Текст у форматі PDF 3.34 Мб

В книге описаны возможности и преимущества системного подхода: показано, как важно владеть системным мышлением в современном мире перечислены системные архетипы (в том числе «системные ловушки») и их характерные признаки. Многочисленные примеры существующих систем сопровождаются анализом их эффективности и путей для изменения их поведения. Отдельные главы посвящены вопросам прогнозируемого и непрогнозируемого поведения систем, системному подходу к анализу их структуры, а также поиску ключевых точек воздействия для достижения желаемого поведения систем. Книга носит научно-популярный и междисциплинарный характер и адресована школьникам старших классов студентам, преподавателям, предпринимателям, управленческому персоналу, а также широкому кругу читателей, интересующихся вопросами устойчивого развития, экономики, экологии, имитационного моделирования и смежных областей знаний.

«Красная книга», известная также под названием Liber Novus («новая книга») — манускрипт психолога и философа Карла Густава Юнга, созданный им в период между 1914 и 1930 годами и насчитывающий 205 страниц, некоторые из которых иллюстрированы автором. К работе над «Красной книгой» Юнг приступил после разрыва с Фрейдом, произошедшего в 1913 году. Родственники и потомки психолога долгие годы препятствовали публикации этого важного для истории психологии документа: лишь в 2001 году к манускрипту были допущены исследователи, а широкая публика смогла познакомиться с книгой только после её публикации в 2009 году. Юнг К. Г. - Das rote Buch (Liber Novus) / Красная книга (Новая книга). Почему именно теперь, спустя почти 50 лет после смерти психоаналитика Карла Густава Юнга, публикуется факсимиле его, державшегося в тайне дневника фантазий (сновидений), мощная работа, как по величине и весу, так и по содержанию? Никто не видел этого дневника, но им пропитаны все его работы, сам Юнг называл его «первичной материей» своих творений. Завещание по-своему неповторимое и великолепное. Книга наполнена красотой языка, художественными иллюстрациями и внутренним видением. К.Г. Юнг изложил это произведение в форме древних предсказаний, написанное от руки на пергаменте — в переплетенной красной кожей книге, которую он заказал для этой единственной цели. Имеется в виду «Красная книга» К.Г. Юнга, мыслителя, открывателя архетипов, основателя современного психоанализа, который работал над этим неповторимым документом 16 лет.

Профессор М.А. Ананикян вводит читателей в сложную систему взаимодействия культур, ведь мифология армян связана общими корнями со многими древними мировыми культурами. Персия, Греция, Рим – мощное воздействие самых ярких мировых мифов, сходные архетипы богов и героев не стерли яростной самобытности армянского народа. Мифология армян, принимая в себя множество чужеродных элементов, смогла сплавить их в своем тигле и придать им неповторимые черты особенного свойства. Автор рассказывает о священных древних городах, храмах, полузабытых преданиях и легендах, соотнося этот пестрый узор с четкой канвой исторических событий, на фоне которых совершались тектонические культурные сдвиги.

Книга выдающегося швейцарского психолога и исследователя истории культуры К.Г. Юнга (1875-1961), написанная в 1950-м и впервые опубликованная в 1951 г., посвящена изучению сущности и феноменологии важнейшего архетипа коллективного бессознательного - самости. На богатейшем материале христианской, иудейской, герметической, гностической и алхимической символики ученый иллюстрирует и раскрывает исторические преломления неизменных, фундаментальных структур человеческой психики и постепенное превращение изначальной христианской коллективной психологической установки в современную, "антихристовскую". Книга выходит в свет в новом переводе и помимо авторского научного аппарата содержит предисловие переводчика и его комментарии к тексту. Для психологов, философов, историков культуры, религиоведов и всех интересующихся проблемой сущности и истории человеческой психики.

У книзі висвітлюється культурологічний досвід трансформації європейської філософії ІІІ тисячоліття, яка після краху формалістичної методології науки усвідомила, що світоглядним дороговказом розуміння новітньої цивілізації може бути імператив людини в усій неосяжності її душі, таїни долі та жадоби до вищих цінностей, що є можливим тільки через культуру. У центрі уваги автора знаходиться питання національної культури, її архетипи, вічні символи та принципи духовної самопобудови особистості й нації. Усі ці теми розглядаються на доступному для читачів рівні і будуть цікаві усім, хто опікується проблемами Духу в сучасному контексті.

Первая в российской науке монография известного киноведа по киногерменевтике рассказывает о тайных смыслах и композиционном каноне фильмов Андрея Тарковского. Затронуты в книге и более общие вопросы, касающиеся роли герменевтики в культуре. Старинная, дошедшая до нас из античности и средневековья аналитическая техника сегодня вновь актуальна для исследования культуры. Автор рассматривает герменевтику не только как инструмент изучения текста, но и как систему конструктивных принципов, сохранившихся с древности до наших дней в виде архетипов и косвенно участвующих в построении современных художественных текстов, в том числе фильмов.

В книге предпринята попытка рассмотреть кино в контексте трансформаций культуры XX века. Констатируя в истекшем столетии переходный процесс на уровне культуры, автор пытается вписать в него кино. Переходная ситуация означает угасание культуры, возникшей в эпоху позднего Средневековья, и рождение альтернативной, обращенной в будущее культуры. В силу этого эстетический опыт возникшего в начале XX века нового, технического искусства оказывается амбивалентным. Выступая средством массовой коммуникации, кино функционирует как средство культуры чувственного типа, что соответствует гедонистически настроенному массовому зрителю. Вместе стем, следуя новой, рождающейся культуре, кино начинает культивировать столь характерную для Средневековья сверхчувственную стихию. Последняя тенденция проявляется в активности в кинематографическом мышлении мифа и архетипа, имеющих в том числе религиозную основу. Несмотря на развертывающиеся во второй половине XX века процессы дехристианизации и секуляризации - как в западном, так и в отечественном кино, - к жизни вызывается эстетика, соотносимая с альтернативной культурой. Но такая эстетика не является абсолютно новой. В реальности происходит трансформация эстетики, длительное время исходившей из аристотелевского дискурса, в эстетику платонизма. В свойственной отечественному кино активности архетипического мышления автор пытается выявить византийский комплекс, позволяющий продемонстрировать платоновскую сущность киноэстетики. Книга предназначена для искусствоведов, культурологов, социологов, философов и историков.

  Текст у форматі PDF 10.54 Мб

Монографія висвітлює взаємозалежність процесу формування громадянського суспільства і соціальної роботи, як соціального явища. Послідовно обґрунтовується походження, сутність, зміст, морфологічна та процесуальні форми соціальної роботи. Подається діяльнісна природа явища, формалізовано основний закон саморозгортання соціальної роботи, подані евристичні моделі системи соціальної роботи та соціального закладу, визначаються фактори ризику процесу розбудови системи соціальної роботи засобами влади держави і громадянського суспільства, наводяться алгоритми прийняття управлінських рішень для вирішення проблем кризової людини та управління соціальним закладом, висвітлюються загальні типи механізмів саморегуляції: архетипічний, нормативний та інформаційно-знаковий. Рекомендується для користування науковцям, докторантам, аспірантам, магістрам, бакалаврам, керівникам соціальних закладів, фахівцям-практикам і волонтерам, що працюють у сфері соціальної роботи, а також всим тим, хто цікавиться питаннями проектування, конструювання, модернізації та оптимізації соціальних систем.

У книзі на широкому фактичному матеріалі розглядається психологічна природа міфологічних джерел становлення української етнокультурної моделі. Методами історико-психологічного, порівняльного аналізу розкриваються важливі аспекти міфологічних образів та особливості їхнього опредмечення як основи традиційної символіки. З’ясовано несподівані кореляти між міфологічними відомостями та сучасними науковими уявленнями про світотворчі процеси. Викладаються провідні тенденції формування моделей поведінки, життєвих настановлень, ціннісних орієнтацій міфологічного походження. Розрахована на фахівців у галузі історичної та етнічної психології, педагогів, студентів, усіх, хто цікавиться таємницями походження та психологічною сутністю української культури.

У книзі на широкому фактичному матеріалі розглядається психологічна природа міфологічних джерел становлення української етнокультурної моделі. Методами історико-психологічного, порівняльного аналізу розкриваються важливі аспекти міфологічних образів та особливості їхнього опредмечення як основи традиційної символіки. З’ясовано несподівані кореляти між міфологічними відомостями та сучасними науковими уявленнями про світотворчі процеси. Викладаються провідні тенденції формування моделей поведінки, життєвих настановлень, ціннісних орієнтацій міфологічного походження. Розрахована на фахівців у галузі історичної та етнічної психології, педагогів, студентів, усіх, хто цікавиться таємницями походження та психологічною сутністю української культури.

  Текст у форматі PDF 2.65 Мб

Книга відомих українських дослідників С.Б. Кримського та Ю.В. Павленка присвячена розробці нових підходів до розуміння історії, узагальненому висвітленню цивілізаційного розвитку людства та місця в ньому України. В ній стисло подається сучасне розуміння пізнання в системі культуротворчої діяльності, розкриваються принципи єдності, стадійності, поліваріантності та цивілізаційної дискретності цивілізаційного процесу у його органічному зв'язку з етноісторичним розвитком, висвітлюються культурні архетипи та цивілізаційна ідентичність українського народу, визначаються глобальні культур-цивілізаційні зрушення на межі тисячоліть.