Розглянуто питання теорії та історії художньої культури, становлення та розвитку її художніх систем давніх цивілізацій (епохи античності, стародавнього Сходу), що стали колискою різних типів культури, зокрема, Західної Європи та Росії. Проаналізовано особливості художнього життя західноєвропейського середньовіччя, епохи Відродження та Нового часу. Особливу увагу приділено опису художньої культури Росії, починаючи з давньоруської художньої системи. Наведено загальну характеристику сучасного світового художнього процесу.

Розглянуто характеристики моностилістичної та полістилістичної культур, типи стилізацій, проблеми формування стилю особистості.

Висвітлено проблеми прав людини в контексті православного світогляду, а також оцінки війни та насильства в мистецтві й естетиці. Розглянуто діалог як шлях до інтеграції з урахуванням досвіду кіномистецтва, культурний туризм як вагому складову в справі збереження культурної спадщини. Визначено ментальні чинники формування українського етносу. Показано жанрово-стильові витоки української фортепіанної прелюдії. Розкрито методичні засади формування диригентської школи М.Колесси.

Освещены проблемы прав человека в контексте православного мировоззрения, а также оценки войны и насилия в искусстве и эстетике. Рассмотрены диалог как путь к интеграции с учетом опыта киноискусства, культурный туризм как весомая слагаемая в деле сохранения культурного наследия. Определены ментальные факторы формирования украинского этноса. Показаны жанрово-стильные истоки украинской фортепьянной прелюдии. Раскрыты методические основы формирования дирижерской школы М.Колессы.

Розглянуто питання самоорганізації культури у філософсько-світоглядному аспекті, поняття "цілісності" у рефлексії постмодернізму, міфологізації діалектичного мислення в протестантській теології ХХ ст. Розкрито духовно-світоглядні аспекти взаємодії людини і природи. Проаналізовано історичну еволюцію діалогічної природи мистецтва, їх взаємодію у театральних культурах Сходу та Заходу в історичному аспекті, фактори формування хореографічного мистецтва в західному регіоні України. Описано психологічні особливості дослідження кольору в контексті філософії синтезу науки і мистецтва.

Рассмотрены вопросы самоорганизации культуры в философско-мировоззренческом аспекте, понятия "целостности" в рефлексии постмодернизма, мифологизации диалектического мышления в протестантской теологии ХХ ст. Раскрыты духовно-мировоззренческие аспекты взаимодействия человека и природы. Проанализированы историческая эволюция диалогической природы искусства, их взаимодействие в театральных культурах Востока и Запада в историческом аспекте, факторы формирования хореографического искусства в западном регионе Украины. Описаны психологические особенности исследования цвета в контексте философии синтеза науки и искусства.

Дисертацію присвячено дослідженню феномена реклами у контексті загальнолюдської культури в цілому та художньої культури зокрема. Розкрито зв'язок реклами з різними галузями гуманітарних знань, мистецтвом, народною творчістю. Визначено сучасні тенденції розвитку реклами як особливого виду мистецтва, що відображає повсякденне буття людини, має естетичний вплив на різні сфери її життя та суспільства в цілому.

На підставі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої, методичної літератури виявлено специфіку формування педагогічної майстерності вчителів художньої літератури, доведено необхідність засвоєння знань своєрідної, унікальної мови культури, уміння інтерпретувати зміст різних художніх творів шляхом розкриття суті художніх образів. На підставі розгляду навчально-виховних можливостей театрального мистецтва та визначення структурних компонент педагогічної майстерності вчителя виявлено потужний потенціал формування педагогічної майстерності майбутніх учителів художньої культури. Створено освітньо-кваліфікаційну характеристику сучасного вчителя художньої культури, визначено основні вимоги щодо його педагогічної майстерності. Розроблено організаційно-методичну систему формування педагогічної майстерності даних вчителів та експериментально перевірено її ефективність.

Рассмотрены актуальные проблеми театроведения. Проанализированы ориентиры, методы и инструментарий гуманитарной науки. Рассмотрена художественная культура как нелинейная, открытая саморегулятивная система. В качестве методологии применена плюральность методов. Уделено внимание исследованию проблем "конструктивного Хаоса", "фрактальных структур", фундаментальных законов бытования художественной культуры и потребности новой философии цельности.

Обгрунтовано концепцію рольової специфіки мистецтва, що технологічно трансформується в системі ринкових відносин і розкриває тенденції розвитку культурно-комунікативного простору сучасного суспільства. Проаналізовано сучасний стан розробленності теоретико-методологічних підходів до феномену мистецтва. Розглянуто новий вимір сучасних художніх практик у межах економіки символічного обміну. Висвітлено сутність, специфіку та психологічні умови функціонування мистецтва у віртуальному просторі - новому середовищі художніх комунікацій. Проаналізовано формування ринкових відносин у галузі мистецтва. Досліджено вплив мистецьких технологій на систему бізнес-комунікацій. Визначено й узагальнено особливості бредингу як індикатора комерційного успіху продукту художньої культури.

Вперше теоретично узагальнено та наведено нове вирішення проблеми формування художньо-образного мислення майбутнього вчителя мистецьких дисциплін у процесі інтерпретації творів мистецтва. Розкрито поняття "образ", "образне мислення", "художній образ", "художнє мислення" та "художньо-образне мислення". Специфічною формою художньо-образного мислення є інтерпретування мистецьких добутків. Подано інформацію про значення вербального інтерпретування художніх цінностей, а також виокремлено напрями, за якими може здійснюватись вербальна художньо-педагогічна інтерпретація - важливий інструмент педагогічного впливу на художню свідомість особистості. Наведено систему критеріїв, показників, методику діагностики та рівні сформованості художньо-образного мислення майбутнього вчителя мистецьких дисциплін. Запропоновано організаційно-методичну систему формування художньо-образного мислення засобами вербальної художньо-педагогічної інтерпретації творів мистецтва, яка містить комплекс авторських методів.

У контексті культурологічної герменевтики розглянуто феномен інтерпретації та запропоновано класифікацію форм, яких він набуває в художній культурі. Проаналізовано зв'язки мистецтва й інших сфер духовної! культури (комунікативний досвід, наукові дані, релігійні та філософські теорії), в яких інтерпретація є інтегрувальним фактором. Охарактеризовано типи інтерпретації універсалій культури, передусім - наративних інваріантів. Особливу увагу приділено культуротворчому потенціалу виконавського мистецтва, лінгвістичних, інтерлінгвістичних, інтерсеміотичних та інтертекстуальних транспозицій.

Розглянуто сучасні тенденції викладання художньої культури в старшій школі. Виокремлено інноваційні технології, що забезпечують єдність впливу на інтелектуальний та емоційний фактори навчання. Запропоновано форми та методи застосування інтегративних, проблемно-евристичних та інтерактивних технологій на уроках. Детально описано дидактичний інструментарій здійснення інтегративної технології, що грунтується на методах і прийомах порівняння й аналогії за допомогою виявлення та стимулювання образних асоціацій.

Рассмотрены современные тенденции преподавания художественной культуры в старшей школе. Выделены инновационные технологии, обеспечивающие единство влияния на интеллектуальный и эмоциональный факторы обучения. Предложены формы и методы использования интегративных, проблемно-эвристических и интерактивных технологий на уроках. Детально описано дидактический инструментарий осуществления интегративной технологии, основывающийся на методах и приемах сравнения и аналогии при помощи выявления и стимулирования образных ассоциаций.

Considered the modern trends of teaching art culture in high school. Allocated innovative technologies that provide unity influence on intellectual and emotional factors training. Proposed forms and methods of use of integrative, problem- heuristic and interactive technology in the classroom. Described in detail the implementation of didactic tools integrative technology that is based on the methods and techniques of comparison and analogy with the help identify and promote graphic associations.

Проведено узагальнення наукової проблеми виховання в учнів старшої школи світоглядних уявлень у процесі освоєння цінностей вітчизняної художньої культури. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної, естетико-культурологічної та мистецтвознавчої літератури визначено поняття "світоглядні уявлення особистості". Уточнено ряд аспектних груп світоуявлень. Концептуалізовано світоглядну систему мистецтва, висвітлено специфічність її репрезентації в артосфері. Розкрито сутність та світоглядно-виховний ресурс архетипів вітчизняної культури (світоглядної толерантності, краси, кордоцентризму, софійності буття, онтологічного оптимізму, природи тощо). Обгрунтовано педагогічну модель забезпечення виховання світоглядних уявлень старшокласників, концепцію курсу "Художня культура України" (упорядкування змісту якого вперше у вітчизняній художній дидактиці здійснено з урахуванням динаміки національно-культурних архетипів). Розроблено технологію виховання світоуявлень в учнів старшої школи й алгоритми освоєння мистецьких явищ типологічно різних груп.

Проаналізовано, систематизовано та конкретизовано смислові та художні ознаки образу Богородиці в процесі формування етнічної самосвідомості та державотворення Київської Русі (XI - XIII ст.). Досліджено формуючу роль духовних ідей у становленні давньокиївської традиції Богородичних зображень. Проаналізовано окремі аспекти іконографії Божої Матері. Окреслено розвиток культу Діви Марії в контексті історико-культурного розвитку Давньокиївської держави. З'ясовано генезу київської школи іконопису в контексті розвитку Богородичної тематики. Визначено самобутні й автентичні риси давньоруських ікон Богородиці в контексті східнохристиянської традиції.

Проаналізовано зародження, становлення, функціонування жанру мюзиклу в соціокультурному просторі України. Здійснено періодизацію становлення мюзиклу в культурі України. Розроблено класифікацію українського мюзиклу за тематикою і джерелом походження сюжетів. Визначено специфіку національного самобутнього мюзиклу, який грунтується саме на українському фольклорі й сюжетах. Виявлено реалії та перспективи вдосконалення виконавської майстерності артистів мюзиклу в Україні. З'ясовано місце та роль українського мюзиклу у вітчизняній та світовій культурах. Удосконалено розуміння специфіки мюзиклу в контексті створення його жанрової моделі. Набуло подальшого розвитку уявлення про мюзикл як цілісну систему, що має жанрові різновиди, до яких увійшла й рок-опера.

Розглянуто художній стиль у контексті історчної типології мистецтва. Розкрито поняття про змістові, формальні та матеріальні домінанти стилю. Досліджено естетичний ідеал Середньовіччя у стилі доби. Проаналізовано стильовий аспект ідеалу прекрасного Нового часу. Приділено увагу художньому стилю у культурі модернізму та постмодернізму за умов трансформації уявлень про естетичне досконале. Здійснено періодизацію стильової динаміки.