Подано сценарій нової психологічної гри, основна мета якої - розвиток мислення дітей молодшого шкільного віку.

Розглянуто предмет і метод політичної антропології дитинства, специфічність політичної культури дитини. З усіх культурних форм, що впливають на соціалізацію дитини, найважливішою є гра, яка розкриває характер дитини, сприяє розвитку особистісних властивостей, формуванню соціальних якостей. Визначено типи навчальних і розвиваючих ігор, наведено їх приклади.

Наведено результати впровадження у зміст навчальних програм дошкільних закладів системи навчальних завдань, спрямованих на оптимізацію готовності старших дошкільнят до оволодіння учбовою діяльністю, а також визначено структуру і критерії готовності.

Розкрито основні положення теорії та методики організації вільного часу учнівської молоді. Розкрито сутність, принципи та особливості культурно-дозвіллєвої діяльності. Висвітлено питання управління та самоуправління вільним часом, проаналізовано зарубіжний досвід організації дозвілля школярів, визначено пріоритетні напрямки навчально-виховної роботи культурно-дозвіллєвих комплексів і центрів. Розглянуто основні методи та форми організації вільного часу в зарубіжних країнах. Показано роль гри у структурі дозвілля, встановлено її вплив на формування духовних потреб і розкриття творчого потенціалу особистості учня, наведено огляд сучасних ігрових технології. Проаналізовано актуальні проблеми професійної підготовки фахівця сфери дозвілля, розкрито значення педагогічної майстерності в управлінні та організації культурно-дозвіллєвої діяльності.

Раскрыты основные положения теории и методики организации свободного времени учащейся молодежи. Раскрыты сущность, принципы и особенности досуга как вида культурной деятельности. Освещены вопросы управления и самоуправления свободным временем, проанализирован зарубежный опыт организации досуга школьников, определены приоритетные направления учебно-воспитательной работы культурных комплексов и центров. Рассмотрены основные методы и формы организации свободного времени в зарубежных странах. Показана роль игры в структуре досуга, установлено ее влияние на формирование духовных потребностей и раскрытие творческого потенциала личности ученика, осуществлен обзор современных игровых технологий. Проанализированы актуальные проблемы профессиональной подготовки специалиста сферы досуга, раскрыто значение педагогического мастерства в управлении и организации культурного досуга.

Розкрито теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, описано її види (примітивну, не- та директивну, ігрову, індивідуальну та групову) та форми (відрегування, побудови стосунків). Розглянуто організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять. Наведено загальну характеристику методу ігротерапії. Викладено вимоги до психолога-ігротерапевта. Показано участь батьків у процесі ігротерапії.

Раскрыты теоретические и практические аспекты игротерапии, описаны ее виды (примитивный, не- и директивный, игровой, индивидуальный и групповой) и формы (реагирования, построения отношений). Рассмотрены организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий. Приведена общая характеристика метода игротерапии. Изложены требования к психологу-игротерапевту. Показано участие родителей в процессе игротерапии.

Указано, что леворукие дети являются особой группой учеников, для которых характерны трудности в обучении. Определено, что неблагоприятные психофизиологические особенности леворуких обусловлены характером межполушарного и корково-подкорковых взаимодействий, отличным от праворуких. Рассмотрены и проанализированы имеющиеся в литературе причины возникновения леворукости. Предложено использование биологической обратной связи в коррекции неблагоприятных психофизиологических состояний леворуких учеников.

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки застосуванню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

Здійснено аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми становлення особистісних якостей у дітей раннього віку. Визначено, що психологічними чинниками даного становлення самостійності дитини є зміна способів її взаємодії з дорослими, її прагнення діяти самостійно, незалежно. Досліджено становлення самостійної поведінки дітей другого та третього років життя за умов сімейного та суспільного виховання. Визначено психологічний зміст поняття "самостійність дитини раннього віку", критерії та рівні становлення самостійності дітей раннього онтогенезу. Розроблено методику виявлення проявів самостійної поведінки дітей даного віку за різних умов життєдіяльності та виявлено віково-статеві модифікації прояву самостійності як інтегрального особистісного утворення. Розроблено модель організації самостійної поведінки та комплекс методичних засобів оптимізації розвитку самостійності дитини раннього віку. Виявлено психологічні та педагогічні умови становлення самостійної поведінки дітей раннього віку: допомога дитині в елементарному самоконтролі та саморегуляції; розвиток почуття гордості, рефлексивних рис особистості; задоволення потреби у домаганні визнання; розширення ступенів свободи дитини; оптимістичний погляд на можливості дітей діяти самостійно; схвалення самостійних намагань; регуляція міри та форми допомоги дитині; позитивна емоційна підтримка самостійних намагань; визнання успішних досягнень дитини.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблем розвитку творчої активності молодших школярів у процесі фольклорно-ігрової діяльності. Показано, що її впровадження у навчально-виховну роботу школи сприяє підвищенню рівня розвитку творчої активності молодших школярів. Виявлено особливості розвитку обдарування підлітків у емоційно-інтуїтивній та інтелектуально-когнітивній сферах на підставі дослідження динаміки розвитку продуктивності образного, семантичного та символічного мислення.

Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу вказаної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації

Уперше конкретизовано суть психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми-лівшами та ліворукими. Визначено зміст її структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного). Розкрито механізм формування даного виду готовності. Розвинуто наукові уявлення про специфіку та труднощі навчання даних дітей. Досліджено проблему становлення психологічної готовності як специфічної інтегральної властивості особистості до педагогічної діяльності у цілому, та, зокрема, до роботи з окремими категоріями учнів.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, охарактеризовано її види та форми. Розкрито організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять.

Освещены теоретические и практические аспекты игротерапии, охарактеризованы ее виды и формы. Раскрыты организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий.

Висвітлено проблему реалізації наступності дошкільної та початкової освіти, надійним засобом чого може стати узгодженість змісту та методів організації ігрової діяльності дошкільників і молодших школярів. Розкрито теоретико-методологічні засади та психолого-педагогічні особливості включення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку в ігровий процес. Презентовано особливості дидактичних і творчих ігор у контексті їх навчально-виховного потенціалу. Розкрито методичні аспекти організації дитячих ігор (мовленнєвих, математичних, природничих, художньо-мистецьких).

Вивчено умови розвитку творчого мислення старшокласників засобами рольових ігор. Розкрито поняття "творче мислення", досліджено психологічні умови розвитку творчого мислення особистості через виявлення його структури як складної багатовимірної властивості особистості. Наведено особистісно-процесуальну характеристику творчого мислення та визначено його як аксіо-когнітивний конструкт, описано психологічний механізм розумової діяльності. Описано навчальну програму розвитку творчого мислення старшокласників за допомогою рольових ігор. Обгрунтовано доцільність і доведено можливість більш ефективного розвитку творчого мислення шляхом використання засобів керованої продуктивної ігрової діяльності старшокласників. Показано взаємозв'язок між зовнішніми (інтерпсихічні) психологічними умовами (подвійність характеру рольової гри) та внутрішніми (інтрапсихічні) психологічними умовами (багатовимірність структури мислення, подвійність творчого мислення, тендерні та вікові особливості) розвитку творчого мислення.

Вивчено проблему соціально-психологічної гри як засобу економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку. Проведено теоретичний аналіз дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними науковцями. З'ясовано особливості економічної соціалізації на етапі старшого дошкільного віку. Виявлено достовірний зв'язок між рівнем економічної соціалізації дітей старшого дошкільного віку та такими факторами як: наявність і кількість кишенькових грошей у дошкільника, склад родини, кількість дітей у сім'ї, вік, освіта та професія батьків. Розроблено методики дослідження економічної соціалізації та критерії визначення рівня економічної соціалізованості дітей старшого дошкільного віку. Розроблено модель соціально-психологічної гри з економічним змістом, яка побудована згідно компонентів економічної соціалізації. Розроблено й апробовано програму "Економіка в нашому житті".

Досліджено проблему психологічних передумов ефективного застосування дидактичних ігор-маніпулятивів у ЗОШ. Описано специфіку використання маніпулятивів як навчально-ігрового матеріалу та їх вплив на когнітивні модальності особистості. Розкрито психологічну сутність та особливості ігор-маніпулятивів як засобу активізації й інтенсифікації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Обгрунтовано науково-психологічні та методичні засади побудови ігрової технології, основу якої складають граматичні маніпулятиви, що не мають аналогів у вітчизняній і зарубіжній лінгводидактиці. Охарактеризовано структуру та складові моделі формування ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально- ігрової діяльності. Висвітлено усталені сучасні погляди та дослідницькі позиції в галузі ігротехнічної компетентності. Обгрунтовано критерії та показники ігротехнічної компетентності сукупності об'єкта навчально-ігрової діяльності. Запропоновано діагностичні методики з виявлення й оцінювання ігротехнічних знань і умінь та психологічної готовності вчителя до навчально-ігрової діяльності на основі дидактичних ігор-маніпулятивів.

Отмечено, что активность ребенка является важнейшим условием его собственного развития. В раннем детстве происходит становление основных форм человеческой активности - деятельности и общения. Развитие целостных форм активности ребенка предполагает ориентацию взрослого не только на общие закономерности психического развития, но и на индивидуальные различия в усвоении ребенком разных видов деятельности и общения со взрослыми и сверстниками. Представлены результаты изучения способов управления и стимулирования разных форм детской активности. Выявлены особенности, влияние которых оказывает неблагоприятное воздействие на психическое развитие детей 2 - 3 лет.

Викладено науково забезпечену теорію ігрової діяльності дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Охарактеризовано сутність гри, обгрунтовано психологічну структуру ігор різних видів, здійснено їх класифікацію. Висвітлено механізм трансформації гри у продуктивну діяльність, подано розгорнутий аналіз культурно-історичних джерел народних ігор. Розкрито специфіку методики керівництва інтелектуальними іграми дітей молодшого шкільного віку. Зазначено, що гуманістичне оновлення освіти в Україні неможливе без створення у ДНЗ та у початковій школі умов для актуалізації внутрішнього потенціалу дітей у процесі ігрової діяльності, яка природно забезпечує саморозвиток дитячої особистості.

Визначено особливості впливу сучасної іграшки на психічний розвиток дошкільника.