Why write a book on phonetic transcription? After more than half a century of major advances in instrumental phonetics which have rightly taken credit for broadening and deepening our knowledge of the structure of speech, it can appear to many that symbols and transcription have had their day. What, it might be asked, can [d] ever tell us that spectrograms, palatograms and the like cannot? If traditional transcription is not to fade away or be made the amanuensis of automated forms of analysis, then a case must be made for it on the grounds that it can express something which instruments cannot. Arguments need to be put against the view that there is nothing to be gained in phonetics by listening analytically to people speaking and transcribing what we hear. Marshalling the arguments provides the opportunity not only to examine critically the aims and methods of transcription but also to think about how phonetic symbols work in relation to phonetic theory on the one hand and phonetic data on the other; to consider, that is, the manner of their semiosis. This book attempts to address these issues and to place them in the context of the historical emergence of transcriptional resources from resources for writing language, the development of phonetic theory, and their coming together to make what I refer to as proper phonetic transcription possible.

Головні герої книжки молодого історика, викладачки Києво-Могилянської академії Катерини Диси – уявлення ранньомодерного українського населення Речі Посполитої про відьомство і чари, звинувачення у відьомстві, а також конфлікти, що призводили до таких звинувачень. На читачів чекає вельми захоплива інтелектуальна, а почасти й «детективна» екскурсія за лаштунки судових процесів, адже самі суди, доводить авторка, – то лише оболонка, а судові документи, які потрапити до рук історика, проходили кілька своєрідних фільтрів: слова відьми записував (власне, переказував і витлумачував) писар, тому запис не конче був тотожний відповіді на запитане; не завжди зрозуміло, який сенс вкладали в ті чи ті слова підсудні, свідки, судді, врешті, невідомо, яким тоном і з якою інтонацію вони ті слова вимовляли...

Проблема цілісного осмислення творчої спадщини Миколи Лукаша відчувається як насущна необхідність і обов’язкова умова повноцінного існування сучасної української культури. «В історії українського художнього перекладу Миколі Лукашеві належить місце особливе, виняткове. Вимовиш оці слова — перекладач, художній переклад,— і мимоволі на думку спадає Микола Лукаш, так, ніби в його імені самі ці терміни персоніфікувалися. Перекладач такого діапазону — рідкісне явище не лише в українській, а і в будь-якій іншій літературі»,— так висловився старший його товариш, найближчий побратим по пару Григорій Кочур.

Этот словарик - незаменимый помощник в речи. В нем представлены имена существительные (нарицательные и собственные), прилагательные, числительные, глаголы и наречия, причастия и деепричастия, частицы и междометия, представляющие какую-либо сложность в произношении. В конце словарика приведены имена собственные, использующиеся в мифологии и искусстве. Каждый персонаж (предмет, явление и т. п. ) снабжен пометой, указывающей на источник происхождения. Имена собственные, отражающие область искусства, называют знаменитых художников, графиков, скульпторов.

Словарь-справочник содержит сведения о произношении, ударении и образовании основных форм слов современного русского языка, вызывающих затруднения при их употреблении. Словник словаря сформирован по преимуществу из заимствованных слов, не до конца освоенных русским языком (брэнд, дефолт, монетаризм и др. ), а также русских слов, обычно представляющих наибольшую сложность.

У монографії висвітлюються питання мовної культури, аналізуються найважливіші норми української літературної вимови, правила сучасного слововживання, пов'язані із змістовою і стилістичною точністю слова, з'ясовується походження окремих фразеологізмів, власних назв і т. п. Звернено увагу на труднощі щодо вживання тієї чи іншої граматичної форми, на складні випадки українського правопису. Розрахована на науковців, викладачів, журналістів та студентів гуманітарних факультетів.

Книга является продолжением учебного пособия Ю. А. Жлуктенко, Е. А. Карпиловской "Изучаем украинский язык. Самоучитель", изданного в 1991 г. Она содержит более полное изложение грамматики современного украинского литературного языка. Особое внимание уделяется трудным случаям украинского формо- и словообразования, законам построения словосочетания и предложения. Прилагается русско-украинские словари устойчивых словосочетаний и межъязыковых омонимов. Предложенная система уроков последовательно и в доступной форме раскрывает основы украинской грамматики, способствует формированию базисного словарного запаса, навыков устной и письменной речи. Для студентов вузов

В справочнике дается общий перечень наиболее распространенных знаков, условных обозначений, а также наиболее употребительных терминологических сокращений, принятых в английской и американской тех. литературе.

У посібнику даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора грунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства. Для студентів, викладачів, науковців, редакторів, лекторів, журналістів.

У Практикумі подано перелік важливих для засвоєння курсу тем, список літератури, завдання, вправи, тести, а також інші матеріали, опрацювання яких сприятиме підвищенню рівня лінгвістичної грамотності, культури мовлення. Посібник призначено насамперед для студентів - майбутніх працівників аудіовізуальних засобів. Однак корисним він може бути для всіх, хто прагне гарно і правильно говорити.

Вип. 1. - 1971. - 98 с.

Предлагаемый вниманию читателя словарь включает в основном слова, в которых наиболее часто допускаются ошибки. В нем содержатся сведения об ударении, произношении, грамматических формах включенных в словарь слов. В отличие от других словарей, здесь формы слов приводятся полностью, за исключением некоторых регулярных образований. Словарь отражает литературную произносительную норму, а также варианты произношения в пределах этой нормы. В словаре нет запретительных и нерекомендуемых форм, но читателю предлагается новая система рекомендательных помет.

В словаре около 44 тысяч слов современного украинского литературного языка. Он дает ответы на вопросы о правильном произношении и ударении слов и их грамматических форм. Рассчитан на учителей и учащихся общеобразовательной школы, студентов-филологов, лекторов, артистов, дикторов радио и телевидения, на всех читателей, интересующихся вопросами культуры устной речи.

Словник містить близько 44 тис. слів сучасної української літературної мови. Він дає відповіді на питання щодо правильної вимови та наголосу слів та їх граматичних форм.