Наведено джерелознавчий та історіографічний аспекти проблеми дослідження спортивно-гімнастичного руху в Західній Україні (кінець ХІХ - 30-ті роки ХХ ст.), розглянуто особливості розвитку спортивного руху в Галичині, Закарпатті та Буковині. Висвітлюються причини та передумови виникнення сокільського руху на західноукраїнських землях, а також його місце в національно-культурному житті Західної України. Значну увагу приділено дослідженню спортивно-гімнастичних аспектів діяльності товариств "Пласт", "Січ", "Луг" та ін.

Дисертацію присвячено соціально-нормативним питанням розвитку фізичної культури в Україні, яким до останнього часу не приділялось належної уваги. У дисертації проаналізовано нормативно-правову базу фізичної культури, починаючи від норм звичаєвого права до розвинених форм звичаєвого законодавства початку XX століття. Визначені рівень, обсяг і способи правового регулювання діяльності в галузі фізичної культури та спорту. Намічені шляхи подальшого наукового пошуку, підкреслено значення історичного досвіду для удосконалення діючого законодавства.

Висвітлено історію Олімпійських ігор, наведено відомості про їх організацію, проведення та програми. Значну увагу приділено особливостям проведення спортивних змагань, побуту, звичаям та основним подіям давньої історії людства, політикам і діячам науки та культури Стародавньої Греції та Риму. Наведено хронологію проведення Олімпійських ігор античності. Словник розкриває 520 найбільш уживаних термінів і понять, пов'язаних з античною культурною спадщиною, в тому числі, з фізичною культурою і спортом.

На підставі джерельної бази та наукової літератури досліджено особливості системи фізичного виховання у північнопричорноморських містах. Особливу увагу приділено виявленню специфічних рис та тенденцій у проведенні атлетичних ігор на території Північного Причорномор'я. Зафіксовано взаємозв'язки античних полісів північного узбережжя Чорного моря із давньогрецьким світом у сфері фізичної культури.

З використанням широкої джерельної бази висвітлено питання зародження українського спортивного руху в США та Канаді на початку XX ст., розглянуто цілі та завдання його активістів. Визначено організаційні засади розвитку українського спорту в даних країнах. Проаналізовано характер проведення та особливості організації спортивних змагань в українській діаспорі з моменту утворення перших спортивних осередків до сьогоднішнього дня.

На основе использования широкой базы литературных источников освещены вопросы зарождения украинского спортивного движения в США и Канаде в начале XX ст., рассмотрены цели и задачи его активистов. Определены организационные основы развития украинского спорта в данных странах. Проанализирован характер проведения и особенности организации спортивных соревнований в украинской диаспоре с момента образования первых спортивных ячеек до сегодняшнего времени.

Стисло подано життєвий та науковий шлях доктора педагогічних наук, професора, академіка Балтійської Педагогічної Академії, член-кореспондента Української Академії наук національного прогресу - Л.П.Сергієнка. Наведено бібліографічний покажчик його наукових праць, подано стислі анотації дисертацій та книг. Включено деякі наукові праці (малодоступні для вітчизняних спеціалістів), опубліковані в журналах, а також матеріали всесвітніх, європейських та міжнародних конгресів.

Висвітлено традиції фізичного виховання в календарній обрядовості українців, що склались на кінець ХІХ - початок ХХ ст. Проаналізовано фізичні вправи та рухливі ігри, характерні для календарних свят (Трійці, Маковея, Іллі, Красної гірки, Благовіщення, Юрія, Покрови, Івана Купала, Срітення, Водохреща тощо).

Розглянуто питання загальної та вітчизняної історії фізичної культури та спорту, історії міжнародного спортивного й олімпійського руху. Досліджено витоки фізичної культури та спорту. Описано особливості розвитку фізичної культури стародавнього світу, епохи середньовіччя, Нового та Новітнього часів. Висвітлено історію фізичної культури та спорту в Україні.

Висвітлено педагогічні погляди П.Ф.Каптєрєва на систему фізичного виховання в Росії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Наведено ідеї педагога щодо завдань, методів та засобів фізичного виховання. Розглянуто ставлення П.Ф.Каптєрєва до системи фізичної "освіти" за теорією П.Ф.Лесгафта.

Досліджено розвиток теорії та практики фізичного виховання дітей і молоді у вітчизняній педагогіці другої половини XIX - початку XX ст. На підставі узагальнення досвіду вітчизняних педагогів з'ясовано, що їх теоретичні погляди сприяли становленню міцного підгрунтя для розвитку вітчизняної системи фізичного виховання людини. Проаналізовано теоретико-методичні засади, принципи, методи даної системи. Висвітлено роль і місце в цьому процесі педагогів, лікарів, соціологів, громадських діячів. Науково обгрунтовано роль сім'ї, школи та громадських дитячо-юнацьких товариств та об'єднань у процесі фізичного виховання. Запропоновано шляхи, способи, засоби та методи залучення дітей та молоді до занять фізкультурою та спортом. Визначено особливості вітчизняних і зарубіжних гімнастичних систем в процесі використання в досліджуваний період.

Розглянуто питання становлення і розвитку вітчизняної та зарубіжної систем фізичного виховання молоді. Висвітлено основи української системи фізичного виховання. Описано шведську, німецьку й англійську системи фізичного виховання.

На підставі літописних та інших джерел висвітлено розвиток фізичного виховання та спорту в Київській Русі. Військова справа та господарська діяльність започаткувала такі види спорту, як плавання, кінний та водний спорт, фехтування, стрільбу з лука, боротьбу, кулачний бій, полювання та риболовство.

Показано, що фізичне виховання набуває пріоритетів у педагогічній науці саме в середині XIX - XX ст. Проаналізовано регіональні особливості педагогічних підходів до фізичного виховання українськими вченими. Висвітлено погляди українських педагогів (О.Духновича, К.Ушинського, Г.Ващенка, М.Демкова, А.Макаренка, В.Сухомлинського, П.Юркевича) на фізичне виховання. Доведено, що їх теоретичні розробки стали підгрунтям для формування та розвитку української системи фізвиховання. Вивчено напрями ровитку фізичого виховання на українських землях, які були в складі різних держав. Узагальнено роль і значення діяльності теоретиків даного періоду в формуванні національної системи фізвиховання. На підставі аналізу спадщини українських педагогів викладено сутність фізичного виховання, розглянуто його форми, принципи, засоби та методи, які використовувалися в зазначений період. Підтверджено зв'язок між популяризацією фізичного виховання, різних видів спорту та реалізацією національної ідеї на українських землях.

The article focuses on the appearance of physical culture and sport in Zhitomir region territory.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)49:Ч51 + Ч513(4Укр)ч51

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Історія фізичної культури

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Стисло висвітлено особливості зародження та розвитку української системи фізичної культури за період 1920 - 1941 рр. Проаналізовано динаміку кількості найменувань книжок з фізичного виховання та спорту, виданих в Україні українською та російською мовою за даний період. Вміщено хронологічний, предметно-тематичний, іменний покажчик з даної галузі, а також алфавітний покажчик назв видань.

Кратко освещены особенности зарождения и развития украинской системы физической культуры за период 1920 - 1941 гг. Проанализирована динамика количества наименований книг по физической культуре и спорта, изданных в Украине на украинском и русском языках за данный период. Предложены хронологический, предметно-тематический, именной указатель книг данной отрасли, а также алфавитный указатель названий изданий.

Розглянуто найбільш ранні письмові джерела античності -"Іліаду" й "Одіссею" Гомера, які вважаються найкращими взірцями епічного жанру світової літератури, складеними на основі сказань, легенд, пісень, усних народних переказів.

Рассмотрены наиболее ранние письменные источники античности - "Илиада" и "Одиссея" Гомера, которые считаются лучшими образцами эпического жанра мировой литературы, составленные на основе сказаний, легенд, песен, устных народных преданий.

In this work the earlier written antique sources are being considered, which are stated to be the best examples of the epic janre in the world literature. These works were compiled on the basic of legends, songs and folk oral retellings.

Розглянуто засоби фізичного виховання древніх слов'ян. Проаналізовано зміст рухових ігор, забав, танців, верхової їзди, плавання, боротьби, кулачних боїв, стрільби з лука, змагань. Підкреслено взаємозв'язок способів фізичного виховання з побутом і світоглядом слов'ян.

Рассмотрены средства физического воспитания древних славян. Проанализировано содержание подвижных игр, забав, танцев, верховой езды, плавания, борьбы, кулачных боев, стрельбы из лука, соревнований. Подчеркнута взаимосвязь способов физического воспитания с бытом и мировоззрением славян.

The main means of physical education of ancient Slavs are presented in this article. We analyzed the contents of games, dances, funs, swimming, wrestling, fisticuffs, archery, hunting, competitions. Relationship between means of physical education andmode of life and world outlook of slavs is accentuated.

Узагальнено положення теорії фізичної культури щодо фізкультурно-спортивного руху (ФСР). Визначено роль та місце державних та громадських організацій в сфері фізичної культури та спорту. Виявлено головні принципи, форми та зміст організаційних шляхів розвитку ФСР в Україні. Доповнено положення про сучасний стан організації ФСР в окремих європейських державах, країнах Далекого Сходу й Північної Америки та тих, що утворилися внаслідок розпаду СРСР. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення схеми управління фізичною культурою та спортом на сучасному етапі державного будівництва.

Вперше розроблено концептуальну модель організації досліджень проблем фізичного виховання (ФВ). Проаналізовано можливість методологічного бачення єдності та взаємозв'язків теоретичної (понятійної) роботи типів експериментальної діяльності та конкретних об'єктів інноваційного розвитку ФВ. Шляхом об'єднання засобів праксеологічного та методологічного підходів сформульовано принципи проектування, що є істотним внеском до теорії проектування освітніх систем. Суттєво доповнено тлумачення термінів: тілесність, фізична (тілесна) компетентність, готовність ("фітнес"), розглянуто перспективи зміни змісту базового поняття "фізичне виховання". Розроблено модель тілесної та психосоматичної компетентності, що складає підгрунтя для створення типології наявних і принципово можливих систем фізичного виховання і технік соматичного розвитку, а також виступає теоретичною підставою аналізу й експертизи інноваційних систем і методик фізичного виховання та умов їх регіональної організації. Наведені принципи та моделі дозволяють теоретично обгрунтувати критерії оцінки результатів експериментів у галузі методики ФВ школярів. Запропонована методологія проектування регіонального розвитку ФВ школярів представлена як самостійний (відсутній у наявній системі знань) вид організації й управління фізичною культурою та спортом.