Наведено перше повне зібрання музикознавчих і фольклористичних праць видатного українського композитора й музикознавця С.Людкевича, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х рр. ХХ ст. Запропоновано дослідження, статті та виступи з питань музичної естетики й стилістики; про музику й поезію; про українських та російських композиторів і виконавців. Включено праці з фольклористики, статті про церковну музику, висвітлено питання музичного шкільництва, педагогіки та теорії музики, а також наведено статті про музичне життя Західної України. Відтворено реальну картину музичного, культурного та суспільного розвитку Галичини.

Досліджено процес історичного розвитку і взаємовпливу джазу і синкретичних жанрів популярної естрадної музики (рок, блюз, кантрі, диско, шансон, авторська пісня). Проаналізовано їх витоки, музичну специфіку, соціальні функції, а також охарактеризовано основні напрями, жанри та стилі. Значну увагу приділено творчості сучасних вітчизняних композиторів, поетів-піснярів, аранжувальників у жанрі поп-музики: Є.Рибчинського, Д.Гершензона, І.Поклада, Г.Татарченка, Ю.Рибчинського та ін.

Проведено узагальнене дослідження розвитку музичного мистецтва XX ст. Розглянуто основні творчі напрями, стилі та теоретичні системи. Проаналізовано особливості розвитку музичної культури у міжвоєнний та повоєнний період, визначено джерела виникнення і засоби втілення фольклоризму й авангардизму. Охарактеризовано нові композиційні системи сучасної музики та запропоновано оновлене трактування звуковисотного елементу музичного твору. Досліджено основні напрями музичної творчості на межі XX - XXI ст. та встановлено оптимальні критерії оцінки сучасної музики. З'ясовано роль новаторів Шенберга й Айвза, а також слов'янських національних шкіл (зокрема української) в розвитку світового музичного мистецтва й обгрунтовано перспективи його подальшого розвитку.

Проведено обобщенное исследование развития музыкального искусства XX в. Рассмотрены основные творческие направления, стили и теоретические системы. Проанализированы особенности развития музыкальной культуры в межвоенный и повоенный периоды, определены источники возникновения и средства воплощения фольклоризма и авангардизма. Охарактеризованы новые композиционные системы современной музыки и предложена новая трактовка звуковысотного элемента музыкального произведения. Исследованы основные направления музыкального творчества на границе XX - XXI вв. и установлены оптимальные критерии оценки современной музыки. Определена роль новаторов Шенберга и Айвза, а также славянских национальных школ (в частности, украинской) в развитии мирового музыкального искусства и обоснованы перспективы его дальнейшего развития.

Розглянуто рок-музику як соціокультурний феномен другої половини ХХ ст., а також світове явище у контексті синтезу загальносвітових традицій і вітчизняної самобутності на підставі історико-культурної динаміки розвитку суспільства. Поаналізовано взаємини рок-музики з іншими складовими суспільного життя та художньої культури.

Рассмотрены рок-музыка как социокультурный феномен второй половины ХХ ст., а также мировое явление в контексте синтеза общемировых традиций и отечественной самобытности с учетом историко-культурной динамики развития общества. Проанализированы взамоотношения рок-музыки с другими составляющими общественной жизни и художественной культуры.

Висвітлено теоретичні аспекти сучасної музичної творчості, музикознавчої та виконавської інтерпретації музичних творів, а також феномен художньо-творчої індивідуальності сучасних композиторів. Розкрито стратифікаційні засади музичної епістології. Розглянуто питання вивчення поліявищ у гармонії, проблеми класифікації акордики та складних багатотемних фуг українських композиторів, сучасної духовності в аспекті взаємовідносин музичного мистецтва і релігійної проблематики в творчості українських композиторів другої половини ХХ ст.

Освещены теоретические аспекты современного музыкального творчества, музыковедческой и исполнительской интерпретации музыкальных произведений, а также феномен художественно-творческой индивидуальности современных композиторов. Раскрыты стратификационные основы музыкальной эпистологии. Рассмотрены вопросы изучения полиявлений в гармонии, проблемы классификации аккордики и сложных многотемных фуг украинских композиторов, современной духовности в аспекте взаимоотношений музыкального искусства и религиозной проблематики в творчестве украинских композиторов второй половины ХХ ст.

Досліджено проблеми й визначено основні напрями розвитку абстрактивності як творчого методу в образотворчому і музичному мистецтві ХХ ст. Вперше сформульовано універсальне поняття абстрактивізму. Розглянуто та зіставлено основні засоби виразності в образотворчому мистецтві абстракціонізму та в музичному авангарді.

Исследованы проблемы и определены основные направления развития абстрактивности как творческого метода в изобразительном и музыкальном искусстве ХХ ст. Впервые сформулировано универсальное определение абстрактивизма. В результате исследования рассмотрены и сопоставлены основные приемы и средства выразительности в изобразительном искусстве абстракционизма и музыке авангарда.

In article was explored a problems and defined main carrier of abstractive, as a method of creation in graphic and music art on XX century. Was created universal definition of abstractivizm for the first time. As a result of examined and compared main receptions and means expression in abstractive graphic art and vanguard music.

Розкрито вплив глобалізаційних процесів на сучасну культуру, зокрема музичну. Висвітлено історію формування поділу культурних регіонів і ареалів на центральні та периферійні. З'ясовано тенденції трансформування принципів організації художньої цілісності в сучасній музиці, що усталилися внаслідок глобалізації та периферизації.

Раскрыто влияние глобализационных процессов на современную музыкальную культуру. Освещены история формирования разделения культурных регионов и ареалов на центральные и периферийные. Определены тенденции трансформации принципов организации художественной целостности в современной музыке, установившихся вследствие глобализации и периферизации.

Розглянуто питання історії та теорії музичного мистецтва, виконавства, педагогіки. Висвітлено джерелознавчий аспект дослідження київської колекції партесних рукописів Інституту рукописів Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського НАН України. Проаналізовано аматорський фортепіанний репертуар Галичини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. за архівними матеріалами Львівської консерваторії, культурно-творчі процеси в дитячому фортепіанному навчанні, становлення академізму у бандурному мистецтві ХХ ст. Визначено роль концептуального мислення у виконавській діяльності піаністів. Описано сучасні еволюційні процеси у виконавстві на народних інструментах.

Рассмотрены вопросы истории и теории музыкального искусства, исполнительства, педагогики. Освещен источниковедческий аспект исследования киевской коллекции партесных рукописей Института рукописей Национальной библиотеки Украины им. В.И.Вернадского НАН Украины. Проанализированы любительский фортепианный репертуар Галиции второй половины ХІХ - начала ХХ ст. по архивным материалам Львовской консерватории, культурно-творческие процессы в детском фортепианном обучении, становление академизма в бандурном искусстве ХХ ст. Определена роль концептуального мышления в исполнительской деятельности пианистов. Изучены современные эволюционные процессы в исполнительстве на народных инструментах.

Виконано комплексний аналіз еволюції художньо-освітнього простору (ХОП). Розглянуто художню культуру як складову ХОП, художню творчість як дефініцію художньо-освітньої життєдіяльності, "національне" як головну константу ХОП, творчу еліту як основу ХОП. Викладено розвиток ХОП України в контексті історії, проаналізовано міфо-фольклорні джерела ХОП. Показано місце ХОП у контексті традицій, обрядів, ритуалів. Розкрито генезу культурно-освітніх закладів України в ХХ ст. Висвітлено канадський досвід художнього виховання, особливості підготовки професійних музикантів у Німеччині.

Выполнен комплексный анализ эволюции художественно-образовательного пространства (ХОП). Рассмотрены художественная культура как слагаемая ХОП, художественное творчество как дефиниция художественно-образовательной жизнедеятельности, "национальное" как основная контанта ХОП, творческая элита как основа ХОП. Изложено развитие ХОП Украины в контексте истории, проанализированы мифо-фольклорные источники ХОП. Показано место ХОП в контексте традиций, обрядов, ритуалов. Раскрыт генезис культурно-образовательных заведений Украины в ХХ в. Освещены канадский опыт художественного воспитания, особенности подготовки профессиональных музыкантов в Германии.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Рассмотрены сущность, виды и особенности воздействия музыки. Охарактеризованы неоевропоцентризм и неосимволизм начала XXI в. Проанализирована рациональная теория традиции К.Р.Поппера. Особое внимание уделено проблеме мусической упорядоченности исторического процесса.

Освещены культурологические проблемы современности, проблемы управления процессом формирования нравственных качеств личности школьников в условиях развивающейся образовательной среды. Показана роль художественного освоения мира в самопознании и самообразовании. Проанализировано влияние моды на формирование эстетического вкуса современной молодежи. Описаны особенности формирования понимания музыкальных стилей у студентов хореографических специальностей на занятиях классического танца, применения методов психосемантики в музыкально-теоретической практике. Рассмотрены этнокультурное образование как способ сохранения культурно-цивилизационной идентичности, институциональное конструирование социокультурной среды как инновационный подход к профилактике девиантного поведения молодежи. Изложены музыкально-эстетические взгляды В.Ф.Одоевского в контексте современного музыкознания и педагогики эпохи цивилизационной глобализации.

Предложена концепция "Человека Рефлексивного" в контексте музыкальной культуры Нового времени. Согласована сущность понятий "личность", "сознание", "самосознание", "образ автора", "онтология личности", "метафизика образа" в аспекте специфики их проявления в музыкальном творчестве. Рассмотрена рефлексия как феномен музыки в различных научно-когнитивных дискурсах: философско-богословском, музыкально-семиотическом, культурно-антропологическом. С учетом рефлексивного подхода раскрыты синергетическая природа музыки, основы ее бытия как смысловой модели человека, способа самопознания и Богообщения.

Висвітлено роль популярних жанрів музики у молодіжному середовищі. Подано інформацію про історичний розвиток, музичну специфіку, основні напрями, жанри, стилі, найвідоміших виконавців джазу, рок- і поп-музики. Наведено рекомендації щодо виховання молоді засобами рок-музики.

Освещена роль популярных жанров музыки в молодежной среде. Приведена информация об историческом развитии, музыкальной специфике, основных направлениях, жанрах, стилях, наиболее известных исполнителях джаза, рок- и поп-музыки. Даны рекомендации по воспитанию молодежи средствами рок-музыки.

Висвітлено проблеми перекладу спеціальної термінології у нотних редакторах, взаємодії музики різних типів, зокрема В. Сильвестрова та напрямку Ембієнт як розважального типу. Проаналізовано вплив наукової фантастики на формування музичного наукового світогляду, перспективи використання персонального комп'ютера в композиторській практиці. Розглянуто питання інтеграції ідей академічної та масової електронної музики, застосування графів як візуального образу фреймів у дистанційному навчанні основ гармонії. Описано особливості штучного інтелекту в алгоритмічній музичній композиції. Визначено риси пізньої лірики російськомовного походження в українському пісенному фольклорі.

Освещены проблемы перевода специальной терминологии в нотных редакторах, взаимодействия музыки разных типов, в частности В. Сильвестровича и направления Эмбиент как развлекательного типа. Проанализированы влияние научной фантастики на формирование музыкального научного мировоззрения, перспективы использования персонального компьютера в композиторской практике. Рассмотрены вопросы интеграции идей академической и массовой электронной музыки, применения графов как визуального образа фреймов в дистанционном обучении основам гармонии. Описаны особенности искусственного интеллекта в алгоритмической музыкальной композиции. Определены черты поздней лирики русскоязычного происхождения в украинском песенном фольклоре.

Висвітлено найбільш складні питання музичної культури XX - початку XXI ст. Розкрито особливості розвитку у даний період західноєвропейської, української та російської музичних культур, зокрема в галузі композиторської техніки. Увагу приділено новим реаліям масової музичної культури.

Освещены наиболее сложные вопросы музыкальной культуры XX - начала XXI вв. Раскрыты особенности развития в данный период западноевропейской, украинской и русской музыкальных культур, в частности в области композиторской техники. Уделено внимание новым реалиям массовой музыкальной культуры.

Дисертацію присвячено питанням культурологічного фундаменту художніх новацій XX століття. На прикладі музики розроблено концепцію аконфліктності як системоутворюючого логічного і естетичного фундаменту ряду композиторських технік і аконфліктної драматургії як самостійного типу музичної драматургії. Це дозволило з позитивних позицій оцінити процеси кардинальних змін образомовних складових у європейській (за художньою традицією) музиці XX століття, виявити їх еволюційну закономірність. Дослідження розширює уявлення щодо конфліктності в європейській культурі постренессансу. Водночас розроблено ряд питань культурологічного характеру, висвітлюючих стан найважливіших духовно-художніх течій XX століття, зокрема у слов'янській культурі, котрі грунтуються на ідеях аконфліктності.

Розглянуто проблему формування буденно-музичної свідомості як соціокультурного феномену, який має естетичні характеристики та функціонує як самостійна сфера буття у світі. Досліджено діалектику генезису, розкрито сутність й особливості функціонування буденно-музичної свідомості. Проаналізовано стан сучасної соціокультури, для характеристики якого у науковий обіг введено поняття "пост-культура". З'ясовано, що буденно-музична свідомість за умов пост-культури набуває значення своєрідного простору інобуття естетичного. Здійснено дослідження буденно-музичної свідомості як специфічної знакової спільності, яка має інтонаційну природу. Виявлено, що у процесі формування буденно-музичної свідомості має місце процес символізації, який не досягає рівня символу. Розглянуто часову проблематику буденно-музичної свідомості. З'ясовано, що буденно-музична свідомість є сферою реалізації "досвіду темпоральності", що відтворюється у культурі та є основою музичної комунікації за умов розвитку соціокультури та її специфічної посткультурної стадії.

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

Досліджено проблему інтеграції культурних цінностей та прояви синкретичних художніх традицій у культурній парадигмі Схід - Захід. Розглянуто культурну спадщину (культурні універсалії), філософію музичної культури, семантику та семасіологію (аспекти музичного тезауруса й артефакту). Проаналізовано розвиток музичної естетики та загальної теорії музичного мистецтва (постмодернізму, традиції та новаторства, стилю, музичного змісту, синтаксису, законів формотворення). Розкрито текстово-семантичний і змістовно-логічний аспекти окремих симфонічних творів композиторів Бао Юань Кея (Китай), та Є.Станковича (Україна). Зроблено висновок про існування у двох індивідуальних авторських системах (що деяким чином окреслюють тенденції розвитку сучасних національних композиторських шкіл - як високі зразки узагальнення художньої традиції на сучасному етапі) певних рис паралельності та подібності. Новий напрям трактування конвергенції як перспективи сучасного мислення, що поглиблює розуміння синкретизму як інтелектуальної основи східної й західної музичної традиції, пов'язано зі смисловими поняттями діалогу (самодіалогу), метафоричності, цілісності. На підставі аналізу музичного матеріалу двох полярних композиторських шкіл, визначено домінантну тенденцію щодо проростання музично-культурних аналогій, особливо, у галузі інструментальної музики, та про їх конвергентний зв'язок: поєднання філософічності та декоративності, узагальненості та деталізованості, циклічності та фазовості, класичної сонатності та варіаційної імпровізаційності, що у єдиному творі можуть виступати нормами досягнення художньої цілісності.