является эффективным и действенным способом своевременного выявления и коррекции нарушений сексуальных расстройств пациентов, а также для массового скрининг-анализа нарушений репродуктивного здоровья мужского населения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р698-3 + Р361.4

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Дія іонізуючого випромінювання на сечостатеву систему

Шифр НБУВ: ДС50927 Пошук видання у каталогах НБУВ